www.wikidata.uk-ua.nina.az

Причорноморська западина тектонічна западина на півдні Східноєвропейської платформи і на півночі межує з Українським щит

Причорноморська западина

Причорноморська западина — тектонічна западина на півдні Східноєвропейської платформи і на півночі межує з Українським щитом по виходах кристалічних порід на денну поверхню або під четвертинні відклади. На півдні межа регіону іде під рівень Чорного та Азовського морів, а в Криму — проходить по виходах відкладів палеогену.

Географічна структура

У зазначених межах Причорноморська западина є платформовою структурою, кристалічний фундамент якої занурений на різну, загалом значну, глибину. Поверхня його похила з півночі на південь, від Українського щита в бік Чорного моря. Певний генетичний зв'язок з структурою западини мають рельєф, склад, розміщення і тектоніка осадових товщ, що виповнюють її. Різниця висот у межах Причорноморської низини не перевищує 100 м. На південному заході на територію западини виходить Дунай, який в нижній течії поділяється на гирла. Ліві нижні притоки Дунаю розливаються великими озерами-лиманами.

Далі на схід Причорноморську низину перетинає Дністер, який тут має широку долину з добре виявленими терасами. Особливо значні розміри дає так звана тираспольська тераса, складена галечниками, і ряд гіпсометрично нижчих, молодших терас. Глибокі балки зустрічаються рідко. Їх розділяють широкі вододіли. Головні долини дуже широкі, мають високі праві, західні береги. Східні береги нижчі, терасовані. Круті береги розчленовані неглибокими ярами і, місцями, ускладнені зсувами. Переважна більшість долин у своїй нижній частині містить великі солоні озера-лимани. Частина лиманів — Хаджибейський, Куяльницький, М.-Аджалицький, В.-Аджалицький, Тилігульський — відмежована від моря пересипами. Деякі лимани, як Березанський, з'єднані з морем протокою.

Подібні морфологічні риси Причорномор'я витримуються також у нижній течії Південного Бугу. Тут Дніпровсько-Бузький лиман широкий і має круті береги, вздовж яких простягається ряд терас із четвертинних відкладів. Верхні яруси їх ускладнені структурними терасами, розміщення яких пов'язане з відслоненнями верств міцніших порід неогенового віку. Структурні тераси особливо численні на берегах Інгулу, Інгульця та їх приток.

Рельєф Причорноморської низини дещо змінюється на схід від долини Дніпра. Характерну особливість цієї частини Причорномор'я становить степова рівнина, підняття і пониження поверхні якої майже не помітні. В незайманому вигляді південний степ охороняється в ряді степових заповідників. Великий район на лівобережжі нижньої Наддніпрянщини вище Каховки характеризується поширенням летучих пісків. Зосереджені вони в межах другої тераси Дніпра і мають вигляд окремих локальних ділянок. Поклади пісків відзначаються великою різноманітністю еолово-акумуляційних та деструктивних форм і своєрідною рослинністю.

У південній частині, прилеглій до Перекопу, Причорноморська низина має цілком плоску поверхню. Там розміщений найбільший на території України безстічний район. Нерівності поверхні створюють де-не-де розмішені степові блюдця.

Ближче до Азовського моря розчленованість поверхні низини зростає. Невеликі степові річки течуть у широких долинах. У пониззях річки сильно розливаються і часом утворюють обширні лимани.

Західне й північно-західне Приазов'я характеризується загальним зниженням поверхні і значною розсіченістю берегів. Величезний район Сивашів утворює величезну кількість заток, проток, островів, які створюють своєрідні і неповторні краєвиди. Систему Сивашів від Азовського моря відокремлює вузька Арабатська стрілка.

Східну частину Причорноморської низини від Приазов'я відмежовує широка долина р. Молочної і Молочний лиман. У долині Молочної і на берегах лиману добре розвинуті тераси. Серед них виділяється евксинська, або каспійська, тераса, що заходить у долину Молочної з узбережжя Азовського моря. На схід від долини Молочної характер приазовської частини низини змінюється. Вона з півдня обходить Приазовську височину і займає вузьку смугу вздовж узбережжя Азовського моря. На всьому її протязі межа Приазовської височини і узбережної низини яскраво виступає в рельєфі. Уступ набагато перевищує рівень низини. Він виположений, вкритий потужним плащем з делювіальних лесових суглинків і місцями розчленований балками, ярами.

У приазовській частині Причорноморської низини великих річок немає. В її межах протікають лише невеликі річки, що беруть початок на Приазовській височині та на Донецькому кряжі. Річки течуть у дуже широких долинах, дном яких вони виписують круті меандри. У долинах річок добре виявлені три, включаючи заплаву, тераси. Верхня тераса відповідає рівню евксинської тераси, решта — нижчі.

Причорноморська низина на всьому протязі від Дунаю до Дону уривається до моря високими уступами. Море інтенсивно розмиває свої береги, активно просуваючись в бік суші. Руйнуванню берегів сприяють численні зсуви. У фізико-географічних особливостях узбережжя моря на схід від долини Дніпра значне місце займають коси. Вони мають вигляд вузьких піщаних насипів, що дуже далеко виступають у море. Усі коси Азовського моря, починаючи з Бердянської, мають серпоподібну форму. Звуженими і загостреними кінцями вони повернуті на захід, де розташовуються округлі затоки моря.

Поверхня рівнинного Криму здіймається над рівнем моря на 20-50 м. У цілому поверхня регіону похила з півночі на південь, від Українського щита у бік Чорного моря. Регіон знаходиться у степовій зоні.

Клімат

Клімат регіону континентальний, середньорічні температури становлять +7,5-11,50С. Середня кількість опадів — 300—451мм/рік.

Гідрографічна сітка

Гідрографічна сітка представлена такими річками як Дунай, Дніпро, Південний Буг, Дністер, Молочна та ін. Головні долини дуже широкі, мають високі праві, західні береги, і низькі, терасовані ліві береги Круті береги розчленовані неглибокими ярами і, місцями, ускладнені зсувами Переважна більшість долин у своїй нижній частині мають великі солоні озера — лимани. Причорноморська низовина на всьому протязі від Дунаю до Дону обривається до моря високими урвищами, де спостерігається інтенсивний розмив берега, численні зсуви.

Геологічна структура

У структурному відношенні Причорноморська западина є порівняно молодою накладеною структурою. Докембрійський осадово-метаморфічний комплекс є фундаментом западини — заглибленим продовженням Українського щита. Кристалічні породи залягають на значних глибинах: біля Перекопу — понад 2000 м, біля Одеси — 1600 м. Осади, що виповнюють западину, лежать на різнорідних та різновікових структурних елементах: докембрійських і епігерцинських блоках Східно — Європейської платформи, які розділяються смугою грабено-подібних депресій, де складчастий фундамент опущений до глибини 10000 м.

З порід корінної основи найбільший інтерес представляють відклади неогенового віку, оскільки древніші утворення (кимерійського-альпійського структурного поверху) залягають на глибинах більше 100 м і в інженерно-геологічному відношенні вивчені не достатньо.

Неогенові відклади представлені теригенно-карбонатною формацією міоцену- раннього пліоцену. У літологічному відношенні — це глини, піски та пісковики з проверстками мергелів та вапняків. У верхній частині розрізу (меотичний та понтичний яруси) переважають карбонатні породи — вапняки та мергелі. Потужність відкладів формації становить 2000—2500 м, збільшуючись на південному сході.

Поверхневі відклади представлені піщано-глинистими, вапняковистими утвореннями кимерій-куяльницького ярусів, серед яких переважають глини, а також залізисті піски та пісковики, що на півдні переходять в оолітові бурі залізняки (до 120 м потужністю на Керченському півострові). На територіях межиріч поширені червоно-бурі (скіфські) глини пізнього пліоцену — раннього плейстоцену потужністю від 5-10 до 60м (в Альмійській долині).

Річкові долини Дніпра, Дунаю, Дністру, Південного Бугу заповнені алювіальними відкладами, що складають тераси пліоценового віку і представлені пісками, суглинками інколи гальками, потужність до 20 м. Повсюдно ці алювіальні відклади перекриваються червоно-бурими глинами та лесовими суглинками (починаючи з другої надзаплавної тераси).

Четвертинні алювіальні відклади, що складають надзаплавні тераси, представлені пісками різнозернястими з прошарками супісків та суглинків, заплавні — суглинками, супісками, глинами та пісками дрібнозернистими та глинистими.

Старична фація зустрічається рідко і представлена суглинисто-глинистими утвореннями з мулами та органікою, в складі алювію кримських річок відносно велика кількість гравійного та валунного матеріалу. Потужність алювіальних відкладів становить до 50 — 60 м. Найпоширеніші серед четвертинних відкладів в межах регіону лесові породи, формування яких проходило протягом всього плейстоцену. Відсутні вони тільки в ярах та балках, на заплавних та перших надзаплавних терасах річкових долин, а також на денудаційних підвищеннях Тарханкуту. Потужність лесового покрову становить, як правило, 20-25 м, збільшуючись до 35-45 на міоценових річкових терасах. Леси мають виразну або приховану верствуватість. Для них характерна значна кількість конкрецій гіпсу та карбонатів. Особливості лесів змінюються у межах подів, де вони набувають зеленуватого забарвлення, виразнішою стає верствуватість. Органічних решток в лесах зустрічається мало. У викопних ґрунтах зустрічається гумус, до 0,6-1,2 %. Більшість лесів і лесовидних суглинків Причорномор'я мають просадочні властивості. Потужність просадочної товщі в межах регіону становить від 5-6 до 9-12 м, величина просадки змінюється від 15 до 100 см і більше.

До поверхневих відкладів також відносяться морські та лиманно-морські відклади морських терас, пляжів, кос, представлених кварцовими пісками та ракушняковим детритом, суглинками, глинами та мулами, потужність їх становить від 2 до 40 м.

Різноманітність літологічного складу осадової товщі обумовлює складні гідрогеологічні умови регіону. В четвертинних та неогенових відкладах виділяється значна кількість водоносних горизонтів. Ґрунтові води залягають на глибинах від 1 до 20 м. Хімічний склад та мінералізація закономірно змінюється з північного заходу на південь від прісних до солоних, від гідрокарбонатних до сульфатно-хлоридних та хлоридно-натрійових, що визначається не тільки зміною потужності зони інтенсивного водообміну, а і ступеню розчленованості рельєфу.

У Присивашші води залягають на глибинах 0,5-5 м і мають мінералізацію 25-90 г/л. В долинах річок закономірність зміни хімічного складу також порушується. Значний вплив на зміну режиму підземних вод має будівництво водосховищ та меліоративних систем. Із фізико-геологічних явищ та процесів характерними є:

  • зсувні явища- найпоширеніші на берегах морів, ширина зсувів до 200 м з амплітудою до 17 м. Головними факторами є абразія, ерозія та особливості геологічної будови, а саме- глинястість пліоцен-четвертинних відкладів.
  • ерозійні процеси (площинних змив, струменева ерозія)- поширені повсюдно та найбільше- на північному заході, де глибина врізу річкової сітки досягає 120—140 м, а горизонтальне розчленування −1,2-1,5 км/км².
  • процеси карстоутворення розвинуті у товщі неогенових кавернозно-шаруватих вапняків північного Причорномор'я (Каховське водосховище, Побужжя, Тарханкутське підняття), розвинутий переважно глибинний карст.
  • абразійні процеси — розвинуті на берегах Чорного і Азовського морів та на ділянках водосховища. Розвитку цих процесів сприяє геологічна будова берегів — вони складені глинистими лесовидними породами, що легко розмиваються. Процеси абразії, як правило, підсилюються зсувною діяльністю
  • просадові явища — степові блюдця, поди — пов'язані з широким розповсюдженням в регіоні лесових порід.

Для об'єктивної оцінки інженерно-геологічних умов багатьох ділянок Причорноморського регіону необхідно враховувати великий вплив і антропогенного фактору — тих численних процесів і явищ, причиною виникнення і розвитку яких є наша інженерно-господарська діяльність. У зв'язку з широким будівництвом меліоративних систем, водосховищ, просадові процеси і явища набули колосальних розмірів; зросла інтенсивність ерозійних процесів, процесів карстоутворення. Будівництво на берегах морів викликає досить значні зміни гідрологічного режиму у береговій зоні, що призводить до інтенсифікації абразійних процесів, зсувних і т.ін. На багатьох ділянках спостерігається підйом рівнів ґрунтових вод і формування «техногенних» водоносних горизонтів (район Одеси), що зумовлює активний розвиток просадових явищ на досить безпечних ділянках.

Див. також

Джерела

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prichornomorska zapadina tektonichna zapadina na pivdni Shidnoyevropejskoyi platformi i na pivnochi mezhuye z Ukrayinskim shitom po vihodah kristalichnih porid na dennu poverhnyu abo pid chetvertinni vidkladi Na pivdni mezha regionu ide pid riven Chornogo ta Azovskogo moriv a v Krimu prohodit po vihodah vidkladiv paleogenu 1 Ukrayinskij shit 2 Kovelskij vistup 3 Volino Podilska plita 4 Karpatska skladchasta sistema 5 Zahidnoyevropejska platforma 6 Dniprovsko Donecka zapadina 7 Voronezka antekliza 8 Donecka skladchasta oblast 9 Prichornomorska zapadina 10 Skifska plita 11 Krimska skladchasta sistema Zmist 1 Geografichna struktura 2 Klimat 3 Gidrografichna sitka 4 Geologichna struktura 5 Div takozh 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaGeografichna struktura RedaguvatiU zaznachenih mezhah Prichornomorska zapadina ye platformovoyu strukturoyu kristalichnij fundament yakoyi zanurenij na riznu zagalom znachnu glibinu Poverhnya jogo pohila z pivnochi na pivden vid Ukrayinskogo shita v bik Chornogo morya Pevnij genetichnij zv yazok z strukturoyu zapadini mayut relyef sklad rozmishennya i tektonika osadovih tovsh sho vipovnyuyut yiyi Riznicya visot u mezhah Prichornomorskoyi nizini ne perevishuye 100 m Na pivdennomu zahodi na teritoriyu zapadini vihodit Dunaj yakij v nizhnij techiyi podilyayetsya na girla Livi nizhni pritoki Dunayu rozlivayutsya velikimi ozerami limanami Dali na shid Prichornomorsku nizinu peretinaye Dnister yakij tut maye shiroku dolinu z dobre viyavlenimi terasami Osoblivo znachni rozmiri daye tak zvana tiraspolska terasa skladena galechnikami i ryad gipsometrichno nizhchih molodshih teras Gliboki balki zustrichayutsya ridko Yih rozdilyayut shiroki vododili Golovni dolini duzhe shiroki mayut visoki pravi zahidni beregi Shidni beregi nizhchi terasovani Kruti beregi rozchlenovani neglibokimi yarami i miscyami uskladneni zsuvami Perevazhna bilshist dolin u svoyij nizhnij chastini mistit veliki soloni ozera limani Chastina limaniv Hadzhibejskij Kuyalnickij M Adzhalickij V Adzhalickij Tiligulskij vidmezhovana vid morya peresipami Deyaki limani yak Berezanskij z yednani z morem protokoyu Podibni morfologichni risi Prichornomor ya vitrimuyutsya takozh u nizhnij techiyi Pivdennogo Bugu Tut Dniprovsko Buzkij liman shirokij i maye kruti beregi vzdovzh yakih prostyagayetsya ryad teras iz chetvertinnih vidkladiv Verhni yarusi yih uskladneni strukturnimi terasami rozmishennya yakih pov yazane z vidslonennyami verstv micnishih porid neogenovogo viku Strukturni terasi osoblivo chislenni na beregah Ingulu Ingulcya ta yih pritok Relyef Prichornomorskoyi nizini desho zminyuyetsya na shid vid dolini Dnipra Harakternu osoblivist ciyeyi chastini Prichornomor ya stanovit stepova rivnina pidnyattya i ponizhennya poverhni yakoyi majzhe ne pomitni V nezajmanomu viglyadi pivdennij step ohoronyayetsya v ryadi stepovih zapovidnikiv Velikij rajon na livoberezhzhi nizhnoyi Naddnipryanshini vishe Kahovki harakterizuyetsya poshirennyam letuchih piskiv Zoseredzheni voni v mezhah drugoyi terasi Dnipra i mayut viglyad okremih lokalnih dilyanok Pokladi piskiv vidznachayutsya velikoyu riznomanitnistyu eolovo akumulyacijnih ta destruktivnih form i svoyeridnoyu roslinnistyu U pivdennij chastini prileglij do Perekopu Prichornomorska nizina maye cilkom plosku poverhnyu Tam rozmishenij najbilshij na teritoriyi Ukrayini bezstichnij rajon Nerivnosti poverhni stvoryuyut de ne de rozmisheni stepovi blyudcya Blizhche do Azovskogo morya rozchlenovanist poverhni nizini zrostaye Neveliki stepovi richki techut u shirokih dolinah U ponizzyah richki silno rozlivayutsya i chasom utvoryuyut obshirni limani Zahidne j pivnichno zahidne Priazov ya harakterizuyetsya zagalnim znizhennyam poverhni i znachnoyu rozsichenistyu beregiv Velicheznij rajon Sivashiv utvoryuye velicheznu kilkist zatok protok ostroviv yaki stvoryuyut svoyeridni i nepovtorni krayevidi Sistemu Sivashiv vid Azovskogo morya vidokremlyuye vuzka Arabatska strilka Shidnu chastinu Prichornomorskoyi nizini vid Priazov ya vidmezhovuye shiroka dolina r Molochnoyi i Molochnij liman U dolini Molochnoyi i na beregah limanu dobre rozvinuti terasi Sered nih vidilyayetsya evksinska abo kaspijska terasa sho zahodit u dolinu Molochnoyi z uzberezhzhya Azovskogo morya Na shid vid dolini Molochnoyi harakter priazovskoyi chastini nizini zminyuyetsya Vona z pivdnya obhodit Priazovsku visochinu i zajmaye vuzku smugu vzdovzh uzberezhzhya Azovskogo morya Na vsomu yiyi protyazi mezha Priazovskoyi visochini i uzberezhnoyi nizini yaskravo vistupaye v relyefi Ustup nabagato perevishuye riven nizini Vin vipolozhenij vkritij potuzhnim plashem z delyuvialnih lesovih suglinkiv i miscyami rozchlenovanij balkami yarami U priazovskij chastini Prichornomorskoyi nizini velikih richok nemaye V yiyi mezhah protikayut lishe neveliki richki sho berut pochatok na Priazovskij visochini ta na Doneckomu kryazhi Richki techut u duzhe shirokih dolinah dnom yakih voni vipisuyut kruti meandri U dolinah richok dobre viyavleni tri vklyuchayuchi zaplavu terasi Verhnya terasa vidpovidaye rivnyu evksinskoyi terasi reshta nizhchi Prichornomorska nizina na vsomu protyazi vid Dunayu do Donu urivayetsya do morya visokimi ustupami More intensivno rozmivaye svoyi beregi aktivno prosuvayuchis v bik sushi Rujnuvannyu beregiv spriyayut chislenni zsuvi U fiziko geografichnih osoblivostyah uzberezhzhya morya na shid vid dolini Dnipra znachne misce zajmayut kosi Voni mayut viglyad vuzkih pishanih nasipiv sho duzhe daleko vistupayut u more Usi kosi Azovskogo morya pochinayuchi z Berdyanskoyi mayut serpopodibnu formu Zvuzhenimi i zagostrenimi kincyami voni povernuti na zahid de roztashovuyutsya okrugli zatoki morya Poverhnya rivninnogo Krimu zdijmayetsya nad rivnem morya na 20 50 m U cilomu poverhnya regionu pohila z pivnochi na pivden vid Ukrayinskogo shita u bik Chornogo morya Region znahoditsya u stepovij zoni Klimat RedaguvatiKlimat regionu kontinentalnij serednorichni temperaturi stanovlyat 7 5 11 50S Serednya kilkist opadiv 300 451mm rik Gidrografichna sitka RedaguvatiGidrografichna sitka predstavlena takimi richkami yak Dunaj Dnipro Pivdennij Bug Dnister Molochna ta in Golovni dolini duzhe shiroki mayut visoki pravi zahidni beregi i nizki terasovani livi beregi Kruti beregi rozchlenovani neglibokimi yarami i miscyami uskladneni zsuvami Perevazhna bilshist dolin u svoyij nizhnij chastini mayut veliki soloni ozera limani Prichornomorska nizovina na vsomu protyazi vid Dunayu do Donu obrivayetsya do morya visokimi urvishami de sposterigayetsya intensivnij rozmiv berega chislenni zsuvi Geologichna struktura RedaguvatiU strukturnomu vidnoshenni Prichornomorska zapadina ye porivnyano molodoyu nakladenoyu strukturoyu Dokembrijskij osadovo metamorfichnij kompleks ye fundamentom zapadini zagliblenim prodovzhennyam Ukrayinskogo shita Kristalichni porodi zalyagayut na znachnih glibinah bilya Perekopu ponad 2000 m bilya Odesi 1600 m Osadi sho vipovnyuyut zapadinu lezhat na riznoridnih ta riznovikovih strukturnih elementah dokembrijskih i epigercinskih blokah Shidno Yevropejskoyi platformi yaki rozdilyayutsya smugoyu grabeno podibnih depresij de skladchastij fundament opushenij do glibini 10000 m Z porid korinnoyi osnovi najbilshij interes predstavlyayut vidkladi neogenovogo viku oskilki drevnishi utvorennya kimerijskogo alpijskogo strukturnogo poverhu zalyagayut na glibinah bilshe 100 m i v inzhenerno geologichnomu vidnoshenni vivcheni ne dostatno Neogenovi vidkladi predstavleni terigenno karbonatnoyu formaciyeyu miocenu rannogo pliocenu U litologichnomu vidnoshenni ce glini piski ta piskoviki z proverstkami mergeliv ta vapnyakiv U verhnij chastini rozrizu meotichnij ta pontichnij yarusi perevazhayut karbonatni porodi vapnyaki ta mergeli Potuzhnist vidkladiv formaciyi stanovit 2000 2500 m zbilshuyuchis na pivdennomu shodi Poverhnevi vidkladi predstavleni pishano glinistimi vapnyakovistimi utvorennyami kimerij kuyalnickogo yarusiv sered yakih perevazhayut glini a takozh zalizisti piski ta piskoviki sho na pivdni perehodyat v oolitovi buri zaliznyaki do 120 m potuzhnistyu na Kerchenskomu pivostrovi Na teritoriyah mezhirich poshireni chervono buri skifski glini piznogo pliocenu rannogo plejstocenu potuzhnistyu vid 5 10 do 60m v Almijskij dolini Richkovi dolini Dnipra Dunayu Dnistru Pivdennogo Bugu zapovneni alyuvialnimi vidkladami sho skladayut terasi pliocenovogo viku i predstavleni piskami suglinkami inkoli galkami potuzhnist do 20 m Povsyudno ci alyuvialni vidkladi perekrivayutsya chervono burimi glinami ta lesovimi suglinkami pochinayuchi z drugoyi nadzaplavnoyi terasi Chetvertinni alyuvialni vidkladi sho skladayut nadzaplavni terasi predstavleni piskami riznozernyastimi z prosharkami supiskiv ta suglinkiv zaplavni suglinkami supiskami glinami ta piskami dribnozernistimi ta glinistimi Starichna faciya zustrichayetsya ridko i predstavlena suglinisto glinistimi utvorennyami z mulami ta organikoyu v skladi alyuviyu krimskih richok vidnosno velika kilkist gravijnogo ta valunnogo materialu Potuzhnist alyuvialnih vidkladiv stanovit do 50 60 m Najposhirenishi sered chetvertinnih vidkladiv v mezhah regionu lesovi porodi formuvannya yakih prohodilo protyagom vsogo plejstocenu Vidsutni voni tilki v yarah ta balkah na zaplavnih ta pershih nadzaplavnih terasah richkovih dolin a takozh na denudacijnih pidvishennyah Tarhankutu Potuzhnist lesovogo pokrovu stanovit yak pravilo 20 25 m zbilshuyuchis do 35 45 na miocenovih richkovih terasah Lesi mayut viraznu abo prihovanu verstvuvatist Dlya nih harakterna znachna kilkist konkrecij gipsu ta karbonativ Osoblivosti lesiv zminyuyutsya u mezhah podiv de voni nabuvayut zelenuvatogo zabarvlennya viraznishoyu staye verstvuvatist Organichnih reshtok v lesah zustrichayetsya malo U vikopnih gruntah zustrichayetsya gumus do 0 6 1 2 Bilshist lesiv i lesovidnih suglinkiv Prichornomor ya mayut prosadochni vlastivosti Potuzhnist prosadochnoyi tovshi v mezhah regionu stanovit vid 5 6 do 9 12 m velichina prosadki zminyuyetsya vid 15 do 100 sm i bilshe Do poverhnevih vidkladiv takozh vidnosyatsya morski ta limanno morski vidkladi morskih teras plyazhiv kos predstavlenih kvarcovimi piskami ta rakushnyakovim detritom suglinkami glinami ta mulami potuzhnist yih stanovit vid 2 do 40 m Riznomanitnist litologichnogo skladu osadovoyi tovshi obumovlyuye skladni gidrogeologichni umovi regionu V chetvertinnih ta neogenovih vidkladah vidilyayetsya znachna kilkist vodonosnih gorizontiv Gruntovi vodi zalyagayut na glibinah vid 1 do 20 m Himichnij sklad ta mineralizaciya zakonomirno zminyuyetsya z pivnichnogo zahodu na pivden vid prisnih do solonih vid gidrokarbonatnih do sulfatno hloridnih ta hloridno natrijovih sho viznachayetsya ne tilki zminoyu potuzhnosti zoni intensivnogo vodoobminu a i stupenyu rozchlenovanosti relyefu U Prisivashshi vodi zalyagayut na glibinah 0 5 5 m i mayut mineralizaciyu 25 90 g l V dolinah richok zakonomirnist zmini himichnogo skladu takozh porushuyetsya Znachnij vpliv na zminu rezhimu pidzemnih vod maye budivnictvo vodoshovish ta meliorativnih sistem Iz fiziko geologichnih yavish ta procesiv harakternimi ye zsuvni yavisha najposhirenishi na beregah moriv shirina zsuviv do 200 m z amplitudoyu do 17 m Golovnimi faktorami ye abraziya eroziya ta osoblivosti geologichnoyi budovi a same glinyastist pliocen chetvertinnih vidkladiv erozijni procesi ploshinnih zmiv strumeneva eroziya poshireni povsyudno ta najbilshe na pivnichnomu zahodi de glibina vrizu richkovoyi sitki dosyagaye 120 140 m a gorizontalne rozchlenuvannya 1 2 1 5 km km procesi karstoutvorennya rozvinuti u tovshi neogenovih kavernozno sharuvatih vapnyakiv pivnichnogo Prichornomor ya Kahovske vodoshovishe Pobuzhzhya Tarhankutske pidnyattya rozvinutij perevazhno glibinnij karst abrazijni procesi rozvinuti na beregah Chornogo i Azovskogo moriv ta na dilyankah vodoshovisha Rozvitku cih procesiv spriyaye geologichna budova beregiv voni skladeni glinistimi lesovidnimi porodami sho legko rozmivayutsya Procesi abraziyi yak pravilo pidsilyuyutsya zsuvnoyu diyalnistyu prosadovi yavisha stepovi blyudcya podi pov yazani z shirokim rozpovsyudzhennyam v regioni lesovih porid Dlya ob yektivnoyi ocinki inzhenerno geologichnih umov bagatoh dilyanok Prichornomorskogo regionu neobhidno vrahovuvati velikij vpliv i antropogennogo faktoru tih chislennih procesiv i yavish prichinoyu viniknennya i rozvitku yakih ye nasha inzhenerno gospodarska diyalnist U zv yazku z shirokim budivnictvom meliorativnih sistem vodoshovish prosadovi procesi i yavisha nabuli kolosalnih rozmiriv zrosla intensivnist erozijnih procesiv procesiv karstoutvorennya Budivnictvo na beregah moriv viklikaye dosit znachni zmini gidrologichnogo rezhimu u beregovij zoni sho prizvodit do intensifikaciyi abrazijnih procesiv zsuvnih i t in Na bagatoh dilyankah sposterigayetsya pidjom rivniv gruntovih vod i formuvannya tehnogennih vodonosnih gorizontiv rajon Odesi sho zumovlyuye aktivnij rozvitok prosadovih yavish na dosit bezpechnih dilyankah Div takozh RedaguvatiPrichornomorska nizovinaDzherela RedaguvatiBorodinya B V Knyazkova I L ta in Geologichne dovivchennya plosh masshtabu 1 200 000 pivdennih polovin arkushiv L 37 II Doneck L 37 III Ilovajsk v mezhah Ukrayini ta arkushiv L 37 VIII Mariupol i L 37 IH Taganrog v mezhah Ukrayini za vilikom akvatoriyi Azovskogo morya Shidnopriazovska plosha v 1998 2007 Zvit GDP v 10 kn Priazovska KGP U 98 102 40 Volnovaha 2008 Kn 2 S 311 317 482 491 491 494 Kn 3 S 285 294 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prichornomorska zapadina amp oldid 38607849