www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правила гри фільм 1939 Правила гри фр La Règle du jeu художній фільм режисера Жана Ренуара знятий 1939 року у Франції Пр

Правила гри (фільм, 1939)

«Правила гри» (фр. La Règle du jeu) — художній фільм режисера Жана Ренуара, знятий 1939 року у Франції. Протягом багатьох десятиліть кінознавці та кінокритики визнають його одним із найвищих досягнень європейського кінематографу.

Правила гри
фр. La Règle du jeu
Жанр драматичний фільм, кіноромантика і артгауз
Режисер Жан Ренуар
Продюсер Клод Ренуар
Сценарист Жан Ренуар і Carl Kochd
У головних
ролях		 Нора Ґреґор, Полетт Дюбо, Марсель Даліо, Жан Ренуар, Julien Caretted, Гастон Модо, Claire Gérardd, Roland Toutaind, Андре Звобода, Edy Debrayd, Géo Forsterd, Анрі Картьє-Брессон, Jacques Beauvaisd, Jenny Héliad, Léon Larived, Lise Élinad, Marcel Melracd, Marguerite de Morlayed, Maurice Marceaud, Mila Parélyd, Nicolas Amatod, Odette Talazacd, Pierre Magnierd, Pierre Nayd, Richard Francœurd і Tony Corteggianid
Оператор Jean Bacheletd
Композитор Жозеф Косма і Roger Désormièred
Художник Ежен Луріd
Дистриб'ютор Gaumont і Netflix
Тривалість 110 хв.
Мова французька
Країна  Франція
Рік 1939
IMDb ID 0031885

Сюжет Редагувати

Франція кінця 1930-х років. Авіатор Андре Жур'є (Ролан Тутен) приземляється на аеродромі Ле-Бурже недалеко від Парижа. Його вітає його друг Октав (Жан Ренуар), повідомляючи Андре, що Крістін (Нора Ґреґор) — австрійсько-французька дворянка, яку любить Андре, — не прийшла його привітати. В Андре розбите серце. Коли репортер підходить для першого інтерв'ю після приземлення, Андре висловлює жаль і засуджує Крістін. Вона слухає радіопередачу у своїй паризькій квартирі, поки її обслуговує її покоївка Лізетт (Полетт Дюбо). Крістін одружена з Робертом, маркізом де ла Шене (Марсель Даліо), вже три роки. Протягом двох років Лізетт одружена з Шумахером (Гастон Модо) — єгерем у маєтку Роберта, але вона більше віддана Крістін. Про минулі стосунки Крістін з Андре відомо її чоловікові, служниці та їхньому другу Октаву. Крістін і Роберт грайливо обговорюють емоційний прояв Андре і говорять про відданість одне одному. Роберт у цей час йде, щоб зателефонувати. Він домовляється зустрітися зі своєю коханкою Женев'єв наступного ранку.

У квартирі Женев'єв Роберт каже, що він повинен припинити їхні стосунки, але запрошує її приєднатися до них на вихідні в заміській садибі Роберта та Крістін, La Colinière, в Солоні. Пізніше Октав переконує Роберта також запросити в маєток Андре. Вони жартують, що якщо Андре та Женев'єв почнуть стосунки, то вирішаться проблеми обох. У маєтку Шумахер охороняє територію та намагається знищити кроликів. Браконьєр Марсо прокрався в маєток, щоб знайти кролика, спійманого в пастку. Перш ніж Марсо зміг утекти, Шумахер ловить його і збирається видворити з території маєтку. Роберт питає, що відбувається. Марсо пояснює, що він може ловити кроликів, і Роберт пропонує йому роботу слуги. Опинившись у будинку, Марсо заграє з Лізетт.

На балу-маскараді виникають кілька романтичних зв'язків. Андре та Крістін заявляють про своє кохання одне до одного і планують утекти разом. Роберт та Андре сперечаються з приводу Крістін. У самотній оранжереї Октав каже, що він також любить Крістін, яка сумнівається в Андре, і вони вирішують втекти разом. Шумахер і Марсо, яких обох вигнали з маєтку через бійку за Лізетт, спостерігають за Октавом та Крістін в оранжереї. Вони приймають Крістін за Лізетт, оскільки Крістін одягла накидку та капюшон Лізетт. Октав повертається до будинку по своє пальто та капелюх, а Лізетт благає його не йти з Крістін.

Октав зустрічає Андре і посилає його до Крістін в оранжерею, позичивши йому своє пальто. Коли Андре прямує до оранжереї в пальто Октава, Шумахер, вирішивши, що це Октав, який, на його думку, намагається втекти з його дружиною, застрелює його.

У заключному моменті фільму Октав і Марсо йдуть у ніч, а Роберт повертає Шумахера до будинку і пояснює вбивство нещасним випадком.

У ролях Редагувати

  • Нора Ґреґор — Крістін де ла Шене
  • Полетт Дюбо — Лізетт, покоївка
  • Марсель Даліо — Робер де ла Шене
  • Ролан Тутен — Андре Жюр'є
  • Жан Ренуар — Октав
  • Міла Парелі — Женев'єв де Марра
  • Анна Маян — Жаки, племінниця Крістін
  • Жульєн Каретт — Марсо, браконьєр
  • Гастон Модо — Едуард Шумахер, єгер
  • П'єр Маньє — генерал

Історія створення Редагувати

Закінчивши фільм «Людина-звір», Ренуар хотів відійти від натуралізму та попрацювати над більш класичним та поетичним проєктом. Джерелом натхнення стали твори П'єра де Маріво та Альфреда де Мюссе. Перечитуючи їх, Ренуар намацав власний стиль на півдорозі між прозою та поезією.

Після першої обуреної реакції глядачів прокатники вимагали від Ренуара радикально переробити фільм. Після прем'єри початкову тривалість фільму (94 хвилини) скорочено до 81 хвилини. Ренуар скоротив зіграну ним роль Октава, зокрема його коротке захоплення Крістін наприкінці, що породило легенду про «другу кінцівку».

Під час одного із бомбардувань союзників у Булоні оригінальний негатив фільму загинув. Багато хто був переконаний, що повну версію фільму втрачено назавжди. Однак після війни знайдено фрагменти негативу, і розпочато копітку роботу з відновлення. 1959 року, за сприяння та схвалення Ренуара, відновлено повну версію фільму тривалістю 106 хвилин. Залишилася невиявленою лише одна сцена — розмова Лізетт про справи прислуги, але ця сцена була коротка і, за словами Ренуара, для сюжету несуттєва. Переломний момент у переоцінці фільму настає 1965 році, коли завдяки «Товариству великих класичних фільмів» (Société des Grands Films Classiques) на екрани вийшла найповніша версія довжиною 3000 м (110 хв), відновлена в 1958—1959 роках на основі досить довгої копії, знайденої 1946 року, великого запасу збережених дублів і вирізаних сцен (реставратори прислухалися до порад самого Ренуара), і в новій версії фільм здобув успіх.

Оцінка фільму Редагувати

Спочатку фільм засудили за сатиру на французьке вище товариство; паризька публіка висміяла прем'єру, вважаючи, що людей вищих шарів показано у фільмі примхливими, схильними керуватися своїми забаганками й не дбати про наслідки своїх учинків.

Французький уряд, а потім уряд Віші заборонив фільм до показу у всіх кінотеатрах як «деморалізаційний». За словами Джона Кобала, «шовіністична французька публіка не терпіла думки про аристократів-французів із батьками-євреями та дружинами-німкенями. <…> Намагалися підпалити кінотеатр, де демонструвався фільм. Зрештою його заборонили. Нацисти підтримували заборону». Ренуара надзвичайно засмутило прийняття фільму. Дехто звинувачує зовнішні чинники — наприклад, те, що фільм запізнився з виходом на екрани, і прем'єра відбулася перед війною.

Після закінчення війни оцінку фільму переглянуто. Як зазначав Андре Базен, «довгий період нерозуміння пояснюється не тільки своєрідністю сюжету і психологічною інертністю публіки, а й… композицією фільму, що лише помалу відкривається уважному глядачеві». Сам Базен прямо називав «Правила гри» шедевром і пояснював це так:

Ренуару вдається тут обійтися зовсім без драматургійних структур: фільм — лише переплетення відгуків, натяків, відповідностей, карусель різних тем, де реальність і моральна ідея перегукуються, не порушуючи сенсу і ритму, тональності й мелодії; при цьому фільм чудово збудований, жоден кадр не виявляється марним або недоречним. Цей твір потрібно переглядати, як заново слухаєш симфонію, як розмірковуєш перед картиною живописця, тому що з кожним разом все краще вловлюєш його внутрішню гармонію.
Оригінальний текст (фр.)
Renoir était parvenu à se passer totalement de structure dramatique et avait réalisé une oeuvre qui n'est qu'un entrelacs de rappels, d'allusions, de correspondances, un carrousel de thèmes où la réalité et l'idée morale se répondent sans défaillance de signification et de rythme, de tonalité et de mélodie ; mais cependant merveilleusement construite dont nulle image n'est inutile ni placée à contre temps. C'est une oeuvre qu'il faut revoir comme on ré-écoute une symphonie, comme on médite devant un tableau, car on en perçoit mieux chaque fois les harmonies intérieures.

Навіть у 1950-ті роки найвизначніші історики кінематографу, говорячи про нього, дозволяли собі пускати шпильки на адресу фільму. Жак Лурселль в описі фільму наводить їх висловлювання: "Бардеш називає його «дивною мішаниною», Садуль — «безладним», «нерівним твором», Чарлз Форд говорить про «досить незаслужену славу». Критик і теоретик кіно Жорж Шарансоль, писав: «Фільм Правила гри знято напередодні війни і сьогодні його б забули остаточно, якби комусь не спала на думку прикра думка повернути його до життя».

У рейтингу десяти найвизначніших фільмів світового кіно, який публікується в британському журналі Sight & Sound кожні десять років, починаючи від 1952 року, і ґрунтується на думці більш ніж ста кінознавців і (від 1992 року) режисерів з різних країн світу, «Правила гри» залишається єдиним фільмом, який був присутнім щоразу, займаючи місця від другого (тричі) до десятого. На перші позиції у своїх списках його ставили, наприклад, кінознавці Нік Роддік, Пол Шредер та режисер Бертран Таверньє. 1966 року фільму присуджено данську премію «Боділ» у номінації «Найкращий європейський фільм».

Роберт Альтман, якого називали стилістичним наступником Ренуара і який віддав шану його картині у фільмі «Госфорд-парк[en]», захоплювався фільмом «Правила гри» і казав: «„Правила гри“ навчили мене правилам гри». Бернардо Бертолуччі казав, що: "Своїм найулюбленішим режисером я назвав би Ренуара, він для мене все, і батько, і мати, а фільм номер один для мене — «Правила гри».

Російський кінокритик Сергій Добротворський[ru], називаючи картину «меланхолійним водевілем», писав 1994 року, що «тільки Чаплін у пору свого виконавського розквіту був здатний на таку вибагливу людську трагікомедію. Він, втім, оперував умовністю маски. Жан Ренуар назавжди залишився прихильником безумовної реальності».

Стиль Редагувати

«Правила гри» відомі використанням глибокого фокусу: події, що відбуваються на передньому та задньому планах, рівнозначні. В інтерв'ю з Жаком Ріветтом і Франсуа Трюффо 1954 року Ренуар казав: «Робота над сценарієм надихнула мене змінити напрямок і, можливо, зовсім відійти від натуралізму, щоб спробувати намацати класичніший, більш поетичний жанр». Ренуар переписував сценарій кілька разів, часто цілком відмовляючись від початкових задумів унаслідок взаємодії з акторами, спостерігаючи реакції, що він не передбачав. Як режисер він прагнув «наблизитися до того, щоб персонажі могли пристосовуватися до своїх теорій у житті, при цьому стикаючись із багатьма життєвими перешкодами, які не дозволяють нам теоретизувати».

Стилістика фільму вплинула на багатьох кінорежисерів. Наприклад, «Госфорд-парк» Роберта Альтмана повторює багато сюжетних ліній «Правил гри» (аристократи в селі, аристократи та їхні слуги, убивство) і на знак поваги прямо посилається на них у ганебній сцені полювання, в якій не рухається ніхто, крім прислуги.

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0031885/
  2. ↑ http://www.interfilmes.com/filme_21993_A.Regra.do.Jogo-(La.regle.du.jeu).html
  3. ↑ http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=493.html
  4. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0031885/fullcredits
  5. ↑ 10 Best Films of All Time by Sight & Sound Magazine. оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 30 жовтня 2010. 
  6. Kobal, 1988, p.10 — 11. Kobal's list, culled from lists by more than eighty critics, places this film at No. 2, after Citizen Kane.
  7. The Top 50 Greatest Films of All Time | British Film Institute. оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 2 серпня 2012. 
  8. Jean Renoir, Bert Cardullo (2005). Jean Renoir: interviews (англ.). Univ. Press of Mississippi. оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 18 жовтня 2010. 
  9. ↑ Лурселль Ж. Правила игры. Авторская энциклопедия фильмов. Т. II. — СПб.-М : Rosebud Publishing, 2009.
  10. John Kobal John Kobal Presents the Top 100 Films, New York: New American Library, 1988, p.11.
  11. Андре Базен. Жан Ренуар. М.: Музей кино[ru], 1995. Стр. 58-59
  12. SensCritique. Avis sur le film La Règle du jeu (1939) par abarguillet. SensCritique (фр.). Процитовано 5 травня 2023. 
  13. Коммерсантъ: Из всех кино для нас главнейшим является «Гражданин Кейн»
  14. Kobal, 1988, p.141
  15. Paul Schrader, «Canon Fodder» Film Comment Sept./Oct. 2006: 14
  16. Kobal, 1988, p.143
  17. [IMDB: Awards for La règle du jeu (1939)(англ.). оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 30 жовтня 2010.  IMDB: Awards for La règle du jeu (1939)(англ.)]
  18. Парк поствикторианского периода // Газета "Коммерсантъ". — 2002. — Вип. 116 (7 червня). — С. 8. з джерела 31 березня 2017.
  19. . CINEMOTION. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017. 
  20. С.Н. Добротворский. Горизонтальный мир Жана Ренуара // Кино на ощупь : сб. — СПб. : Сеанс, 2005. — 20 жовтня. — С. 133.

Література Редагувати

  • Лурселль Ж. Авторская энциклопедия фильмов. Т. II. — СПб.-М.: Rosebud Publishing, 2009. — ISBN 978-5-904175-02-3
  • Бертолуччи, Бернардо. Моё прекрасное наваждение / пер. с ит. Т. Риччо. — М. : Колибри, 2012. — 394 с.
  • Жан Ренуар: Статьи, интервью, воспоминания, сценарии / Составитель И. И. Лищинский. — М. : Искусство, 1972. — 256 с.
  • Ренуар, Жан. Моя жизнь и мои фильмы. — М. : Искусство, 1981. — 236 с.
  • Базен, Андре. Жан Ренуар / Предисл. Жана Ренуара. Введ. Франсуа Трюффо. — М. : Музей кино, 1995. — 191 с. — ISBN 5-88395-012-4.
  • Лепроон, Пьер. Современные французские кинорежиссёры. — М. : Издательство иностранной литературы, 1960. — 698 с.
  • Мерижо, Паскаль. Жан Ренуар / Пер. с фр. С. Козина и И. Мироненко-Маренковой. — М. : Rosebud Interactive, 2021. — 816 с. — ISBN 978-5-905712-49-4.
  • Margaret Butler (2004). Film and community in Britain and France: from La règle du jeu to Room at the Top (англ.). I.B.Tauris. Процитовано 18 жовтня 2010. 
  • Diane Morel (1998). Jean Renoir: La règle du jeu (фр.). Editions Bréal. Процитовано 18 жовтня 2010. 
  • Daniel Serceau, La Règle du jeu, Interdisciplinaire, 1989 ISBN 2-907447-06-8
  • Olivier Curchod, Jean Renoir, La Règle du jeu, Paris, 1999
  • Olivier Curchod, Christophe Faulkner, La Règle du jeu, scénario original de Jean Renoir, Nathan, Collection cinéma, 1999 ISBN 2-09-190470-8

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pravila gri fr La Regle du jeu hudozhnij film rezhisera Zhana Renuara znyatij 1939 roku u Franciyi Protyagom bagatoh desyatilit kinoznavci ta kinokritiki viznayut jogo odnim iz najvishih dosyagnen yevropejskogo kinematografu 5 6 7 Pravila grifr La Regle du jeuZhanr dramatichnij film 1 kinoromantika 1 i artgauzRezhiser Zhan Renuar 1 2 3 Prodyuser Klod RenuarScenarist Zhan Renuar i Carl KochdU golovnih rolyah Nora Gregor 2 4 3 Polett Dyubo 2 4 Marsel Dalio 4 3 Zhan Renuar 4 3 Julien Caretted 4 Gaston Modo 4 Claire Gerardd 4 Roland Toutaind 4 3 Andre Zvoboda Edy Debrayd Geo Forsterd Anri Kartye Bresson 4 Jacques Beauvaisd Jenny Heliad 4 Leon Larived 4 Lise Elinad Marcel Melracd Marguerite de Morlayed Maurice Marceaud Mila Parelyd 4 Nicolas Amatod 4 Odette Talazacd 4 Pierre Magnierd 4 Pierre Nayd 4 Richard Francœurd i Tony Corteggianid 4 Operator Jean BacheletdKompozitor Zhozef Kosma i Roger DesormieredHudozhnik Ezhen LuridDistrib yutor Gaumont i NetflixTrivalist 110 hv Mova francuzkaKrayina FranciyaRik 1939IMDb ID 0031885 Zmist 1 Syuzhet 2 U rolyah 3 Istoriya stvorennya 4 Ocinka filmu 5 Stil 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaSyuzhet RedaguvatiFranciya kincya 1930 h rokiv Aviator Andre Zhur ye Rolan Tuten prizemlyayetsya na aerodromi Le Burzhe nedaleko vid Parizha Jogo vitaye jogo drug Oktav Zhan Renuar povidomlyayuchi Andre sho Kristin Nora Gregor avstrijsko francuzka dvoryanka yaku lyubit Andre ne prijshla jogo privitati V Andre rozbite serce Koli reporter pidhodit dlya pershogo interv yu pislya prizemlennya Andre vislovlyuye zhal i zasudzhuye Kristin Vona sluhaye radioperedachu u svoyij parizkij kvartiri poki yiyi obslugovuye yiyi pokoyivka Lizett Polett Dyubo Kristin odruzhena z Robertom markizom de la Shene Marsel Dalio vzhe tri roki Protyagom dvoh rokiv Lizett odruzhena z Shumaherom Gaston Modo yegerem u mayetku Roberta ale vona bilshe viddana Kristin Pro minuli stosunki Kristin z Andre vidomo yiyi cholovikovi sluzhnici ta yihnomu drugu Oktavu Kristin i Robert grajlivo obgovoryuyut emocijnij proyav Andre i govoryat pro viddanist odne odnomu Robert u cej chas jde shob zatelefonuvati Vin domovlyayetsya zustritisya zi svoyeyu kohankoyu Zhenev yev nastupnogo ranku U kvartiri Zhenev yev Robert kazhe sho vin povinen pripiniti yihni stosunki ale zaproshuye yiyi priyednatisya do nih na vihidni v zamiskij sadibi Roberta ta Kristin La Coliniere v Soloni Piznishe Oktav perekonuye Roberta takozh zaprositi v mayetok Andre Voni zhartuyut sho yaksho Andre ta Zhenev yev pochnut stosunki to virishatsya problemi oboh U mayetku Shumaher ohoronyaye teritoriyu ta namagayetsya znishiti krolikiv Brakonyer Marso prokravsya v mayetok shob znajti krolika spijmanogo v pastku Persh nizh Marso zmig utekti Shumaher lovit jogo i zbirayetsya vidvoriti z teritoriyi mayetku Robert pitaye sho vidbuvayetsya Marso poyasnyuye sho vin mozhe loviti krolikiv i Robert proponuye jomu robotu slugi Opinivshis u budinku Marso zagraye z Lizett Na balu maskaradi vinikayut kilka romantichnih zv yazkiv Andre ta Kristin zayavlyayut pro svoye kohannya odne do odnogo i planuyut utekti razom Robert ta Andre sperechayutsya z privodu Kristin U samotnij oranzhereyi Oktav kazhe sho vin takozh lyubit Kristin yaka sumnivayetsya v Andre i voni virishuyut vtekti razom Shumaher i Marso yakih oboh vignali z mayetku cherez bijku za Lizett sposterigayut za Oktavom ta Kristin v oranzhereyi Voni prijmayut Kristin za Lizett oskilki Kristin odyagla nakidku ta kapyushon Lizett Oktav povertayetsya do budinku po svoye palto ta kapelyuh a Lizett blagaye jogo ne jti z Kristin Oktav zustrichaye Andre i posilaye jogo do Kristin v oranzhereyu pozichivshi jomu svoye palto Koli Andre pryamuye do oranzhereyi v palto Oktava Shumaher virishivshi sho ce Oktav yakij na jogo dumku namagayetsya vtekti z jogo druzhinoyu zastrelyuye jogo U zaklyuchnomu momenti filmu Oktav i Marso jdut u nich a Robert povertaye Shumahera do budinku i poyasnyuye vbivstvo neshasnim vipadkom U rolyah RedaguvatiNora Gregor Kristin de la Shene Polett Dyubo Lizett pokoyivka Marsel Dalio Rober de la Shene Rolan Tuten Andre Zhyur ye Zhan Renuar Oktav Mila Pareli Zhenev yev de Marra Anna Mayan Zhaki pleminnicya Kristin Zhulyen Karett Marso brakonyer Gaston Modo Eduard Shumaher yeger P yer Manye generalIstoriya stvorennya RedaguvatiZakinchivshi film Lyudina zvir Renuar hotiv vidijti vid naturalizmu ta popracyuvati nad bilsh klasichnim ta poetichnim proyektom Dzherelom nathnennya stali tvori P yera de Marivo ta Alfreda de Myusse Perechituyuchi yih Renuar namacav vlasnij stil na pivdorozi mizh prozoyu ta poeziyeyu 8 Pislya pershoyi oburenoyi reakciyi glyadachiv prokatniki vimagali vid Renuara radikalno pererobiti film Pislya prem yeri pochatkovu trivalist filmu 94 hvilini skorocheno do 81 hvilini Renuar skorotiv zigranu nim rol Oktava zokrema jogo korotke zahoplennya Kristin naprikinci sho porodilo legendu pro drugu kincivku Pid chas odnogo iz bombarduvan soyuznikiv u Buloni originalnij negativ filmu zaginuv Bagato hto buv perekonanij sho povnu versiyu filmu vtracheno nazavzhdi Odnak pislya vijni znajdeno fragmenti negativu i rozpochato kopitku robotu z vidnovlennya 1959 roku za spriyannya ta shvalennya Renuara vidnovleno povnu versiyu filmu trivalistyu 106 hvilin Zalishilasya neviyavlenoyu lishe odna scena rozmova Lizett pro spravi prislugi ale cya scena bula korotka i za slovami Renuara dlya syuzhetu nesuttyeva Perelomnij moment u pereocinci filmu nastaye 1965 roci koli zavdyaki Tovaristvu velikih klasichnih filmiv Societe des Grands Films Classiques na ekrani vijshla najpovnisha versiya dovzhinoyu 3000 m 110 hv vidnovlena v 1958 1959 rokah na osnovi dosit dovgoyi kopiyi znajdenoyi 1946 roku velikogo zapasu zberezhenih dubliv i virizanih scen restavratori prisluhalisya do porad samogo Renuara i v novij versiyi film zdobuv uspih 9 Ocinka filmu RedaguvatiSpochatku film zasudili za satiru na francuzke vishe tovaristvo parizka publika vismiyala prem yeru vvazhayuchi sho lyudej vishih shariv pokazano u filmi primhlivimi shilnimi keruvatisya svoyimi zabagankami j ne dbati pro naslidki svoyih uchinkiv Francuzkij uryad a potim uryad Vishi zaboroniv film do pokazu u vsih kinoteatrah yak demoralizacijnij Za slovami Dzhona Kobala shovinistichna francuzka publika ne terpila dumki pro aristokrativ francuziv iz batkami yevreyami ta druzhinami nimkenyami lt gt Namagalisya pidpaliti kinoteatr de demonstruvavsya film Zreshtoyu jogo zaboronili Nacisti pidtrimuvali zaboronu 10 Renuara nadzvichajno zasmutilo prijnyattya filmu Dehto zvinuvachuye zovnishni chinniki napriklad te sho film zapiznivsya z vihodom na ekrani i prem yera vidbulasya pered vijnoyu Pislya zakinchennya vijni ocinku filmu pereglyanuto Yak zaznachav Andre Bazen dovgij period nerozuminnya poyasnyuyetsya ne tilki svoyeridnistyu syuzhetu i psihologichnoyu inertnistyu publiki a j kompoziciyeyu filmu sho lishe pomalu vidkrivayetsya uvazhnomu glyadachevi 11 Sam Bazen pryamo nazivav Pravila gri shedevrom i poyasnyuvav ce tak Renuaru vdayetsya tut obijtisya zovsim bez dramaturgijnih struktur film lishe perepletennya vidgukiv natyakiv vidpovidnostej karusel riznih tem de realnist i moralna ideya peregukuyutsya ne porushuyuchi sensu i ritmu tonalnosti j melodiyi pri comu film chudovo zbudovanij zhoden kadr ne viyavlyayetsya marnim abo nedorechnim Cej tvir potribno pereglyadati yak zanovo sluhayesh simfoniyu yak rozmirkovuyesh pered kartinoyu zhivopiscya tomu sho z kozhnim razom vse krashe vlovlyuyesh jogo vnutrishnyu garmoniyu 12 Originalnij tekst fr Renoir etait parvenu a se passer totalement de structure dramatique et avait realise une oeuvre qui n est qu un entrelacs de rappels d allusions de correspondances un carrousel de themes ou la realite et l idee morale se repondent sans defaillance de signification et de rythme de tonalite et de melodie mais cependant merveilleusement construite dont nulle image n est inutile ni placee a contre temps C est une oeuvre qu il faut revoir comme on re ecoute une symphonie comme on medite devant un tableau car on en percoit mieux chaque fois les harmonies interieures Navit u 1950 ti roki najviznachnishi istoriki kinematografu govoryachi pro nogo dozvolyali sobi puskati shpilki na adresu filmu Zhak Lursell v opisi filmu navodit yih vislovlyuvannya Bardesh nazivaye jogo divnoyu mishaninoyu Sadul bezladnim nerivnim tvorom Charlz Ford govorit pro dosit nezasluzhenu slavu Kritik i teoretik kino Zhorzh Sharansol pisav Film Pravila gri znyato naperedodni vijni i sogodni jogo b zabuli ostatochno yakbi komus ne spala na dumku prikra dumka povernuti jogo do zhittya 9 U rejtingu desyati najviznachnishih filmiv svitovogo kino yakij publikuyetsya v britanskomu zhurnali Sight amp Sound kozhni desyat rokiv pochinayuchi vid 1952 roku i gruntuyetsya na dumci bilsh nizh sta kinoznavciv i vid 1992 roku rezhiseriv z riznih krayin svitu 13 Pravila gri zalishayetsya yedinim filmom yakij buv prisutnim shorazu zajmayuchi miscya vid drugogo trichi do desyatogo 5 Na pershi poziciyi u svoyih spiskah jogo stavili napriklad kinoznavci Nik Roddik 14 Pol Shreder 15 ta rezhiser Bertran Tavernye 16 1966 roku filmu prisudzheno dansku premiyu Bodil u nominaciyi Najkrashij yevropejskij film 17 Robert Altman yakogo nazivali stilistichnim nastupnikom Renuara i yakij viddav shanu jogo kartini u filmi Gosford park en 18 zahoplyuvavsya filmom Pravila gri i kazav Pravila gri navchili mene pravilam gri 19 Bernardo Bertoluchchi kazav sho Svoyim najulyublenishim rezhiserom ya nazvav bi Renuara vin dlya mene vse i batko i mati a film nomer odin dlya mene Pravila gri Rosijskij kinokritik Sergij Dobrotvorskij ru nazivayuchi kartinu melanholijnim vodevilem pisav 1994 roku sho tilki Chaplin u poru svogo vikonavskogo rozkvitu buv zdatnij na taku vibaglivu lyudsku tragikomediyu Vin vtim operuvav umovnistyu maski Zhan Renuar nazavzhdi zalishivsya prihilnikom bezumovnoyi realnosti 20 Stil Redaguvati Pravila gri vidomi vikoristannyam glibokogo fokusu podiyi sho vidbuvayutsya na perednomu ta zadnomu planah rivnoznachni V interv yu z Zhakom Rivettom i Fransua Tryuffo 1954 roku Renuar kazav Robota nad scenariyem nadihnula mene zminiti napryamok i mozhlivo zovsim vidijti vid naturalizmu shob sprobuvati namacati klasichnishij bilsh poetichnij zhanr Renuar perepisuvav scenarij kilka raziv chasto cilkom vidmovlyayuchis vid pochatkovih zadumiv unaslidok vzayemodiyi z aktorami sposterigayuchi reakciyi sho vin ne peredbachav Yak rezhiser vin pragnuv nablizitisya do togo shob personazhi mogli pristosovuvatisya do svoyih teorij u zhitti pri comu stikayuchis iz bagatma zhittyevimi pereshkodami yaki ne dozvolyayut nam teoretizuvati Stilistika filmu vplinula na bagatoh kinorezhiseriv Napriklad Gosford park Roberta Altmana povtoryuye bagato syuzhetnih linij Pravil gri aristokrati v seli aristokrati ta yihni slugi ubivstvo i na znak povagi pryamo posilayetsya na nih u ganebnij sceni polyuvannya v yakij ne ruhayetsya nihto krim prislugi Primitki Redaguvati a b v http www imdb com title tt0031885 a b v http www interfilmes com filme 21993 A Regra do Jogo La regle du jeu html a b v g d http www allocine fr film fichefilm gen cfilm 493 html a b v g d e zh i k l m n p r s t u http www imdb com title tt0031885 fullcredits a b 10 Best Films of All Time by Sight amp Sound Magazine Arhiv originalu za 18 listopada 2010 Procitovano 30 zhovtnya 2010 Kobal 1988 p 10 11 Kobal s list culled from lists by more than eighty critics places this film at No 2 after Citizen Kane The Top 50 Greatest Films of All Time British Film Institute Arhiv originalu za 1 bereznya 2017 Procitovano 2 serpnya 2012 Jean Renoir Bert Cardullo 2005 Jean Renoir interviews angl Univ Press of Mississippi Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 18 zhovtnya 2010 a b Lursell Zh Pravila igry Avtorskaya enciklopediya filmov T II SPb M Rosebud Publishing 2009 John Kobal John Kobal Presents the Top 100 Films New York New American Library 1988 p 11 Andre Bazen Zhan Renuar M Muzej kino ru 1995 Str 58 59 SensCritique Avis sur le film La Regle du jeu 1939 par abarguillet SensCritique fr Procitovano 5 travnya 2023 Kommersant Iz vseh kino dlya nas glavnejshim yavlyaetsya Grazhdanin Kejn Kobal 1988 p 141 Paul Schrader Canon Fodder Film Comment Sept Oct 2006 14 Kobal 1988 p 143 IMDB Awards for La regle du jeu 1939 angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2010 Procitovano 30 zhovtnya 2010 IMDB Awards for La regle du jeu 1939 angl Park postviktorianskogo perioda Gazeta Kommersant 2002 Vip 116 7 chervnya S 8 Arhivovano z dzherela 31 bereznya 2017 Tryuffo o Renuare Viskonti o Bunyuele Tarkovskij o Bressone chemu rezhissery uchatsya drug u druga Chast I CINEMOTION Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 31 bereznya 2017 S N Dobrotvorskij Gorizontalnyj mir Zhana Renuara Kino na oshup sb SPb Seans 2005 20 zhovtnya S 133 Literatura RedaguvatiLursell Zh Avtorskaya enciklopediya filmov T II SPb M Rosebud Publishing 2009 ISBN 978 5 904175 02 3 Bertoluchchi Bernardo Moyo prekrasnoe navazhdenie per s it T Richcho M Kolibri 2012 394 s Zhan Renuar Stati intervyu vospominaniya scenarii Sostavitel I I Lishinskij M Iskusstvo 1972 256 s Renuar Zhan Moya zhizn i moi filmy M Iskusstvo 1981 236 s Bazen Andre Zhan Renuar Predisl Zhana Renuara Vved Fransua Tryuffo M Muzej kino 1995 191 s ISBN 5 88395 012 4 Leproon Per Sovremennye francuzskie kinorezhissyory M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1960 698 s Merizho Paskal Zhan Renuar Per s fr S Kozina i I Mironenko Marenkovoj M Rosebud Interactive 2021 816 s ISBN 978 5 905712 49 4 Margaret Butler 2004 Film and community in Britain and France from La regle du jeu to Room at the Top angl I B Tauris Procitovano 18 zhovtnya 2010 Diane Morel 1998 Jean Renoir La regle du jeu fr Editions Breal Procitovano 18 zhovtnya 2010 Daniel Serceau La Regle du jeu Interdisciplinaire 1989 ISBN 2 907447 06 8 Olivier Curchod Jean Renoir La Regle du jeu Paris 1999 Olivier Curchod Christophe Faulkner La Regle du jeu scenario original de Jean Renoir Nathan Collection cinema 1999 ISBN 2 09 190470 8Posilannya RedaguvatiPravila gri na sajti AllMovie angl nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pravila gri film 1939 amp oldid 40480758