Потудань (рос. Потудань) — річка у Білгородській та Воронезькій областях Росії, права притока Дону. Протікає по території Старооскольського, Реп'євського та Острогозького районів. Раніше починалася з озера поруч з селом Потудань, яке наразі поглинено створеним ставком.
| Потудань | |
|---|---|
| | |
| 51°16′04″ пн. ш. 38°14′59″ сх. д. / 51.268000000027775798° пн. ш. 38.24975000002777392° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 51°16′04″ пн. ш. 38°14′59″ сх. д. / 51.268000000027775798° пн. ш. 38.24975000002777392° сх. д. |
| Гирло | Дон |
| • координати | 51°01′15″ пн. ш. 39°08′59″ сх. д. / 51.02091666669477377° пн. ш. 39.14972222224977827° сх. д. |
| Басейн | Басейн Дону |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Бєлгородська область Воронезька область |
| Довжина | 100 км |
| Площа басейну: | 21 800 км² |
| Притоки: | Skupaya Potudan'd і Lanikd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Верхня частина річки до впадання в неї річки Кам'янка носить назву Борова Потудань. Загальний напрямок течії — із заходу на схід. Долина річки слабо звивиста. У басейні Потудані 8 річок і 21 струмок. Найбільша притока — річка Суха.
Примітки ред.
- GEOnet Names Server — 2018.
Посилання ред.
- Отин Е. С. Потудань // Русская ономастика и ономастика России: Словарь / Под ред. акад. РАН О. Н. Трубачёва. — М.: Школа-Пресс, 1994. — С. 164—166. — 288 с. — (Русская энциклопедия). — 50 000 экз. — ISBN 5-88527-066-X.
- Воронежская энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. М. Д. Карпачёв. — Воронеж: Центр духовного возрождения Чернозёмного края, 2008. — Т. 2: А—М. — С. 123—124. — 524 с. — ISBN 978-5-900270-99-9.