www.wikidata.uk-ua.nina.az

Природні будівельні матеріали природні матеріали які використовуються для одержання будівельних матеріалів шляхом їх від

Природні будівельні матеріали

Природні будівельні матеріали — природні матеріали, які використовуються для одержання будівельних матеріалів шляхом їх відносно нескладної обробки.

До основних промислових природних будівельних матеріалів належать будівельна деревина (так званий ліс), кам'яні матеріали, а також в'язкі речовини гірського походження. Нерудні будівельні матеріали одержують зі скельних і пухких порід. До власне нерудних будівельних матеріалів відносять природні неорганічні зернисті сипучі будівельні матеріали з середньою густиною більше 2000 кг/м3, які одержують без зміни хімічного складу і фазового стану вихідної сировини.

До непромислових природних будівельних матеріалів належать матеріали, що є доступними в окремих кліматичних зонах і використовуються при будівництві непромисловим способом. До таких матеріалів належать очерет, комиш, лоза, бамбук, листя пальми тощо.

Класифікація природних будівельних матеріалів Редагувати

Див. Класифікація природних будівельних матеріалів

  • Скельні гірські породи залежно від умов утворення поділяються на вивержені, осадові і метаморфічні, до пухких порід належать гравійні, гравійно-піщані і піщані.
    • До вивержених гірських порід, найчастіше застосовуваних у будівництві, належать граніт, діорит, сієніт, габро, діабаз, андезит, базальт. Для них характерні висока міцність і щільність, густина, морозостійкість, трудність обробки, здатність поліруватися, гарний зовнішній вигляд, розмаїтість розцвічення. Тому вони широко використовуються для облицювання, зведення монументальних споруд і архітектурних деталей.
    • До вивержених також належать різні вулканічні породи: попіл, пемзи, туфи, лави. Для них характерні невелика міцність і щільність, густина, висока пористість. Вони застосовуються при зведенні стін, як заповнювачі легких і теплих бетонів та активних добавок при виробництві в'язких речовин.
    • До осадових гірських порід, застосовуваних у будівництві, належать пісковик, вапняк, гіпс, доломіт.
    • До метаморфічних гірських порід, застосовуваних у будівництві, відносять гнейси, глинисті сланці, мармур, кварцити.

Будівельні гірські породи характеризуються петрографічним складом і фізико-механічними властивостями. Фізико-механічні властивості гірських порід суттєво визначають можливість використання їх як нерудної сировини для виробництва щебеню, гравію, піску і їх суміші, а також безпосередньо у вигляді незбагаченої маси в будівництві.

Вимоги до будівельних матеріалів Редагувати

Вимоги до якості лісу Редагувати

Вимоги до якості кам'яних матеріалів Редагувати

Вимоги до якості щебеню, гравію і щебеню з гравію:

  • Щебінь з природного каменя, гравій і щебінь з гравію для будівельних робіт, середня густина яких більше 2000 кг/м3, можуть застосовуватись для виготовлення важких бетонів, монолітних і збірних бетонних і залізобетонних конструкцій, як баластний шар залізничного шляху. Щебінь з супутніх порід, з відходів гірничо-збагачувальних підприємств може використовуватись як основа і покриття автодоріг. Щебінь, гравій природний і дроблений пісок можуть застосовуватись в асфальтобетонних дорожніх і аеродромних сумішах і асфальтобетоні.
  • Щебінь, гравій і щебінь з гравію характеризуються гранулометричним і петрографічним складом, вмістом зерен пластинчастої і голкуватої

(для щебеню) форми, міцністю, вмістом зерен слабких порід, грудкової глини, глинистих, мулистих і пилоподібних частинок, морозостійкістю, густиною, пористістю і водопоглиненням.

Гранулометричний склад:

  • Передбачена можливість випуску щебеню і гравію чотирьох фракцій 5 — 10, 10 — 20, 20 — 40 і 40 — 70 мм, що обумовлено закономірностями гранулометричного складу продуктів дроблення природного гравію. Стандартом допускається також випуск суміші двох суміжних фракцій, напр., 5 — 20 мм. При поставці заповнювача для гідротехнічного бетону можливе збільшення крупності матеріалу до 150 мм. Регламентується вміст дрібніших d, крупніших D і проміжних зерен.
  • Регламентується й гранулометричний склад щебеню і гравію однієї фракції (5 — 10, 10 — 20, 20 — 40, 40 — 70, 70 — 120 і 120—150 мм), а також деяких змішаних (5 — 20, 10 — 40 і 20 — 70 мм) і проміжних (10 — 15 і 15 — 20 мм) фракцій.
  • Форма зерен щебеню буває кубоподібною, гострокутною, пластинчастою і голкуватою, а гравію — округлою і обкатаною. Для зерен пластинчастої і голкуватої форми характерно, що довжина зерна більше ніж в три рази перевищує його ширину або висоту. Для зерен кубоподібної форми характерно, що ширина і висота зерна більше ніж в три рази перевищує його довжину.

За вмістом зерен пластинчастої і голкуватої форми щебінь підрозділяють на звичайний (25 — 35 % по масі), поліпшений (15 — 25 %) і кубоподібний (до 15 %).

Форма зерен гравію не регламентується.

Міцність щебеню і гравію для будівельних робіт оцінюється маркою міцності. Для щебеню з природного каменя вона визначається за втратою маси при стиску в циліндрі.

Марка гравію і щебеню з гравію за дробимістю установлюється по масі втрат при стиранні в циліндрі.

Щебінь і гравій для будівництва автодоріг оцінюють марками за міцністю, які визначають за результатами досліджень на дробимість при стиску в циліндрі та стиранність в поличному барабані. Марка щебеню за міцністю для баластного шару залізничного полотна визначається втратою маси при дослідженні на стиранність в поличному барабані.

Вміст зерен слабких порід (з межею міцності на стиск в насиченому водою стані до 20 МПа) в щебені і гравії знижує міцність і довговічність бетонних конструкцій, тому для кожної марки встановлено обмеження на їх вміст.

Вміст дроблених зерен є характеристикою щебеня з гравію. До дроблених зерен належать такі, у яких більше половини поверхні утворено розколюванням. В щебені з гравію повинно бути не менше 80 % по масі дроблених зерен.

Морозостійкість одна з основних властивостей щебеню і гравію. Морозостійкість характеризується зміною (втратою) маси при визначеному числі витриманих циклів перемінного заморожування і відтавання. Попередня оцінка морозостійкості щебеню і гравію виконується їх перемінним насиченням в розчині сірчанокислого натрію і висушуванням в сушильній шафі. При цьому визначають втрати маси за рахунок розширення кристалів сірчанокислого натрію внаслідок гідратації, що рівносильне тиску льоду в порах. В табл. 7.26 наведена класифікація щебеню і гравію за морозостійкістю з урахуванням різних способів її визначення.

Вміст глинистих домішок. Вміст глинистих, мулистих і пилоподібних частинок не повинен перевищувати 2 % по масі в щебені марок 600—1200 з осадових порід і 1 % в щебені з вивержених і метаморфічних порід. В щебені марок 200—400 допускається до 3 % таких частинок. В гравії і щебені з гравію марок Др 8, Др 12 і Др 16 допустимий вміст глинистих, мулистих і пилоподібних частинок складає 1 %, а в гравії і щебені з гравію марки Др 24 — 3 %. Вміст грудкової глини в гравії і щебені з гравію марок Др 8, Др 12 і Др 16 не повинно перевищувати 0,25 %, а марки Др 24 — 0,5 %.

Вимоги до якості щебеню з шлаку

Можливість використання щебеню з доменного шлаку для виробництва бетону залежить від стійкості його структури. Якщо в результаті пропарювання або обробки щебеню в автоклаві його втрати по масі не перевищують 5 %, його структура вважається стійкою. За гранулометричним складом і морозостійкістю щебінь з доменного шлаку повинен відповідати тим же вимогам, що й щебінь з гірських порід. Щебінь з шлаку не повинен містить сторонніх домішок і металічних включень, вміст в ньому зерен пластинчастої і голкуватої форми не повинен перевищувати 25 % по масі, а сірки — 2,5 %.

Міцність щебеню з шлаку оцінюється витратами при роздавлюванні в циліндрі.

Вміст пилоподібних частинок в щебені з шлаку марок Др 15 і Др 25 повинно складати 2 %, а марок Др 35 і Др 45 — 3 %.

Вимоги до якості піску

Піски для будівельних робіт підрозділяють на природні і дроблені. При переробці природного піску одержують збагачений пісок, з якого після промивки видаляють фракцію 0 — 0,05 мм. Дроблений пісок одержують при дробленні щебеню і гравію. Після його промивки одержують збагачений пісок з відсівів дроблення.

Піски для будівельних робіт характеризуються гранулометричним складом, модулем крупності, вмістом глинистих, мулистих і пилоподібних частинок.

Гранулометричний склад піску визначають розсівом на стандартних ситах з квадратними чарунками розміром 2,5; 1,25; 0,63; 0,315 і 0,16 мм. Залежно від гранулометричного складу піски підрозділяються на п'ять груп за крупністю.

В пісках всіх типів нормується вміст зерен крупніше 5 мм і дрібніше 0,16 мм.

В піску повинно міститися не більше 0,5 % зерен гравію крупніше 10 мм. В гравійному і гравійно-піщаному баласті для залізничного шляху нормується вміст гравію і піску різних фракцій крупності.

Суміші піщано-гравійні для дорожнього будівництва повинні містити від 10 до 95 % фракції + 5 мм, найбільша крупність гравію не повинна перевищувати 70 мм. Вміст глинистих домішок нормується в залежності від виду піску.

В піску з відсівів дроблення, призначеного для дорожньо-будівельних робіт, і в природному дуже дрібному піску, призначеному для застосування в штукатурних розчинах, допускається вміст пилоподібних і глинистих частинок до 7 % по масі.

Вимоги до якості вапнякового борошна

Карбонатне борошно, що виробляється з відсівів дроблення і застосовується як мінеральне добриво, підрозділяється на три види: борошно, що порошить; борошно, що слабо порошить; борошно вогкомелене. Борошно регламентується за вмістом CaCO3 + MgCO3 (не менше 85 %), вмістом вологи і гранулометричним складом.

Вапнякове борошно випускається двох класів: І — з вапняків і доломітів, ІІ — з крейди.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Білецький В. С., Смирнов В. А. Переробка і якість корисних копалин: навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 324 с.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prirodni budivelni materiali prirodni materiali yaki vikoristovuyutsya dlya oderzhannya budivelnih materialiv shlyahom yih vidnosno neskladnoyi obrobki Do osnovnih promislovih prirodnih budivelnih materialiv nalezhat budivelna derevina tak zvanij lis kam yani materiali a takozh v yazki rechovini girskogo pohodzhennya Nerudni budivelni materiali oderzhuyut zi skelnih i puhkih porid Do vlasne nerudnih budivelnih materialiv vidnosyat prirodni neorganichni zernisti sipuchi budivelni materiali z serednoyu gustinoyu bilshe 2000 kg m3 yaki oderzhuyut bez zmini himichnogo skladu i fazovogo stanu vihidnoyi sirovini Do nepromislovih prirodnih budivelnih materialiv nalezhat materiali sho ye dostupnimi v okremih klimatichnih zonah i vikoristovuyutsya pri budivnictvi nepromislovim sposobom Do takih materialiv nalezhat ocheret komish loza bambuk listya palmi tosho Zmist 1 Klasifikaciya prirodnih budivelnih materialiv 2 Vimogi do budivelnih materialiv 2 1 Vimogi do yakosti lisu 2 2 Vimogi do yakosti kam yanih materialiv 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaKlasifikaciya prirodnih budivelnih materialiv RedaguvatiDiv Klasifikaciya prirodnih budivelnih materialiv Skelni girski porodi zalezhno vid umov utvorennya podilyayutsya na viverzheni osadovi i metamorfichni do puhkih porid nalezhat gravijni gravijno pishani i pishani Do viverzhenih girskih porid najchastishe zastosovuvanih u budivnictvi nalezhat granit diorit siyenit gabro diabaz andezit bazalt Dlya nih harakterni visoka micnist i shilnist gustina morozostijkist trudnist obrobki zdatnist poliruvatisya garnij zovnishnij viglyad rozmayitist rozcvichennya Tomu voni shiroko vikoristovuyutsya dlya oblicyuvannya zvedennya monumentalnih sporud i arhitekturnih detalej Do viverzhenih takozh nalezhat rizni vulkanichni porodi popil pemzi tufi lavi Dlya nih harakterni nevelika micnist i shilnist gustina visoka poristist Voni zastosovuyutsya pri zvedenni stin yak zapovnyuvachi legkih i teplih betoniv ta aktivnih dobavok pri virobnictvi v yazkih rechovin Do osadovih girskih porid zastosovuvanih u budivnictvi nalezhat piskovik vapnyak gips dolomit Do metamorfichnih girskih porid zastosovuvanih u budivnictvi vidnosyat gnejsi glinisti slanci marmur kvarciti Budivelni girski porodi harakterizuyutsya petrografichnim skladom i fiziko mehanichnimi vlastivostyami Fiziko mehanichni vlastivosti girskih porid suttyevo viznachayut mozhlivist vikoristannya yih yak nerudnoyi sirovini dlya virobnictva shebenyu graviyu pisku i yih sumishi a takozh bezposeredno u viglyadi nezbagachenoyi masi v budivnictvi Vimogi do budivelnih materialiv RedaguvatiVimogi do yakosti lisu Redaguvati Vimogi do yakosti kam yanih materialiv Redaguvati Vimogi do yakosti shebenyu graviyu i shebenyu z graviyu Shebin z prirodnogo kamenya gravij i shebin z graviyu dlya budivelnih robit serednya gustina yakih bilshe 2000 kg m3 mozhut zastosovuvatis dlya vigotovlennya vazhkih betoniv monolitnih i zbirnih betonnih i zalizobetonnih konstrukcij yak balastnij shar zaliznichnogo shlyahu Shebin z suputnih porid z vidhodiv girnicho zbagachuvalnih pidpriyemstv mozhe vikoristovuvatis yak osnova i pokrittya avtodorig Shebin gravij prirodnij i droblenij pisok mozhut zastosovuvatis v asfaltobetonnih dorozhnih i aerodromnih sumishah i asfaltobetoni Shebin gravij i shebin z graviyu harakterizuyutsya granulometrichnim i petrografichnim skladom vmistom zeren plastinchastoyi i golkuvatoyi dlya shebenyu formi micnistyu vmistom zeren slabkih porid grudkovoyi glini glinistih mulistih i pilopodibnih chastinok morozostijkistyu gustinoyu porististyu i vodopoglinennyam Granulometrichnij sklad Peredbachena mozhlivist vipusku shebenyu i graviyu chotiroh frakcij 5 10 10 20 20 40 i 40 70 mm sho obumovleno zakonomirnostyami granulometrichnogo skladu produktiv droblennya prirodnogo graviyu Standartom dopuskayetsya takozh vipusk sumishi dvoh sumizhnih frakcij napr 5 20 mm Pri postavci zapovnyuvacha dlya gidrotehnichnogo betonu mozhlive zbilshennya krupnosti materialu do 150 mm Reglamentuyetsya vmist dribnishih d krupnishih D i promizhnih zeren Reglamentuyetsya j granulometrichnij sklad shebenyu i graviyu odniyeyi frakciyi 5 10 10 20 20 40 40 70 70 120 i 120 150 mm a takozh deyakih zmishanih 5 20 10 40 i 20 70 mm i promizhnih 10 15 i 15 20 mm frakcij Forma zeren shebenyu buvaye kubopodibnoyu gostrokutnoyu plastinchastoyu i golkuvatoyu a graviyu okrugloyu i obkatanoyu Dlya zeren plastinchastoyi i golkuvatoyi formi harakterno sho dovzhina zerna bilshe nizh v tri razi perevishuye jogo shirinu abo visotu Dlya zeren kubopodibnoyi formi harakterno sho shirina i visota zerna bilshe nizh v tri razi perevishuye jogo dovzhinu Za vmistom zeren plastinchastoyi i golkuvatoyi formi shebin pidrozdilyayut na zvichajnij 25 35 po masi polipshenij 15 25 i kubopodibnij do 15 Forma zeren graviyu ne reglamentuyetsya Micnist shebenyu i graviyu dlya budivelnih robit ocinyuyetsya markoyu micnosti Dlya shebenyu z prirodnogo kamenya vona viznachayetsya za vtratoyu masi pri stisku v cilindri Marka graviyu i shebenyu z graviyu za drobimistyu ustanovlyuyetsya po masi vtrat pri stiranni v cilindri Shebin i gravij dlya budivnictva avtodorig ocinyuyut markami za micnistyu yaki viznachayut za rezultatami doslidzhen na drobimist pri stisku v cilindri ta stirannist v polichnomu barabani Marka shebenyu za micnistyu dlya balastnogo sharu zaliznichnogo polotna viznachayetsya vtratoyu masi pri doslidzhenni na stirannist v polichnomu barabani Vmist zeren slabkih porid z mezheyu micnosti na stisk v nasichenomu vodoyu stani do 20 MPa v shebeni i graviyi znizhuye micnist i dovgovichnist betonnih konstrukcij tomu dlya kozhnoyi marki vstanovleno obmezhennya na yih vmist Vmist droblenih zeren ye harakteristikoyu shebenya z graviyu Do droblenih zeren nalezhat taki u yakih bilshe polovini poverhni utvoreno rozkolyuvannyam V shebeni z graviyu povinno buti ne menshe 80 po masi droblenih zeren Morozostijkist odna z osnovnih vlastivostej shebenyu i graviyu Morozostijkist harakterizuyetsya zminoyu vtratoyu masi pri viznachenomu chisli vitrimanih cikliv pereminnogo zamorozhuvannya i vidtavannya Poperednya ocinka morozostijkosti shebenyu i graviyu vikonuyetsya yih pereminnim nasichennyam v rozchini sirchanokislogo natriyu i visushuvannyam v sushilnij shafi Pri comu viznachayut vtrati masi za rahunok rozshirennya kristaliv sirchanokislogo natriyu vnaslidok gidrataciyi sho rivnosilne tisku lodu v porah V tabl 7 26 navedena klasifikaciya shebenyu i graviyu za morozostijkistyu z urahuvannyam riznih sposobiv yiyi viznachennya Vmist glinistih domishok Vmist glinistih mulistih i pilopodibnih chastinok ne povinen perevishuvati 2 po masi v shebeni marok 600 1200 z osadovih porid i 1 v shebeni z viverzhenih i metamorfichnih porid V shebeni marok 200 400 dopuskayetsya do 3 takih chastinok V graviyi i shebeni z graviyu marok Dr 8 Dr 12 i Dr 16 dopustimij vmist glinistih mulistih i pilopodibnih chastinok skladaye 1 a v graviyi i shebeni z graviyu marki Dr 24 3 Vmist grudkovoyi glini v graviyi i shebeni z graviyu marok Dr 8 Dr 12 i Dr 16 ne povinno perevishuvati 0 25 a marki Dr 24 0 5 Vimogi do yakosti shebenyu z shlakuMozhlivist vikoristannya shebenyu z domennogo shlaku dlya virobnictva betonu zalezhit vid stijkosti jogo strukturi Yaksho v rezultati proparyuvannya abo obrobki shebenyu v avtoklavi jogo vtrati po masi ne perevishuyut 5 jogo struktura vvazhayetsya stijkoyu Za granulometrichnim skladom i morozostijkistyu shebin z domennogo shlaku povinen vidpovidati tim zhe vimogam sho j shebin z girskih porid Shebin z shlaku ne povinen mistit storonnih domishok i metalichnih vklyuchen vmist v nomu zeren plastinchastoyi i golkuvatoyi formi ne povinen perevishuvati 25 po masi a sirki 2 5 Micnist shebenyu z shlaku ocinyuyetsya vitratami pri rozdavlyuvanni v cilindri Vmist pilopodibnih chastinok v shebeni z shlaku marok Dr 15 i Dr 25 povinno skladati 2 a marok Dr 35 i Dr 45 3 Vimogi do yakosti piskuPiski dlya budivelnih robit pidrozdilyayut na prirodni i drobleni Pri pererobci prirodnogo pisku oderzhuyut zbagachenij pisok z yakogo pislya promivki vidalyayut frakciyu 0 0 05 mm Droblenij pisok oderzhuyut pri droblenni shebenyu i graviyu Pislya jogo promivki oderzhuyut zbagachenij pisok z vidsiviv droblennya Piski dlya budivelnih robit harakterizuyutsya granulometrichnim skladom modulem krupnosti vmistom glinistih mulistih i pilopodibnih chastinok Granulometrichnij sklad pisku viznachayut rozsivom na standartnih sitah z kvadratnimi charunkami rozmirom 2 5 1 25 0 63 0 315 i 0 16 mm Zalezhno vid granulometrichnogo skladu piski pidrozdilyayutsya na p yat grup za krupnistyu V piskah vsih tipiv normuyetsya vmist zeren krupnishe 5 mm i dribnishe 0 16 mm V pisku povinno mistitisya ne bilshe 0 5 zeren graviyu krupnishe 10 mm V gravijnomu i gravijno pishanomu balasti dlya zaliznichnogo shlyahu normuyetsya vmist graviyu i pisku riznih frakcij krupnosti Sumishi pishano gravijni dlya dorozhnogo budivnictva povinni mistiti vid 10 do 95 frakciyi 5 mm najbilsha krupnist graviyu ne povinna perevishuvati 70 mm Vmist glinistih domishok normuyetsya v zalezhnosti vid vidu pisku V pisku z vidsiviv droblennya priznachenogo dlya dorozhno budivelnih robit i v prirodnomu duzhe dribnomu pisku priznachenomu dlya zastosuvannya v shtukaturnih rozchinah dopuskayetsya vmist pilopodibnih i glinistih chastinok do 7 po masi Vimogi do yakosti vapnyakovogo boroshnaKarbonatne boroshno sho viroblyayetsya z vidsiviv droblennya i zastosovuyetsya yak mineralne dobrivo pidrozdilyayetsya na tri vidi boroshno sho poroshit boroshno sho slabo poroshit boroshno vogkomelene Boroshno reglamentuyetsya za vmistom CaCO3 MgCO3 ne menshe 85 vmistom vologi i granulometrichnim skladom Vapnyakove boroshno vipuskayetsya dvoh klasiv I z vapnyakiv i dolomitiv II z krejdi Div takozh RedaguvatiBudivelni materiali Tehnologiya pererobki mineralnih budivelnih materialivLiteratura RedaguvatiBileckij V S Smirnov V A Pererobka i yakist korisnih kopalin navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 324 s Posilannya RedaguvatiDorozhno budivni materiali Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 85 ISBN 978 966 7407 83 4 nbsp Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z budivnictva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prirodni budivelni materiali amp oldid 36476662