www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прилюк Дмитро Михайлович Ukrcenter Дмитро Михайлович ПрилюкНародився 8 листопада 1918 1918 11 08 БожиківціПомер 22 верес

Прилюк Дмитро Михайлович

Дмитро Михайлович Прилюк
Народився 8 листопада 1918(1918-11-08)
Божиківці
Помер 22 вересня 1987(1987-09-22) (68 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  СРСР
Діяльність журналіст
Нагороди

Дмитро́ Миха́йлович Прилю́к (8 листопада 1918, Божиківці — 22 вересня 1987, Київ) — український публіцист, письменник, педагог, член Спілки письменників СРСР, один з фундаторів українського журналістикознавства, доктор філологічних наук, професор Київського державного університету, декан факультету журналістики. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1954 роках і в 1956—1960 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1954—1956 р.

Біографія Редагувати

Народився 8 листопада 1918 року в селі Божиківцях (нині Деражнянського району Хмельницької області) в багатодітній бідняцькій родині. Навчався в школі, де був активістом і в навчанні, і в житті громади. У 1930–1931 навчальному році в школі утворилась піонерська організація. Дмитро Прилюк був одним з перших піонерів як найкращий учень, потім піонервожатим, а з 8 по 10 класи — платним піонервожатим. Навчаючись в школі, він дописував до газет.

Закінчивши Божиковецьку десятирічку, Дмитро Прилюк за направленням редакції місцевої газети «За соціалістичну перебудову» та райкому комсомолу у 1932 році вступає до Українського комуністичного інституту журналістики в Харкові, який закінчив у 1940 році.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1941 роках навчався у аспірантурі Харківського державного університету імені Горького. У 1941 році працював відповідальним редактором харківської обласної молодіжної газети «Ленінська зміна».

Брав участь у німецько-радянській війні. У 1941 році працював співробітником особливого відділу, контролером військової цензури Південно-Західного фронту; співробітником управління НКВС міста Куйбишева, РРФСР. Молодший лейтенант Прилюк воював на Південно-Західному та Калінінському фронтах, як замполіт роти. Після навчання у військовому училищі знову на фронтах війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями.

По закінченні війни — на журналістській роботі. З жовтня 1945 року працював на Полтавщині, в редакції обласної газети «Зоря Полтавщини»: у 1945—1947 роках — власний кореспондент, у 1947—1948 роках — завідувач відділу партійного життя, у 1948—1950 роках — заступник відповідального редактора.

У 1950—1953 роках — відповідальний редактор вінницької обласної газети «Вінницька правда». У 1953—1954 роках — консультант відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ.

У 1954—1956 роках — відповідальний редактор київської обласної газети «Київська правда».

У лютому 1956 — серпні 1958 року — відповідальний редактор республіканської газети «Колгоспне село» (тепер «Сільські вісті»).

Упродовж досить нетривалого періоду Д. М. Прилюк зріс від кореспондента обласної газети до керівника республіканського друкованого органу. У квітні 1958 року його діяльність відзначена орденом Трудового Червоного Прапора та Малою Золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

У 1958 році перейшов на викладацьку роботу в Київський державний університет імені Т. Шевченка, де на факультеті журналістики працював майже 30 років. З 1963 року — доцент, у 1978—1987 — професор. У 1965—1971 — завідувач кафедри журналістської майстерності і літературного редагування. У 1972—1984 — завідувач кафедри теорії і практики партійно-радянської преси. У 1965—1969 роках і в 1972—1982 роках — декан факультету журналістики.

За цикл нарисів, надрукованих у газеті «Сільські вісті», у 1976 році удостоєний Республіканської премії імені Я. Галана.

Могила Дмитра Прилюка

Помер 22 вересня 1987 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Автори надгробка — скульптор С. С. Андрійченко і архітектор Н. М. Шило.

Творчість Редагувати

Автор:

  • збірок:
    • «Уроки» (1956);
    • «У братньому Китаї» (1957);
    • «Здорові будьте, люди» (1960);
    • «Село на нашій Україні» (1961);
    • «Шукачі скарбу» (1961);
  • книжок гуморесок та фейлетонів:
    • «Дозвольте запевнити!» (1958);
    • «На здоров'ячко!» (1962);
    • «Давні знайомі» (1964);
  • книжки балад і сказань «Вічність» (1964);
  • книжки балад у прозі «Одвічне» (1967);
  • оповідань для дітей «Безсмертя батьків» (1970);
  • романів:
    • «Де ти, поле?» (1971);
    • «Повноколосся» (1977);
  • повістей:
    • «Земносили» (1979);
    • «Ми були молоді» (1980).
  • наукових праць:
    • «Мистецтво писати» (1969);
    • «Теорія і практика журналістської творчості» (1973);
    • «Спостереження і дослідження фактів журналістом» (1974).

Нагороди Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

Меморіальна дошка

У місті Деражні і селі Божиківцях Хмельницької області його ім'ям названі вулиці. У Божиковецькій сільській бібліотеці відкрито музей, де щороку, 8 листопада, проводяться Прилюківські читання.

У 1991 році в Києві, на будинку, що на вулиці Марії Заньковецької, 7, де з 1976 по 1987 рік жив і працював письменник, встановлено бронзову меморіальну дошку (горельєф, скульптор С. С. Андрійченко, архітектор К. Н. Сидоров).

У серії «Золоті імена української журналістики» Національна спілка журналістів України видала збірник публіцистики «Уроки Дмитра Прилюка. Спогади, літературні твори» (Київ, ДП «Експрес-об'ява», 2015), автор-упорядник видання — Михайло Сорока.

18 травня 2011 року Хмельницька обласна рада на четвертій сесії прийняла рішення про обласну премію імені Дмитра Прилюка за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Премія присуджується щорічно до Дня журналіста – 6 червня в сумі 10 (десять) тисяч гривень.

8 листопада 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 100 років з дня народження Дмитра Прилюка (1918—1987), журналіста, письменника, публіциста, вченого, педагога, засновника українського журналістикознавства.

Примітки Редагувати

  1. Захоплюючий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  2. . Хмельницька обласна рада (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022. 
  3. . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018. 

Література Редагувати

  • Уроки Дмитра Прилюка. Спогади, літературні твори / авт.-упор. М. М. Сорока. — К. : ДП «Експрес-об'ява», 2015. — 392 с. — ISBN 978-966-97450-1-9.
  • Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 288.
  • Віктор Жадько. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 118, 350.
  • Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 270.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Dmitro Mihajlovich PrilyukNarodivsya 8 listopada 1918 1918 11 08 BozhikivciPomer 22 veresnya 1987 1987 09 22 68 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo SRSRDiyalnist zhurnalistNagorodiDmitro Miha jlovich Prilyu k 8 listopada 1918 Bozhikivci 22 veresnya 1987 Kiyiv ukrayinskij publicist pismennik pedagog chlen Spilki pismennikiv SRSR odin z fundatoriv ukrayinskogo zhurnalistikoznavstva doktor filologichnih nauk profesor Kiyivskogo derzhavnogo universitetu dekan fakultetu zhurnalistiki Kandidat u chleni CK KPU v 1952 1954 rokah i v 1956 1960 r Chlen Revizijnoyi Komisiyi KPU v 1954 1956 r Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Nagorodi 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 8 listopada 1918 roku v seli Bozhikivcyah nini Derazhnyanskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti v bagatoditnij bidnyackij rodini Navchavsya v shkoli de buv aktivistom i v navchanni i v zhitti gromadi U 1930 1931 navchalnomu roci v shkoli utvorilas pionerska organizaciya Dmitro Prilyuk buv odnim z pershih pioneriv yak najkrashij uchen potim pionervozhatim a z 8 po 10 klasi platnim pionervozhatim Navchayuchis v shkoli vin dopisuvav do gazet Zakinchivshi Bozhikovecku desyatirichku Dmitro Prilyuk za napravlennyam redakciyi miscevoyi gazeti Za socialistichnu perebudovu ta rajkomu komsomolu u 1932 roci vstupaye do Ukrayinskogo komunistichnogo institutu zhurnalistiki v Harkovi yakij zakinchiv u 1940 roci Chlen VKP b z 1940 roku U 1940 1941 rokah navchavsya u aspiranturi Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni Gorkogo U 1941 roci pracyuvav vidpovidalnim redaktorom harkivskoyi oblasnoyi molodizhnoyi gazeti Leninska zmina Brav uchast u nimecko radyanskij vijni U 1941 roci pracyuvav spivrobitnikom osoblivogo viddilu kontrolerom vijskovoyi cenzuri Pivdenno Zahidnogo frontu spivrobitnikom upravlinnya NKVS mista Kujbisheva RRFSR Molodshij lejtenant Prilyuk voyuvav na Pivdenno Zahidnomu ta Kalininskomu frontah yak zampolit roti Pislya navchannya u vijskovomu uchilishi znovu na frontah vijni Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya medalyami Po zakinchenni vijni na zhurnalistskij roboti Z zhovtnya 1945 roku pracyuvav na Poltavshini v redakciyi oblasnoyi gazeti Zorya Poltavshini u 1945 1947 rokah vlasnij korespondent u 1947 1948 rokah zaviduvach viddilu partijnogo zhittya u 1948 1950 rokah zastupnik vidpovidalnogo redaktora U 1950 1953 rokah vidpovidalnij redaktor vinnickoyi oblasnoyi gazeti Vinnicka pravda U 1953 1954 rokah konsultant viddilu propagandi i agitaciyi CK KPU U 1954 1956 rokah vidpovidalnij redaktor kiyivskoyi oblasnoyi gazeti Kiyivska pravda U lyutomu 1956 serpni 1958 roku vidpovidalnij redaktor respublikanskoyi gazeti Kolgospne selo teper Silski visti Uprodovzh dosit netrivalogo periodu D M Prilyuk zris vid korespondenta oblasnoyi gazeti do kerivnika respublikanskogo drukovanogo organu U kvitni 1958 roku jogo diyalnist vidznachena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ta Maloyu Zolotoyu medallyu Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki U 1958 roci perejshov na vikladacku robotu v Kiyivskij derzhavnij universitet imeni T Shevchenka de na fakulteti zhurnalistiki pracyuvav majzhe 30 rokiv Z 1963 roku docent u 1978 1987 profesor U 1965 1971 zaviduvach kafedri zhurnalistskoyi majsternosti i literaturnogo redaguvannya U 1972 1984 zaviduvach kafedri teoriyi i praktiki partijno radyanskoyi presi U 1965 1969 rokah i v 1972 1982 rokah dekan fakultetu zhurnalistiki Za cikl narisiv nadrukovanih u gazeti Silski visti u 1976 roci udostoyenij Respublikanskoyi premiyi imeni Ya Galana nbsp Mogila Dmitra PrilyukaPomer 22 veresnya 1987 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Avtori nadgrobka skulptor S S Andrijchenko i arhitektor N M Shilo Tvorchist RedaguvatiAvtor zbirok Uroki 1956 U bratnomu Kitayi 1957 Zdorovi budte lyudi 1960 Selo na nashij Ukrayini 1961 Shukachi skarbu 1961 knizhok gumoresok ta fejletoniv Dozvolte zapevniti 1958 Na zdorov yachko 1962 Davni znajomi 1964 knizhki balad i skazan Vichnist 1964 knizhki balad u prozi Odvichne 1967 opovidan dlya ditej Bezsmertya batkiv 1970 romaniv De ti pole 1971 Povnokolossya 1977 povistej Zemnosili 1979 Mi buli molodi 1980 naukovih prac Mistectvo pisati 1969 Teoriya i praktika zhurnalistskoyi tvorchosti 1973 Sposterezhennya i doslidzhennya faktiv zhurnalistom 1974 Nagorodi Redaguvatiorden Vitchiznyanoyi vijni I st orden Trudovogo Chervonogo Prapora 26 02 1958 medaliVshanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Memorialna doshkaU misti Derazhni i seli Bozhikivcyah Hmelnickoyi oblasti jogo im yam nazvani vulici U Bozhikoveckij silskij biblioteci vidkrito muzej de shoroku 8 listopada provodyatsya Prilyukivski chitannya U 1991 roci v Kiyevi na budinku sho na vulici Mariyi Zankoveckoyi 7 de z 1976 po 1987 rik zhiv i pracyuvav pismennik vstanovleno bronzovu memorialnu doshku gorelyef skulptor S S Andrijchenko arhitektor K N Sidorov 1 U seriyi Zoloti imena ukrayinskoyi zhurnalistiki Nacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini vidala zbirnik publicistiki Uroki Dmitra Prilyuka Spogadi literaturni tvori Kiyiv DP Ekspres ob yava 2015 avtor uporyadnik vidannya Mihajlo Soroka 18 travnya 2011 roku Hmelnicka oblasna rada na chetvertij sesiyi prijnyala rishennya pro oblasnu premiyu imeni Dmitra Prilyuka za krashu publicistichnu robotu v galuzi zhurnalistiki 2 Premiya prisudzhuyetsya shorichno do Dnya zhurnalista 6 chervnya v sumi 10 desyat tisyach griven 8 listopada 2018 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachayetsya pam yatna data 100 rokiv z dnya narodzhennya Dmitra Prilyuka 1918 1987 zhurnalista pismennika publicista vchenogo pedagoga zasnovnika ukrayinskogo zhurnalistikoznavstva 3 Primitki Redaguvati Zahoplyuyuchij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Oblasna premiya imeni Dmitra Prilyuka Hmelnicka oblasna rada ukr Arhiv originalu za 5 lyutogo 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 08 02 2018 r 2287 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2018 roci Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2018 Literatura RedaguvatiUroki Dmitra Prilyuka Spogadi literaturni tvori avt upor M M Soroka K DP Ekspres ob yava 2015 392 s ISBN 978 966 97450 1 9 Viktor Zhadko Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 288 Viktor Zhadko U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 118 350 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 270 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prilyuk Dmitro Mihajlovich amp oldid 39132990