Петер Кайзер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кайзер.

Петер Кайзер (нім. Peter Kaiser; 1 жовтня 1793 — 23 лютого 1864) — історик і державний діяч з Ліхтенштейну.

Петер Кайзер
нім. Peter Kaiser
Народився	1 жовтня 1793(1793-10-01) Маурен, Ліхтенштейн
Помер	23 лютого 1864(1864-02-23) (70 років) Кур, Швейцарія
Поховання	Hof cemetery^d :
Країна	Ліхтенштейн Швейцарія
Діяльність	історик, педагог, політик
Alma mater	Віденський університет (1815) і університет Фрайбурга (1819)
Вчителі	Karl von Rotteck^d і Йоганн Генріх Песталоцці
Знання мов	німецька і швейцарський діалект
Посада	Member of the Frankfurt Parliament^d
Конфесія	католицтво
Сайт	peter-kaiser-stiftung.li
Медіафайли у Вікісховищі

Кайзер народився у Маурені (Ліхтенштейн) в родині, де крім нього було ще десять дітей. Він вивчав мови та історію у Фельдкірху (Австрія) та Фрайбурзі (Баден).

Кайзер став відомий як прихильник наділення правами простих людей. На Віденському конгресі він запропонував об'єднання Німеччини і створення держави, де права мали б усі. Так як в століття імперіалізму такі ідеї були непопулярними, йому довелося покинути Німеччину. Він перебрався до Швейцарії, де став професором спочатку в Хофвілі (кантон Берн), потім в Аарау, Дісентісі та Граубюндені.

У 1843 році Кайзер був призначений представником князя Алоїза II у Відні. У 1846 році Кайзер опублікував «Історію князівства Ліхтенштейн», яка спочатку була заборонена у Ліхтенштейні, але згодом заборона була знята Алоізом II.

У 1848 році Кайзер був обраний представником Ліхтенштейну до Франкфуртських національних зборів. У цьому ж році у Європі відбувалися революційні зміни, і жителі Ліхтенштейну почали вимагати лібералізації своїх прав, конституції та вільних виборів. Спочатку князь Алоїз II пообіцяв конституційну реформу і програму громадських робіт, але це не зменшило жагу революційних пристрастей. Кайзер, будучи членом місцевого революційного комітету, вирішив для уникнення кровопролиття скористатися можливістю прямого контакту з князем, і йому це вдалося завдяки своєму становищу. Замість шляху кривавої революції Ліхтенштейн пішов шляхом поступової еволюції.

Після цього успіху Кайзер повернувся від політики до викладання. 23 лютого 1864 Петер Кайзер помер у Курі (Швейцарія). Кайзер вшановується як людина, що сформулював поняття «ліхтенштейнська ідентичність», на його батьківщині в Маурені йому встановлено пам'ятник.

Бібліографія

• «Geschichte des Fürstentums Liechtenstein» (1847)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. https://historisches-lexikon.li/Kaiser,_Peter
3. https://www.e-archiv.li/textDetail.aspx?backurl=auto&etID=48364&eID=8
4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Посилання

• Праці Петера Кайзера (WorldCat catalog) [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.](нім.)