Пахноліт (рос. пахнолит; англ. pachnolite; нім. Pachnolith m) — мінерал, водний алюмофлуорид натрію і кальцію острівної будови.
| Пахноліт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d] |
| Абревіатура | Phn |
| Хімічна формула | NaCaAlF₆·H₂O+3H2O-3H2O |
| Nickel-Strunz 10 | 3.CB.40 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | камінь (давньогрецька мова), іній (давньогрецька мова) |
| Типова місцевість | Івігтут |
| Пахноліт у Вікісховищі |
Синоніми: піроконіт.
Загальний опис ред.
Хімічна формула: NaCa[AlF6]•H2O. Склад у %: Na — 10,36; Ca — 18,05; Al — 12,14; F — 51,34; H2O — 8,11.
Сингонія моноклінна.
Кристали призматичні.
Спайність недосконала.
Густина 2,98.
Твердість 3-3,5.
Безбарвний до білого. Прозорий до напівпрозорого.
Блиск скляний.
Крихкий.
Злам нерівний.
Продукт вивітрювання кріоліту.
Зустрічається в родов. Івігтут (Ґренландія), Пайкс-Пік (штат Колорадо, США) й Міас (Урал, РФ). Дуже рідкісний.
Від грецьк. «пахнос» і «літос» — камінь (A. Knop, 1863).
Див. також ред.
Примітки ред.
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ webmineral.com
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пахноліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Пахноліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.