Андрі́й Володи́мирович Парубі́й (нар. 31 січня 1971, Червоноград, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український політик. Голова Верховної Ради України з 14 квітня 2016 року по 28 серпня 2019 року.
| Андрій Володимирович Парубій | ||
| ||
|---|---|---|
| 14 квітня 2016 — 29 серпня 2019 | ||
| Прем'єр-міністр: | Володимир Гройсман | |
| Президент: | Петро Порошенко → Володимир Зеленський | |
| Попередник: | Володимир Гройсман | |
| Наступник: | Дмитро Разумков | |
| ||
| 4 грудня 2014 — 14 квітня 2016 | ||
| Попередник: | Ігор Калєтнік | |
| Наступник: | Ірина Геращенко | |
| 27 лютого — 7 серпня 2014 | ||
| Президент: | Олександр Турчинов (в. о.) → Петро Порошенко | |
| Попередник: | Андрій Клюєв | |
| Наступник: | Олександр Турчинов | |
| Народження: | 31 січня 1971 (52 роки) Червоноград, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |
| Національність: | українець | |
| Країна: | СРСР → Україна | |
| Освіта: | ЛНУ імені Івана Франка | |
| Партія: | ВЛКСМ → СНПУ (1991—2004) → «Наша Україна» (до 2012) → «Фронт Змін» (2012) → ВО «Батьківщина» (до 2014) → «Народний фронт» (до 2019) → ЄС | |
| Батько: | Володимир Іванович | |
| Шлюб: | одружений | |
| Діти: | має дочку | |
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі | ||
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Співголова міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литви та Сейму й Сенату Польщі. Голова Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському союзі. Член РНБО.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України з 27 лютого по 7 серпня 2014 року. Народний депутат України 6-го, 7-го та 8-го скликань. Член СНПУ (1994—2004), «Наша Україна» (2004—2012), «Фронт Змін» (2012), ВО «Батьківщина» (2012—2014), «Народний фронт» (2014—2019) та «Європейська Солідарність» (з 2019). Під час Євромайдану був комендантом Самооборони Майдану.
У минулому редактор науково-політичного журналу «Орієнтири».
Біографія Редагувати
Андрій Парубій народився 31 січня 1971 року в Червонограді Львівської області України. Онук кулеметника Збройних сил Української держави та Української галицької армії, учасника битви за Львів 1918 року.
Стрийки воювали в лавах УПА. Родина була виселена до Сибіру строком на 10 років.
Закінчив історичний факультет Львівського університету (1994, спеціальність — історик, викладач історії), аспірантуру Львівської політехніки (2001, спеціальність — політологія та соціологія).
Працював:
- лаборантом (1987—1989) та старшим лаборантом (1991) Карпатської архітектурно-археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР;
- лаборантом Верхньодністровської слов'яно-руської археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (1987—1988);
- керівник націоналістичної молодіжної організації — Товариство «Спадщина» (1988). Брав участь у національно-визвольному русі, організовував перші в Україні пікети. У 1989 його було арештовано за організацію несанкціонованого мітингу.
Початок політичної діяльності Редагувати
| Депутат Львівської обласної ради | |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| ВЛКСМ | 1990 | — | 1994 |
| 4-го скликання | |||
| СНПУ | 2002 | — | 2006 |
| 5-го скликання | |||
| Наша Україна | 2006 | — | ? |
| Народний депутат України | |||
| 6-го скликання | |||
| НУНС | 25 груд. 2007 | — | 12 груд. 2012 |
| 7-го скликання | |||
| Батьківщина | 12 груд. 2012 | — | 17 бер. 2014 |
| 8-го скликання | |||
| Нар. фронт | 27 лист. 2014 | — | 29 серп. 2019 |
| 9-го скликання | |||
| ЄС | 29 серп. 2019 | — | нині |
| |
З 1990 року — депутат Львівської обласної ради, секретар постійної депутатської комісії з питань молоді й спорту.
У 1991 році разом з Олегом Тягнибоком був одним з засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), перейменованої у 2004 у Всеукраїнське об'єднання «Свобода».
У 1994—1998 роках — депутат Львівської міськради, голова депутатської групи.
З 1996 року — керівник Товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту України «Патріот України».
З 1999 року — редактор науково-політичного журналу «Орієнтири».
З 2002 року — депутат, заступник голови Львівської обласної ради.
Активний учасник «Помаранчевої революції». Під час подій листопада-грудня 2004 року був комендантом Українського дому в Києві. Нагороджений пам'ятним знаком «Визначному учаснику Помаранчевої революції». Член політичної ради партії «Наша Україна».
З 2005 року — голова партії «Народний союз «Українці!»», реорганізованої в Громадянське об'єднання «Український дім».
З квітня 2006 року до грудня 2007 року — депутат Львівської обласної ради від «Наша Україна».
У лютому 2010 року Парубій звернувся до Європейського парламенту переглянути свою негативну реакцію на рішення екс-президента України Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері, лідеру «Організації українських націоналістів», звання Героя України.
З 2007 по 2012 — народний депутат України VI скликання від блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Голова підкомітету з питань контролю над здійсненням зовнішніх відносин Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Член депутатської групи В'ячеслава Кириленка «За Україну!».
3 лютого 2012 року написав заяву про вихід з партії «Наша Україна». 6 червня вступив до партії «Фронт Змін».
З 2012 по 2014 рік — народний депутат України VII скликання від ВО «Батьківщина». Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення інтеграції України в міжнародний науковий та освітній простір Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.
Євромайдан Редагувати
З листопада 2013 по лютий 2014 року координував щоденне функціонування Євромайдану (м. Київ, Майдан Незалежності); був фактичним комендантом і очільником його наметового містечка та керівником загонів Самооборони Майдану.
Після підписання Президентом Януковичем і лідерами опозиції 21 лютого 2014 року Угоди про врегулювання політичної кризи в Україні, в ніч з 21 лютого на 22 лютого загонами Самооборони, під керівництвом Парубія, був узятий під контроль урядовий квартал в Києві — будівлі Верховної Ради, Адміністрації президента, Кабінету міністрів і МВС.
Парубій добровільно склав депутатські повноваження 17 березня 2014 року у зв'язку призначенням на посаду секретаря РНБО.
Секретар РНБО Редагувати
27 лютого 2014 року, після перемоги Євромайдану і відсторонення Віктора Януковича від влади, указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова Андрій Парубій призначений Секретарем РНБО. На час його перебування на посаді припали початок тимчасової анексії Криму Росією і збройний конфлікт на сході України. Як секретар Ради національної безпеки і оборони, Парубій курирував антитерористичну операцію проти сепаратистів на сході України.
19 березня Парубій доручив МВС посилити охорону ядерних об'єктів, 24 березня — «провести розслідування на предмет того, наскільки діяльність російських телеканалів відповідає українському законодавству, якщо є там факти розпалювання міжнаціональної ворожнечі, заклики до війни, сепаратизму тощо».
7 серпня 2014 року оголосив, що подав відставку із займаної посади, додавши, що «в час війни коментувати відставку вважаю неприйнятним». Того ж дня заяву про відставку підписав Президент Петро Порошенко. 18 серпня виведений зі складу РНБО. Пізніше Парубій пояснив свою відставку існуванням розбіжностей з главою держави. Зокрема, як стверджує Володимир Семків, він критикував мирний план Петра Порошенка, вважаючи його безперспективним.
Депутатство (2014–2016) Редагувати
26 серпня 2014 р. покинув політраду партії «Батьківщина».
10 вересня 2014 року на з'їзді партії «Народний фронт» разом із командирами добровольчих батальйонів був включений до Військової ради — спеціального органу, для розробки пропозицій по обороноздатності України.
На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України за партійним списком (№ 4 у списку) від Народного фронту.
4 грудня 2014 року голосами 313 народних депутатів обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України.. Як і голова Верховної Ради, В. Гройсман, А. Парубій підтримав Постанову про особливий порядок самоврядування на Донбасі, а також і проєкт змін до Конституції щодо «децентралізації влади», що передбачає цей особливий порядок.
Спікер Редагувати
14 квітня 2016 року Парубія було обрано Головою Верховної Ради. Він замінив на цій посаді Володимира Гройсмана, який очолив Кабінет Міністрів України. Член РНБО.
15 лютого 2019 року Парубій підписав розпорядження про створення Офісу парламентської реформи. Голова ВР зазначив, що до роботи в офісі планується залучити 15 співробітників відповідно до напрямів парламентської роботи.
2 серпня 2019 року Шевченківський суд Києва зобов'язав ДБР відкрити кримінальне провадження щодо Парубія через можливе втручання його у виборчий процес.
Політичні погляди Редагувати
Андрій Володимирович Парубій є прихильником створення Балто-Чорноморського союзу. Про це він, зокрема заявив 20 травня 2016 року в інтерв'ю телеканалу «Рада» після зустрічі 16 травня з главою польсько-української групи дружби у парламенті Польщі Міхалом Дворчіком[pl]. За словами Парубія «Україна має стати одним із центрів ухвалення рішень, одним з центрів впливу як велика могутня держава». Він також зауважив, що «ідея Балто-Чорноморського союзу, як одного з форматів європейської інтеграції України, є надзвичайно перспективною і важливою для нашої держави».
Нагороди та почесні звання Редагувати
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 червня 2009 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина
- Орден «За заслуги» III ст. (6 грудня 2006 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016 року) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу
- Почесна грамота Президента України
- Орден хреста Святого Андрія Первозванного. Вселенський патріарх Варфоломій нагородив 6 січня 2019 року.
Родина та особисте життя Редагувати
Дружина — Уляна Юріївна, працює на кафедрі фольклористики Львівського національного університету. Дочка — Ярина (нар. 2001).
Примітки Редагувати
- ↑ Указ Президента України № 165/2014 Про призначення А.Парубія Секретарем Ради національної безпеки і оборони України
- "Багато робить, щоб сподобатись Путіну": Андрій Парубій про Зеленського | Гончаренко рулить (Українською). 5 канал. 23.07.2020.
- Депутат Парубій просить Європарламент переглянути своє рішення щодо Бандери
- Самооборона Майдану взяла під контроль урядовий квартал — А.Парубій
- Парубій: Майдан сьогодні повністю контролює Київ
- Parubiy says anti-terrorist operation will continue as separatists in Luhansk, Donetsk reject Putin's call to postpone referendum
- Парубій доручив МВС посилити охорону ядерних об'єктів
- Парубій доручив СБУ та ГПУ розібратися з російськими каналами[недоступне посилання з липня 2019]
- Секретар РНБО Андрій Парубій подав у відставку. Rbc. 7 серпня 2014.
- Парубій підтвердив, що пішов у відставку
- Посада секретаря РНБО залишалася вакантною безпрецедентно довго, до 15 грудня 2014 року, майже півроку.
- Указ Президента України № 654/2014 від 18 серпня 2014 року «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
- Володимир Семків. «Кривавий» секретар // Збруч, 18 грудня 2014
- Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
- Першим віце-спікером Ради обрано Парубія, а віце-спікером - Сироїд. УНІАН. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 4 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
- Парубія призначили спікером Верховної Ради. ukranews.com. Українські новини. 14 квітня 2016.
- Указ Президента України від 22 квітня 2016 року № 166/2016 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
- В Україні створили Офіс парламентської реформи. unn.com.ua. 15.02.20198. Процитовано 15 лютого 2019.
- Суд зобов'язав ДБР відкрити справу проти Парубія. РБК-Украина (рос.). Процитовано 2 серпня 2019.
- Олексій Волович (31 травня 2016). . Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (укр.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 26 червня 2022.
- Указ Президента України № 475/2009 від 23 червня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Указ Президента України № 1040/2006 від 6 грудня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"»
- Варфоломій нагородив Парубія орденом
Посилання Редагувати
- Досьє на сайті Liga.net
- Сайт Верховної Ради України
- Парубий Андрей Владимирович // politrada dossier
- У Львові створюють всеукраїнський громадський рух патріотичних сил
- Сестру народного депутата Парубія допитували вісім годин
- Андрей Парубий и его бандитская семья рвется к власти (рос.)
Декларація Редагувати
| Це незавершена стаття про українського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |