Паша-Тепе або Лиса (крим. Paşa töpe, Паша тёпе) — невисока (167 м) гора-останець в Криму, знаходиться на захід від Феодосії.
| Паша-Тепе | |
| | |
| 45°02′35″ пн. ш. 35°21′15″ сх. д. / 45.04305555558377705° пн. ш. 35.35416666669477337° сх. д.Координати: 45°02′35″ пн. ш. 35°21′15″ сх. д. / 45.04305555558377705° пн. ш. 35.35416666669477337° сх. д. | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Регіон | Крим |
| Тип | гора |
| Висота | 167 м |
| Паша-Тепе Паша-Тепе (Україна) | |
| Паша-Тепе у Вікісховищі |
Опис ред.
Назва Паша-Тепе перекладається з кримськотатарської, як вершина паші (paşa- паша, високий титул в Османській імперії, töpe- вершина) .
Під Лисою горою, біля русла річки що тут колись протікала, археологами виявлена своєрідна майстерня з виготовлення знарядь праці, яка існувала тут у перехідний від палеоліту до неоліту час. Тут первісні ремісники виготовляли наконечники дротиків, стріл, різці.
У 1904 році феодосієць Йосип Біанки в своєму саду біля підніжжя Паша-Тепе під час копання колодязя виявив джерело цілющої мінеральної води. Дослідження показали, що виявлена вода близька за складом до кавказьких «Єсентуків» № 20 і австрійського «Оберзальцбрунну». Йосип Біанки назвав воду «Паша-Тепе». У 1916 році вода була удостоєна на Міжнародній виставці Золотої медалі. До революції на Феодосійській набережній, поряд з купальнями, знаходився витончений павільйон «Паша-Тепе», де можна було попити цілющої води. Під час громадянської війни в Росії свердловина була занедбана. Через багато років її очистили і почали експлуатувати, і тоді мінеральна вода отримала нову назву — «Феодосійська».
У шістдесятих роках минулого століття на вершині Паша-Тепе була побудована телевежа. Тоді ж схили гори були засаджені кримською сосною. По схилах гори проходив один з найскладніших спусків мотокросу в Радянському Союзі, а зараз — кілька непростих даунхіл-трас, побудованих місцевими велосипедистами.
Література ред.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Примітки ред.
- Альбов С. В. Минеральные источники Крыма. — Симферополь: Крымиздат. — 1956. — 32 с.
- Н. Богданов, Н. Ястреб Лечебные воды Феодосийского курорта. — Симферополь: Крымиздат. — 1959. — 62 с.