Єпископ Петро (в миру Олексій Миколайович Другов або Дугов; 25 березня 1858, Москва — 1917) — єпископ Російської православної церкви в добу Російської імперії з титулом «Сумський, вікарій Харківської єпархії» (1895–1899).
Петро Друґов | |
30 травня 1899 — 15 лютого 1908 | |
---|---|
Попередник: | Митрофан (Невський) |
Наступник: | Феодосій (Феодосіїв) |
| |
17 січня 1895 — 30 травня 1899 | |
Попередник: | Іоанн (Кратіров) |
Наступник: | Іннокентій (Беляєв) |
Альма-матер: | Московський університет, Московська духовна академія |
Науковий ступінь: | кандидат богослов'я |
Професія: | священник |
Діяльність: | священник |
Національність: | московит |
Громадянство: | Російська імперія |
Ім'я при народженні: | Олексій Миколайович Друґов |
Народження: | 25 березня 1858 Москва, Російська імперія |
Смерть: | 1917 |
Священство: | 3 червня 1884 |
Чернецтво: | 23 березня 1884 |
Єп. хіротонія: | 19 вересня 1893 |
Життєпис ред.
Початкову освіту отримав у другій Московській гімназії[ru].
У 1881 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету зі ступенем кандидата.
У 1883 склав іспит на магістра російської словесності.
23 березня 1884 пострижений у чернецтво.
7 квітня рукоположений у сан ієродиякона, а 3 червня — у сан ієромонаха.
У тому ж році склав іспит в Московській духовній академії на ступінь кандидата богослов'я і залишений при академії.
З 28 січня 1885 — інспектор Віфанської духовної семінарії.
З 27 січня 1889 призначений ректором Володимирської духовної семінарії, 12 лютого зведений в сан архімандрита.
У 1891 — виконувач обов'язків інспектора Московської духовної академії.
З 23 квітня 1892 — ректор Київської духовної семінарії.
19 вересня 1893 хіротонізований на єпископа Сухумського. Хіротонія відбулася в Успенській церкві Києво-Печерської Лаври.
З 17 січня 1895 — єпископ Сумський, вікарій Харківської єпархії.
20 травня 1899 призначений єпископом Смоленським і Дорогобузьким.
Восени 1907 розгорівся справжній скандал — до Смоленська прибула ревізія. Непорядки виявили буквально в кожній з галузей єпархіального життя — фінансові зловживання, богослужбовий статут не дотримувався навіть в кафедральному соборі, що свідчило про богослужбову некомпетентність правлячого архієрея, було розкрите розкрадання цінностей в ризниці архієрейського будинку, кафедрального собору, в низці монастирів, не дорахувалися цінностей і в церковно-археологічному комітеті. Наприкінці 1907 єпископ Петро, намагаючись оперативно реагувати на ситуацію, навіть встиг звільнити від обов'язків настоятеля смоленського Спасо-Авраамового монастиря архімандрита Ігнатія, який, проте, відчайдушно оскаржував це рішення в Синоді..
У єпископа Петра знайшлися прихильники: його підтримало привілейоване і залежне від прихильності єпископа міське духовенство і окремі представники чиновництва. Проти єпископа виступив археологічний комітет, викривальну позицію зайняв світський друк. Але масштаб виявлених ревізією порушень однозначно вирішив долю єпископа.
15 лютого 1908 звільнений «за проханням, у зв'язку із хворобою» в Новоєрусалимський Воскресенський монастир.
Про свою відставку дізнався лише тоді, коли рішення було підписане імператором, опубліковане і набуло чинності. Після цього єпископ Петро з обуренням писав обер-прокурору П. П. Ізвольському про те, що прохань не подавав, домагаючись «прозорого» вирішення свого питання.
Петро Друґов уже ніколи більше не вийшов з опали, проживши залишок життя «на спокої» в Воскресенському Новоєрусалимському монастирі.
Помер у 1917. Похований в Новоєрусалимському монастирі.
Твори ред.
Западная Церковь в борьбе с Великим расколом в первое десятилетие XV в. М. 1890.
Примітки ред.
- ↑ М. В. Каиль Источники о ревизии Смоленской епархии и отставке епископа Смоленского Петра (Другова). 1907 г. // Вестник архивиста. — 2012. — № 1. — С. 229—238
- Книга Некрополь Нового Иерусалима. Историко-семиотическое исследование 5-93646-096-7 купить, цена | Зеленская Г. | Books.Ru — Книги России
Посилання ред.
- на сайте «Русское православие»
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |