Плужанська волость

Плужанська волость, (Плужнянська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Плужне.

Плужанська волость
Палац Яблоновських у Плужному. XIX століття
Центр	Плужне
Площа	7912 (1885)
Населення	7161 осіб (1885)
Густота	82.9 осіб / км²
Наступники	Плужнянський район

Історія

Плужанська волость існувала у XIX — до 1923 року XX століття. До кінця 1920 року волость входила до складу Острозького повіту.

18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, інші дев'ять волостей, у тому числі Плужанська, відійшли до Заславського повіту УСРР.

7 березня 1923 року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу Плужнянського району, Шепетівської округи.

Зараз територія колишньої волості знаходиться в межах Ізяславського району, Хмельницької області.

Адміністративний устрій

Дані на 1885 рік

Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 6 сільських громад. Населення — 7161 особа (3568 чоловічої статі та 3593 — жіночої), 475 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	4639	2952
Приватної власності	3124	2150
Казенної власності	—	—
Іншої власності	149	91
Загалом	7912	5193

Основні поселення волості:

• Плужне — колишнє власницьке село за 18 верст від повітового міста Острог, 2009 осіб, 169 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий двір, шинок, крамниця (лавка), 2 водяних млини, лісопильний завод.
• Дертка — колишнє власницьке село, 135 осіб, 15 дворів, постоялий двір, водяний млин, смоляний завод.
• Добрин — колишнє власницьке село, 645 осіб, 78 дворів, православна церква, школа, постоялий двір.
• Майдан — колишнє власницьке село, 135 осіб, 10 дворів, постоялий двір, водяний млин, пивоварний завод.
• Мала Радогощ — колишнє власницьке село, 80 осіб, 7 дворів, православна церква, постоялий двір, водяний млин.
• М'якоти — колишнє власницьке село, 1175 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 2 водяних млини.

Дані на 1906 рік

Станом на 1906 рік волость налічувала 31 поселення: в тому числі 5 сіл, 12 селищ, 6 колоній, 8 хуторів, фільварків і урочищ. Населення становило — 14160 осіб. Поселення налічували — 2544 дворових господарств.

Поселення волості

№ з/п	Назва	Статус	Число дворів	Число жителів
1	Плужне	село, волосне правління	434	2302
2	Борисів	село	550	2899
3	Більчин	село	151	643
4	Гнійниця	село	191	1010
5	М'якоти	село	329	1767
6	Болотинь	селище	75	710
7	Бродок	селище	9	54
8	Війтівці	селище	58	430
9	Дертка	селище	31	464
10	Калетинці	селище	41	184
11	Майдан	селище	40	565
12	М'якітський-Клиновець	селище	12	60
13	Радогощ Мала	селище	43	237
14	Сивір	селище	21	214
15	Співак	селище	18	71
16	Сторониче	селище	51	323
17	Хотень	селище	220	760
18	Кустарна (Сторониче)	колонія	42	236
19	Лелева	колонія	26	144
20	Лісна	колонія	52	267
21	Михайлівка	колонія	48	264
22	Станіславівка	колонія	46	261
23	Ядвігин (Ядвоніно)	колонія	44	233
24	Даньковка	хутір	1	10
25	Забавка	хутір	1	7
26	Копані	хутір	2	7
27	Лемеші	хутір	2	7
28	Лиски	хутір	1	3
29	Півнева Гора	хутір	2	10
30	Нево	урочище	1	3
31	Лиса Гора	фільварок	2	15

Посилання

1. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 22 липня 2012. 
2. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
4. Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 177-188. з джерела 19 грудня 2014

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.) [стор. 190–191, 232]
• Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 177-188.