Пашалик (осман. پاشالق, тур. paşalık) — територія, на яку поширювалася влада паші. Зазвичай відповідав адміністративній одиниці еялет. Втім, у часи кризи Османської імперії наприкінці XVIII ст. деякі паші, що носили його як почесне звання, утворювали власні пашалики з частин еялетів. Насамперед це стосується Шкодерського і Бератського пашаликів. Також іноді пашаликом називали ставку, місце розташування паші.
Натепер пашалик використовується лише в Марокко, де є підрозділом провінції.
Джерела Редагувати
- Prof. Dr. İsmail Parlatır, Osmanlı Türkçesi Sözlüğü, Yargı Yayınevi, Ankara 2009, s. 1342 ISBN 978-6120-90-8
- Idrissa, Abdourahmane; Decalo, Samuel. Historical Dictionary of Niger. Scarecrow Press, 2012, p. 220. ISBN 0810860945.