| Ця стаття потребує істотної переробки. |
Поштова станція на 315-му кілометрі траси Київ-Чоп в селі Антопіль, Рівненська область, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1840-х роках за зразковим проектом 1843 року. Охоронного статусу не має.
| Поштова станція на 315 кілометрі траси Київ-Чоп у селі Антопіль | |
|---|---|
| 50°35′59″ пн. ш. 26°26′37″ сх. д. / 50.5997389° пн. ш. 26.4436306° сх. д.Координати: 50°35′59″ пн. ш. 26°26′37″ сх. д. / 50.5997389° пн. ш. 26.4436306° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Антопіль, Рівненська область, вул. Київська, 82 |
| Тип будівлі | цивільна архітектура |
| Архітектурний стиль | Неоготика |
| Будівництво | 1840-і — 1840-і |
| Поштова станція (Антопіль) (Україна) | |
Історична довідка ред.
У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 15 — 20 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.
Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрілуватими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.
Станція ред.
На «новому шляху», на 315-му кілометрі у 1840-х роках було облаштовано кінну пошту. Будівля збудована в неоготичному стилі, тут збереглися первісні деталі оздоблення ґанку: гранітні сходи, а також кований навіс. Окрім головної станційної будівлі, зберігся правий та лівий флігелі (останній перебудовано на приватний будинок), а також мур (частково). Флігель у тилу двору не зберігся.
Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на заході була у рівному, а на сході — в Гощі.
Будівля поштової станції занедбана і ніяк не використовується.
Див. також ред.
Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)