www.wikidata.uk-ua.nina.az

Позагалактична астрономія Позагалакти чна астроно мія розділ астрономії який вивчає об єкти та їх системи поза межами Чу

Позагалактична астрономія

Позагалакти́чна астроно́мія — розділ астрономії, який вивчає об'єкти та їх системи поза межами Чумацького Шляху. Досліджується склад систем, відстані до них, їх розміри, маса, будова, рух та інші властивості. Вивчення просторового розподілу виявляє великомасштабну структуру Всесвіту.

У дослідженнях просторового розподілу галактик та їх еволюції, реліктового випромінювання позагалактична астрономія взаємодіє з космологією.

Як окрема галузь позагалактична астрономія почала розвиватися в 1920-х роках XX століття після того, як К. Лундмарку вдалося розкласти на окремі зорі зовнішню частину туманності M33. Першими позагалактичними об'єктами, які було ідентифіковано Едвіном Хабблом, стали цефеїди Магелланових Хмар. Тоді стало зрозуміло, що до таких об'єктів дуже далеко. До Другої світової війни дослідження галактик здійснювалося лише у видимому діапазоні. Технологічний розвиток дозволив спостерігати позагалактичні об'єкти на всіх ділянках електромагнітного спектра. Завдяки цьому й підвищенню чутливості телескопів та інших інструментів на додаток до зір і туманностей Галактики сьогодні можна спостерігати такі явища, як активні ядра галактик, газ і пил у міжгалактичному просторі, реліктове випромінювання, гравітаційні хвилі.

Звичайна міра позагалактичних відстаней — мегапарсек (Мпк), дорівнює 1 млн. парсек. Найближчі галактики — Магелланові Хмари — перебувають на відстані близько 0,05 Мпк. Відстані до віддалених об'єктів вимірюють в одиницях червоного зсуву (z).

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. ↑ Позагалактична астрономія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 365. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Магелланові Хмари // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 260. — ISBN 966-613-263-X.
  3. С. Б. Попов (6 березня 2007). BL Lac в жестком гамма. Астронет. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2017. (рос.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pozagalakti chna astrono miya rozdil astronomiyi yakij vivchaye ob yekti ta yih sistemi poza mezhami Chumackogo Shlyahu Doslidzhuyetsya sklad sistem vidstani do nih yih rozmiri masa budova ruh ta inshi vlastivosti Vivchennya prostorovogo rozpodilu viyavlyaye velikomasshtabnu strukturu Vsesvitu 1 U doslidzhennyah prostorovogo rozpodilu galaktik ta yih evolyuciyi reliktovogo viprominyuvannya pozagalaktichna astronomiya vzayemodiye z kosmologiyeyu 1 Yak okrema galuz pozagalaktichna astronomiya pochala rozvivatisya v 1920 h rokah XX stolittya pislya togo yak K Lundmarku vdalosya rozklasti na okremi zori zovnishnyu chastinu tumannosti M33 1 Pershimi pozagalaktichnimi ob yektami yaki bulo identifikovano Edvinom Habblom stali cefeyidi Magellanovih Hmar 2 Todi stalo zrozumilo sho do takih ob yektiv duzhe daleko Do Drugoyi svitovoyi vijni doslidzhennya galaktik zdijsnyuvalosya lishe u vidimomu diapazoni Tehnologichnij rozvitok dozvoliv sposterigati pozagalaktichni ob yekti na vsih dilyankah elektromagnitnogo spektra 3 Zavdyaki comu j pidvishennyu chutlivosti teleskopiv ta inshih instrumentiv na dodatok do zir i tumannostej Galaktiki sogodni mozhna sposterigati taki yavisha yak aktivni yadra galaktik gaz i pil u mizhgalaktichnomu prostori reliktove viprominyuvannya gravitacijni hvili Zvichajna mira pozagalaktichnih vidstanej megaparsek Mpk dorivnyuye 1 mln parsek Najblizhchi galaktiki Magellanovi Hmari perebuvayut na vidstani blizko 0 05 Mpk Vidstani do viddalenih ob yektiv vimiryuyut v odinicyah chervonogo zsuvu z Zmist 1 Div takozh 2 Dzherela 3 Literatura 4 PosilannyaDiv takozh RedaguvatiGalaktika Kvazar Nejtrinnij detektorDzherela Redaguvati a b v Pozagalaktichna astronomiya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 365 ISBN 966 613 263 X Magellanovi Hmari Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 260 ISBN 966 613 263 X S B Popov 6 bereznya 2007 BL Lac v zhestkom gamma Astronet Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 27 veresnya 2017 ros Literatura RedaguvatiYurij Kudrya Pozagalaktichna astronomiya navchalnij posibnik Yurij Kudrya Irina Vavilova Naukova dumka 2016 Kn 1 Galaktiki osnovni fizichni vlastivosti ISBN 978 966 00 1517 3 Posilannya RedaguvatiGrossenordnungen im Universum Arhivovano 29 travnya 2011 u Wayback Machine NASA IPAC Extragalactic Database Arhivovano 2 serpnya 2002 u Wayback Machine Bailey M E and Williams D A 1988 Dust in the Universe Cambridge University Press ISBN 9780521355803 LCCN 89136805 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pozagalaktichna astronomiya amp oldid 34946235