«Поема екстазу» (рос. Поэма экстаза) — Симфонічна поема Олександра Скрябіна, написана в 1907 році й включена ним до ор. 54. За неї Скрябіну в 1908 році в 11-й раз була присуджена глінкінська премія.
| Поема екстазу | |
|---|---|
| Композитор | Скрябін Олександр Миколайович |
| Видано | 1908 |
| Інструментування | орган[d] |
| Тривалість | 22 хв. |
| Прем'єра | |
| Дата | 27 листопада 1908 |
| |
Виконання ред.
Вперше поема була виконана в Нью-Йорку 27 листопада 1908 року під управлінням Модеста Альтушера. У Росії «Поему екстазу» вперше виконано 19 січня 1909 року в Санкт-Петербурзі Придворним оркестром, (диригент - Гуґо Варлі). Ще 1906 року Скрябін видав віршований текст поеми, але навмисно не надрукував його в партитурі як програмі, оскільки надавав більшого значення самій музиці. Про віршований текст поеми він писав:
Характеристика ред.
Поема екстазу за формою є одночастинною симфонією і витримана в традиційній сонатній схемі, що трактується композитором досить вільно. Поема має більше десяти музичних тем, кожна з яких носить певне смислове значення.
Поема екстазу є новим щаблем симфонізму Скрябіна. На відміну від симфоній, що передували цьому твору, в Поемі екстазу немає драматично-трагедійних образів, натомість автор більше зосереджений на вираженні щиросердечних переживань.
Джерела ред.
- Краткий музыкальный словарь. Поэма экстаза[недоступне посилання з червня 2019]
- Скрябин.ru. Поэма экстаза [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
- The Poem of Ecstasy: Ноти на сайті International Music Score Library Project.