Про́ба Ма́рша (англ. Marsh test) — хімічний метод, застосовуваний у криміналістиці для якісного визначення сполук арсену, зокрема, арсеновмісних отрут.
До винайдення цього методу у 1836 році більшість арсеновмісних отрут була приготована на основі оксиду арсену. Англійський хімік Джеймс Марш запропонував метод, який дозволяв виділити чистий арсен з невідомої речовини.
Для виконання аналізу досліджувану речовину поміщають у закриту ємність із розведеною кислотою (зазвичай, сульфатною) і додають незначну кількість металевого цинку. Водень, що виділяється в результаті реакції металу, відновлює оксид арсену до його гідриду — арсину:
Арсин, який являє собою безбарвний газ, пропускають через розігріту скляну трубку і без доступу кисню він розкладається з утворенням чистого арсену:
Арсен осаджується на стінках трубки тонким нальотом із характерним металевим блиском.
Визначенню заважають сполуки германію та стибію — ці елементи мають схожі осади. Але осад арсену можна відрізнити за його розчинністю у пероксиді водню:
Джерела ред.
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)