Приозерне (Івано-Франківський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Приозерне.

Приозерне́ (колишня назва Псари) — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Церква Преображення Господнього 1793

Приозерне (Псари) на мапі XVIII століття. Видно старий палац, сад та став.

село Приозерне
Палац-садиба Рея у Приозерному Палац-садиба Рея у Приозерному
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Рогатинська міська громада
Основні дані
Населення	462
Площа	9,933 км²
Густота населення	46,51 осіб/км²
Поштовий індекс	77018
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°24′54″ пн. ш. 24°28′04″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 24.46778° сх. д. / 49.41500; 24.46778Координати: 49°24′54″ пн. ш. 24°28′04″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 24.46778° сх. д. / 49.41500; 24.46778
Водойми	Свірж
Місцева влада
Адреса ради	77018 Івано – Франківська область, Рогатинський район, с. Дегова, вул. Шевченка, 1
Карта
Приозерне
Приозерне
Мапа
Приозерне у Вікісховищі

В індексі Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн є | розділ під назвою Psary

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Рогатинської міської громади.

Перша згадка

Про Псари відомо з другої половини XVIII століття. Є підстави вважати, що село давніше.

Згадується 9 вересня 1449 року в книгах галицького суду.

Перший відомий власник або посідач — Ян Влодкович. Перший відомий власник — галицький підканцлер Юзеф Яблоновський. Будує класицистичну садибу, з колонами, портиком (дерев'яний, згорів у пожежі).

Після смерті магната маєток через спадки і шлюби потрапляє, до графа Станіслава Рея (1833—1873). До 1880-го старий палац розібрали, а ще до того поруч почали зводити нову садибу. Опікувалась тим дружина Станіслава і власне спадкоємиця маєтку Вільгельміна Рей з роду Ґлоґовських.

У 1939 році в селі проживало 1230 мешканців (1060 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 60 поляків, 10 євреїв).

Пам'ятка

Садиба Рея (XVIII—XIX ст.) — маєток у Псарах, належав графському роду Реїв, нащадкам древнього роду Потоцьких^{[джерело?]}.

Первісний палацовий комплекс (класичний, з колонадою, портиком) виник у Псарах в другій половині XVIII ст. У 1880 ріці старий палац розібрали, а новий графиня Вільгельміна почала зводити ще за існування будинку-старця. Спроектував нову садибу відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво садиби в еклектичному стилі завершили в 1882 р.

За радянської влади використовувався для господарчих потреб. Згодом — як психіатрична лікарня [1] [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. У 1955 р. в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу. За часів незалежної України тут діяв жіночий монастир, а потім садибу передали УПЦ Київського патріархату.

В'їзна брама побудована у 1822 р. В путівнику-карті «Рогатин» (Тернопіль, «Наш світ») пишуть про те, що в'їзний проїзд палацу колись був наскрізним, але в 1970 році його замурували — тут було вибрано місце для встановлення пам'ятника Леніну.

За повідомленнями ЗМІ, у 2004 році палац проданий у приватні руки.

Докладніше: Садиба Реїв (Приозерне)

Відомі люди

• Антоній Василь Дідушицький (1757—1817, Миропіль) — польський політик, син коронного чашника графа Тадеуша Дідушицького.

Світлини

Примітки

1. . Архів оригіналу за 13 липня 2020. 
2. Архів оригіналу за 3 січня 2017. 
3. . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
4. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.198, № 2303 (лат.)
5. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 316. (пол.)
6. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
7. . Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 6 квітня 2010. 
8. . Архів оригіналу за 5 серпня 2010. Процитовано 28 серпня 2010. 
9. . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017. 
10. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 171. (пол.)
11. Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106. (пол.)

Посилання

• Замки та храми України. Псари. Садиба Рея [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Тут був я. Садиба Рея у Псарах [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Пропав будинок, або Скільки коштує духовне відродження [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.], «Дзеркало тижня», 2008
• Дерев'яна церква Преображення 1793 [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Psary (2), wś, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 247. (пол.) — S. 247. (пол.)