www.wikidata.uk-ua.nina.az

Постмодерна архітектура це сукупність течій які виникли в 1960 х рр які прийшли на зміну пануючому модернізму Розквіт ст

Постмодерна архітектура

Постмодерна архітектура — це сукупність течій, які виникли в 1960-х рр., які прийшли на зміну пануючому модернізму. Розквіт стилю почався з 1980-х і триває досі.

Будівля мерії в Міссіссога, Канада. Розкриває концепцію «футуристичної ферми».

Опис Редагувати

Функціоналізм модернізму, його стереотипність форм й ідей вичерпали себе. Надмірний раціоналізм модерністських рішень створював атмосферу зневіри. Час вимагав внесення струменю оригінальності в кожне творіння, дозріло заперечення машинності масових домівок, в яких формування зовнішнього обліку будівлі стало також раціонально детермінованим.

Назріла ідея повернути образність і оригінальність. Постмодерністи зайнялись пошуком унікальності в створенні нових форм. Вони поставили собі за мету гармонізувати архітектуру у відповідності до оточуючого штучного і природного середовища. Був відкинутий модерністський аскетизм в дизайні, конвеєрний підхід до створення вигляду жител і відмова від сприйняття класичного спадку. Їх архітектурні рішення враховують особливості існуючого міського середовища при будівництві.

У зовнішній обробці будівель постмодерністи прагнули до симетрії і пропорційності, до виразної образності будівель. Активно впроваджувалось (відроджувалось) декорування стін, барельєфи, розписи тощо, запозичені найчастіше з історичних архітектурних традицій. Головна особливіть — естетика, для створення якої архітектори-постмодерністи не соромились запозичувати у історичних стилів, аж до принципів будови композиції

Видатні практики постмодернізму, такі як Роберт Вентурі, Морис Кюло, Леон Кріє, Альдо Россі, Антуан Грюмбах сформували його наступні постулати:

  • «імітація» історичним пам'ятникам і «взірцям»;
  • «відсилання» на який-небудь пам'ятник архітектури в загальній композиції або її деталях;
  • робота в «стилях» (історико-архітектурних);
  • «зворотня археологія» — зближення нового об'єкту зі старою будівельною технікою;
  • «повсякденність реалізму і античності», яка створюється шляхом відомого «приниження» або спрощення застосовуваних класичних форм.

Знакові постмодерністські будівлі та архітектори Редагувати

Роберт Вентурі Редагувати

Роберт Вентурі (народився 1925) був як відомим теоретиком постмодернізму так і архітектором, будівлі якого яскраво ілюструють його ідеї. Після навчання в Американській академії у Ромі, він працював на модерністів Еаро Саарінена та Луїса Кана до 1958 року, а згодом став професором архітектури в Єльському університеті. Одна з перших будівель Вентурі — це «Будинок Гільдії» в Філадельфії, збудований між 1960 та 1963 роками,та будинок його матері в Чеснат-Хіл, що у Філадельфії. Ці дві будівлі стали символами постмодерного руху. Загалом він займався проектуванням будинків в 1960-х та 1970-х роках, створюючи ряд будівель, які враховували як історичні прецеденти, так і ідеї та форми, що існують у реальному житті міст навколо людей.

Майкл Грейвс Редагувати

Майкл Грейвс (1934—2015) проєктував дві найвизначніші будівлі в постмодерному світі: Портлендський будинок та Денверську публічну бібліотеку. Він згодом продовжив використовувати дизайн своїх знакових постмодерних будівель, але вже на замовлення недорогих мережевих магазинів «Тарґет» та «JCPenney» в США, дизайн яких потім став найвпливовішим у побудові різних магазинів та шопінг-молів в США та й у світі. На початку своєї кар’єри, він, разом з Пітером Айзенманом, Чарльзом Гватмі, Джоном Хейдукі та Річардом Меєром, зараховувався до Нью-йорської п'ятірки, групи, яка обстоювала чистоту в модерній архітектурі, але вже у 1982 році він перейшов до постмодернізму, спроєктувавши Портлендський будинок, одна з найперших значних будівель у стилі. Будинок згодом був внесений у Національний реєстр історичних місць США

Чарльз Мур Редагувати

Найвідоміша робота архітектора Чальза Мура є «Piazza d'Italia» в Новому Орлеані (1978) — публічна площа, що складається з великої колекції творів італійської архітектури Відродження. Спираючись на архітектуру іспанського відродження , Мур спроектував «Громадський центр в Беверлі-гілз», де поєднав арт-деко, постмодерну та іспанського Відродження. Будівля містить в собі внутрішні двори, колонади, променади, будівлі з відкритими та напівзакритими просторами, сходами та балконами.

Школа бізнесу Хааса при Каліфорнійському університеті поєднується як з неоренесансною архітектурою студентського містечка Берклі, так і з мальовничою дерев'яною житловою архітектурою початку XX століття на сусідньому Берклі-Хіллз.

Філіп Джонсон Редагувати

Філіп Джонсон (1906—2005) починав свою кар'єру на засадах чистого модернізму. Його «Скляний будинок» в Нью-Канаані, що в Коннектикуті (1949), інспірований подібними будинками Людвіга Міс ван дер Рое, який був іконою модерністського руху. Разом з Роєм він працював над знаковим модерністським проектом — «Сігрем-білдінг» в Нью-Йорку. Проте вже у 1950-х, він почав добавляти до своїх проектів трохи грайливих та маньєристських форм, на подобі синагоги в Порт-Честері (1954-1956), яка містить у собі склепінчасту штукатурну стелю та вузькі кольорові вікна, та Мистецькою галереєю Університету Небраски (1963). Однак його основні будівлі в 1970-х роках, такі як «IDS Center» в Міннеаполісі (1973) і Пензойл-Плейс в Х'юстоні (1970–76), були масивними, поміркованими та повністю модерністичними.

В проекті будівлі «AT&T-білдінг» (яка тепер називається «Соні-білдінг»)(1978–82) Джонсон вже використав постмодерністські ідеї. Хмародер відомий за свій декоративний верх, який змодельований під стиль меблів відомого мебляра доби рококо — Чіппендейла, та має ще багато посилань до іСторичної архітектури. Його намір полягав у тому, щоб будівля виділялася як корпоративний символ серед модерністських хмародерів навколо неї, і він цим досяг успіху; будівля стала найвідомішою серед постмодерністської архітектури. Згодом він реалізував інший постмодерністичний проєкт, «PPG-плейс» в Пітсбургу (Пенсильванія)(1979-1984), комплекс з шести скляних будівель для Пітсбурзького скляного заводу. Ці будинки мають неоготичні вставки, включаючи 231 скляні шпилі, найбільший з яких має 82 фути (25 м).

В 1995 році він збудував відомий постмодерністський павільйон біля воріт власної резиденції, названий Скляним будинком.

Френк Гері Редагувати

Френк Гері (народився 1929) — впливова фігура в постмодерністській архітектурі та одна з найзнаковіших фігур в сучасній архітектурі. Після навчання в Університеті Південної Каліфорнії, що в Лос-Анджелесі, він відкрив свою власну фірму в Лос-Анджелесі у 1962 році. Починаючи з 1970-х років він використовує зазделегідь замовлені промислові матеріали для будівництва незвичайної форми приватних будинків у Лос-Анджелесі, включаючи і його власний будинок в Санта-Моніці. Він не використовує традиційний дизайн таких будинків, даючи їм певний незакінчений та неусталений вид. Його Щнейбельський будинок в Лос-Анджелесі (1986-89) був розбитий на декілька індивідуальних структур, з різною структурою в кожній кімнаті. Його Нортонська резиденція у Венеції (Каліфорнія) (1983) збудована для письменника та колишнього рятувальника, мала робочу кімнату, змодельовану під рятувальну вежі з видом на пляж Санта-Моніки.

В його ранніх роботах різні частини будинку мали різні яскраві кольори. В 1980-х він почав отримувати великі замовлення, включаючи будівлю Правничої школи Лойоли (1978–1984) та Каліфорнійського аерокосмічного музею (1982–84). Згодом отримав і міжнародні замовлення у Нідерландах та Чехії. Його «Танцюючий будинок» в Празі (1996), побудований з хвилястого бетонного фасаду; частина стін якого складається зі скла, яке розкриває під собою бетонні стовпи. Його найзнаковіша робота — це Музей Соломона Гуггенгайма в Більбао (1991–97), поверхня якого одягнена у хвилястий титан, матеріал, який до цього застосовувався головним чином для будівництва літальних апаратів. Генрі часто був описаний як знакова фігура деконструктивізму, проте він відмовився приймати будь-які означення чи ярлики до власних робіт.

Постмодернізм в Європі Редагувати

Хоча постмодернізм найбільше був поширений в США, знакові будівлі з’являлися також і в Європі. В 1991 році Роберт Вентурі завершив будівництво Крила Сайнсбері Національної галереї в Лондоні, яка була модерною, проте гармоніювала з неокласичною архітектурою навколо Трафальга́р-сквер. Німецький архітектор Гельмут Ян збудував хмародер «Мессетум» в Франкурті, що в Німеччині, який прикрашений загостреним шпилем середньовічної вежі.

Один з ранніх постмодерністських архітекторів в Європі був Джеймс Стерлінг (1926–1992). Він був першим критиком модерністської архітектури, звинувачуючи модернізм у руйнуванні британських міст після Другої світової війни. Він проектував багатоколірні громадські будівлі в постмодерністському стилі. Його знаковими роботами є Нова державна галерея в Штутгарті, Німеччина (1977–1983), Камерний театр в Штутгарті (1977–1982) та Музей Артура Секлера при Гарвардському університеті в США.

Однією з найпопулярніших будівель постмодерністського стилю в Європі є «SIS-білдінг» в Лондоні, яка спроектована Террі Фаррелом (1984). Будівля знаходиться на березі Темзи та є штаб-квартирою Британської секретної служби розвідки. В 1992 році Деян Суджік описав будинок як «епітафію для архітектури вісімдесятих. ... Це дизайн, який поєднує велику серйозність у своїй класичній композиції з можливим мимовільним почуттям гумору. Будівлю можна інтерпретувати як храм майя або витвір стихійної техніки арт-деко».

Італійський архітектор Алдо Россі (1931–1937) був відомий своїми постмодерністськими роботами у Європі. Найвідоміша з них — це Боннефантен-музей (1995) в Маастрихті, що знаходиться в Нідерландах. Россі був першим італійцем, який виграв найпрестижнішу премію в архітектурі — Прітцкерівську — яку отримав у 1990 році. Він був відомий через те, що поєднував суворі і чисті форми із чуттєвими та символічними елементами, взятими з класичної архітектури.

Іспанський архітектор Рікардо Бофіл також відомий своїми ранніми постмодерністськими роботами. Найвідоміша з них — це комплекс резиденції у формі замку з червоними стінами в Калпі, Іспанія (1973). Роботи австрійського архітектора Фріденсрайха Гундертвассера вважається деколи особливим виявом постмодерної архітектури. Найвідоміший його проєкт — це Фабрика для спалювання сміття в Шпіттелау, що у Відні.

Сіднейський оперний театр

Сіднейський оперний театр Редагувати

Сіднейський оперний театр, який знаходиться в Сіднеї (Австралія), є найвпізнаванішою будівлею серед усієї післявоєнної архітектури та символізує перехід від модернізму до постмодернізму. Будівництво почалося в 1957 році та не було закінчено аж до 1973 року через різні інженерні проблеми та зростання кошторису. Архітектор подав у відставку до завершення будівництва, а інтер'єр був розроблений значною мірою після того, як він покинув проект.

Будівлі Редагувати

Архітектори Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2015. 
  2. Allen John Scott, Edward W. Soja, The City: Los Angeles and Urban Theory at the End of the Twentieth Century, Los Angeles,
  3. The Guardian, London, June 19, 1992
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Postmoderna arhitektura ce sukupnist techij yaki vinikli v 1960 h rr yaki prijshli na zminu panuyuchomu modernizmu Rozkvit stilyu pochavsya z 1980 h i trivaye dosi Budivlya meriyi v Mississoga Kanada Rozkrivaye koncepciyu futuristichnoyi fermi Zmist 1 Opis 2 Znakovi postmodernistski budivli ta arhitektori 2 1 Robert Venturi 2 2 Majkl Grejvs 2 3 Charlz Mur 2 4 Filip Dzhonson 2 5 Frenk Geri 2 6 Postmodernizm v Yevropi 2 7 Sidnejskij opernij teatr 3 Budivli 4 Arhitektori 5 Div takozh 6 PrimitkiOpis RedaguvatiFunkcionalizm modernizmu jogo stereotipnist form j idej vicherpali sebe Nadmirnij racionalizm modernistskih rishen stvoryuvav atmosferu zneviri Chas vimagav vnesennya strumenyu originalnosti v kozhne tvorinnya dozrilo zaperechennya mashinnosti masovih domivok v yakih formuvannya zovnishnogo obliku budivli stalo takozh racionalno determinovanim Nazrila ideya povernuti obraznist i originalnist Postmodernisti zajnyalis poshukom unikalnosti v stvorenni novih form Voni postavili sobi za metu garmonizuvati arhitekturu u vidpovidnosti do otochuyuchogo shtuchnogo i prirodnogo seredovisha Buv vidkinutij modernistskij asketizm v dizajni konveyernij pidhid do stvorennya viglyadu zhitel i vidmova vid sprijnyattya klasichnogo spadku Yih arhitekturni rishennya vrahovuyut osoblivosti isnuyuchogo miskogo seredovisha pri budivnictvi U zovnishnij obrobci budivel postmodernisti pragnuli do simetriyi i proporcijnosti do viraznoyi obraznosti budivel Aktivno vprovadzhuvalos vidrodzhuvalos dekoruvannya stin barelyefi rozpisi tosho zapozicheni najchastishe z istorichnih arhitekturnih tradicij Golovna osoblivit estetika dlya stvorennya yakoyi arhitektori postmodernisti ne soromilis zapozichuvati u istorichnih stiliv azh do principiv budovi kompoziciyi 1 Vidatni praktiki postmodernizmu taki yak Robert Venturi Moris Kyulo Leon Kriye Aldo Rossi Antuan Gryumbah sformuvali jogo nastupni postulati imitaciya istorichnim pam yatnikam i vzircyam vidsilannya na yakij nebud pam yatnik arhitekturi v zagalnij kompoziciyi abo yiyi detalyah robota v stilyah istoriko arhitekturnih zvorotnya arheologiya zblizhennya novogo ob yektu zi staroyu budivelnoyu tehnikoyu povsyakdennist realizmu i antichnosti yaka stvoryuyetsya shlyahom vidomogo prinizhennya abo sproshennya zastosovuvanih klasichnih form 1 Znakovi postmodernistski budivli ta arhitektori RedaguvatiRobert Venturi Redaguvati nbsp Budinok Gildiyi v Filadelfiyi Roberta Venturi 1960 63 nbsp Budinok Venturi 1964 nbsp Pozhezhne viddilennya v Kolumbusi Indiana 1968 nbsp Zal Karsona pri Dortmunskomu universiteti v Ganoveri Nyu Gempshir nbsp Trabant centr pri Delaverskomu universiteti v Nyuarku Nyu Dzhersi nbsp Kaplicya yepiskopskoyi akademiyi nbsp Kampus Frista pri Prinstonskomu universiteti 2000 Robert Venturi narodivsya 1925 buv yak vidomim teoretikom postmodernizmu tak i arhitektorom budivli yakogo yaskravo ilyustruyut jogo ideyi Pislya navchannya v Amerikanskij akademiyi u Romi vin pracyuvav na modernistiv Earo Saarinena ta Luyisa Kana do 1958 roku a zgodom stav profesorom arhitekturi v Yelskomu universiteti Odna z pershih budivel Venturi ce Budinok Gildiyi v Filadelfiyi zbudovanij mizh 1960 ta 1963 rokami ta budinok jogo materi v Chesnat Hil sho u Filadelfiyi Ci dvi budivli stali simvolami postmodernogo ruhu Zagalom vin zajmavsya proektuvannyam budinkiv v 1960 h ta 1970 h rokah stvoryuyuchi ryad budivel yaki vrahovuvali yak istorichni precedenti tak i ideyi ta formi sho isnuyut u realnomu zhitti mist navkolo lyudej Majkl Grejvs Redaguvati nbsp Portlendskij Budinok 1982 nbsp Gumana bilding v Luyisvilli Kentukki 1982 nbsp Denverska publichna biblioteka 1995 nbsp Budinok Mizhnarodnoyi finansovoyi korporaciyi u Vashingtoni 1996 Majkl Grejvs 1934 2015 proyektuvav dvi najviznachnishi budivli v postmodernomu sviti Portlendskij budinok ta Denversku publichnu biblioteku Vin zgodom prodovzhiv vikoristovuvati dizajn svoyih znakovih postmodernih budivel ale vzhe na zamovlennya nedorogih merezhevih magaziniv Target ta JCPenney v SShA dizajn yakih potim stav najvplivovishim u pobudovi riznih magaziniv ta shoping moliv v SShA ta j u sviti Na pochatku svoyeyi kar yeri vin razom z Piterom Ajzenmanom Charlzom Gvatmi Dzhonom Hejduki ta Richardom Meyerom zarahovuvavsya do Nyu jorskoyi p yatirki grupi yaka obstoyuvala chistotu v modernij arhitekturi ale vzhe u 1982 roci vin perejshov do postmodernizmu sproyektuvavshi Portlendskij budinok odna z najpershih znachnih budivel u stili Budinok zgodom buv vnesenij u Nacionalnij reyestr istorichnih misc SShA Charlz Mur Redaguvati nbsp Piazza d Italia v Novomu Orleani 1978 nbsp Shkola biznesu Gaasa pri Kalifornijskomu universiteti Berkli nbsp Gromadskij centr v Beverli Gilz 1990 Najvidomisha robota arhitektora Chalza Mura ye Piazza d Italia v Novomu Orleani 1978 publichna plosha sho skladayetsya z velikoyi kolekciyi tvoriv italijskoyi arhitekturi Vidrodzhennya Spirayuchis na arhitekturu ispanskogo vidrodzhennya Mur sproektuvav Gromadskij centr v Beverli gilz de poyednav art deko postmodernu ta ispanskogo Vidrodzhennya Budivlya mistit v sobi vnutrishni dvori kolonadi promenadi budivli z vidkritimi ta napivzakritimi prostorami shodami ta balkonami 2 Shkola biznesu Haasa pri Kalifornijskomu universiteti poyednuyetsya yak z neorenesansnoyu arhitekturoyu studentskogo mistechka Berkli tak i z malovnichoyu derev yanoyu zhitlovoyu arhitekturoyu pochatku XX stolittya na susidnomu Berkli Hillz Filip Dzhonson Redaguvati nbsp Soni bilding v Mangeteni Nyu Jork 1982 nbsp Bank of America Center v G yustoni Tehas 1983 nbsp PPG Place v Pitsburgu Pensilvaniya 1979 84 nbsp 500 Boylston Street v Bostoni Massachusetts 1989 nbsp 400 West Market v Luyisvilli Kentukki 1993 nbsp Glass house Pavilion v Novomu Kanaani Konnektikut 1995 Filip Dzhonson 1906 2005 pochinav svoyu kar yeru na zasadah chistogo modernizmu Jogo Sklyanij budinok v Nyu Kanaani sho v Konnektikuti 1949 inspirovanij podibnimi budinkami Lyudviga Mis van der Roe yakij buv ikonoyu modernistskogo ruhu Razom z Royem vin pracyuvav nad znakovim modernistskim proektom Sigrem bilding v Nyu Jorku Prote vzhe u 1950 h vin pochav dobavlyati do svoyih proektiv trohi grajlivih ta manyeristskih form na podobi sinagogi v Port Chesteri 1954 1956 yaka mistit u sobi sklepinchastu shtukaturnu stelyu ta vuzki kolorovi vikna ta Misteckoyu galereyeyu Universitetu Nebraski 1963 Odnak jogo osnovni budivli v 1970 h rokah taki yak IDS Center v Minneapolisi 1973 i Penzojl Plejs v H yustoni 1970 76 buli masivnimi pomirkovanimi ta povnistyu modernistichnimi V proekti budivli AT amp T bilding yaka teper nazivayetsya Soni bilding 1978 82 Dzhonson vzhe vikoristav postmodernistski ideyi Hmaroder vidomij za svij dekorativnij verh yakij zmodelovanij pid stil mebliv vidomogo meblyara dobi rokoko Chippendejla ta maye she bagato posilan do iStorichnoyi arhitekturi Jogo namir polyagav u tomu shob budivlya vidilyalasya yak korporativnij simvol sered modernistskih hmaroderiv navkolo neyi i vin cim dosyag uspihu budivlya stala najvidomishoyu sered postmodernistskoyi arhitekturi Zgodom vin realizuvav inshij postmodernistichnij proyekt PPG plejs v Pitsburgu Pensilvaniya 1979 1984 kompleks z shesti sklyanih budivel dlya Pitsburzkogo sklyanogo zavodu Ci budinki mayut neogotichni vstavki vklyuchayuchi 231 sklyani shpili najbilshij z yakih maye 82 futi 25 m V 1995 roci vin zbuduvav vidomij postmodernistskij paviljon bilya vorit vlasnoyi rezidenciyi nazvanij Sklyanim budinkom Frenk Geri Redaguvati nbsp Gehry residence v Santa Monici 1978 nbsp Norton Beach House u Veneciyi Kaliforniya 1983 nbsp Tancyuyuchij budinok v Prazi Chehiya nbsp Guggenheim Bilbao v Bilbao Ispaniya 1997 Frenk Geri narodivsya 1929 vplivova figura v postmodernistskij arhitekturi ta odna z najznakovishih figur v suchasnij arhitekturi Pislya navchannya v Universiteti Pivdennoyi Kaliforniyi sho v Los Andzhelesi vin vidkriv svoyu vlasnu firmu v Los Andzhelesi u 1962 roci Pochinayuchi z 1970 h rokiv vin vikoristovuye zazdelegid zamovleni promislovi materiali dlya budivnictva nezvichajnoyi formi privatnih budinkiv u Los Andzhelesi vklyuchayuchi i jogo vlasnij budinok v Santa Monici Vin ne vikoristovuye tradicijnij dizajn takih budinkiv dayuchi yim pevnij nezakinchenij ta neustalenij vid Jogo Shnejbelskij budinok v Los Andzhelesi 1986 89 buv rozbitij na dekilka individualnih struktur z riznoyu strukturoyu v kozhnij kimnati Jogo Nortonska rezidenciya u Veneciyi Kaliforniya 1983 zbudovana dlya pismennika ta kolishnogo ryatuvalnika mala robochu kimnatu zmodelovanu pid ryatuvalnu vezhi z vidom na plyazh Santa Moniki V jogo rannih robotah rizni chastini budinku mali rizni yaskravi kolori V 1980 h vin pochav otrimuvati veliki zamovlennya vklyuchayuchi budivlyu Pravnichoyi shkoli Lojoli 1978 1984 ta Kalifornijskogo aerokosmichnogo muzeyu 1982 84 Zgodom otrimav i mizhnarodni zamovlennya u Niderlandah ta Chehiyi Jogo Tancyuyuchij budinok v Prazi 1996 pobudovanij z hvilyastogo betonnogo fasadu chastina stin yakogo skladayetsya zi skla yake rozkrivaye pid soboyu betonni stovpi Jogo najznakovisha robota ce Muzej Solomona Guggengajma v Bilbao 1991 97 poverhnya yakogo odyagnena u hvilyastij titan material yakij do cogo zastosovuvavsya golovnim chinom dlya budivnictva litalnih aparativ Genri chasto buv opisanij yak znakova figura dekonstruktivizmu prote vin vidmovivsya prijmati bud yaki oznachennya chi yarliki do vlasnih robit Postmodernizm v Yevropi Redaguvati nbsp Nova derzhavna galereya v Shtutgarti Nimechchina sproektovano Dzhejmsom Stirlingom 1977 83 nbsp Hanse Viertel komercijna galereya v Gamburzi Nimechchina sproektovano Gerkan Marg and Partners 1980 nbsp Derzhavnij universitet muziki ta vikonavskogo mistectva v Shtutgarti Nimechchina sproyektovano Dzhejmsom Stirlingom 1980 nbsp No 1 Poultry ofisna ta komercijna budivlya v Londoni sproektovano Dzhejmsom Stirlingom 1997 nbsp Seinsburzke krilo Nacionalnoyi galereyi v Londoni sproektovano Robertom Venturi 1991 nbsp Messeturm v Frankfurti Nimechchina sproektovano Gelmutom Yanom 1991 nbsp Vershina Messeturma nbsp Budinok Tayemnoyi sluzhbi rozvidki v Londoni Velika Britaniya sproektovano Terri Farrelom 1994 nbsp Muzej Groningena Niderlandi sproektovano Alessandro Mendini 1994 nbsp Muzej yaponskogo mistectva i tehniki Manggha v Krakovi Polsha sproektovano Aratoyu Isozaki ta Kristofom Ingardenom 1994 nbsp Bonnefantenmuzeum v Maastrihti Niderlandi sproyektovano Aldo Rossi 1995 Hocha postmodernizm najbilshe buv poshirenij v SShA znakovi budivli z yavlyalisya takozh i v Yevropi V 1991 roci Robert Venturi zavershiv budivnictvo Krila Sajnsberi Nacionalnoyi galereyi v Londoni yaka bula modernoyu prote garmoniyuvala z neoklasichnoyu arhitekturoyu navkolo Trafalga r skver Nimeckij arhitektor Gelmut Yan zbuduvav hmaroder Messetum v Frankurti sho v Nimechchini yakij prikrashenij zagostrenim shpilem serednovichnoyi vezhi Odin z rannih postmodernistskih arhitektoriv v Yevropi buv Dzhejms Sterling 1926 1992 Vin buv pershim kritikom modernistskoyi arhitekturi zvinuvachuyuchi modernizm u rujnuvanni britanskih mist pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vin proektuvav bagatokolirni gromadski budivli v postmodernistskomu stili Jogo znakovimi robotami ye Nova derzhavna galereya v Shtutgarti Nimechchina 1977 1983 Kamernij teatr v Shtutgarti 1977 1982 ta Muzej Artura Seklera pri Garvardskomu universiteti v SShA Odniyeyu z najpopulyarnishih budivel postmodernistskogo stilyu v Yevropi ye SIS bilding v Londoni yaka sproektovana Terri Farrelom 1984 Budivlya znahoditsya na berezi Temzi ta ye shtab kvartiroyu Britanskoyi sekretnoyi sluzhbi rozvidki V 1992 roci Deyan Sudzhik opisav budinok yak epitafiyu dlya arhitekturi visimdesyatih Ce dizajn yakij poyednuye veliku serjoznist u svoyij klasichnij kompoziciyi z mozhlivim mimovilnim pochuttyam gumoru Budivlyu mozhna interpretuvati yak hram majya abo vitvir stihijnoyi tehniki art deko 3 Italijskij arhitektor Aldo Rossi 1931 1937 buv vidomij svoyimi postmodernistskimi robotami u Yevropi Najvidomisha z nih ce Bonnefanten muzej 1995 v Maastrihti sho znahoditsya v Niderlandah Rossi buv pershim italijcem yakij vigrav najprestizhnishu premiyu v arhitekturi Pritckerivsku yaku otrimav u 1990 roci Vin buv vidomij cherez te sho poyednuvav suvori i chisti formi iz chuttyevimi ta simvolichnimi elementami vzyatimi z klasichnoyi arhitekturi Ispanskij arhitektor Rikardo Bofil takozh vidomij svoyimi rannimi postmodernistskimi robotami Najvidomisha z nih ce kompleks rezidenciyi u formi zamku z chervonimi stinami v Kalpi Ispaniya 1973 Roboti avstrijskogo arhitektora Fridensrajha Gundertvassera vvazhayetsya dekoli osoblivim viyavom postmodernoyi arhitekturi Najvidomishij jogo proyekt ce Fabrika dlya spalyuvannya smittya v Shpittelau sho u Vidni nbsp Sidnejskij opernij teatrSidnejskij opernij teatr Redaguvati Sidnejskij opernij teatr yakij znahoditsya v Sidneyi Avstraliya ye najvpiznavanishoyu budivleyu sered usiyeyi pislyavoyennoyi arhitekturi ta simvolizuye perehid vid modernizmu do postmodernizmu Budivnictvo pochalosya v 1957 roci ta ne bulo zakincheno azh do 1973 roku cherez rizni inzhenerni problemi ta zrostannya koshtorisu Arhitektor podav u vidstavku do zavershennya budivnictva a inter yer buv rozroblenij znachnoyu miroyu pislya togo yak vin pokinuv proekt Budivli Redaguvati Krivij budinok v Sopoti Budivlya robot v Bangkoku Budinok kub v Rotterdami Pekinskij nacionalnij stadion v Pekini Arhitektori RedaguvatiPiter Ajzenman Rikardo Bofil Robert Venturi Majkl Grejvs Antuan Gryumbah Filip Dzhonson Leon Kriye Moris Kyulo Rikardo Legorreta Charlz Villard Mur Aldo Rossi Robert Stern Dzhejms Sterling Norman FosterDiv takozh RedaguvatiHronologiya arhitekturnih stilivPrimitki Redaguvati a b Postmodernizm v arhitekturi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 grudnya 2015 Allen John Scott Edward W Soja The City Los Angeles and Urban Theory at the End of the Twentieth Century Los Angeles The Guardian London June 19 1992 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Postmoderna arhitektura amp oldid 39525750