www.wikidata.uk-ua.nina.az

Супутній нафтовий газ або нафтовий газ побічний продукт переробки нафти основною відмінністю від природного газу є менша

Супутній нафтовий газ

Супутній нафтовий газ або нафтовий газ — побічний продукт переробки нафти, основною відмінністю від природного газу є менша частка метану, та більша частка більш важкої фракції вуглеводнів.

1) Вуглеводневий газ — суміш газоподібних і пароподібних вуглеводневих і невуглеводневих компонентів(в основному насичені вуглеводні), які виділяються з нафти під час її розгазування. Відокремлюється під час її сепарації.

2) Газ (ненасичені вуглеводні, водень) термічної й каталітичної переробки (крекінгу або піролізу) нафти. Використовують як паливо, як сировину для одержання етилового спирту, барвників тощо. Син. — попутний газ.

Загальні характеристики ред.

Нафтовий газ — газ, розчинений у нафті при пластових умовах; виділяється при експлуатації нафтових покладів внаслідок зниження пластового тиску нижче за тиск насичення нафти. Вміст нафтового газу (м3/т) у нафтах (газовий чинник) коливається від 3-5 у верхніх горизонтах до 200—250 і більше у глибоких пластах. За складом нафтовий газ поділяють на вуглеводневі (95-100 % вуглеводнів), вуглеводневі з домішкою вуглекислого газу (СО2 4-20 %), вуглеводневі з домішкою азоту (N2 3-5 %), вуглеводнево-азотні (N2 до 50 %); за співвідношенням метану і його гомологів — на сухі (СН4 понад 85 %, С2Н5+вищі 10–15 %) і жирні (СН4 60–85 %, С2Н5+вищі 20–35 %). Для встановлення кількості і складу нафтового газу проби нафти, відібрані на гирлі свердловини або в пластових умовах (глибинним пробовідбірником), піддають дегазації. Через часткову дегазацію нафти у привибійній зоні і піднімальних трубах нафтовий газ, відібраний на гирлі свердловини, містить більше метану і менше його гомологів, ніж газ з глибинних проб нафти. Нафтовий газ використовується як паливо (отримують «скраплений» пропан-бутановий газ і газовий бензин) і в нафтохімічній промисловості (виробництво полімерних виробів та ін.). Термін «попутний газ» не рекомендується.

В попутних газах вуглеводнева фракція відіграє ще більшу роль, ніж у вільних. Звичайно вуглеводні складають в попутному газі 90-98 %. Лише в 35 % всіх досліджених покладів їх концентрація знижується нижче 90 %. Таким чином, поведінка газонасиченості нафт в основному обумовлюється поведінкою розчинених вуглеводнів. Тенденція до збільшення концентрації вуглеводневої фракції простежується також в попутних газах зон молодих прогинів і западин.

Співвідношення вуглеводневих компонентів в попутних газах істотно відрізняється від такого у вільних газах. В попутних газах концентрація важких вуглеводнів співвідноситься з концентрацією метану, а в деяких випадках перевершує її. Фоновий вміст важких вуглеводнів в попутних газах становить 20-40 %. Серед гомологів метану звичайно переважає етан, а вміст пропану і бутану різко підвищений в порівнянні з вільними газами.

Частка важких вуглеводнів в попутних газах коливається у широких межах (від 10 до 90 %). Поведінка концентрацій кислих компонентів в попутних газах в наш час[коли?] вивчена дуже слабко. Концентрація вуглекислоти звичайно вище, ніж сірководню. Вміст азоту в попутних газах може досягати значних кількостей. Так, концентрація азоту в попутних газах в деяких випадках становить 60-70 %, а азотний чинник 50-60 м³/м³. Проте загалом для попутних газів характерний низький вміст азоту. Більше 65 % всіх нафтових покладів містять попутний газ з концентрацією азоту не вище 12 %. Попутний газ епігерцинських платформ характеризується концентрацією азоту 1,5-6 % (60 % покладів). На стародавніх платформах концентрація азоту в попутних газах звичайно вище. Більше половини всіх досліджених покладів нафти містить попутний газ з концентрацією азоту 6-25 %. Цікаво відзначити, що зростання концентрації азоту в попутному газі супроводжується збільшенням частки важких вуглеводнів. При збільшенні середньої концентрації азоту в попутному газі з 8,4 до 30,2 % відбувається зростання частки важких вуглеводнів з 12 до 78 %. Фонова концентрація азоту в нафті складає — 7,5 м³/м³. При цьому середні концентрації азоту в нафтах стародавніх і молодих платформ і зон прогинів дещо відрізняється. Найвищими концентраціями характеризуються стародавні платформи. Для нафтогазоносних басейнів Російської платформи середні концентрації азоту в нафті складають близько 5 м³/м³.

Вміст гелію в нафтах коливається в широких межах — від 0,03 до 326 мл/л, а пружність — від 0,008 до 10 кгс/см². При цьому фонові значення цих параметрів складають відповідно 6-25 мл/л і 0,025-0,4 кгс/см². При збільшенні глибини залягання нафт пружність гелію росте як на палеозойських і епігерцинських платформах, так і в областях прогинання. Фіксується також збільшення пружності гелію в нафтах при зменшенні коефіцієнта положення.

Слід підкреслити залежність гелієвого чинника і пружності гелію від характеру нафтових покладів, зокрема їх прив'язки до стародавніх або молодих платформ, а в їх межах — від віку вмісних відкладів: вони вище в стародавніх геоструктурах. Поведінка концентрації і пружності гелію в нафтах в регіональному плані вивчена досить слабко. Оскільки в цьому ж напрямі зростає газовий чинник нафт, процентний вміст гелію в попутному газі змінюється несуттєво.

Фізико-хімічні властивості цих сумішей залежать від цілого ряду зовнішніх і внутрішніх умов. До зовнішніх умов слід віднести пластові температуру і тиск, оскільки ясно, що дві суміші однакового складу можуть різко відрізнятися одна від одної за своїми властивостями, якщо вони знаходяться в різко відмінних пластових умовах. До внутрішніх умов відносяться: а) хімічний склад газової суміші, тобто пропорції, в яких змішані складові її компоненти; б) властивості цих компонентів в чистому стані при даних температурі і тиску; в) відхилення властивостей цих компонентів в суміші від їх властивостей в чистому стані, обумовлені взаємним впливом компонентів один на одного.

Окремі складові ред.

За хімічним складом горючі гази є сумішшю окремих газоподібних сполук ряду алканів загальної формули СnН2n+2, де n — число від 1 до 5. В атмосферних умовах газоподібними вуглеводнями є метан СН4, етан C2H6, пропан C3H8, бутан C4H10 і, за деяких умов, пентан C5H12.

Метан є, звичайно, основною складовою частиною природних горючих газів. В суміші з іншими вуглеводневими газами його вміст часто перевищує 90 % . Це безбарвний газ в чистому вигляді з ледве помітним часниковим запахом. Він набагато легший за повітря; при 15 °C і нормальному тиску маса 1 м³ метану становить 0,677 кг.

Метан має високу термічну стійкість. Він починає помітно розкладатися при температурі не менше 600° С. Ізотопний склад вуглецю метану характеризується відношенням 12С/13С = 89-92. Метан має нижчу теплоту згоряння (34,0-37,2 МДж/м³) приблизно в 2,0 рази більшу, ніж кам'яне вугілля. Прикладом знаходження в природі чистого метану є так званий болотяний газ.

Метан є основним компонентом природних горючих газів (вміст його іноді досягає 99 %), а також обов'язковим компонентом газу нафтових покладів. Процентна кількість його в попутних газах дещо зменшується за рахунок появи більш важких вуглеводнів (наприклад, етану, пропану, бутану і ін.). Метан присутній також у вугільних покладах.

Етан — безбарвний газ, дещо важчий за повітря; маса 1 м³ етану за нормальних умов становить 1,270 кг. В чистому вигляді етан в природі не зустрічається, звичайно він супроводжує метан. Нижча теплота згоряння його — від 60,3 до 66,2 МДж/м³. Пропан — також безбарвний газ, більш важкий, ніж повітря. Маса 1 м³ пропана за нормальних умов рівна 1,9659 кг. Як і етан пропан в чистому вигляді в природі не зустрічається, але є обов'язковим супутником газу нафтових покладів. Теплота згоряння пропану — від 86,5 до 93,9 МДж/м³.

Бутан (нормальний) має в 2 рази більшу густину, ніж повітря. Маса 1 м³ бутану при 15 °C і нормальному тиску становить 2,454 кг. В чистому вигляді в газоподібному стані бутан може знаходитись при температурі вище +0,6 °C.

Також відомий ізобутан, який має той же хімічний склад, але відрізняється від нормального бутану внутрішньою будовою молекули. Його фізичні властивості дещо відрізняються від властивостей нормального бутану. Так, наприклад, при нормальному тиску ізобутан знаходиться в газоподібному стані до −11 °C, тоді як бутан — до +0,6 °C.

Бутан, як правило, зустрічається тільки в газах пов'язаних з нафтовими покладами, що є ознакою, яка вказує на зв'язок газу з нафтою. Теплота згоряння бутану — від 112,3 до 121,4 МДж/м³.

Пентан, як і бутан, має два різновиди: нормальний пентан та ізопентан. Останній є складовою частиною бензину. Пентан зустрічається у вигляді рідкісної домішки в природних вуглеводневих газах; кількість його звичайно не перевищує 2 об. %, за винятком газів, пов'язаних з нафтовими покладами, де кількість пентану може досягати 10 об. %.

Серед гомологів метану звичайно переважає етан, далі йде пропан. Вміст бутану і пентану (та їх ізомерів) різний, але звичайно менше вмісту інших компонентів. Ізотопний склад гомологів метану характеризується такими середніми величинами 13Сср: етан — 3,4 %, пропан — 2,9 %, бутан — 2,7 %. Крім вуглеводневих компонентів горючі природні гази звичайно містять в різних, іноді значних, кількостях вуглекислий газ, азот і сірководень, в менших кількостях водень, кисень, CO2 і в малих концентраціях — гелій та інші рідкісні гази. Теплота згоряння (Qn) природних газів коливається в межах 25,1-33,5 МДж/м³, густина по повітрю — у межах 0,56-0,65.

Видобуток нафтового газу ред.

Видобуток нафтового газу (англ. petroleum gas production; нім. Fettgasgewinnung, Ölgasförderung) — частина робочих ресурсів нафтового газу, яка використовується в господарстві держави. Видобуток нафтового газу складається з об'ємів газу, які здаються стороннім споживачам і витрачаються на власні потреби, з врахуванням нормованих технологічних втрат.

Ресурси нафтового газу ред.

Пластові ресурси нафтового газу ред.

Пластові ресурси нафтового газу (англ. stratal resources of petroleum gas; нім. Ölgas-Schichtenlagerstätte) — кількість нафтового газу, який міг би бути отриманим за фактичний (плановий) період часу в процесі розробки нафтового родовища під час одноступінчастої сепарації нафти від пластового тиску до 760 мм рт.ст. при 200С.

Робочі ресурси нафтового газу ред.

Робочі ресурси нафтового газу (англ. working resources of petroleum gas; нім. Ölgas-Betriebsressoursen) — кількість добутого робочого газового фактора на кількість видобутої нафти.

Див. також ред.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suputnij naftovij gaz abo naftovij gaz pobichnij produkt pererobki nafti osnovnoyu vidminnistyu vid prirodnogo gazu ye mensha chastka metanu ta bilsha chastka bilsh vazhkoyi frakciyi vuglevodniv 1 Vuglevodnevij gaz sumish gazopodibnih i paropodibnih vuglevodnevih i nevuglevodnevih komponentiv v osnovnomu nasicheni vuglevodni yaki vidilyayutsya z nafti pid chas yiyi rozgazuvannya Vidokremlyuyetsya pid chas yiyi separaciyi 2 Gaz nenasicheni vuglevodni voden termichnoyi j katalitichnoyi pererobki krekingu abo pirolizu nafti Vikoristovuyut yak palivo yak sirovinu dlya oderzhannya etilovogo spirtu barvnikiv tosho Sin poputnij gaz Zmist 1 Zagalni harakteristiki 2 Okremi skladovi 3 Vidobutok naftovogo gazu 4 Resursi naftovogo gazu 4 1 Plastovi resursi naftovogo gazu 4 2 Robochi resursi naftovogo gazu 5 Div takozh 6 LiteraturaZagalni harakteristiki red Naftovij gaz gaz rozchinenij u nafti pri plastovih umovah vidilyayetsya pri ekspluataciyi naftovih pokladiv vnaslidok znizhennya plastovogo tisku nizhche za tisk nasichennya nafti Vmist naftovogo gazu m3 t u naftah gazovij chinnik kolivayetsya vid 3 5 u verhnih gorizontah do 200 250 i bilshe u glibokih plastah Za skladom naftovij gaz podilyayut na vuglevodnevi 95 100 vuglevodniv vuglevodnevi z domishkoyu vuglekislogo gazu SO2 4 20 vuglevodnevi z domishkoyu azotu N2 3 5 vuglevodnevo azotni N2 do 50 za spivvidnoshennyam metanu i jogo gomologiv na suhi SN4 ponad 85 S2N5 vishi 10 15 i zhirni SN4 60 85 S2N5 vishi 20 35 Dlya vstanovlennya kilkosti i skladu naftovogo gazu probi nafti vidibrani na girli sverdlovini abo v plastovih umovah glibinnim probovidbirnikom piddayut degazaciyi Cherez chastkovu degazaciyu nafti u privibijnij zoni i pidnimalnih trubah naftovij gaz vidibranij na girli sverdlovini mistit bilshe metanu i menshe jogo gomologiv nizh gaz z glibinnih prob nafti Naftovij gaz vikoristovuyetsya yak palivo otrimuyut skraplenij propan butanovij gaz i gazovij benzin i v naftohimichnij promislovosti virobnictvo polimernih virobiv ta in Termin poputnij gaz ne rekomenduyetsya V poputnih gazah vuglevodneva frakciya vidigraye she bilshu rol nizh u vilnih Zvichajno vuglevodni skladayut v poputnomu gazi 90 98 Lishe v 35 vsih doslidzhenih pokladiv yih koncentraciya znizhuyetsya nizhche 90 Takim chinom povedinka gazonasichenosti naft v osnovnomu obumovlyuyetsya povedinkoyu rozchinenih vuglevodniv Tendenciya do zbilshennya koncentraciyi vuglevodnevoyi frakciyi prostezhuyetsya takozh v poputnih gazah zon molodih proginiv i zapadin Spivvidnoshennya vuglevodnevih komponentiv v poputnih gazah istotno vidriznyayetsya vid takogo u vilnih gazah V poputnih gazah koncentraciya vazhkih vuglevodniv spivvidnositsya z koncentraciyeyu metanu a v deyakih vipadkah perevershuye yiyi Fonovij vmist vazhkih vuglevodniv v poputnih gazah stanovit 20 40 Sered gomologiv metanu zvichajno perevazhaye etan a vmist propanu i butanu rizko pidvishenij v porivnyanni z vilnimi gazami Chastka vazhkih vuglevodniv v poputnih gazah kolivayetsya u shirokih mezhah vid 10 do 90 Povedinka koncentracij kislih komponentiv v poputnih gazah v nash chas koli vivchena duzhe slabko Koncentraciya vuglekisloti zvichajno vishe nizh sirkovodnyu Vmist azotu v poputnih gazah mozhe dosyagati znachnih kilkostej Tak koncentraciya azotu v poputnih gazah v deyakih vipadkah stanovit 60 70 a azotnij chinnik 50 60 m m Prote zagalom dlya poputnih gaziv harakternij nizkij vmist azotu Bilshe 65 vsih naftovih pokladiv mistyat poputnij gaz z koncentraciyeyu azotu ne vishe 12 Poputnij gaz epigercinskih platform harakterizuyetsya koncentraciyeyu azotu 1 5 6 60 pokladiv Na starodavnih platformah koncentraciya azotu v poputnih gazah zvichajno vishe Bilshe polovini vsih doslidzhenih pokladiv nafti mistit poputnij gaz z koncentraciyeyu azotu 6 25 Cikavo vidznachiti sho zrostannya koncentraciyi azotu v poputnomu gazi suprovodzhuyetsya zbilshennyam chastki vazhkih vuglevodniv Pri zbilshenni serednoyi koncentraciyi azotu v poputnomu gazi z 8 4 do 30 2 vidbuvayetsya zrostannya chastki vazhkih vuglevodniv z 12 do 78 Fonova koncentraciya azotu v nafti skladaye 7 5 m m Pri comu seredni koncentraciyi azotu v naftah starodavnih i molodih platform i zon proginiv desho vidriznyayetsya Najvishimi koncentraciyami harakterizuyutsya starodavni platformi Dlya naftogazonosnih basejniv Rosijskoyi platformi seredni koncentraciyi azotu v nafti skladayut blizko 5 m m Vmist geliyu v naftah kolivayetsya v shirokih mezhah vid 0 03 do 326 ml l a pruzhnist vid 0 008 do 10 kgs sm Pri comu fonovi znachennya cih parametriv skladayut vidpovidno 6 25 ml l i 0 025 0 4 kgs sm Pri zbilshenni glibini zalyagannya naft pruzhnist geliyu roste yak na paleozojskih i epigercinskih platformah tak i v oblastyah proginannya Fiksuyetsya takozh zbilshennya pruzhnosti geliyu v naftah pri zmenshenni koeficiyenta polozhennya Slid pidkresliti zalezhnist geliyevogo chinnika i pruzhnosti geliyu vid harakteru naftovih pokladiv zokrema yih priv yazki do starodavnih abo molodih platform a v yih mezhah vid viku vmisnih vidkladiv voni vishe v starodavnih geostrukturah Povedinka koncentraciyi i pruzhnosti geliyu v naftah v regionalnomu plani vivchena dosit slabko Oskilki v comu zh napryami zrostaye gazovij chinnik naft procentnij vmist geliyu v poputnomu gazi zminyuyetsya nesuttyevo Fiziko himichni vlastivosti cih sumishej zalezhat vid cilogo ryadu zovnishnih i vnutrishnih umov Do zovnishnih umov slid vidnesti plastovi temperaturu i tisk oskilki yasno sho dvi sumishi odnakovogo skladu mozhut rizko vidriznyatisya odna vid odnoyi za svoyimi vlastivostyami yaksho voni znahodyatsya v rizko vidminnih plastovih umovah Do vnutrishnih umov vidnosyatsya a himichnij sklad gazovoyi sumishi tobto proporciyi v yakih zmishani skladovi yiyi komponenti b vlastivosti cih komponentiv v chistomu stani pri danih temperaturi i tisku v vidhilennya vlastivostej cih komponentiv v sumishi vid yih vlastivostej v chistomu stani obumovleni vzayemnim vplivom komponentiv odin na odnogo Okremi skladovi red Za himichnim skladom goryuchi gazi ye sumishshyu okremih gazopodibnih spoluk ryadu alkaniv zagalnoyi formuli SnN2n 2 de n chislo vid 1 do 5 V atmosfernih umovah gazopodibnimi vuglevodnyami ye metan SN4 etan C2H6 propan C3H8 butan C4H10 i za deyakih umov pentan C5H12 Metan ye zvichajno osnovnoyu skladovoyu chastinoyu prirodnih goryuchih gaziv V sumishi z inshimi vuglevodnevimi gazami jogo vmist chasto perevishuye 90 Ce bezbarvnij gaz v chistomu viglyadi z ledve pomitnim chasnikovim zapahom Vin nabagato legshij za povitrya pri 15 C i normalnomu tisku masa 1 m metanu stanovit 0 677 kg Metan maye visoku termichnu stijkist Vin pochinaye pomitno rozkladatisya pri temperaturi ne menshe 600 S Izotopnij sklad vuglecyu metanu harakterizuyetsya vidnoshennyam 12S 13S 89 92 Metan maye nizhchu teplotu zgoryannya 34 0 37 2 MDzh m priblizno v 2 0 razi bilshu nizh kam yane vugillya Prikladom znahodzhennya v prirodi chistogo metanu ye tak zvanij bolotyanij gaz Metan ye osnovnim komponentom prirodnih goryuchih gaziv vmist jogo inodi dosyagaye 99 a takozh obov yazkovim komponentom gazu naftovih pokladiv Procentna kilkist jogo v poputnih gazah desho zmenshuyetsya za rahunok poyavi bilsh vazhkih vuglevodniv napriklad etanu propanu butanu i in Metan prisutnij takozh u vugilnih pokladah Etan bezbarvnij gaz desho vazhchij za povitrya masa 1 m etanu za normalnih umov stanovit 1 270 kg V chistomu viglyadi etan v prirodi ne zustrichayetsya zvichajno vin suprovodzhuye metan Nizhcha teplota zgoryannya jogo vid 60 3 do 66 2 MDzh m Propan takozh bezbarvnij gaz bilsh vazhkij nizh povitrya Masa 1 m propana za normalnih umov rivna 1 9659 kg Yak i etan propan v chistomu viglyadi v prirodi ne zustrichayetsya ale ye obov yazkovim suputnikom gazu naftovih pokladiv Teplota zgoryannya propanu vid 86 5 do 93 9 MDzh m Butan normalnij maye v 2 razi bilshu gustinu nizh povitrya Masa 1 m butanu pri 15 C i normalnomu tisku stanovit 2 454 kg V chistomu viglyadi v gazopodibnomu stani butan mozhe znahoditis pri temperaturi vishe 0 6 C Takozh vidomij izobutan yakij maye toj zhe himichnij sklad ale vidriznyayetsya vid normalnogo butanu vnutrishnoyu budovoyu molekuli Jogo fizichni vlastivosti desho vidriznyayutsya vid vlastivostej normalnogo butanu Tak napriklad pri normalnomu tisku izobutan znahoditsya v gazopodibnomu stani do 11 C todi yak butan do 0 6 C Butan yak pravilo zustrichayetsya tilki v gazah pov yazanih z naftovimi pokladami sho ye oznakoyu yaka vkazuye na zv yazok gazu z naftoyu Teplota zgoryannya butanu vid 112 3 do 121 4 MDzh m Pentan yak i butan maye dva riznovidi normalnij pentan ta izopentan Ostannij ye skladovoyu chastinoyu benzinu Pentan zustrichayetsya u viglyadi ridkisnoyi domishki v prirodnih vuglevodnevih gazah kilkist jogo zvichajno ne perevishuye 2 ob za vinyatkom gaziv pov yazanih z naftovimi pokladami de kilkist pentanu mozhe dosyagati 10 ob Sered gomologiv metanu zvichajno perevazhaye etan dali jde propan Vmist butanu i pentanu ta yih izomeriv riznij ale zvichajno menshe vmistu inshih komponentiv Izotopnij sklad gomologiv metanu harakterizuyetsya takimi serednimi velichinami 13Ssr etan 3 4 propan 2 9 butan 2 7 Krim vuglevodnevih komponentiv goryuchi prirodni gazi zvichajno mistyat v riznih inodi znachnih kilkostyah vuglekislij gaz azot i sirkovoden v menshih kilkostyah voden kisen CO2 i v malih koncentraciyah gelij ta inshi ridkisni gazi Teplota zgoryannya Qn prirodnih gaziv kolivayetsya v mezhah 25 1 33 5 MDzh m gustina po povitryu u mezhah 0 56 0 65 Vidobutok naftovogo gazu red Vidobutok naftovogo gazu angl petroleum gas production nim Fettgasgewinnung Olgasforderung chastina robochih resursiv naftovogo gazu yaka vikoristovuyetsya v gospodarstvi derzhavi Vidobutok naftovogo gazu skladayetsya z ob yemiv gazu yaki zdayutsya storonnim spozhivacham i vitrachayutsya na vlasni potrebi z vrahuvannyam normovanih tehnologichnih vtrat Resursi naftovogo gazu red Plastovi resursi naftovogo gazu red Plastovi resursi naftovogo gazu angl stratal resources of petroleum gas nim Olgas Schichtenlagerstatte kilkist naftovogo gazu yakij mig bi buti otrimanim za faktichnij planovij period chasu v procesi rozrobki naftovogo rodovisha pid chas odnostupinchastoyi separaciyi nafti vid plastovogo tisku do 760 mm rt st pri 200S Robochi resursi naftovogo gazu red Robochi resursi naftovogo gazu angl working resources of petroleum gas nim Olgas Betriebsressoursen kilkist dobutogo robochogo gazovogo faktora na kilkist vidobutoyi nafti Div takozh red Gazova promislovist Naftogazova promislovist Ukrayini koeficiyent vikoristannya resursiv naftovogo gazu Vidbenzinuvannya naftovih gaziv Tisk nasichennya nafti gazomLiteratura red Ukrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suputnij naftovij gaz amp oldid 37283497