Пилип Олексійович Парусинов (27 листопада 1893, село Кучеряєво, тепер Бутурліновського району Воронезької області, Російська Федерація — 25 жовтня 1973, Москва) — радянський воєначальник, учасник Першої і Другої світових воєн, генерал-лейтенант. Кандидат в члени ЦК КП(б)У у 1940—1949 р.
| Парусинов Пилип Олексійович | |
|---|---|
| Народження | 27 листопада 1893 дер. Кучеряєво нині Бутурліновський район Воронезької області Російська імперія |
| Смерть | 25 жовтня 1973 (79 років) СРСР Москва |
| Поховання | Кузьмінське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1914—1956 |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Командування | Командувач 12-ю та 25-ю арміями |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Бессарабсько-Буковинський похід Радянсько-німецька війна |
| Нагороди |
Біографія Редагувати
Росіянин. Із селян.
Учасник Першої світової війни. У 1915 році закінчив навчальну команду. Служив командиром взводу на Південно-Західному фронті.
У Червоній армії з 1918 року. Служив помічником командира роти, командиром роти на фронтах громадянської війни.
Член РКП(б) з 1919 року. У 1919 році закінчив Воронезьку школу червоних командирів, а у 1924 році — Харківські вищі командні курси.
З жовтня 1924 року — начальник школи 295-го стрілецького полку 99-ї територіальної стрілецької дивізії, командир батальйону 297-го Уманського стрілецького полку.
З листопада 1930 року — помічник командира зі стройової частини, потім командир і військовий комісар 295-го Дніпровського стрілецького полку. З січня 1937 року — помічник командира 51-го стрілецького полку.
У липні 1937 — липні 1938 — комендант Могилів-Подільського — Ямпільського укріпленого району.
У липні 1938 — жовтні 1939 — командувач військами Одеської армійської групи військ.
З жовтня 1939 — командувач 12-ї армії Київського особливого військового округу.
Учасник Радянсько-фінської війни 1939—1940 років, де командував 19-м стрілецьким корпусом і 13-ю армією (у березні — квітні 1940). У червні — липні 1940 — учасник походу радянських військ у Бессарабію та Північну Буковину, був заступником командувача 12-ї армії Південного фронту.
У 1941 році закінчив вечірній факультет Військової академії РСЧА імені Фрунзе та курси удосконалення командного складу.
У березні 1941 — червні 1943 — командувач 25-ї армії Далекосхідного фронту. У червні — липні 1943 — заступник командувача військ Далекосхідного фронту. У липні 1943 — липні 1945 — командувач Приморською групою військ Далекосхідного фронту. У липні — серпні 1945 — у розпорядженні Головного управління кадрів Наркомату оборони СРСР. У серпні — вересні 1945 — командувач Чугуївською оперативною групою військ 1-го Далекосхідного фронту.
У вересні 1945 — березні 1946 — заступник командувача військ Харківського військового округу. У березні — травні 1946 — тимчасовий виконувач обов'язків командувача військ Харківського військового округу. У червні — жовтні 1946 — у розпорядженні Головного управління кадрів Збройних сил СРСР.
У жовтні 1946 — лютому 1950 — заступник командувача військ Прибалтійського військового округу зі стройової частини. З лютого 1950 року перебував у розпорядженні Головного управління кадрів Збройних сил СРСР.
У 1951 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.
У березні 1952 — січні 1956 — начальник військової кафедри Центрального державного інституту фізичного виховання імені Сталіна.
З січня 1956 року — у запасі. Проживав у Москві.
Військові звання Редагувати
- Полковник (13.12.1935)
- Комбриг (14.06.1937)
- Комдив (23.07.1938)
- Комкор (09.02.1939)
- Генерал-лейтенант (04.06.1940).
Нагороди Редагувати
- Два ордени Леніна
- Орден Червоного Прапора
- Медалі