Пові́тряно-деса́нтні війська́ Франції (фр. Parachutistes français) — високомобільний елітний рід військ сухопутних військ Франції Збройних сил Франції, який складається з підрозділів легкоозброєної піхоти, призначеної для доставки повітрям в тил противника та ведення активних бойових дій у його тиловій зоні.
| Повітряно-десантні війська Франції Parachutistes français | |
|---|---|
| Значок парашутиста повітряно-десантних військ Франції | |
| На службі | з 1935 |
| Країна | Франція |
| Тип | Збройні сили Франції |
| Роль | повітряно-десантні війська |
| Чисельність | парашутна бригада |
| У складі | Сухопутні війська Франції |
| Гарнізон/Штаб | Бальма |
| Річниці | 2 жовтня 1936 |
| Війни/битви | Війна у В'єтнамі
|
За станом на 1 січня 2011 року Збройні сили Франції мають одну — 11-ту парашутну бригаду в складі сухопутних військ.
Історія Редагувати
2 жовтня 1936 наказом міністерства оборони Франції були створені 601-ша і 602-га групи повітряної піхоти (фр. Groupements d'Infanterie de l'Air). Підпорядковані командуванню військово-повітряних сил, ці групи мали у своєму складі по роті парашутистів і 1-2 авіаційних ескадрилей. Волонтери до повітряно-десантних підрозділів набиралися з інших родів військ. У травні 1937 року відбувся перший груповий стрибок. Через рік Авіньонську парашутну школу розформували, проте вона вже встигла підготувати понад 150-ти інструкторів повітрянодесантної підготовки.
З початком Другої світової війни повітряно-десантні групи, розквартировані в Африці, були поспішно перекинуті й до Франції. 601-ша група вже готувалася до висадки над Нідерландами, коли операцію в самий останній момент скасували. Аж до розформування у липні 1940 року обидві групи діяли як незалежні ударні формування.
Американці, що висадилися в листопаді 1942 року в Північній Африці, взяли під своє керівництво 250 парашутистів 601-ї групи, які продовжували тренуватися там таємно від німців.
У січні 1943 року частина знову перейшла під контроль французької армії, і з 1850-ти чоловік її особового складу був сформований 1-й повітряно-десантний полк (фр. Regiment de Chasseurs Parachutistes; RCP). Додані 1-й французькій армії, десантники билися в горах Вогез, в Ельзасі і на Рейні. В цей же час у Північній Африці були сформовані два штурмових підрозділи: Ударний батальйон (фр. Bataillon de Choc), який відзначився в боях на Корсиці, Ельбі й у Провансі, і Загін французьких командос (фр. Groupe des Commandos de France).
1-ша рота повітряної піхоти (фр. Compagnie d'Infanterie de l'Air) під керівництвом капітана Берже (за винятком одного підрозділу, приданого секретній службі «Вільної Франції») в червні 1941 року була перекинута в Єгипет і перетворена на французький ескадрон SAS. Тим часом на території Великох Британії готувалися 2-й і 3-й повітряно-десантні полки, щоб пізніше, в ході кампанії 1944–1945 років, висадитися у Франції і Нідерландах. Обидві частини в серпні 1945 року злилися в один 2-й повітряно-десантний полк.
Див. також Редагувати
Відео Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Ненахов Ю.Ю. Воздушно-десантные войска во второй мировой войне. — Мн. : Литература, 1998. — 480 с. — (Энциклопедия военного искусства) — ISBN 985-437-361-4. (рос.)
- Ненахов Ю.Ю. Войска спецназначения во второй мировой войне. — Мн. : Харвест, 2000. (рос.)
- Collectif, Histoire des parachutistes français, Société de Production Littéraire, 1975.
- J Baltzer et E Micheletti, Insignes et brevets parachutistes de l'armée française, Histoires et collections, 2001, ISBN 2 913 903 118.
- D Lassus, article sur les insignes des troupes aéroportées dans la revue Uniformes, n° 278, septembre — octobre 2011.
- C Parvulesco, Les paras, l'honneur de servir, ETAI, 2006, ISBN 2-7268-9452-6.