Президентський палац (тур. Cumhurbaşkanlığı Sarayı, також Білий палац — тур. Ak Saray) — офіційна резиденція президента Туреччини, розташована в столиці Туреччини — Анкарі. За оцінками, розмір палацу перевершує Білий дім у Вашингтоні в 50 разів, Кремль у Москві, Букінгемський палац у Лондоні, і навіть Версальський палац біля Парижа в три рази, а деякі критики порівнюють будівлю з Будинком парламенту часів Чаушеску у Бухаресті. Власне будівництво було засуджено екологами та опозицією як доказ авторитарних тенденцій Ердогана, проте його прихильники стверджують, що палац є символом того, що вони називають прагненням до «нової Туреччини».
Президентський палац | |
Дата створення / заснування | 29 жовтня 2014 |
---|---|
Країна | Туреччина |
Адміністративна одиниця | d Анкара |
Місце розташування | d |
У межах природно-географічного об'єкта | d |
Власник | Туреччина |
На заміну | d |
З матеріалу | залізобетон, мармур і граніт |
Вартість | 491 000 002 € |
Архітектор | d |
Архітектурний стиль | сельджуцька архітектура і модернізм |
Дата офіційного відкриття | 29 жовтня 2014 |
Сторінка інституції на Вікісховищі | Presidential Palace of Turkey |
Категорія для екстер'єру елемента | d |
Президентський палац у Вікісховищі |
Координати: 39°55′51″ пн. ш. 32°47′56″ сх. д. / 39.93110000002777582° пн. ш. 32.79890000002777839° сх. д.
Історія і будівництво
За проектом у палаці мала розташовуватися канцелярія прем'єр-міністра Туреччини і його будівництво розпочалося в 2011 році. Автором проекту став відомий турецький архітектор Шефіка Біркійе, що проживає в Брюсселі. Після того, як чинний прем'єр Реджеп Тайїп Ердоган виграв президентські вибори 2014 року, 2 вересня він оголосив про те, що будівля буде використовуватися як офіційна резиденція президента. Будівля була побудована в районі Бештепе в [en] створеному Мустафою Кемалем Ататюрком в 1925 році, а в 1937 році передав ферму державі. В 1992 році господарству була привласнена перша ступінь захищеної зони, що означає заборону на будь-яке будівництво на цій території. 4 березня 2014 року адміністративний суд Анкари ухвалив призупинити будівництво палацу. 13 березня це рішення було підтримано Державною радою за рекомендацією Палати архітекторів Туреччини. Ердоган проігнорував це рішення, сказавши, що «нехай вони його знесуть, якщо зможуть. Вони наказали припинити, але вони не зможуть зупинити будівництво цього будинку, який я буду відкривати. Я буду перебувати в ньому і використовувати його». Проте, єдиним органом, що володіє повноваженнями припинити будівництво є місцевий муніципалітет Анкари, який не виявив ніяких заперечень, і отже для будівництва не було ніяких законних перешкод. Тим часом, для розчищення місця для палацу були зрубані сотні дерев. У той же час міністр фінансів заявляв, що в цілому з бюджету на будівництво було виділено 615 мільйонів доларів США, 432 млн були використані на той момент, а решту коштів в 135 млн доларів включені в бюджет 2015. Крім цього, з бюджету Ердогану за спеціальними вимогами купили літак «Airbus A330-200» за 185 млн, а також запланований ремонт палацу Хубер в Стамбулі і гостьового будинку на узбережжі Егейського моря. Через що, лідер опозиційної Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу сказав, що «так званий султан побудував все це для себе в країні, де три мільйони людей залишаються без роботи. Ви знищили сотні дерев, щоб побудувати собі цей палац».
Відкриття та використання
Палац було відкрито 29 жовтня 2014 року в День Республіки в присутності президента Ердогана, його дружини Еміне і офіційних осіб. Цього дня планувалося проведення прийому з нагоди інавгурації, проте через аварію на шахті в ілі Караман свято було скасовано. З цього моменту в розпорядження прем'єр-міністра Ахмета Давутоглу перейшов
Першим відвідувачем палацу став Папа Римський Франциск, за свій триденний візит (з 28 по 30 листопада) відвідав Анкару і Стамбул, і зустрівся з Ердоганом.
Архітектура та інтер'єр
Палац розташовано на території 91 тис. м² (22,5 акрів) Лісового господарства Ататюрка на вершині пагорба на захід від Анкари. Комплекс площею 300 000 м² складається з головної будівлі та двох допоміжних будівель, з колонами і покритих плоскими дахами, з 1000 кімнат з коридорами, облицьованими зеленим мармуром і бордовим гранітом, які будуть використовуватися для зустрічей з очільниками держав і високопоставленими посадовими особами. Центральна будівля з трьох поверхів, натхненна сумішшю модерністської, сельджуцької та османської архітектури, обладнано новітніми системами безпеки, включаючи бункери, здатні витримати біологічну, хімічну і ядерну атаки, мережу тунелів, кімнати з високотехнологічними засобами захисту від кібератак і шпигунства, «глухі» номери без електричних розеток, спеціальні кімнати на випадок війни, а також додаткові гостьові будинки, туалети зі стінами з штукатуркою з шовкового волокна, ботанічні сади, парк, конгрес-центр.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Президентський палац (Анкара) |
- . . 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Washington Times. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . New York Times. 31 жовтня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . BBC News. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Times of Israel. 9 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Hurriyet Daily News. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Huffington Post. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Guardian. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . nediyor.com. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . magazinavrupa.com. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Euronews. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 15 березня 2014. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 25 ноября 2014.
- . . 5 марта 2014. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Lenta.ru. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . РИА Новости. 6 ноября 2014. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 25 ноября 2014.
- . BBC Russian. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . NEWSru.com. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 4 жовтня 2014. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Independent. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Telegraph. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 16 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Milliyet. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Хартия 97. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Deutsche Welle. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Hurriyet Daily News. 8 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . The Huffington Post. 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- Папа Франциск начинает визит в Турцию. BBC Russian. 28 листопада 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
- Папа римский призвал помочь беженцам из Сирии и Ирака. BBC Russian. 28 листопада 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
- . Lenta.ru. 28 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- . BBC Russian. 29 листопада 2014. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- . The Daily Mail. 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Milliyet. 9 листопада 2014. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Newsweek. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2014.
- . . 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prezidentskij palac Prezidentskij palac tur Cumhurbaskanligi Sarayi takozh Bilij palac tur Ak Saray oficijna rezidenciya prezidenta Turechchini roztashovana v stolici Turechchini Ankari Za ocinkami rozmir palacu perevershuye Bilij dim u Vashingtoni v 50 raziv Kreml u Moskvi Bukingemskij palac u Londoni i navit Versalskij palac bilya Parizha v tri razi a deyaki kritiki porivnyuyut budivlyu z Budinkom parlamentu chasiv Chaushesku u Buharesti Vlasne budivnictvo bulo zasudzheno ekologami ta opoziciyeyu yak dokaz avtoritarnih tendencij Erdogana prote jogo prihilniki stverdzhuyut sho palac ye simvolom togo sho voni nazivayut pragnennyam do novoyi Turechchini Prezidentskij palac Data stvorennya zasnuvannya29 zhovtnya 2014 Krayina Turechchina Administrativna odinicyad Ankara Misce roztashuvannyad U mezhah prirodno geografichnogo ob yektad VlasnikTurechchina Na zaminud Z materialuzalizobeton marmur i granit Vartist491 000 002 Arhitektord Arhitekturnij stilseldzhucka arhitektura i modernizm Data oficijnogo vidkrittya29 zhovtnya 2014 Storinka instituciyi na VikishovishiPresidential Palace of Turkey Kategoriya dlya ekster yeru elementad Prezidentskij palac u Vikishovishi Koordinati 39 55 51 pn sh 32 47 56 sh d 39 93110000002777582 pn sh 32 79890000002777839 sh d 39 93110000002777582 32 79890000002777839 Kimnata peregovorivIstoriya i budivnictvoZa proektom u palaci mala roztashovuvatisya kancelyariya prem yer ministra Turechchini i jogo budivnictvo rozpochalosya v 2011 roci Avtorom proektu stav vidomij tureckij arhitektor Shefika Birkije sho prozhivaye v Bryusseli Pislya togo yak chinnij prem yer Redzhep Tajyip Erdogan vigrav prezidentski vibori 2014 roku 2 veresnya vin ogolosiv pro te sho budivlya bude vikoristovuvatisya yak oficijna rezidenciya prezidenta Budivlya bula pobudovana v rajoni Beshtepe v en stvorenomu Mustafoyu Kemalem Atatyurkom v 1925 roci a v 1937 roci peredav fermu derzhavi V 1992 roci gospodarstvu bula privlasnena persha stupin zahishenoyi zoni sho oznachaye zaboronu na bud yake budivnictvo na cij teritoriyi 4 bereznya 2014 roku administrativnij sud Ankari uhvaliv prizupiniti budivnictvo palacu 13 bereznya ce rishennya bulo pidtrimano Derzhavnoyu radoyu za rekomendaciyeyu Palati arhitektoriv Turechchini Erdogan proignoruvav ce rishennya skazavshi sho nehaj voni jogo znesut yaksho zmozhut Voni nakazali pripiniti ale voni ne zmozhut zupiniti budivnictvo cogo budinku yakij ya budu vidkrivati Ya budu perebuvati v nomu i vikoristovuvati jogo Prote yedinim organom sho volodiye povnovazhennyami pripiniti budivnictvo ye miscevij municipalitet Ankari yakij ne viyaviv niyakih zaperechen i otzhe dlya budivnictva ne bulo niyakih zakonnih pereshkod Tim chasom dlya rozchishennya miscya dlya palacu buli zrubani sotni derev U toj zhe chas ministr finansiv zayavlyav sho v cilomu z byudzhetu na budivnictvo bulo vidileno 615 miljoniv dolariv SShA 432 mln buli vikoristani na toj moment a reshtu koshtiv v 135 mln dolariv vklyucheni v byudzhet 2015 Krim cogo z byudzhetu Erdoganu za specialnimi vimogami kupili litak Airbus A330 200 za 185 mln a takozh zaplanovanij remont palacu Huber v Stambuli i gostovogo budinku na uzberezhzhi Egejskogo morya Cherez sho lider opozicijnoyi Respublikanskoyi narodnoyi partiyi Kemal Kilichdaroglu skazav sho tak zvanij sultan pobuduvav vse ce dlya sebe v krayini de tri miljoni lyudej zalishayutsya bez roboti Vi znishili sotni derev shob pobuduvati sobi cej palac Vidkrittya ta vikoristannyaPalac bulo vidkrito 29 zhovtnya 2014 roku v Den Respubliki v prisutnosti prezidenta Erdogana jogo druzhini Emine i oficijnih osib Cogo dnya planuvalosya provedennya prijomu z nagodi inavguraciyi prote cherez avariyu na shahti v ili Karaman svyato bulo skasovano Z cogo momentu v rozporyadzhennya prem yer ministra Ahmeta Davutoglu perejshov Pershim vidviduvachem palacu stav Papa Rimskij Francisk za svij tridennij vizit z 28 po 30 listopada vidvidav Ankaru i Stambul i zustrivsya z Erdoganom Arhitektura ta inter yerPalac roztashovano na teritoriyi 91 tis m 22 5 akriv Lisovogo gospodarstva Atatyurka na vershini pagorba na zahid vid Ankari Kompleks plosheyu 300 000 m skladayetsya z golovnoyi budivli ta dvoh dopomizhnih budivel z kolonami i pokritih ploskimi dahami z 1000 kimnat z koridorami oblicovanimi zelenim marmurom i bordovim granitom yaki budut vikoristovuvatisya dlya zustrichej z ochilnikami derzhav i visokopostavlenimi posadovimi osobami Centralna budivlya z troh poverhiv nathnenna sumishshyu modernistskoyi seldzhuckoyi ta osmanskoyi arhitekturi obladnano novitnimi sistemami bezpeki vklyuchayuchi bunkeri zdatni vitrimati biologichnu himichnu i yadernu ataki merezhu tuneliv kimnati z visokotehnologichnimi zasobami zahistu vid kiberatak i shpigunstva gluhi nomeri bez elektrichnih rozetok specialni kimnati na vipadok vijni a takozh dodatkovi gostovi budinki tualeti zi stinami z shtukaturkoyu z shovkovogo volokna botanichni sadi park kongres centr PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prezidentskij palac Ankara 29 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 The Washington Times 30 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 New York Times 31 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 BBC News 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 The Times of Israel 9 listopada 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Hurriyet Daily News 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 16 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 The Huffington Post 30 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 20 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 The Guardian 29 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 nediyor com 5 bereznya 2014 Arhiv originalu za 8 grudnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 magazinavrupa com 11 listopada 2014 Arhiv originalu za 14 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Euronews 29 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 25 listopada 2014 15 bereznya 2014 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 25 noyabrya 2014 5 marta 2014 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 17 veresnya 2014 Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 25 listopada 2014 Lenta ru 30 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 2 grudnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 RIA Novosti 6 noyabrya 2014 Arhiv originalu za 6 grudnya 2014 Procitovano 25 noyabrya 2014 BBC Russian 6 listopada 2014 Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 NEWSru com 6 listopada 2014 Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 4 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 3 lipnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 7 listopada 2014 Arhiv originalu za 28 listopada 2015 Procitovano 25 listopada 2014 The Independent 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 The Telegraph 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 16 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Milliyet 29 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 7 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 29 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 25 listopada 2014 Hartiya 97 30 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Deutsche Welle 29 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 3 grudnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Hurriyet Daily News 8 listopada 2014 Arhiv originalu za 20 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 The Huffington Post 9 veresnya 2014 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Papa Francisk nachinaet vizit v Turciyu BBC Russian 28 listopada 2014 Procitovano 28 listopada 2014 Papa rimskij prizval pomoch bezhencam iz Sirii i Iraka BBC Russian 28 listopada 2014 Procitovano 28 listopada 2014 Lenta ru 28 listopada 2014 Arhiv originalu za 30 listopada 2014 Procitovano 30 listopada 2014 BBC Russian 29 listopada 2014 Arhiv originalu za 2 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 The Daily Mail 4 listopada 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Milliyet 9 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Newsweek 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 1 listopada 2014 Arhiv originalu za 30 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2014 6 listopada 2014 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 25 listopada 2014 17 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014