www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пиловий казан також відомий як брудні тридцяті період сильних пилових бур у 1930 их роках що завдали серйозної шкоди еко

Пиловий казан

Пиловий казан, також відомий як брудні тридцяті — період сильних пилових бур у 1930-их роках, що завдали серйозної шкоди екології та сільському господарству США і канадських прерій. Це явище було викликане суворими посухами і нездатністю застосувати методи богарного землеробства для запобігання вітровій ерозії (еолові процеси). Посуха прийшла в три хвилі, 1934, 1936, і 1939-40 роки, але в деяких регіонах високих рівнин тривала впродовж цілих восьми років. Протягом попередніх десяти років, недостатньо розуміючи екологію рівнин, фермери проводили екстенсивну глибоку оранку[en] цілинного поверхневого шару ґрунту[en] на Великих рівнинах. Це знищувало місцеві, глибоко вкорінені трави, які зазвичай зберігають цілісність ґрунту і утримують вологу навіть у періоди посухи і сильних вітрів. Швидка механізація сільськогосподарської техніки, особливо поява маленьких бензинових тракторів, і широке використання зернозбиральних комбайнів, сприяли рішенню фермерів перетворювати посушливі пасовища (багато з яких отримували не більш як 250 мм опадів на рік) в оброблювані орні землі.

Фермер і двоє його синів під час пилової бурі в окрузі Сімаррон (Оклахома), 1936 рік, фото: Артур Ротштейн

Під час посухи 1930-х років незакріплений травами ґрунт перетворювався на пил, що зносився сильними вітрами у величезні хмари, від яких іноді чорніло небо. Ці задушливі вали пилу, які дістали назву «чорних хуртовин» або «чорних бурунів» — перетинали країну, досягаючи східного узбережжя і вражаючи такі міста, як Нью-Йорк і Вашингтон. Вони часто погіршували видимість на рівнині до 1 метра або й менше. Репортер Ассошіейтед Прес Роберт Е. Гейгер саме перебував у Бойсе-Сіті (штат Оклахома) і застав там чорну хуртовину 14 квітня 1935 року, яка дістала назву «Чорна неділя[en]». Термін «пиловий казан» придумав Едвард Стенлі, який працював у Канзас-Сіті редактором новин для «Ассошіейтед Прес», коли переписував повідомлення саме Роберта Е. Гейгера. Спочатку термін «пиловий казан» означав географічну зону вражену пилом, але нині його зазвичай вживають для позначення подій, наприклад, «це було під час Пилового казана».

Посухи й ерозії Пилового казана вразили 400 000 км2, центр яких припав на виступи Техасу і Оклахоми, а краї торкнулися сусідніх ділянок Нью-Мексико, Колорадо і Канзасу.

Пиловий казан змусив десятки тисяч родин покинути свої господарства. Багато з цих сімей, яких часто називали «Оками[en]», тому що багато з них прибули з Оклахома-Сіті, мігрували до Каліфорнії та інших штатів, лише щоб дізнатися, що Велика депресія зробила економічні умови там ненабагато кращими, ніж ті, які вони покинули.

Пиловий казан став предметом багатьох творів культури, зокрема, роману Грона гніву (1939) Джона Стейнбека, фолк-музики Вуді Гатрі, і фотографій, що зображують умови мігрантів, Доротеї Ланж.

Географічна характеристика й рання історія ред.

Пилова буря наближається до Стратфорда (штат Техас), 1935 рік.

Зона Пилового казана лежить переважно на захід від 100-го меридіану, на Високих рівнинах, і характеризується рівнинами, які змінюються від пагорбистих на півночі до пласких у Льяно-Естакадо[en]. Висота коливається від 760 м на сході до 1 800 м біля підніжжя Скелястих гір. Місцевість напівпустельна, з кількістю опадів менше як 510 мм на рік. Цей дощовий режим підтримує біому низькотрав'яної прерії, яка від початку була в цій зоні. Цей регіон також схильний до тривалих посух, що чергуються з періодами незвичайної вологості такої ж тривалості. У вологі роки багаті ґрунти забезпечують достаток виробництва сільгосппродукції, але в посушливі роки трапляються неврожаї. В регіоні також дують сильні вітри. Під час раннього європейського і американського освоєння Великих рівнин цей регіон вважали непридатним для європейського стилю сільського господарства; дослідники називали його Великою американською пустелею[en]. Відсутність поверхневих вод і деревини робила регіон менш привабливим для поселення першопрохідців[en] і сільського господарства, ніж інші місця.

Федеральний уряд заохочував заселення і освоєння рівнини під сільське господарство, прийнявши Акт про гомстеди 1862 року, в якому пропонував поселенцям ділянки по 65 га. Після завершення Громадянської війни у 1865 році й будівництва Першої трансконтинентальної залізниці в 1869 році, хвилі нових мігрантів та іммігрантів досягли Великих рівнин, і ці переселенці значно збільшили посівні площі. Незвично вологий період на Великих рівнинах ввів поселенців і уряд в оману, що «дощ йде за плугом[en]» (популярна фраза серед агентів з нерухомості) і що клімат регіону змінився назавжди. Спочатку характер сільського господарства полягав переважно в розведення великої рогатої худоби, але такі фактори як: несприятливий вплив суворих зим на худобу, починаючи з 1886 року, коротка посуха 1890 року, і загальний перевипас лугів, примусили багатьох землевласників збільшити кількість земель під ріллю.

Визнавши проблемною обробку маргінальних посушливих земель, уряд Сполучених Штатів розширив площу земельних наділів із 65 га, яку вони виділяли Актом про гомстеди, до 260 га для фермерів у Західній Небрасці за Актом Кінкед[en] (1904), і 130 га в інших частинах великих рівнин за розширеним актом про гомстеди (1909). На початку 20-го століття на рівнини прибуло кілька хвиль європейських мігрантів. Повернення незвично вологої погоди, здавалося б, підтвердило раніше поширену думку, що «колишній» напівзасушливий регіон може підтримати широкомасштабне сільське господарство. Водночас, технологічні удосконалення, такі як механізована оранка та механізоване збирання врожаю, давали змогу обробляти великі угіддя без високих трудовитрат.

Сукупні руйнівні наслідки Російської революції 1917 та Першої світової війни, які скоротили постачання пшениці та інших сільськогосподарських культур, збільшили ціни на сільськогосподарську продукцію; — цей попит спонукав фермерів різко збільшити площу посіву. Наприклад, у Льяно-Естакадо[en] (східний Нью-Мексико[en]) і північно-західному Техасі площа сільгоспугідь подвоїлась за період між 1900 і 1920 роками, потім знову потроїлась між 1925 і 1930. Методи ведення сільського господарства, які застосовували фермери в цей період, створили умови для масштабної ерозії за певних умов навколишнього середовища. Загальнопоширений обробіток земельної ділянки шляхом глибокої оранки та інші методи підготовки ґрунту знищували місцеві трави, глибокі корені яких сприяли цілісності ґрунту і допомагали утримувати вологу в посушливі періоди. Крім того, фермери, які вирощували бавовну, залишали поля голими на зиму, коли вітер у Високих рівнинах найсильніший, і спалювали стерню як засіб боротьби з бур'янами до посадки, тим самим залишаючи ґрунт без органічних поживних речовин і поверхневої рослинності.

Посухи і пилові бурі ред.

Пилова буря; Спірмен, Техас, 14 квітня 1935

Після періоду досить сприятливих кліматичних умов у 1920-их роках, з рясними опадами і відносно помірними зимами, які дозволили розширити поселення та площу посіву на Великих рівнинах, влітку 1930 року регіон увійшов у незвично сухий період. Протягом наступного десятиліття північні рівнини пережили чотири зі своїх семи найсухіших календарних років починаючи з 1895 року, Канзас - чотири з дванадцяти найсухіших, і загалом регіон на південь від Західного Техасу не бачив періодів, коли опади були вище норми, аж до рекордних дощів 1941 року. Коли сильна посуха вразила регіон Великих рівнин у 1930-х роках, це призвело до ерозії і втрати верхнього шару ґрунту, через тогочасну практику вирощування рослин. Посуха висушила верхній шар ґрунту і з часом він став пухким, перетворився на порошок у деяких місцях. Через відсутність місцевих трав, які раніше утримували ґрунт, сильні вітри піднімали його верхній шар і створювали масивні пилові бурі, якими був позначений період Пилового казана. Постійна посуха знищувала посіви, залишаючи зорані поля голими, а отже беззахисними перед вітровою ерозією. Тонкий шар ґрунту Великих рівнин легко руйнувався і відносився на схід сильними континентальними вітрами.

11 листопада 1933 року дуже сильна пилова буря здерла верхній шар ґрунту[en] з висохлої смуги в Південній Дакоті; й це була лише одна із низки суворих пилових бур того року. Сильна дводенна пилова буря, яка розпочалася 9 травня 1934 року зняла величезну кількість верхнього шару ґрунту Великих рівнин і стала однією з найстрашніших таких пилових бур. Хмари пилу здолали всю відстань до Чикаго, де осіло 12 мільйонів фунтів пилу. Два дні потому той самий шторм дістався низки міст на сході, таких як Клівленд, Баффало, Бостон, Нью-Йорк, Вашингтон. Тієї зими (1934—1935) у Новій Англії випав червоний сніг.

14 квітня 1935 року, у день, відомий як «Чорна неділя[en]», 20 з найгірших «чорних хуртовин» відбулися на всьому просторі Великих рівнин, від Канади на південь до Техасу. Пилові бурі завдали значної шкоди і перетворили день у ніч; свідки повідомляли, що часом вони не бачили нічого за півтора метра перед собою. Денверський репортер Ассошіейтед прес Роберт Е. Гейгер зробив репортаж про те, що сталося в Бойзі-Сіті того дня. Його розповідь про «чорну неділю» зафіксувала першу появу терміна пиловий казан; його придумав Едвард Стенлі, редактор новин Ассошіейтед Прес із Канзас-Сіті, переписуючи репортаж Гейгера.

Велика частина угідь зазнала ерозії внаслідок Пилового казана. 1941 року сільськогосподарська дослідна станція Канзасу випустила бюлетень, у якому запропонувала відновити місцеві трави, застосувавши «hay method». Цей метод розробили 1937 року, щоб прискорити процес відновлення пасовищ і підвищити їхню віддачу. За початковими задумами, в Канзасі цей процес мав відбуватися природним шляхом за 25-40 років. Ретельний аналіз даних показав, що причинно-наслідковий механізм посух може бути пов'язаний з температурними аномаліями океану. Зокрема, поверхнева температура Атлантичного океану, схоже, непрямо вплинула на загальну циркуляцію атмосфери, тоді як температура поверхні Тихого океану, здається, вплинула безпосередньо.

Людська міграція ред.

Ця катастрофа посилила економічні наслідки Великої Депресії в регіоні.

США ред.

Техніка, похована в оборах; Даллас, (штат Південна Дакота), Травень 1936

У 1935 році багато сімей були змушені залишити свої ферми і поїхати в інші території в пошуках роботи через посуху (яка на той момент вже тривала чотири роки). Умови Пилового казана сприяли втечі людей з Техасу, Оклахоми[en], і навколишніх Великих рівнин до сусідніх регіонів. Понад 500 000 американців залишилися без даху над головою. Понад 350 будинків мали бути знесені тільки після однієї бурі. Сильна посуха і пилові бурі залишили тисячі бездомних, іпотеки інших закрили банки. У багатьох не було вибору, окрім як покинути свої господарства в пошуках роботи. Зібравши на візок трохи особистих речей, родини прямували на захід у пошуках роботи. Деякі жителі Рівнин, особливо в Канзасі й Оклахомі, захворіли й померли від пилової пневмонії[en] або недоїдання.

Масова втеча від наслідків Пилового казана стала найбільшою короткостроковою міграцією в американській історії. Від 1930 до 1940 близько 3,5 млн осіб виїхали з Рівнинних штатів. Невідомо, скільки з них загалом за цей період переїхало до Каліфорнії. Однак відомо, що за один із відрізків трохи більше року туди мігрувало понад 86 000 чоловік. Ця цифра більша, ніж кількість мігрантів у цей регіон протягом Золотої лихоманки 1849 року. Мігранти полишили ферми в штатах Оклахома, Арканзас, Міссурі, Айова, Небраска, Канзас, Техас, Колорадо і Нью-Мексико, але їх часто називали «Оки», «Арки», або «Техи». такі терміни, як «Оки» і «Арки» стали відомими у 1930-их роках як стандартні позначення для тих, хто втратив усе й під час Великої Депресії постраждав найбільше.

Не всі мігранти вирушили далеко; деякі просто поїхали до найближчого міста або округу. Кількість сімей, які покинули свої ферми й пустились у мандри, була такою великою, що співвідношення між мігрантами і жителями в штатах Великих рівнин було практично один до одного.

Характеристика мігрантів ред.

Родина мігрантів з Техасу, яка мешкає в трейлері в бавовняному полі Аризони

Історик Джеймс Н. Грегорі вивчав статистичні дані Бюро перепису населення й інші записи, щоб дізнатися більше про мігрантів. 1939 року Бюро сільськогосподарської економіки провело опитування близько 116000 родин, які прибули до Каліфорнії у 1930-х роках, щодо їхньої зайнятості. З нього Грегорі дізнався, що тільки 43 відсотки прибульців з південних штатів до своєї міграції виконували сільськогосподарські роботи. Майже третина всіх мігрантів були професіоналами або білими комірцями. Тож погана економіка змісила втекти до Каліфорнії не лише селяни; багато викладачів, юристів і власників малого бізнесу переїхало тоді зі своєю родиною. Коли Велика депресія закінчилася, деякі повернулися назад до своїх рідних штатів. Багато хто залишився на новому місті. Приблизно одну восьму частину населення Каліфорнії становлять нащадки Оків.

Реакція уряду США ред.

Важливим наслідком катастрофи стала більша участь уряду в управлінні земельними ресурсами та охороні ґрунтів. Різні групи застосували багато різних підходів до реагування на катастрофу. Для виявлення областей, що вимагають уваги, такі групи, як Служба зі збереження ґрунтів створювала детальні мапи ґрунтів і фотографувала землю з неба. Такі групи, як Prairie States Forestry Project Лісової служби США саджали дерева на приватних землях, для створення захисних смуг, щоб зменшити ерозію ґрунту. Нарешті, такі групи, як Адміністрація розселення, яка пізніше стала адміністрацією з безпеки ферм[en], допомагала власникам маленьких ферм переселятися на інші землі, якщо вони жили в сухішій частині Рівнин.

Під час перших 100 днів правління Президента Франкліна Д. Рузвельта в 1933 році, його адміністрація швидко запровадила програму зі збереження ґрунтів[en] і відновлення екологічного балансу нації. Секретар внутрішніх справ Гарольд Л. Ікес[en] у серпні 1933 року заснував Службу з ерозії ґрунтів, яку очолив Х'ю Хеммонд Беннетт[en]. 1935 року її перевели під управління Департаменту сільського господарства і перейменували в Службу охорони ґрунтів. Тепер вона відома як Служба охорони природних ресурсів.

В рамках програми Нового курсу Конгрес прийняв Акт зі збереження ґрунтів і внутрішнього відведення[en] 1936 року, вимагаючи від землевласників, щоб ті ділилися державними субсидіями з працівниками, які працюють на їхніх фермах. Згідно із законом, «виплати продовжились як заходи для контролю за виробництвом і для підтримки доходів, але тепер вони фінансувались за рахунок прямих асигнувань Конгресу і обґрунтовувались як ґрунтозахисні заходи. Закон перевів parity goal з рівності цін на сільськогосподарську сировину і на предмети, що фермери купують, на рівність між доходами населення у фермерських і нефермерських господарствах». Таким чином, parity goal мав відтворити співвідношення купівельної спроможності net income фермерів і нефермерів, яким воно було протягом 1909—1914.

Щоб стабілізувати ціни, уряд заплатив фермерам і замовив на забій понад шість мільйонів свиней. Гроші пішли й на те, щоб м'ясо упакували і роздали бідним і голодним. Була створена Корпорація полегшення федерального профіциту[en] (FSRC) для регулювання перевищень врожаю та інших надлишків. Рузвельт стосовно ААА сказав так:

Дозвольте мені прояснити одну річ, на благо мільйонів містян, які змушені купувати м'ясо. Минулого року країна зазнала безпрецедентної посухи. Якщо б не було державної програми, якщо б старий порядок зберігся в 1933 і 1934 роках, та посуха на полях для випасу і в кукурудзяному поясі вилилася б в marketing of thin cattle, недорослих свиней і загибелі цих тварин на полях та на фермах, і якщо б старий порядок діяв у ті роки, ми б мали набагато більший дефіцит, ніж той, з яким ми стикаємося сьогодні. Наші програми — ми можемо це довести — врятували життя мільйонам голів худоби. Вони ще на полях, а інші мільйони голів сьогодні законсервовані й готові до споживання цією країною."

FSRC направила сільськогосподарську продукцію організаціям з надання допомоги. Яблука, квасоля, консерви, борошно і продукти зі свинини поширювалися через місцеві канали полегшення. Пізніше додались вироби з бавовни, щоб одягнути бідних.

У 1935 році, федеральний уряд сформував Службу полегшення посухи[en] (DRS) для координації діяльності з надання допомоги. DRS купляв велику рогату худобу в округах, які були визначені як райони лиха, за ціною від $14 до $20 за голову. Тварин, визнаних непридатними для споживання людиною, вбивали; на початку програми більш як 50 відсотків були визнані такими у районах лиха. DRS направив худобу, що залишилась, Корпорації полегшення федерального профіциту (FSRC), щоб та розподілила її для харчування сімей по всій країні. Хоча фермерам було важко віддавати свої стада, програма забою худоби допомогла багатьом з них уникнути банкрутства. «Урядова програма купівлі худоби стала благословенням для багатьох фермерів, оскільки вони не могли дозволити собі утримувати свою худобу, а уряд виплачував вищу ціну, ніж вони могли б виторгувати на місцевих ринках».

Президент Рузвельт наказав Громадянському корпусові збереження[en] посадити величезний пояс з більш, ніж 200 мільйонів дерев[en] від Канади до Абіліна (штат Техас), щоб послабити вітер, утримувати воду в ґрунті, і скріпити сам ґрунт. Також адміністрація почала навчати фермерів технік збереження ґрунтів[en] та протиерозійних прийомів, зокрема сівозміни, черезсмужжя[en], контурної оранки[en], терасування та інших поліпшень агротехніки. 1937 року федеральний уряд почав агресивну кампанію, щоб заохотити фермерів у Пиловому казані до прийняття методів посіву й оранки, які сприяють збереженню ґрунту. Уряд виплачував неохочим фермерам долар за акр за впровадження нових методів. До 1938 року масові зусилля зі збереження знизили розмір видування ґрунту на 65 %. Восени 1939 року, після майже десятиліття бруду і пилу, посуха закінчилася й регулярні дощі, нарешті, повернулися в регіон. Уряд як і раніше закликав продовжувати використання природоохоронних методів захисту ґрунтів та екології Рівнин.

Після закінчення посухи програми, які були реалізовані за ці важкі часи, допомагали підтримувати добрі стосунки між американськими фермерами і федеральним урядом.

Довгостроковий економічний ефект ред.

У багатьох регіонах понад 75 % верхнього шару ґрунту здулося до кінця 1930-х років. Деградація земель варіювалася в широких межах. Крім короткострокових економічних наслідків, викликаних ерозією, були й серйозні довгострокові економічні наслідки Пилового казана.

До 1940 року округи, які зазнали найбільших рівнів ерозії мали найбільше зниження цін на землі сільськогосподарського значення. Вартість угідь скоротилася на 28 % в округах з найбільшою ерозією і на 17 % в округах з середнім рівнем, в порівнянні зі зміною вартості землі в округах з низькою ерозією.:3 Навіть у довгостроковій перспективі вартість ділянок землі часто не відновлювалась до рівня, який був до Пилового казана. У зонах сильної ерозії менш як 25 % від вихідних сільськогосподарських втрат повернулись. Економіка налагодилась переважно через велике відносне скорочення чисельності населення в округах з більшою ерозією впродовж 1930-х і аж до 1950-их.:1500

Економічні ефекти зберігалися, зокрема, через відмову фермерів перейти на більш придатні для сильно еродованих ділянок культури. Оскільки обсяги ґрунту скоротились, було б більш продуктивним перехід від посівних культур та пшениці до тварин і сіна. Під час депресії і принаймні до 1950-х років було обмежений відносний відхід сільськогосподарських угідь від діяльності, яка стала менш продуктивною в округах з більшою ерозією.

Нездатність перейти до більш продуктивної сільськогосподарської продукції частково можна пояснити незнанням про користь зміни землекористування. А друге пояснення — це відсутність кредитів, викликана високим рівнем банкрутства банків у рівнинних штатах. Оскільки банки банкрутували в регіоні Пилового казана швидше, ніж в інших регіонах, фермери не могли отримати кредити, необхідні для зміни способу вирощування. Крім того, розмір прибутку від тваринництва або вирощування сіна був усе ще мінімальними, і фермери на початку не мали достатніх підстав для змін.

Вплив на мистецтво і культуру ред.

Мати-мігрантка. Флоренс Оуенс Томпсон[en]зображена на фото Доротеї Ланж.

Кризу документували фотографи, музиканти і автори, багатьох із яких найняв на роботу під час Великої Депресії уряд США. Наприклад, Адміністрація господарчої безпеки[en] найняла численних фотографів документувати кризу. Такі художники як Доротея Ланж мали допомогу у вигляді оплачуваної роботи під час депресії. Вона робила фотографії пилових бур і родин мігрантів, що стали вже класичними. Серед її найвідоміших фотографій Мати-мігрантка, на якій зображена виснажена на вигляд жінка, Флоренс Оуенс Томпсон[en], яка тримає трьох із семи своїх дітей. Ця картина виразила боротьбу людей, що опинились у Пиловому казані, й підвищила рівень обізнаності в інших частинах країни щодо його масштабів і людських втрат. Десятиліття по тому Томпсон не любила повсюдності фото і обурювався тим, що вона не отримувала ніяких грошей від його показу. Томпсон відчувала, що фото дало їй відчуття себе як «Окі» Пилового казана.

Робота незалежних художників була також під впливом від криз Пилового казана і Великої Депресії. Автор Джон Стейнбек написав «Грона гніву» (1939) про трудящих-мігрантів і фермерські родини, переміщені в результаті пилових бур. Багато зі своїх пісень фолк-співак Вуді Гатрі написав про свій досвід Пилового казана під час Великої Депресії, коли він подорожував з фермерами-втікачами з Оклахоми в Каліфорнію і вивчив їх традиційні фолк- і блюз-пісні. Завдяки цім пісням йому дали прізвисько «Трубадур Пилового казана».

Мігранти також впливали на музичну культуру куди б вони не йшли. Оклахомськими мігрантами, зокрема, були селяни з південного сходу, які принесли свою традиційну кантрі-музику в Каліфорнію. Сьогодні «Бейкерсфілдський саунд[en]» описує суміш, яка склалася після того, як мігранти принесли свою кантрі-музику до міста. Їх нова музика підштовхнула поширення в країні танцювальних залів далеко на південь, аж до Лос-Анджелеса.

Науково-фантастичний фільм 2014 року Інтерстеллар зображує зруйновану Америку 21-го століття, яку знову спустошили пилові бурі (викликані світовим збудником, що зачепив усі посівні культури). Разом з натхненням від кризи 1930-х років режисер Крістофер Нолан показав інтерв'ю з документального фільму 2012 року «Пиловий казан» , щоб окреслити подальші паралелі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ . National Climatic Data Center. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 5 квітня 2009. 
  2. . PBS. Архів оригіналу за 10 березня 2015. Процитовано 15 березня 2015. 
  3. ↑ . National Weather Service: Norman, Oklahoma. 24 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 23 листопада 2012. 
  4. ↑ Mencken, H. L. (1979). У Raven I. McDavid, Jr. The American Language (вид. One-Volume Abridged). New York: Alfred A Knopf. с. 206. ISBN 0-394-40075-5. 
  5. Hakim, Joy (1995). . New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509514-6. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 15 травня 2016. 
  6. (PDF). Colorado Water Resources Research Institute. February 2000. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 грудня 2007. 
  7. . Hopkins Papers, Franklin D. Roosevelt Library. 27 серпня 1936. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 6 грудня 2007. 
  8. . Planning Magazine. December 1987. Архів оригіналу за October 6, 2007. Процитовано 6 грудня 2007. 
  9. ↑ . United Nations University Press. 1995. Архів оригіналу за 16 грудня 2007. Процитовано 6 грудня 2007. 
  10. . US: National Drought Mitigation Center. 2006. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 6 грудня 2007. 
  11. . National Climatic Data Center. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014. 
  12. . National Climatic Data Center. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014. 
  13. . National Climatic Data Center. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014. 
  14. . National Climatic Data Center. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014. 
  15. (PDF). National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 17 вересня 2014. 
  16. Cronin, Francis D; Beers, Howard W (January 1937). (PDF). Research Bulletin. U.S. Works Progress Administration / Federal Reserve Archival System for Economic Research (FRASER). с. 1–23. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014. 
  17. Murphy, Philip G. (15 липня 1935). (PDF). A Report of The Federal Government's Assistance to Agriculture. U.S. Drought Coordinating Committee / Federal Reserve Archival System for Economic Research (FRASER). Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014. 
  18. ↑ . 1998. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 19 вересня 2011. 
  19. Stock, Catherine McNicol (1992).
  20. ↑ Hornbeck, Richard (December 2009). (PDF). US: National Bureau of Economic Research. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016. 
  21. ↑ McLeman, Robert A; Dupre, Juliette; Berrang Ford, Lea; Ford, James; Gajewski, Konrad; Marchildon, Gregory (June 2014). . Population and Environment 35 (4). с. 417–440. doi:10.1007/s11111-013-0190-z. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 15 травня 2016. 
  22. A Cultural History of the United States — The 1930s.
  23. ↑ . PBS. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 11 березня 2007. 
  24. Babb, Sanora, Dorothy Babb, and Douglas Wixson.
  25. A Cultural History (1999), p. 19
  26. ↑ Worster, Donald (1979). Dust Bowl: The Southern Plains in the 1930s. Oxford University Press. с. 49. 
  27. Worster, Donald.
  28. Worster (2004), Dust Bowl, p. 45,
  29. Gregory, N. James. (1991) American Exodus: The Dust Bowl Migration and Okie Culture in California.
  30. Babb, et al. (2007), On the Dirty Plate Trail, p. 13
  31. Steiner, Frederick (2008).
  32. Rau, Allan.
  33. . Архів оригіналу за 6 червня 2009. Процитовано 15 травня 2016. 
  34. Monthly Catalog, United States Public Documents, By United States Superintendent of Documents, United States Government Printing Office, Published by the G.P.O., 1938
  35. Federal Writers' Project. Texas. Writers' Program (Tex.): Writers' Program Texas. с. 16. 
  36. Buchanan, James Shannon. Chronicles of Oklahoma. Oklahoma Historical Society. с. 224. 
  37. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 15 травня 2016. 
  38. A Cultural History (1999), p.45.
  39. Hornbeck, Richard (June 2012). (PDF). American Economic Review 102 (4): 1477–1507. doi:10.1257/aer.102.4.1477. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 31 березня 2016 — через Harvard University, Department of Economics.  Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  40. Landon-Lane, John; Rockoff, Hugh; Steckel, Richard (2009). (PDF). National Bureau of Economic Research. с. 6. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 1 березня 2011. 
  41. ↑ . World Digital Library. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 10 лютого 2013. 
  42. DuBois, Ellen Carol; Dumenil, Lynn (2012). Through Women's Eyes (вид. Third). Bedford/St. Martin's. с. 583. ISBN 978-0-312-67603-2. 
  43. Alarik, Scott.
  44. Rosenberg, Alyssa (6 листопада 2014). . The Washington Post. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2014. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pilovij kazan takozh vidomij yak brudni tridcyati period silnih pilovih bur u 1930 ih rokah sho zavdali serjoznoyi shkodi ekologiyi ta silskomu gospodarstvu SShA i kanadskih prerij Ce yavishe bulo viklikane suvorimi posuhami i nezdatnistyu zastosuvati metodi bogarnogo zemlerobstva dlya zapobigannya vitrovij eroziyi eolovi procesi Posuha prijshla v tri hvili 1934 1936 i 1939 40 roki ale v deyakih regionah visokih rivnin trivala vprodovzh cilih vosmi rokiv 1 Protyagom poperednih desyati rokiv nedostatno rozumiyuchi ekologiyu rivnin fermeri provodili ekstensivnu gliboku oranku en cilinnogo poverhnevogo sharu gruntu en na Velikih rivninah Ce znishuvalo miscevi gliboko vkorineni travi yaki zazvichaj zberigayut cilisnist gruntu i utrimuyut vologu navit u periodi posuhi i silnih vitriv Shvidka mehanizaciya silskogospodarskoyi tehniki osoblivo poyava malenkih benzinovih traktoriv i shiroke vikoristannya zernozbiralnih kombajniv spriyali rishennyu fermeriv peretvoryuvati posushlivi pasovisha bagato z yakih otrimuvali ne bilsh yak 250 mm opadiv na rik v obroblyuvani orni zemli 2 Fermer i dvoye jogo siniv pid chas pilovoyi buri v okruzi Simarron Oklahoma 1936 rik foto Artur RotshtejnPid chas posuhi 1930 h rokiv nezakriplenij travami grunt peretvoryuvavsya na pil sho znosivsya silnimi vitrami u velichezni hmari vid yakih inodi chornilo nebo Ci zadushlivi vali pilu yaki distali nazvu chornih hurtovin abo chornih buruniv peretinali krayinu dosyagayuchi shidnogo uzberezhzhya i vrazhayuchi taki mista yak Nyu Jork i Vashington Voni chasto pogirshuvali vidimist na rivnini do 1 metra abo j menshe Reporter Assoshiejted Pres Robert E Gejger same perebuvav u Bojse Siti shtat Oklahoma i zastav tam chornu hurtovinu 14 kvitnya 1935 roku yaka distala nazvu Chorna nedilya en Termin pilovij kazan pridumav Edvard Stenli yakij pracyuvav u Kanzas Siti redaktorom novin dlya Assoshiejted Pres koli perepisuvav povidomlennya same Roberta E Gejgera 3 4 Spochatku termin pilovij kazan oznachav geografichnu zonu vrazhenu pilom ale nini jogo zazvichaj vzhivayut dlya poznachennya podij napriklad ce bulo pid chas Pilovogo kazana Posuhi j eroziyi Pilovogo kazana vrazili 400 000 km2 centr yakih pripav na vistupi Tehasu i Oklahomi a krayi torknulisya susidnih dilyanok Nyu Meksiko Kolorado i Kanzasu 5 Pilovij kazan zmusiv desyatki tisyach rodin pokinuti svoyi gospodarstva Bagato z cih simej yakih chasto nazivali Okami en tomu sho bagato z nih pribuli z Oklahoma Siti migruvali do Kaliforniyi ta inshih shtativ lishe shob diznatisya sho Velika depresiya zrobila ekonomichni umovi tam nenabagato krashimi nizh ti yaki voni pokinuli Pilovij kazan stav predmetom bagatoh tvoriv kulturi zokrema romanu Grona gnivu 1939 Dzhona Stejnbeka folk muziki Vudi Gatri i fotografij sho zobrazhuyut umovi migrantiv Doroteyi Lanzh Zmist 1 Geografichna harakteristika j rannya istoriya 2 Posuhi i pilovi buri 3 Lyudska migraciya 3 1 SShA 3 2 Harakteristika migrantiv 4 Reakciya uryadu SShA 5 Dovgostrokovij ekonomichnij efekt 6 Vpliv na mistectvo i kulturu 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaGeografichna harakteristika j rannya istoriya red nbsp Pilova burya nablizhayetsya do Stratforda shtat Tehas 1935 rik Zona Pilovogo kazana lezhit perevazhno na zahid vid 100 go meridianu na Visokih rivninah i harakterizuyetsya rivninami yaki zminyuyutsya vid pagorbistih na pivnochi do plaskih u Lyano Estakado en Visota kolivayetsya vid 760 m na shodi do 1 800 m bilya pidnizhzhya Skelyastih gir Miscevist napivpustelna z kilkistyu opadiv menshe yak 510 mm na rik Cej doshovij rezhim pidtrimuye biomu nizkotrav yanoyi preriyi yaka vid pochatku bula v cij zoni Cej region takozh shilnij do trivalih posuh sho cherguyutsya z periodami nezvichajnoyi vologosti takoyi zh trivalosti 6 U vologi roki bagati grunti zabezpechuyut dostatok virobnictva silgospprodukciyi ale v posushlivi roki traplyayutsya nevrozhayi V regioni takozh duyut silni vitri 7 Pid chas rannogo yevropejskogo i amerikanskogo osvoyennya Velikih rivnin cej region vvazhali nepridatnim dlya yevropejskogo stilyu silskogo gospodarstva doslidniki nazivali jogo Velikoyu amerikanskoyu pusteleyu en Vidsutnist poverhnevih vod i derevini robila region mensh privablivim dlya poselennya pershoprohidciv en i silskogo gospodarstva nizh inshi miscya Federalnij uryad zaohochuvav zaselennya i osvoyennya rivnini pid silske gospodarstvo prijnyavshi Akt pro gomstedi 1862 roku v yakomu proponuvav poselencyam dilyanki po 65 ga Pislya zavershennya Gromadyanskoyi vijni u 1865 roci j budivnictva Pershoyi transkontinentalnoyi zaliznici v 1869 roci hvili novih migrantiv ta immigrantiv dosyagli Velikih rivnin i ci pereselenci znachno zbilshili posivni ploshi 8 9 Nezvichno vologij period na Velikih rivninah vviv poselenciv i uryad v omanu sho dosh jde za plugom en populyarna fraza sered agentiv z neruhomosti i sho klimat regionu zminivsya nazavzhdi 10 Spochatku harakter silskogo gospodarstva polyagav perevazhno v rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ale taki faktori yak nespriyatlivij vpliv suvorih zim na hudobu pochinayuchi z 1886 roku korotka posuha 1890 roku i zagalnij perevipas lugiv primusili bagatoh zemlevlasnikiv zbilshiti kilkist zemel pid rillyu Viznavshi problemnoyu obrobku marginalnih posushlivih zemel uryad Spoluchenih Shtativ rozshiriv ploshu zemelnih nadiliv iz 65 ga yaku voni vidilyali Aktom pro gomstedi do 260 ga dlya fermeriv u Zahidnij Nebrasci za Aktom Kinked en 1904 i 130 ga v inshih chastinah velikih rivnin za rozshirenim aktom pro gomstedi 1909 Na pochatku 20 go stolittya na rivnini pribulo kilka hvil yevropejskih migrantiv Povernennya nezvichno vologoyi pogodi zdavalosya b pidtverdilo ranishe poshirenu dumku sho kolishnij napivzasushlivij region mozhe pidtrimati shirokomasshtabne silske gospodarstvo Vodnochas tehnologichni udoskonalennya taki yak mehanizovana oranka ta mehanizovane zbirannya vrozhayu davali zmogu obroblyati veliki ugiddya bez visokih trudovitrat Sukupni rujnivni naslidki Rosijskoyi revolyuciyi 1917 ta Pershoyi svitovoyi vijni yaki skorotili postachannya pshenici ta inshih silskogospodarskih kultur zbilshili cini na silskogospodarsku produkciyu cej popit sponukav fermeriv rizko zbilshiti ploshu posivu Napriklad u Lyano Estakado en shidnij Nyu Meksiko en i pivnichno zahidnomu Tehasi plosha silgospugid podvoyilas za period mizh 1900 i 1920 rokami potim znovu potroyilas mizh 1925 i 1930 9 Metodi vedennya silskogo gospodarstva yaki zastosovuvali fermeri v cej period stvorili umovi dlya masshtabnoyi eroziyi za pevnih umov navkolishnogo seredovisha 1 Zagalnoposhirenij obrobitok zemelnoyi dilyanki shlyahom glibokoyi oranki ta inshi metodi pidgotovki gruntu znishuvali miscevi travi gliboki koreni yakih spriyali cilisnosti gruntu i dopomagali utrimuvati vologu v posushlivi periodi Krim togo fermeri yaki viroshuvali bavovnu zalishali polya golimi na zimu koli viter u Visokih rivninah najsilnishij i spalyuvali sternyu yak zasib borotbi z bur yanami do posadki tim samim zalishayuchi grunt bez organichnih pozhivnih rechovin i poverhnevoyi roslinnosti Posuhi i pilovi buri red nbsp Pilova burya Spirmen Tehas 14 kvitnya 1935Pislya periodu dosit spriyatlivih klimatichnih umov u 1920 ih rokah z ryasnimi opadami i vidnosno pomirnimi zimami 11 yaki dozvolili rozshiriti poselennya ta ploshu posivu na Velikih rivninah vlitku 1930 roku region uvijshov u nezvichno suhij period 12 Protyagom nastupnogo desyatilittya pivnichni rivnini perezhili chotiri zi svoyih semi najsuhishih kalendarnih rokiv pochinayuchi z 1895 roku Kanzas chotiri z dvanadcyati najsuhishih 13 i zagalom region na pivden vid Zahidnogo Tehasu 14 ne bachiv periodiv koli opadi buli vishe normi azh do rekordnih doshiv 1941 roku 15 Koli silna posuha vrazila region Velikih rivnin u 1930 h rokah ce prizvelo do eroziyi i vtrati verhnogo sharu gruntu cherez togochasnu praktiku viroshuvannya roslin Posuha visushila verhnij shar gruntu i z chasom vin stav puhkim peretvorivsya na poroshok u deyakih miscyah Cherez vidsutnist miscevih trav yaki ranishe utrimuvali grunt silni vitri pidnimali jogo verhnij shar i stvoryuvali masivni pilovi buri yakimi buv poznachenij period Pilovogo kazana 16 Postijna posuha znishuvala posivi zalishayuchi zorani polya golimi a otzhe bezzahisnimi pered vitrovoyu eroziyeyu Tonkij shar gruntu Velikih rivnin legko rujnuvavsya i vidnosivsya na shid silnimi kontinentalnimi vitrami 11 listopada 1933 roku duzhe silna pilova burya zderla verhnij shar gruntu en z visohloyi smugi v Pivdennij Dakoti j ce bula lishe odna iz nizki suvorih pilovih bur togo roku Silna dvodenna pilova burya yaka rozpochalasya 9 travnya 1934 roku znyala velicheznu kilkist verhnogo sharu gruntu Velikih rivnin i stala odniyeyu z najstrashnishih takih pilovih bur 17 Hmari pilu zdolali vsyu vidstan do Chikago de osilo 12 miljoniv funtiv pilu 18 Dva dni potomu toj samij shtorm distavsya nizki mist na shodi takih yak Klivlend Baffalo Boston Nyu Jork Vashington 19 Tiyeyi zimi 1934 1935 u Novij Angliyi vipav chervonij snig 14 kvitnya 1935 roku u den vidomij yak Chorna nedilya en 20 z najgirshih chornih hurtovin vidbulisya na vsomu prostori Velikih rivnin vid Kanadi na pivden do Tehasu Pilovi buri zavdali znachnoyi shkodi i peretvorili den u nich svidki povidomlyali sho chasom voni ne bachili nichogo za pivtora metra pered soboyu Denverskij reporter Assoshiejted pres Robert E Gejger zrobiv reportazh pro te sho stalosya v Bojzi Siti togo dnya Jogo rozpovid pro chornu nedilyu zafiksuvala pershu poyavu termina pilovij kazan jogo pridumav Edvard Stenli redaktor novin Assoshiejted Pres iz Kanzas Siti perepisuyuchi reportazh Gejgera 3 4 Velika chastina ugid zaznala eroziyi vnaslidok Pilovogo kazana 1941 roku silskogospodarska doslidna stanciya Kanzasu vipustila byuleten u yakomu zaproponuvala vidnoviti miscevi travi zastosuvavshi hay method Cej metod rozrobili 1937 roku shob priskoriti proces vidnovlennya pasovish i pidvishiti yihnyu viddachu Za pochatkovimi zadumami v Kanzasi cej proces mav vidbuvatisya prirodnim shlyahom za 25 40 rokiv 20 Retelnij analiz danih pokazav sho prichinno naslidkovij mehanizm posuh mozhe buti pov yazanij z temperaturnimi anomaliyami okeanu Zokrema poverhneva temperatura Atlantichnogo okeanu shozhe nepryamo vplinula na zagalnu cirkulyaciyu atmosferi todi yak temperatura poverhni Tihogo okeanu zdayetsya vplinula bezposeredno 21 Lyudska migraciya red Cya katastrofa posilila ekonomichni naslidki Velikoyi Depresiyi v regioni SShA red nbsp Tehnika pohovana v oborah Dallas shtat Pivdenna Dakota Traven 1936U 1935 roci bagato simej buli zmusheni zalishiti svoyi fermi i poyihati v inshi teritoriyi v poshukah roboti cherez posuhu yaka na toj moment vzhe trivala chotiri roki 22 Umovi Pilovogo kazana spriyali vtechi lyudej z Tehasu Oklahomi en i navkolishnih Velikih rivnin do susidnih regioniv Ponad 500 000 amerikanciv zalishilisya bez dahu nad golovoyu Ponad 350 budinkiv mali buti zneseni tilki pislya odniyeyi buri 23 Silna posuha i pilovi buri zalishili tisyachi bezdomnih ipoteki inshih zakrili banki U bagatoh ne bulo viboru okrim yak pokinuti svoyi gospodarstva v poshukah roboti 24 Zibravshi na vizok trohi osobistih rechej rodini pryamuvali na zahid u poshukah roboti 25 Deyaki zhiteli Rivnin osoblivo v Kanzasi j Oklahomi zahvorili j pomerli vid pilovoyi pnevmoniyi en abo nedoyidannya 18 Masova vtecha vid naslidkiv Pilovogo kazana stala najbilshoyu korotkostrokovoyu migraciyeyu v amerikanskij istoriyi Vid 1930 do 1940 blizko 3 5 mln osib viyihali z Rivninnih shtativ Nevidomo skilki z nih zagalom za cej period pereyihalo do Kaliforniyi 26 Odnak vidomo sho za odin iz vidrizkiv trohi bilshe roku tudi migruvalo ponad 86 000 cholovik Cya cifra bilsha nizh kilkist migrantiv u cej region protyagom Zolotoyi lihomanki 1849 roku 27 Migranti polishili fermi v shtatah Oklahoma Arkanzas Missuri Ajova Nebraska Kanzas Tehas Kolorado i Nyu Meksiko ale yih chasto nazivali Oki Arki abo Tehi 23 taki termini yak Oki i Arki stali vidomimi u 1930 ih rokah yak standartni poznachennya dlya tih hto vtrativ use j pid chas Velikoyi Depresiyi postrazhdav najbilshe 28 Ne vsi migranti virushili daleko deyaki prosto poyihali do najblizhchogo mista abo okrugu Kilkist simej yaki pokinuli svoyi fermi j pustilis u mandri bula takoyu velikoyu sho spivvidnoshennya mizh migrantami i zhitelyami v shtatah Velikih rivnin bulo praktichno odin do odnogo 26 Harakteristika migrantiv red nbsp Rodina migrantiv z Tehasu yaka meshkaye v trejleri v bavovnyanomu poli ArizoniIstorik Dzhejms N Gregori vivchav statistichni dani Byuro perepisu naselennya j inshi zapisi shob diznatisya bilshe pro migrantiv 1939 roku Byuro silskogospodarskoyi ekonomiki provelo opituvannya blizko 116000 rodin yaki pribuli do Kaliforniyi u 1930 h rokah shodo yihnoyi zajnyatosti Z nogo Gregori diznavsya sho tilki 43 vidsotki pribulciv z pivdennih shtativ do svoyeyi migraciyi vikonuvali silskogospodarski roboti Majzhe tretina vsih migrantiv buli profesionalami abo bilimi komircyami 29 Tozh pogana ekonomika zmisila vtekti do Kaliforniyi ne lishe selyani bagato vikladachiv yuristiv i vlasnikiv malogo biznesu pereyihalo todi zi svoyeyu rodinoyu Koli Velika depresiya zakinchilasya deyaki povernulisya nazad do svoyih ridnih shtativ Bagato hto zalishivsya na novomu misti Priblizno odnu vosmu chastinu naselennya Kaliforniyi stanovlyat nashadki Okiv 30 Reakciya uryadu SShA red Vazhlivim naslidkom katastrofi stala bilsha uchast uryadu v upravlinni zemelnimi resursami ta ohoroni gruntiv Rizni grupi zastosuvali bagato riznih pidhodiv do reaguvannya na katastrofu Dlya viyavlennya oblastej sho vimagayut uvagi taki grupi yak Sluzhba zi zberezhennya gruntiv stvoryuvala detalni mapi gruntiv i fotografuvala zemlyu z neba Taki grupi yak Prairie States Forestry Project Lisovoyi sluzhbi SShA sadzhali dereva na privatnih zemlyah dlya stvorennya zahisnih smug shob zmenshiti eroziyu gruntu Nareshti taki grupi yak Administraciya rozselennya yaka piznishe stala administraciyeyu z bezpeki ferm en dopomagala vlasnikam malenkih ferm pereselyatisya na inshi zemli yaksho voni zhili v suhishij chastini Rivnin 21 Pid chas pershih 100 dniv pravlinnya Prezidenta Franklina D Ruzvelta v 1933 roci jogo administraciya shvidko zaprovadila programu zi zberezhennya gruntiv en i vidnovlennya ekologichnogo balansu naciyi Sekretar vnutrishnih sprav Garold L Ikes en u serpni 1933 roku zasnuvav Sluzhbu z eroziyi gruntiv yaku ocholiv H yu Hemmond Bennett en 1935 roku yiyi pereveli pid upravlinnya Departamentu silskogo gospodarstva i perejmenuvali v Sluzhbu ohoroni gruntiv Teper vona vidoma yak Sluzhba ohoroni prirodnih resursiv 31 V ramkah programi Novogo kursu Kongres prijnyav Akt zi zberezhennya gruntiv i vnutrishnogo vidvedennya en 1936 roku vimagayuchi vid zemlevlasnikiv shob ti dililisya derzhavnimi subsidiyami z pracivnikami yaki pracyuyut na yihnih fermah Zgidno iz zakonom viplati prodovzhilis yak zahodi dlya kontrolyu za virobnictvom i dlya pidtrimki dohodiv ale teper voni finansuvalis za rahunok pryamih asignuvan Kongresu i obgruntovuvalis yak gruntozahisni zahodi Zakon pereviv parity goal z rivnosti cin na silskogospodarsku sirovinu i na predmeti sho fermeri kupuyut na rivnist mizh dohodami naselennya u fermerskih i nefermerskih gospodarstvah 32 Takim chinom parity goal mav vidtvoriti spivvidnoshennya kupivelnoyi spromozhnosti net income fermeriv i nefermeriv yakim vono bulo protyagom 1909 1914 Shob stabilizuvati cini uryad zaplativ fermeram i zamoviv na zabij ponad shist miljoniv svinej Groshi pishli j na te shob m yaso upakuvali i rozdali bidnim i golodnim Bula stvorena Korporaciya polegshennya federalnogo proficitu en FSRC dlya regulyuvannya perevishen vrozhayu ta inshih nadlishkiv Ruzvelt stosovno AAA skazav tak Dozvolte meni proyasniti odnu rich na blago miljoniv mistyan yaki zmusheni kupuvati m yaso Minulogo roku krayina zaznala bezprecedentnoyi posuhi Yaksho b ne bulo derzhavnoyi programi yaksho b starij poryadok zberigsya v 1933 i 1934 rokah ta posuha na polyah dlya vipasu i v kukurudzyanomu poyasi vililasya b v marketing of thin cattle nedoroslih svinej i zagibeli cih tvarin na polyah ta na fermah i yaksho b starij poryadok diyav u ti roki mi b mali nabagato bilshij deficit nizh toj z yakim mi stikayemosya sogodni Nashi programi mi mozhemo ce dovesti vryatuvali zhittya miljonam goliv hudobi Voni she na polyah a inshi miljoni goliv sogodni zakonservovani j gotovi do spozhivannya ciyeyu krayinoyu FSRC napravila silskogospodarsku produkciyu organizaciyam z nadannya dopomogi Yabluka kvasolya konservi boroshno i produkti zi svinini poshiryuvalisya cherez miscevi kanali polegshennya Piznishe dodalis virobi z bavovni shob odyagnuti bidnih 33 U 1935 roci federalnij uryad sformuvav Sluzhbu polegshennya posuhi en DRS dlya koordinaciyi diyalnosti z nadannya dopomogi DRS kuplyav veliku rogatu hudobu v okrugah yaki buli viznacheni yak rajoni liha za cinoyu vid 14 do 20 za golovu Tvarin viznanih nepridatnimi dlya spozhivannya lyudinoyu vbivali na pochatku programi bilsh yak 50 vidsotkiv buli viznani takimi u rajonah liha DRS napraviv hudobu sho zalishilas Korporaciyi polegshennya federalnogo proficitu FSRC shob ta rozpodilila yiyi dlya harchuvannya simej po vsij krayini Hocha fermeram bulo vazhko viddavati svoyi stada programa zaboyu hudobi dopomogla bagatom z nih uniknuti bankrutstva Uryadova programa kupivli hudobi stala blagoslovennyam dlya bagatoh fermeriv oskilki voni ne mogli dozvoliti sobi utrimuvati svoyu hudobu a uryad viplachuvav vishu cinu nizh voni mogli b vitorguvati na miscevih rinkah 34 Prezident Ruzvelt nakazav Gromadyanskomu korpusovi zberezhennya en posaditi velicheznij poyas z bilsh nizh 200 miljoniv derev en vid Kanadi do Abilina shtat Tehas shob poslabiti viter utrimuvati vodu v grunti i skripiti sam grunt Takozh administraciya pochala navchati fermeriv tehnik zberezhennya gruntiv en ta protierozijnih prijomiv zokrema sivozmini cherezsmuzhzhya en konturnoyi oranki en terasuvannya ta inshih polipshen agrotehniki 35 36 1937 roku federalnij uryad pochav agresivnu kampaniyu shob zaohotiti fermeriv u Pilovomu kazani do prijnyattya metodiv posivu j oranki yaki spriyayut zberezhennyu gruntu Uryad viplachuvav neohochim fermeram dolar za akr za vprovadzhennya novih metodiv Do 1938 roku masovi zusillya zi zberezhennya znizili rozmir viduvannya gruntu na 65 37 Voseni 1939 roku pislya majzhe desyatilittya brudu i pilu posuha zakinchilasya j regulyarni doshi nareshti povernulisya v region Uryad yak i ranishe zaklikav prodovzhuvati vikoristannya prirodoohoronnih metodiv zahistu gruntiv ta ekologiyi Rivnin Pislya zakinchennya posuhi programi yaki buli realizovani za ci vazhki chasi dopomagali pidtrimuvati dobri stosunki mizh amerikanskimi fermerami i federalnim uryadom 38 Dovgostrokovij ekonomichnij efekt red U bagatoh regionah ponad 75 verhnogo sharu gruntu zdulosya do kincya 1930 h rokiv Degradaciya zemel variyuvalasya v shirokih mezhah Krim korotkostrokovih ekonomichnih naslidkiv viklikanih eroziyeyu buli j serjozni dovgostrokovi ekonomichni naslidki Pilovogo kazana Do 1940 roku okrugi yaki zaznali najbilshih rivniv eroziyi mali najbilshe znizhennya cin na zemli silskogospodarskogo znachennya Vartist ugid skorotilasya na 28 v okrugah z najbilshoyu eroziyeyu i na 17 v okrugah z serednim rivnem v porivnyanni zi zminoyu vartosti zemli v okrugah z nizkoyu eroziyeyu 20 3 Navit u dovgostrokovij perspektivi vartist dilyanok zemli chasto ne vidnovlyuvalas do rivnya yakij buv do Pilovogo kazana U zonah silnoyi eroziyi mensh yak 25 vid vihidnih silskogospodarskih vtrat povernulis Ekonomika nalagodilas perevazhno cherez velike vidnosne skorochennya chiselnosti naselennya v okrugah z bilshoyu eroziyeyu vprodovzh 1930 h i azh do 1950 ih 39 1500Ekonomichni efekti zberigalisya zokrema cherez vidmovu fermeriv perejti na bilsh pridatni dlya silno erodovanih dilyanok kulturi Oskilki obsyagi gruntu skorotilis bulo b bilsh produktivnim perehid vid posivnih kultur ta pshenici do tvarin i sina Pid chas depresiyi i prinajmni do 1950 h rokiv bulo obmezhenij vidnosnij vidhid silskogospodarskih ugid vid diyalnosti yaka stala mensh produktivnoyu v okrugah z bilshoyu eroziyeyu Nezdatnist perejti do bilsh produktivnoyi silskogospodarskoyi produkciyi chastkovo mozhna poyasniti neznannyam pro korist zmini zemlekoristuvannya A druge poyasnennya ce vidsutnist kreditiv viklikana visokim rivnem bankrutstva bankiv u rivninnih shtatah Oskilki banki bankrutuvali v regioni Pilovogo kazana shvidshe nizh v inshih regionah fermeri ne mogli otrimati krediti neobhidni dlya zmini sposobu viroshuvannya 40 Krim togo rozmir pributku vid tvarinnictva abo viroshuvannya sina buv use she minimalnimi i fermeri na pochatku ne mali dostatnih pidstav dlya zmin Vpliv na mistectvo i kulturu red nbsp Mati migrantka Florens Ouens Tompson en zobrazhena na foto Doroteyi Lanzh Krizu dokumentuvali fotografi muzikanti i avtori bagatoh iz yakih najnyav na robotu pid chas Velikoyi Depresiyi uryad SShA Napriklad Administraciya gospodarchoyi bezpeki en najnyala chislennih fotografiv dokumentuvati krizu Taki hudozhniki yak Doroteya Lanzh mali dopomogu u viglyadi oplachuvanoyi roboti pid chas depresiyi 41 Vona robila fotografiyi pilovih bur i rodin migrantiv sho stali vzhe klasichnimi Sered yiyi najvidomishih fotografij Mati migrantka 41 na yakij zobrazhena visnazhena na viglyad zhinka Florens Ouens Tompson en yaka trimaye troh iz semi svoyih ditej Cya kartina virazila borotbu lyudej sho opinilis u Pilovomu kazani j pidvishila riven obiznanosti v inshih chastinah krayini shodo jogo masshtabiv i lyudskih vtrat Desyatilittya po tomu Tompson ne lyubila povsyudnosti foto i oburyuvavsya tim sho vona ne otrimuvala niyakih groshej vid jogo pokazu Tompson vidchuvala sho foto dalo yij vidchuttya sebe yak Oki Pilovogo kazana 42 Robota nezalezhnih hudozhnikiv bula takozh pid vplivom vid kriz Pilovogo kazana i Velikoyi Depresiyi Avtor Dzhon Stejnbek napisav Grona gnivu 1939 pro trudyashih migrantiv i fermerski rodini peremisheni v rezultati pilovih bur Bagato zi svoyih pisen folk spivak Vudi Gatri napisav pro svij dosvid Pilovogo kazana pid chas Velikoyi Depresiyi koli vin podorozhuvav z fermerami vtikachami z Oklahomi v Kaliforniyu i vivchiv yih tradicijni folk i blyuz pisni Zavdyaki cim pisnyam jomu dali prizvisko Trubadur Pilovogo kazana 43 Migranti takozh vplivali na muzichnu kulturu kudi b voni ne jshli Oklahomskimi migrantami zokrema buli selyani z pivdennogo shodu yaki prinesli svoyu tradicijnu kantri muziku v Kaliforniyu Sogodni Bejkersfildskij saund en opisuye sumish yaka sklalasya pislya togo yak migranti prinesli svoyu kantri muziku do mista Yih nova muzika pidshtovhnula poshirennya v krayini tancyuvalnih zaliv daleko na pivden azh do Los Andzhelesa Naukovo fantastichnij film 2014 roku Interstellar zobrazhuye zrujnovanu Ameriku 21 go stolittya yaku znovu spustoshili pilovi buri viklikani svitovim zbudnikom sho zachepiv usi posivni kulturi Razom z nathnennyam vid krizi 1930 h rokiv rezhiser Kristofer Nolan pokazav interv yu z dokumentalnogo filmu 2012 roku Pilovij kazan shob okresliti podalshi paraleli 44 Div takozh red 66 ta magistral SShA pomitnij migracijnij shlyah do Kaliforniyi pid chas Pilovogo kazana Pilovij kazan dokumentalnij film Kena Bernsa 2012 roku Plug yakij zlamav rivnini en dokumentalnij film 1936 roku Trikutnik Pallisera en napivpustelna zona Kanadi Liniya Gojdera en napivpustelnij region Avstraliyi Spustelyuvannya Monokultura Napivpustelya Globalne poteplinnyaPrimitki red a b Drought A Paleo Perspective 20th Century Drought National Climatic Data Center Arhiv originalu za 8 lyutogo 2017 Procitovano 5 kvitnya 2009 The American Experience Drought PBS Arhiv originalu za 10 bereznya 2015 Procitovano 15 bereznya 2015 a b The Black Sunday Dust Storm of 14 April 1935 National Weather Service Norman Oklahoma 24 serpnya 2010 Arhiv originalu za 25 listopada 2012 Procitovano 23 listopada 2012 a b Mencken H L 1979 U Raven I McDavid Jr The American Language vid One Volume Abridged New York Alfred A Knopf s 206 ISBN 0 394 40075 5 Hakim Joy 1995 A History of Us War Peace and all that Jazz New York Oxford University Press ISBN 0 19 509514 6 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 15 travnya 2016 A History of Drought in Colorado lessons learned and what lies ahead PDF Colorado Water Resources Research Institute February 2000 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 grudnya 2007 A Report of the Great Plains Area Drought Committee Hopkins Papers Franklin D Roosevelt Library 27 serpnya 1936 Arhiv originalu za 11 listopada 2007 Procitovano 6 grudnya 2007 The Great Plains from dust to dust Planning Magazine December 1987 Arhiv originalu za October 6 2007 Procitovano 6 grudnya 2007 a b Regions at Risk a comparison of threatened environments United Nations University Press 1995 Arhiv originalu za 16 grudnya 2007 Procitovano 6 grudnya 2007 Drought in the Dust Bowl Years US National Drought Mitigation Center 2006 Arhiv originalu za 24 sichnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2007 Northern Rockies and Plains Average Temperature October to March National Climatic Data Center Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 Northern Rockies and Plains Precipitation 1895 2013 National Climatic Data Center Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 Kansas Precipitation 1895 to 2013 National Climatic Data Center Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 Texas Climate Division 1 High Plains Precipitation 1895 2013 National Climatic Data Center Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 THE WEATHER OF 1941 IN THE UNITED STATES PDF National Oceanic and Atmospheric Administration Arhiv originalu za 9 lyutogo 2016 Procitovano 17 veresnya 2014 Cronin Francis D Beers Howard W January 1937 Areas of Intense Drought Distress 1930 1936 PDF Research Bulletin U S Works Progress Administration Federal Reserve Archival System for Economic Research FRASER s 1 23 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2014 Murphy Philip G 15 lipnya 1935 The Drought of 1934 PDF A Report of The Federal Government s Assistance to Agriculture U S Drought Coordinating Committee Federal Reserve Archival System for Economic Research FRASER Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2014 a b Surviving the Dust Bowl 1998 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2017 Procitovano 19 veresnya 2011 Stock Catherine McNicol 1992 a b Hornbeck Richard December 2009 The Enduring Impact of the American Dust Bowl Short and Long run Adjustments to Environmental Catastrophe PDF US National Bureau of Economic Research Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2016 a b McLeman Robert A Dupre Juliette Berrang Ford Lea Ford James Gajewski Konrad Marchildon Gregory June 2014 What we learned from the Dust Bowl lessons in science policy and adaptation Population and Environment 35 4 s 417 440 doi 10 1007 s11111 013 0190 z Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 15 travnya 2016 A Cultural History of the United States The 1930s a b First Measured Century Interview James Gregory PBS Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 11 bereznya 2007 Babb Sanora Dorothy Babb and Douglas Wixson A Cultural History 1999 p 19 a b Worster Donald 1979 Dust Bowl The Southern Plains in the 1930s Oxford University Press s 49 Worster Donald Worster 2004 Dust Bowl p 45 Gregory N James 1991 American Exodus The Dust Bowl Migration and Okie Culture in California Babb et al 2007 On the Dirty Plate Trail p 13 Steiner Frederick 2008 Rau Allan The American Experience Surviving the Dust Bowl Timeline Arhiv originalu za 6 chervnya 2009 Procitovano 15 travnya 2016 Monthly Catalog United States Public Documents By United States Superintendent of Documents United States Government Printing Office Published by the G P O 1938 Federal Writers Project Texas Writers Program Tex Writers Program Texas s 16 Buchanan James Shannon Chronicles of Oklahoma Oklahoma Historical Society s 224 PBS Timeline of Dust Bowl Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 15 travnya 2016 A Cultural History 1999 p 45 Hornbeck Richard June 2012 The Enduring Impact of the American Dust Bowl Short and Long Run Adjustments to Environmental Catastrophe PDF American Economic Review 102 4 1477 1507 doi 10 1257 aer 102 4 1477 Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 31 bereznya 2016 cherez Harvard University Department of Economics Proignorovano nevidomij parametr mode dovidka Landon Lane John Rockoff Hugh Steckel Richard 2009 Droughts Floods and Financial Distress in the United States PDF National Bureau of Economic Research s 6 Arhiv originalu za 29 bereznya 2013 Procitovano 1 bereznya 2011 a b Destitute Pea Pickers in California Mother of Seven Children Age Thirty two Nipomo California Migrant Mother World Digital Library Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013 DuBois Ellen Carol Dumenil Lynn 2012 Through Women s Eyes vid Third Bedford St Martin s s 583 ISBN 978 0 312 67603 2 Alarik Scott Rosenberg Alyssa 6 listopada 2014 How Ken Burns surprise role in Interstellar explains the movie The Washington Post Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 8 listopada 2014 Posilannya red NASA Explains Dust Bowl Drought Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine The Dust Bowl photo collection The Dust Bowl Arhivovano 10 travnya 2016 u Wayback Machine a PBS television series by filmmaker Ken Burns The Dust Bowl Arhivovano 30 chervnya 2016 u Wayback Machine EH Net Encyclopedia Black Sunday April 14 1935 Dodge City KS Arhivovano 30 bereznya 2016 u Wayback Machine The Bibliography of Aeolian Research Surviving the Dust Bowl Black Sunday April 14 1935 Arhivovano 13 bereznya 2009 u Wayback Machine Voices from the Dust Bowl The Charles L Todd and Robert Sonkin Migrant Worker Collection 1940 1941 Library of Congress American Folklife Center Online collection of archival sound recordings photographs and manuscripts YouTube Video The Great Depression Displaced Mountaineers in Shenandoah National Park and the Civilian Conservation Corps C C C Arhivovano 16 travnya 2016 u Wayback Machine Farming in the 1930s Wessels Living History Farm Out of the Dust Arhivovano 15 veresnya 2017 u Wayback Machine The Modesto Bee Africa Data Dissemination Service part of the Famine Early Warning Systems Network U S Geological Service Encyclopedia of Oklahoma History and Culture Dust Bowl Arhivovano 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Oklahoma Digital Maps Digital Collections of Oklahoma and Indian Territory Dust Bowl Migration Archive Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine at Sonoma State University Library Arhivovano 13 travnya 2016 u Wayback Machine Dust Drought and Dreams Gone Dry Oklahoma Women in the Dust Bowl Oral History Project Arhivovano 26 lyutogo 2015 u Wayback Machine Oklahoma Oral History Research Program Voices of Oklahoma interview with Frosty Troy Arhivovano 26 bereznya 2016 u Wayback Machine First person interview conducted on November 30 2011 with Frosty Troy talking about the Oklahoma Dust Bowl Original audio and transcript archived with Voices of Oklahoma oral history project Arhivovano 29 sichnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pilovij kazan amp oldid 40772376