| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2014) |
| По батькові цієї особи не вказано. Ви можете допомогти проєкту, вказавши його. |
Андрій Приходько (нар. 11 січня 1958, м. Первомайський, Харківська обл.) — режисер-постановник в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, керівник Театрального центру «Пасіка» Києво-Могилянської академії, заслужений діяч мистецтв України.
| Приходько Андрій | |
|---|---|
| Народився | Первомайський район |
| Нагороди | |
Життєпис Редагувати
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (травень 2023) |
Народився у місті Первомайський Харківської області.
Закінчив акторський факультет Дніпропетровського театрального училища, режисерський факультет московського ГІТІСа.
З 1993 року він грав і ставив в «Майстерні Петра Фоменка».
Після нетривалих режисерських гастролей Росією («Маркіза де Сад» Юкіо Місіма в Челябінському молодіжному театрі, «Лжець» Корнеля в Нижньогородському театрі комедії, «Життя це сон» Кальдерона в Театрі ім. Є.Вахтангова) переїхав до Києва, де його першими роботами стають «Шельменко: друга версія» в Молодому театрі та «увертюраДОпобачення» (за «Сойченим крилом» Франка) в театрі «Сузір'я».
На франківській сцені, де Андрій Приходько працює режисером від 2000 року, а згодом й у очолюваному ним Театральному центрі Києво-Могилянської академії розпочинає відродження давньої української драми. З'являються «Трагедокомедія о воскресенії мертвих» Г.Кониського та «Аз» за драмою «Ужасная изміна сластолюбіваго житія…» невідомого автора.
Українським текстам «до пари» режисер інсценує індійську Магабхарату («Шякунтала» в Театрі ім. Франка) та розповідає «Легенду про Фауста», зовсім не чіпаючи поему Гете. Виставу «Фрьокен», в оригінальному перекладі (суміш літературної мови, суржика і бойківського діалекту), у виконанні могилянських акторів-аматорів, вивозив на гастролі до Москви в «Мастерскую Фоменко».
Роботи в театрі Редагувати
- 2008 — «Легенда про Фауста» за мотивами творів Й. Шпіса, Крістофера Марлоу і Гейсельбрехта
- 2014, 16 липня — «Носороги» Ежена Йонеско
- 2011, 25 березня — «Лісова пісня» за драмою Лесі Українки
- 2022, 28 грудня — «Захар Беркут» за однойменною повістю Івана Франка
- 2020, 26 листопада — «Едіп» за трагедієї «Цар Едіп» Софокла
- 2023, 23 червня — «Лунаса» за п’єсою «Танці на Луназу» Брайана Фріла
Примітки Редагувати
- Олег ВЕРГЕЛІС (31 жовтня 2008). Во ім’я отця і сина. Про Фауста, Мефістофеля, Ступок— і проблему напівфабрикатів (укр.). Г-та «Дзеркало тижня» №41. Процитовано 6 листопада 2020.
- Катерина КОНСТАНТИНОВА (4 липня 2014). Режисер Андрій Приходько: «Носороги живуть серед нас» (укр.). Г-та «Дзеркало тижня». Процитовано 12 грудня 2020.
- . kurbas.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
- Леся ЗЬОЛА (23 вересня 2019). (укр.). «Галичина». Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- Ілона ШЕВЧЕНКО (21 серпня 2020). (укр.). «Галичина». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.