Джеймс Фрезер Стерлінг або Стірлінг (англ. James Frazer Stirling, 22 квітня 1926, Глазго — 25 червня 1992, Лондон) — британський архітектор.
| Джеймс Стерлінг | |
|---|---|
| James Stirling англ. James Frazer Stirling | |
| Народження | 22 квітня 1926 |
| Смерть | 25 червня 1992 (66 років) |
| Країна | Велика Британія |
| Навчання | Ліверпульський університет, Liverpool College of Artd і Calderstones Schoold |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Лондон, Париж, Кіото, Штутгарт, Ліверпуль |
| Архітектурний стиль | Модернізм, постмодернізм |
| Найважливіші споруди | Інженерний корпус Лестерського університету Нова державна галерея (Штутгарт) |
| Членство | Королівська академія мистецтв, Fellow of the Royal Institute of British Architectsd і Академія витончених мистецтвd |
| Нагороди | Прітцкерівська премія (1981) |
| Джеймс Стерлінг у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Стерлінг народився в Глазго. Сім'я переїхала до Ліверпуля, коли Джеймс був немовлям, де він навчався в середній школі. Під час Другої світової війни він приєднався до парашутного полку. Був висаджений з парашутом за німецькі ворожі лінії до операції "Нептун" і двічі поранений, перш ніж повернутися до Великої Британії.
У 1945—1950 вивчав архітектуру в університеті Ліверпуля. Кілька років Стерлінг працював у фірмі «Лайонс, Ісраель та Елліс», а 1956 заснував бюро «Стерлінг та Ґоуен», що проіснувало до 1963. У цей період він захоплювався модернізмом та бруталізмом. Найзначніша споруда раннього Стерлінга — інженерний корпус Лестерського університету (1963).
У 1963 він починає працювати окремо від Ґоуена, а потім бере у помічники Майкла Вілфордом, з яким співпрацює з 1971 по 1992.
У 1966 Стерлінг одружився з дизайнеркою Мері Шенд, падчерицею письменника П. Мортона Шенда. У них було троє дітей: син і дві дочки.
У 1970-ті стиль архітектора зазнає змін. Споруди, спроектовані ним у цей період, перегукуються з архітектурою античності та бароко, більшого значення набувають колір та орнамент. Шедевром цього стилю вважається Нова державна галерея у Штутгарті (1984). До нього ж належать центр соціальних досліджень у Берліні (1988), кілька англійських музеїв, а також Штутгартська вища школа музики та театру і лондонська офісна будівля No 1 Poultry, побудовані вже після смерті майстра.
Стерлінг став третім лауреатом престижної Прітцкерівської премії, а в 1992 був посвячений у лицарі. Через три дні після посвяти був госпіталізований з грижею. Помер 25 червня 1992 після хірургічних ускладнень. Відповідно до його побажань, був похований біля його меморіалу в церкві Христа, Спітфілдс. Після смерті Стерлінга Майкл Вілфорд продовжив їхню практику.
З 1996 проводиться вручення нагороди, названої на його честь.
Проекти Редагувати
- 1958 Лондон: Ленґхем хаус — квартири в Хем Коммон (з Джеймсом Ґоуеном)
- 1959 Лестерський університет — інженерний факультет (з Джеймсом Ґоуеном)
- 1961 Лондон — актовий зал школи Камбервелла
- 1964 Університет Сент-Ендрюса — резиденція Ендрю Мелвілла
- 1968 Кембриджський університет — історичний факультет
- 1971 Оксфордський університет — Коледж Королеви, Будинок Флорі
- 1972 Хаслемір, Суррей — Навчальний центр для Оліветті
- 1984 Штутгарт — Neue Staatsgalerie (Нова державна галерея)
- 1984 Кембридж (Массачусетс) — Гарвардський університет, Гарвардський художній музей (розширення)
- 1987 Берлін — Wissenschaftszentrum (кампус соціальних наук)
- 1987 Лондон — Тейт Британія, Клор галерея (розширення)
- 1997 Лондон: офісний центр No 1 Poultry (завершено посмертно за його проектами)
Галерея Редагувати
Література Редагувати
- Самін Д. К. 100 великих архітекторів. М., 2001.