Потік Хустський район Поті к село в Україні у Закарпатській області Хустському районі Входить до складу Пилипецької сіль

Поті́к — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Пилипецької сільської громади.

село Потік
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Громада	Пилипецька сільська
Основні дані
Засноване	1600
Населення	147
Поштовий індекс	90021
Телефонний код	+380 3146
Географічні дані
Географічні координати	48°36′00″ пн. ш. 23°20′54″ сх. д. / 48.60000° пн. ш. 23.34833° сх. д. / 48.60000; 23.34833Координати: 48°36′00″ пн. ш. 23°20′54″ сх. д. / 48.60000° пн. ш. 23.34833° сх. д. / 48.60000; 23.34833
Середня висота над рівнем моря	630 м
Місцева влада
Адреса ради	90021, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с.Буковець,201
Карта
Потік
Потік
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Потік.

За легендою, колись тут татари повбивали людей, тому потік, а пізніше і село, назвали Кривавчат Потік.

Перша згадка у 1789-році як Kravecz Potuk, Kroavecz Patak. Інші згадки: Keravetz, 1828-Kirvavecz, 1892-Kirvavecz telep, 1898-Kirvavecz, 1907-та 1918-Bükköskő, 1930-Kervavčat Potok, 1944-Kirvavecpatak, Кирвавецпотокъ, 1983-Потік, Поток.

Церква Вознесіння Господнього. 1936.

Теперішня церква — одна з останніх дерев'яних церков, споруджених перед Другою світовою війною. Церква не стара, але витримана в класичних традиціях місцевого бароко: складається з трьох різновеликих приміщень, з яких нава — найширша, має двосхилі дахи, низьку широку вежу під восьмигранним шатром зі слабо розвинутим бароковим завершенням, ґанок на стовпчиках. Враження від гарного храму псує бляшане покриття й обшивка зрубів картонними листами, під якими щезли аркади голосниць. Строкатості додає шиферна покрівля на головному фасаді.

Збудував церкву відомий майстер з села Сойми Дмитро Фічоряк (1878—1940) за 5200 чехословацьких корон. Разом з ним працював його син Дмитро та Михайло Кінч. Ці майстри мали високу кваліфікацію — робили, крім хат, інженерні споруди — водяні млини і пили, а також різноманітну різьбарську роботу до церков у навколишніх селах.

До спорудження церкви на цвинтарі була дерев'яна дзвіниця, до якої прибудували маленьку наву, перетворивши її таким чином на каплицю. Розповідають, що жителі сусідньої Річки всіляко збиткувалися над маленьким Потоком, не пускали до сусідів священика на свята.

Коли потічани збудували каплицю і святили коло неї паски, то священика знову не пустили, і тоді значна частина селян перейшла у православ'я, щоб не залежати від Річки. Каплицю з часом розібрали.

До 2020 року село входило до складу Міжгірського району.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 149 осіб, з яких 72 чоловіки та 77 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 144 особи.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,32 %
російська	0,68 %

Примітки ред.

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання ред.

Погода в селі

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.