Попе́нко Василь Павлович (15 липня 1934, с. Дорогобуж, Гощанського району Рівненської області — 2 березня 2008, м. Дубровиця Рівненської області) — український поет, публіцист, краєзнавець, педагог.
| Василь Павлович Попенко | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Попенко Василь Павлович |
| Народився | 25 липня 1934 с. Дорогобуж на Рівненщині |
| Помер | 2 березня 2008 (73 роки) |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | поет, краєзнавець, педагог |
| Alma mater | Рівненський державний гуманітарний університет |
| Мова творів | українська |
| Жанр | вірші, публіцистика |
| Magnum opus | «З доріг і виріїв» |
| |
Біографія ред.
Член Національної спілки журналістів і Всеукраїнської спілки краєзнавців. Закінчив Рясниківську семирічну школу і Костопільське педагогічне училище (1954 р.). Працював учителем, завучем, директором у школах Дубровицького району. В 1961 р. заочно закінчив Рівненський державний педагогічний інститут.
У 1964 — 1986 роках — на партійній роботі.
У 1986 — 2002 — директор Дубровицької середньої школи № 2.
Очолював районну організацію Національної спілки краєзнавців.
Книги ред.
- Дубровиця (1986) (історико-краєзнавчий нарис),
- З доріг і виріїв (1994),
- Дорогобуж (1997)
(збірки поезії і прози).