Порфирій (світське ім'я — Петро Миколайович Крайський; *1707 — †7 липня 1768, Білгород) — український релігійний діяч, єпископ Російської православної церкви, покровитель філософа Григорія Скороводи.
| Порфирій | |
|---|---|
| Народився | 1707 невідомо |
| Помер | 18 липня 1768 Бєлгород, Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | священник |
| Конфесія | православ'я |
Біографія ред.
Народився в Україні. У дитячому віці з батьками емігрував на Московщину.
17 років навчався в Слов'яно-греко-латинській академії. У 1727 дійшов до класу богослов'я і закінчив курс в 1730. Будучи студентом почав викладати в 1725. З 1730 — вчитель старших класів академії, а після постригу в чернецтво в 1732 переведений в клас риторики.
Посвячення в ієромонахи відбулося в 1733 році. 12 липня 1737 призначений учителем філософії Московської духовної академії. З 1741 префект, а з вересня 1742 ректор академії та архімандрит Заіконоспаського монастиря. Будучи ректором, Петро Крайський виконував різні доручення Синоду.
З 12 травня 1747 визначений архімандритом Донського монастиря. При цьому Петро зберіг посаду ректора академії й чин архімандрита Заіконоспаського монастиря.
У 1747 хіротонізований на єпископи Суздальського. З 9 жовтня 1755 — єпископ Коломенський і Каширський, член Священного Синоду. З жовтня 1763 — єпископ Бєлгородський.
Література ред.
- Ларионов С. Описание Курского наместничества. М., 1786;
- Смирновская Московская академия (1855);
- Воскресенский Г. А. Ломоносов и Московская Славяно-Греко-Латинская академия. М., 1891;
- Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Казань, 1914. Т. 1;
- Моисеева Г. Н. Значение Московской Славяно-Греко-Латинской академии в формировании Ломоносова-поэта //Ломоносов и книга. Л., 198
Посилання ред.
- (рос.)
- (рос.)
- Архиереи Курского края. XVII–XX вв. (рос.)