www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пацула Йосип Михайлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пацула Йо сип Миха йлович Пацу ла 24 січня 193

Пацула Йосип Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пацула.

Йо́сип Миха́йлович Пацу́ла (24 січня 1935, Перемишль — 24 грудня 2004) — педагог, науковець, історик, громадський діяч. Кандидат педагогічних наук. Професор. Член правління обласного об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, перший голова Конгресу української інтелігенції Рівненщини. Дослідник-пошуковець малої історії, репресованих, розстріляних краян.

Пацула Йосип Михайлович
Народився 27 січня 1934(1934-01-27)
Перемишль, Львівське воєводство, Польська Республіка
Помер 24 грудня 2004(2004-12-24) (70 років)
Країна  Українська Радянська Соціалістична Республіка
 Україна
Діяльність історик, педагог, громадський діяч
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Заклад Рівненський інститут слов'янознавстваd
Рівненський державний гуманітарний університет
Науковий ступінь кандидат педагогічних наук
Членство Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Біографічні відомості ред.

Народився в Перемишлі (Польща) в українській робітничій родині Михайла Пацули та Ганни Балух. У 1941 році пішов до народної школи оо. Василіан, єдиної в Засянні української школи. 2 травня 1945 року в числі майже півмільйона так званих закерзонних українців разом із батьками був переселений до Радянської України, де, після поневірянь по різних селах та містечках, сім'я осіла в Городку, що на Львівщині. Тут успішно закінчив середню школу № 2, а 1951 року вступив на факультет іноземної філології Львівського університету. Серед педагогів були такі відомі величини, як професор Михайло Рудницький, Тарас Франко, Іван Крип'якевич, Богдан Задорожний. В 1956 році закінчив університет спеціальністю «англійська філологія». 8 років працював вчителем сільської школи на Львівщині (Підкамінь, Стоянів) та Хмельниччині (Деражня).

В 1956 році одружився зі студенткою того ж університету — Лісниченко Ларисою, уродженкою с. Сутиски, що на Вінниччині. Мав двох дітей — дочку Ольгу та сина Юрія..

Деякий час був на комсомольській роботі та референтом товариства «Знання» на Хмельниччині. З 1966 року працює у вищій школі — викладачем, доцентом, професором. В 1976 році в Києві захистив кандидатську дисертацію в галузі теорії та історії педагогіки. Чверть століття керував кафедрою іноземних мов у Хмельницькому технологічному інституті, а згодом в Українському інституті інженерів водного господарства в Рівному.

Був професором Рівненського інституту слов'янознавства. Останні роки життя — робота в Рівненському державному гуманітарному університеті.

Впродовж семи років поєднував роботу у вузі з викладанням курсів англійської мови та психології для семінаристів Рівненської духовної семінарії.

Володів п'ятьма мовами — українською, російською, англійською, німецькою, польською.

Наукова діяльність ред.

Й. Пацула — автор підручників для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, публіцист, кандидат педагогічних наук. Автор зверх 200 наукових праць і публікацій в галузях філології, педагогіки, історії, та релігієзнавства.

Громадська діяльність ред.

Член правління обласного об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Один із засновників Конгресу української інтелігенції, член його центральної ради та перший голова Рівненської обласної громади КУІн.

Публікації Й. Пацули присвячувались висвітленню героїчних, малодосліджених, або й викривлених радянською історіографією сторінок діяльності УПА (особливо в газеті «Волинь», «Сім днів» та інших), виступи на наукових конференціях та мітингах біля меморіалів, могил загиблих вояків УПА; розстріляних енкаведистами інтелігентів та священиків у тюрмах Рівного, Дубна, Луцька та ін.

Взяв участь як експерт з історії при створенні документального фільму «Остарбайтери» (автори Сергій Братішко та Віталій Загоруйко).

Чи не першим на Рівненщині Пацула заговорив про наслідки терактів співробітника НКГБ, терориста Миколи Кузнєцова для жителів Волині, мав відношення до розвінчання культу цього «героя». До речі, виступав в ролі громадського захисника хлопців на суді у Сарнах, яким інкримінували знесення пам'ятника цьому катові українського народу у с. Кузьмівка.

Публікації ред.

За життя не було видано жодної книги. Посмертно:

  • Волинь — мій біль, моя надія / Й. Пацула.— Рівне: Азалія, 2005.— 224 с.

та

  • «Рівненський мартиролог сорок третього»
  • Рівненський мартиролог сорок четвертого: документи та спогади.— Рівне: Азалія, 1998.— 95 с.
  • Повстанський рух отамана Тараса Бульби-Боровця: дослідження, спогади, документи / упоряд. Й. М. Пацула, Є. І. Шморгун; ред. П. Велесик [та ін.].— Рівне: Азалія, 1998.— 184 с. (Реабілітовані історією). ISBN 966-7518-12-4

Публікації в часописі «Волинь» ред.

Примітки ред.

  1. Братішко, Сергій (2004). Остарбайтеры. Документальные фильмы. documentalnye.ru (українська). КРТ. Процитовано 19 лютого 2017. 
  2. Волинь, від 17 серпня, 6,14 і 21 вересня 2001 року. Стаття також у блозі «В пам'ять про батька»Блог «В пам'ять про батька»
  3. Вступна частина

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pacula Jo sip Miha jlovich Pacu la 24 sichnya 1935 Peremishl 24 grudnya 2004 pedagog naukovec istorik gromadskij diyach Kandidat pedagogichnih nauk Profesor Chlen pravlinnya oblasnogo ob yednannya VUT Prosvita im T G Shevchenka pershij golova Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi Rivnenshini Doslidnik poshukovec maloyi istoriyi represovanih rozstrilyanih krayan Pacula Josip MihajlovichNarodivsya 27 sichnya 1934 1934 01 27 Peremishl Lvivske voyevodstvo Polska RespublikaPomer 24 grudnya 2004 2004 12 24 70 rokiv Krayina Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika UkrayinaDiyalnist istorik pedagog gromadskij diyachAlma mater LNU imeni Ivana FrankaZaklad Rivnenskij institut slov yanoznavstvad Rivnenskij derzhavnij gumanitarnij universitetNaukovij stupin kandidat pedagogichnih naukChlenstvo Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Naukova diyalnist 3 Gromadska diyalnist 4 Publikaciyi 5 Publikaciyi v chasopisi Volin 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaBiografichni vidomosti red Narodivsya v Peremishli Polsha v ukrayinskij robitnichij rodini Mihajla Paculi ta Ganni Baluh U 1941 roci pishov do narodnoyi shkoli oo Vasilian yedinoyi v Zasyanni ukrayinskoyi shkoli 2 travnya 1945 roku v chisli majzhe pivmiljona tak zvanih zakerzonnih ukrayinciv razom iz batkami buv pereselenij do Radyanskoyi Ukrayini de pislya poneviryan po riznih selah ta mistechkah sim ya osila v Gorodku sho na Lvivshini Tut uspishno zakinchiv serednyu shkolu 2 a 1951 roku vstupiv na fakultet inozemnoyi filologiyi Lvivskogo universitetu Sered pedagogiv buli taki vidomi velichini yak profesor Mihajlo Rudnickij Taras Franko Ivan Krip yakevich Bogdan Zadorozhnij V 1956 roci zakinchiv universitet specialnistyu anglijska filologiya 8 rokiv pracyuvav vchitelem silskoyi shkoli na Lvivshini Pidkamin Stoyaniv ta Hmelnichchini Derazhnya V 1956 roci odruzhivsya zi studentkoyu togo zh universitetu Lisnichenko Larisoyu urodzhenkoyu s Sutiski sho na Vinnichchini Mav dvoh ditej dochku Olgu ta sina Yuriya Deyakij chas buv na komsomolskij roboti ta referentom tovaristva Znannya na Hmelnichchini Z 1966 roku pracyuye u vishij shkoli vikladachem docentom profesorom V 1976 roci v Kiyevi zahistiv kandidatsku disertaciyu v galuzi teoriyi ta istoriyi pedagogiki Chvert stolittya keruvav kafedroyu inozemnih mov u Hmelnickomu tehnologichnomu instituti a zgodom v Ukrayinskomu instituti inzheneriv vodnogo gospodarstva v Rivnomu Buv profesorom Rivnenskogo institutu slov yanoznavstva Ostanni roki zhittya robota v Rivnenskomu derzhavnomu gumanitarnomu universiteti Vprodovzh semi rokiv poyednuvav robotu u vuzi z vikladannyam kursiv anglijskoyi movi ta psihologiyi dlya seminaristiv Rivnenskoyi duhovnoyi seminariyi Volodiv p yatma movami ukrayinskoyu rosijskoyu anglijskoyu nimeckoyu polskoyu Naukova diyalnist red J Pacula avtor pidruchnikiv dlya studentiv i vikladachiv vishih navchalnih zakladiv publicist kandidat pedagogichnih nauk Avtor zverh 200 naukovih prac i publikacij v galuzyah filologiyi pedagogiki istoriyi ta religiyeznavstva Gromadska diyalnist red Chlen pravlinnya oblasnogo ob yednannya VUT Prosvita im T G Shevchenka Odin iz zasnovnikiv Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi chlen jogo centralnoyi radi ta pershij golova Rivnenskoyi oblasnoyi gromadi KUIn Publikaciyi J Paculi prisvyachuvalis visvitlennyu geroyichnih malodoslidzhenih abo j vikrivlenih radyanskoyu istoriografiyeyu storinok diyalnosti UPA osoblivo v gazeti Volin Sim dniv ta inshih vistupi na naukovih konferenciyah ta mitingah bilya memorialiv mogil zagiblih voyakiv UPA rozstrilyanih enkavedistami inteligentiv ta svyashenikiv u tyurmah Rivnogo Dubna Lucka ta in Vzyav uchast yak ekspert z istoriyi pri stvorenni dokumentalnogo filmu Ostarbajteri 1 avtori Sergij Bratishko ta Vitalij Zagorujko nbsp Chi ne pershim na Rivnenshini Pacula zagovoriv pro naslidki teraktiv spivrobitnika NKGB terorista Mikoli Kuznyecova dlya zhiteliv Volini mav vidnoshennya do rozvinchannya kultu cogo geroya Do rechi vistupav v roli gromadskogo zahisnika hlopciv na sudi u Sarnah yakim inkriminuvali znesennya pam yatnika comu katovi ukrayinskogo narodu u s Kuzmivka nbsp Publikaciyi red Za zhittya ne bulo vidano zhodnoyi knigi Posmertno Volin mij bil moya nadiya J Pacula Rivne Azaliya 2005 224 s ta Rivnenskij martirolog sorok tretogo Rivnenskij martirolog sorok chetvertogo dokumenti ta spogadi Rivne Azaliya 1998 95 s Povstanskij ruh otamana Tarasa Bulbi Borovcya doslidzhennya spogadi dokumenti uporyad J M Pacula Ye I Shmorgun red P Velesik ta in Rivne Azaliya 1998 184 s Reabilitovani istoriyeyu ISBN 966 7518 12 4Publikaciyi v chasopisi Volin red Tam tezh buli nashi ukrayinci Cherven 1944 roku uvijshov v istoriyu Drugoyi svitovoyi vijni yak ne mensh znamenna podiya nizh bitva pid Stalingradom vizvolennya Italiyi vignannya nacistiv z Afriki nareshti shturm i vzyattya Berlina Hto i yakoyi peremogi pragnuv u Drugij svitovij vijni abo yakim hotili bachiti drugij front voyini UPA Chi moglo buti inakshe abo yakih voyenno politichnih dij chekali ukrayinski povstanci vid anglo amerikanskih soyuznikiv u kinci Drugoyi svitovoyi vijni Zradniki patrioti najmanci chi za sho ponad miljon rosiyan voyuvali v ryadah gitlerivskih zbrojnih sil 2 Skladayetsya z vstupnoyi chastini 3 ta chotiroh okremih rozdiliv Otzhe kolaboranti Hto voni Skilki yih bulo Vorog mogo voroga mij soyuznik Ch 1 Vorog mogo voroga mij soyuznik General A Vlasov i Vlasivci Ch 2 Kozaki kozaki Volinski donechchani Hto voni Rivnenski yevreyi storinki doli Ostarbajter Orgnabir A teper Sho dali abo yakim mi bachimo rozvitok ukrayinsko polskih stosunkiv u najblizhchi roki Gans Koh Epizod partizanskoyi diplomatiyi otamana Z moskalyami druzhi a kamin za pazuhoyu derzhi Ternistij shlyah sluzhinnya Bogovi ta Ukrayini General Andrij Vlasov i ukrayinci abo chomu ukrayinci ne pidtrimali jogo ruh Pishli vizvoliteli prijshli ryativniki About Myself Pro sebe ditinstvo i molodist avtobiografiya Tradiciyi chi antitradiciyi Hto voni ci novi emigranti do Kanadi Na zahist troh kozakiv Volinskoyi Sichi zvinuvachenih u znishenni pam yatnika M Kuznyecovu u seli Kuzmivka Den peremogi chi den skorboti Provokaciyi terorista Kuznyecova Volinyaki na GrinvichiPrimitki red Bratishko Sergij 2004 Ostarbajtery Dokumentalnye filmy documentalnye ru ukrayinska KRT Procitovano 19 lyutogo 2017 Volin vid 17 serpnya 6 14 i 21 veresnya 2001 roku Stattya takozh u blozi V pam yat pro batka Blog V pam yat pro batka Vstupna chastinaDzherela red Volinska rapsodiya Josipa Paculi Kur yanik I Kuc A Posilannya red Ivan Kur yanik Alla Kuc Volinska rapsodiya Josipa Paculi Volin Vipusk 1206 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pacula Josip Mihajlovich amp oldid 35619985