www.wikidata.uk-ua.nina.az

Папалексі Микола Дмитрович Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Микола Дмитрович ПапалексіНародився 20 листопада 2 гр

Папалексі Микола Дмитрович

Микола Дмитрович Папалексі
Народився 20 листопада (2 грудня) 1880(1880-12-02)
Сімферополь
Помер 3 лютого 1947(1947-02-03) (66 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Національність грек
Діяльність фізик, астроном
Alma mater Страсбурзький університет
Галузь радіофізика, радіоастрономія
Заклад Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Вчене звання професор
Науковий керівник Карл Фердинанд Браун
Членство Академія наук СРСР
Відомий завдяки: засновник радіоастрономії в СРСР
У шлюбі з Віллер Клара Ефраїмівна
Нагороди Сталінська премія (1942)

Микола Дмитрович Папалексі (20 листопада (2 грудня) 1880(18801202), Сімферополь — 3 лютого 1947, Москва) — фізик, визнаний основоположник радянської радіоастрономії, академік АН СРСР.

Життєпис Редагувати

Микола Папалексі народився в Сімферополі 20 листопада (2 грудня) 1880 року в сім'ї військовослужбовця. Навчався спочатку в Сімферопольській, а потім у Полтавській гімназії, яку закінчив у 1899 із золотою медаллю.

Продовжив освіту в Берлінському (1899-1900) та Страсбурзькому (1899-1904) університетах. У 1904 закінчив Страсбурзький університет. У 1904 по поданні дисертації та здачі іспитів з відзнакою отримав ступінь доктора фізико-математичних наук Страсбурзького університету. Працював (1904-1914) у Фізичному інституті Страсбурзького університету лаборантом, до 1914 — асистентом у професора Карла Брауна, пізніше приват-доцентом; займався різними науковими та науково-технічними питаннями в області електромагнітних коливань та їхніх застосувань до радіотехніки. У Страсбурзі Микола Дмитрович познайомився з Л.І.Мандельштамом, своїм науковим соратником і другом.

У 1907 працював у Кембриджі в лабораторії відомого англійського фізика Джозефа Джона Томсона, де провів дослідження часу порушення флуоресценції. У 1911 після подання дисертації та проведення пробної лекції був допущений як приват-доцента до читання лекцій в Страсбурзькому університеті. З 1911 по 1914 читав в університеті лекції і проводив дослідження в області електромагнітних коливань і оптики.

Повернувся до Росії в 1914. З початком першої світової війни став консультантом Російського товариства бездротового телеграфування і телефонування у Петрограді, де до 1916 року провів роботи зі спрямованої радіотелеграфії, досліди з радіозв'язку з підводними човнами і телекерування, керував розробкою перших зразків російських радіоламп.

У 1918 переїхав до Москви, де брав участь в організації Шаболовскої радіостанції. Восени 1918 поїхав у відпустку до рідних у Полтаву і не зміг повернутися до Москви через розпочату громадянську війну. Прийняв запрошення Мандельштама на кафедру фізики в щойно організованому Одеському політехнічному інституті. Брав участь в заснуванні, а потім і працював в Одеському політехнічному інституті (1918-1922), де з 1920 був професором. Вів заняття зі студентами з метеорології, теоретичної електротехніки та теорії коливань.

У 1922 повернувся в Москву, протягом двох років працював консультантом в лабораторіях тресту «Електрозв'язок». Зважаючи на переїзд Московської лабораторії тресту в Ленінград і організації Центральної радіолабораторії, в 1924 переїхав до Ленінграда. Працював у центральній радіолабораторії в Ленінграді (пізніше Електрофізичний інститут), де в 1923-1935 роках спільно Л.І.Мандельштамом керував науковим відділом; ними тоді були проведені основні роботи з нелінійних і параметричних коливань; вивчені і відкриті резонанс n-го роду, комбінаційні і параметричні резонанси, розроблений метод параметричного збудження електричних коливань, також за допомогою запропонованого ними інтерференційного методу вони детально досліджували поширення радіохвиль над земною поверхнею та здійснили точне вимірювання їхньої швидкості. Працюючи в той час в Ленінграді був професором Ленінградського політехнічного інституту.

Потім працював у Фізичному інституті імені П.М.Лебедєва АН СРСР (з 1935 року керівник відділу коливань) і з 1938 року в Енергетичному інституті АН СРСР в Москві. З 1944 року був головою Всесоюзної наукової ради з радіофізики та радіотехніки при АН СРСР. У різний час був також головою Фізичного товариства, президентом Фізико-хімічного товариства при Ленінградському університеті, головою Полярної комісії з дослідження радіозв'язку в Арктиці. Робота Миколи Дмитровича «Про вимірювання відстані від Землі до Місяця за допомогою електромагнітних хвиль» (1946) вважалася теоретичними основами радіолокаційної астрономії в СРСР.

Був одружений з Віллер Кларою Ефраїмівною. Помер 3 лютого 1947 року в Москві.

Наукові здобутки Редагувати

Основні роботи в області радіотехніки, радіофізики,, теорії нелінійних коливань. Перші роки після повернення зі Страсбурга працював над створенням вітчизняних приймально-підсилювальних та генераторних ламп. Першим застосував для розжарювання електродів високочастотний індукційний нагрів. Розробляв лампові приймачі для оборонних цілей. Працював над удосконаленням радіотелефонного зв'язку. Вніс великий внесок в теорію нелінійних коливань. Створив параметричні генератори. Розробив інтерференційні методи вивчення поширення радіохвиль. Особливу увагу приділяв використанню радіохвиль в геодезії, астрономії, при вивченні іоносфери. Висунув ідею радіолокації Місяця.

Папалексі — основоположник радіоастрономічних досліджень в СРСР. Спостереження над поширенням радіохвиль під час сонячних затемнень 1936 і 1945, здійснені під керівництвом Папалексі, дозволили отримати важливий матеріал про властивості іоносфери. У своїй монографії «Про вимірювання відстані від Землі до Місяця за допомогою електромагнітних хвиль» (1946) Папалексі заклав теоретичні основи радіолокаційної астрономії в СРСР. У ній подано докладний аналіз можливостей радіолокаційного методу для астрономічних вимірів, обговорено також можливість оптичної локації Місяця, що передбачило експерименти, здійснені згодом за допомогою лазерів. Для експериментальної перевірки теоретичного висновку В.Л.Гінзбурга і Й.С.Шкловського про те, що джерелом радіовипромінювання Сонця є зовнішні шари сонячної атмосфери — хромосфера і корона, Папалексі організував в 1947 експедицію до Бразилії для спостереження повного сонячного затемнення. Однак смерть завадила Папалексі здійснити ці плани. Очолив експедицію С.Е.Хайкін. Оцінюючи перспективи розвитку радіоастрономії, Папалексі говорив: «Є всі підстави думати, що із застосуванням радіометодів для астрономії відкриється нова ера, яку за її значущістю можна порівняти з відкриттям фраунгоферових ліній і застосуванням спектроскопії в астрофізиці і яка допоможе ще глибше проникнути в таємниці світобудови».

Микола Дмитрович Папалексі є автором наукового відкриття «Явище радіовипромінювання сонячної корони», внесеного у Державний реєстр наукових відкриттів СРСР під № 81 з пріоритетом від 28 жовтня 1947 у такому формулюванні: «Експериментально встановлено невідоме раніше явище, яке полягає в тому, що джерелом випромінювання Сонцем радіохвиль в зовнішній простір є сонячна корона, причому найбільш інтенсивно випромінючі області корони відповідають оптично активним областям фотосфери Сонця».

Премії та нагороди Редагувати

Виноски Редагувати

  1. Жизнь инженера Гуревича (глава из книги «Челябинская баллада, или Как это делалось тогда»
  2. Развитие астрономии в СССР. М.: Наука, 1967, с. 271
  3. Научные открытия России. Научное открытие «Явление радиоизлучения солнечной короны».

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Mikola Dmitrovich PapaleksiNarodivsya 20 listopada 2 grudnya 1880 1880 12 02 SimferopolPomer 3 lyutogo 1947 1947 02 03 66 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist grekDiyalnist fizik astronomAlma mater Strasburzkij universitetGaluz radiofizika radioastronomiyaZaklad Fizichnij institut imeni P M LebedyevaVchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Karl Ferdinand BraunChlenstvo Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki zasnovnik radioastronomiyi v SRSRU shlyubi z Viller Klara EfrayimivnaNagorodi Stalinska premiya 1942 Mikola Dmitrovich Papaleksi 20 listopada 2 grudnya 1880 18801202 Simferopol 3 lyutogo 1947 Moskva fizik viznanij osnovopolozhnik radyanskoyi radioastronomiyi akademik AN SRSR Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukovi zdobutki 3 Premiyi ta nagorodi 4 Vinoski 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMikola Papaleksi narodivsya v Simferopoli 20 listopada 2 grudnya 1880 roku v sim yi vijskovosluzhbovcya Navchavsya spochatku v Simferopolskij a potim u Poltavskij gimnaziyi yaku zakinchiv u 1899 iz zolotoyu medallyu Prodovzhiv osvitu v Berlinskomu 1899 1900 ta Strasburzkomu 1899 1904 universitetah U 1904 zakinchiv Strasburzkij universitet U 1904 po podanni disertaciyi ta zdachi ispitiv z vidznakoyu otrimav stupin doktora fiziko matematichnih nauk Strasburzkogo universitetu Pracyuvav 1904 1914 u Fizichnomu instituti Strasburzkogo universitetu laborantom do 1914 asistentom u profesora Karla Brauna piznishe privat docentom zajmavsya riznimi naukovimi ta naukovo tehnichnimi pitannyami v oblasti elektromagnitnih kolivan ta yihnih zastosuvan do radiotehniki U Strasburzi Mikola Dmitrovich poznajomivsya z L I Mandelshtamom svoyim naukovim soratnikom i drugom U 1907 pracyuvav u Kembridzhi v laboratoriyi vidomogo anglijskogo fizika Dzhozefa Dzhona Tomsona de proviv doslidzhennya chasu porushennya fluorescenciyi U 1911 pislya podannya disertaciyi ta provedennya probnoyi lekciyi buv dopushenij yak privat docenta do chitannya lekcij v Strasburzkomu universiteti Z 1911 po 1914 chitav v universiteti lekciyi i provodiv doslidzhennya v oblasti elektromagnitnih kolivan i optiki Povernuvsya do Rosiyi v 1914 Z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni stav konsultantom Rosijskogo tovaristva bezdrotovogo telegrafuvannya i telefonuvannya u Petrogradi de do 1916 roku proviv roboti zi spryamovanoyi radiotelegrafiyi doslidi z radiozv yazku z pidvodnimi chovnami i telekeruvannya keruvav rozrobkoyu pershih zrazkiv rosijskih radiolamp U 1918 pereyihav do Moskvi de brav uchast v organizaciyi Shabolovskoyi radiostanciyi Voseni 1918 poyihav u vidpustku do ridnih u Poltavu i ne zmig povernutisya do Moskvi cherez rozpochatu gromadyansku vijnu Prijnyav zaproshennya Mandelshtama na kafedru fiziki v shojno organizovanomu Odeskomu politehnichnomu instituti Brav uchast v zasnuvanni a potim i pracyuvav v Odeskomu politehnichnomu instituti 1918 1922 de z 1920 buv profesorom Viv zanyattya zi studentami z meteorologiyi teoretichnoyi elektrotehniki ta teoriyi kolivan U 1922 povernuvsya v Moskvu protyagom dvoh rokiv pracyuvav konsultantom v laboratoriyah trestu Elektrozv yazok Zvazhayuchi na pereyizd Moskovskoyi laboratoriyi trestu v Leningrad i organizaciyi Centralnoyi radiolaboratoriyi v 1924 pereyihav do Leningrada Pracyuvav u centralnij radiolaboratoriyi v Leningradi piznishe Elektrofizichnij institut de v 1923 1935 rokah spilno L I Mandelshtamom keruvav naukovim viddilom nimi todi buli provedeni osnovni roboti z nelinijnih i parametrichnih kolivan vivcheni i vidkriti rezonans n go rodu kombinacijni i parametrichni rezonansi rozroblenij metod parametrichnogo zbudzhennya elektrichnih kolivan takozh za dopomogoyu zaproponovanogo nimi interferencijnogo metodu voni detalno doslidzhuvali poshirennya radiohvil nad zemnoyu poverhneyu ta zdijsnili tochne vimiryuvannya yihnoyi shvidkosti Pracyuyuchi v toj chas v Leningradi buv profesorom Leningradskogo politehnichnogo institutu Potim pracyuvav u Fizichnomu instituti imeni P M Lebedyeva AN SRSR z 1935 roku kerivnik viddilu kolivan i z 1938 roku v Energetichnomu instituti AN SRSR v Moskvi Z 1944 roku buv golovoyu Vsesoyuznoyi naukovoyi radi z radiofiziki ta radiotehniki pri AN SRSR U riznij chas buv takozh golovoyu Fizichnogo tovaristva prezidentom Fiziko himichnogo tovaristva pri Leningradskomu universiteti golovoyu Polyarnoyi komisiyi z doslidzhennya radiozv yazku v Arktici Robota Mikoli Dmitrovicha Pro vimiryuvannya vidstani vid Zemli do Misyacya za dopomogoyu elektromagnitnih hvil 1946 vvazhalasya teoretichnimi osnovami radiolokacijnoyi astronomiyi v SRSR Buv odruzhenij z Viller Klaroyu Efrayimivnoyu 1 Pomer 3 lyutogo 1947 roku v Moskvi Naukovi zdobutki RedaguvatiOsnovni roboti v oblasti radiotehniki radiofiziki teoriyi nelinijnih kolivan Pershi roki pislya povernennya zi Strasburga pracyuvav nad stvorennyam vitchiznyanih prijmalno pidsilyuvalnih ta generatornih lamp Pershim zastosuvav dlya rozzharyuvannya elektrodiv visokochastotnij indukcijnij nagriv Rozroblyav lampovi prijmachi dlya oboronnih cilej Pracyuvav nad udoskonalennyam radiotelefonnogo zv yazku Vnis velikij vnesok v teoriyu nelinijnih kolivan Stvoriv parametrichni generatori Rozrobiv interferencijni metodi vivchennya poshirennya radiohvil Osoblivu uvagu pridilyav vikoristannyu radiohvil v geodeziyi astronomiyi pri vivchenni ionosferi Visunuv ideyu radiolokaciyi Misyacya Papaleksi osnovopolozhnik radioastronomichnih doslidzhen v SRSR Sposterezhennya nad poshirennyam radiohvil pid chas sonyachnih zatemnen 1936 i 1945 zdijsneni pid kerivnictvom Papaleksi dozvolili otrimati vazhlivij material pro vlastivosti ionosferi U svoyij monografiyi Pro vimiryuvannya vidstani vid Zemli do Misyacya za dopomogoyu elektromagnitnih hvil 1946 Papaleksi zaklav teoretichni osnovi radiolokacijnoyi astronomiyi v SRSR U nij podano dokladnij analiz mozhlivostej radiolokacijnogo metodu dlya astronomichnih vimiriv obgovoreno takozh mozhlivist optichnoyi lokaciyi Misyacya sho peredbachilo eksperimenti zdijsneni zgodom za dopomogoyu lazeriv Dlya eksperimentalnoyi perevirki teoretichnogo visnovku V L Ginzburga i J S Shklovskogo pro te sho dzherelom radioviprominyuvannya Soncya ye zovnishni shari sonyachnoyi atmosferi hromosfera i korona Papaleksi organizuvav v 1947 ekspediciyu do Braziliyi dlya sposterezhennya povnogo sonyachnogo zatemnennya Odnak smert zavadila Papaleksi zdijsniti ci plani Ocholiv ekspediciyu S E Hajkin Ocinyuyuchi perspektivi rozvitku radioastronomiyi Papaleksi govoriv Ye vsi pidstavi dumati sho iz zastosuvannyam radiometodiv dlya astronomiyi vidkriyetsya nova era yaku za yiyi znachushistyu mozhna porivnyati z vidkrittyam fraungoferovih linij i zastosuvannyam spektroskopiyi v astrofizici i yaka dopomozhe she glibshe proniknuti v tayemnici svitobudovi 2 Mikola Dmitrovich Papaleksi ye avtorom naukovogo vidkrittya Yavishe radioviprominyuvannya sonyachnoyi koroni vnesenogo u Derzhavnij reyestr naukovih vidkrittiv SRSR pid 81 z prioritetom vid 28 zhovtnya 1947 u takomu formulyuvanni Eksperimentalno vstanovleno nevidome ranishe yavishe yake polyagaye v tomu sho dzherelom viprominyuvannya Soncem radiohvil v zovnishnij prostir ye sonyachna korona prichomu najbilsh intensivno viprominyuchi oblasti koroni vidpovidayut optichno aktivnim oblastyam fotosferi Soncya 3 Premiyi ta nagorodi RedaguvatiPremiya imeni D I Mendelyeyeva 1936 spilno z L I Mandelshtamom Stalinska premiya 1942 Orden Lenina 1945 Vinoski Redaguvati Zhizn inzhenera Gurevicha glava iz knigi Chelyabinskaya ballada ili Kak eto delalos togda Razvitie astronomii v SSSR M Nauka 1967 s 271 Nauchnye otkrytiya Rossii Nauchnoe otkrytie Yavlenie radioizlucheniya solnechnoj korony Posilannya RedaguvatiProfil Nikolaya Dmitrievicha Papaleksi na oficialnom sajte RAN Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Papaleksi Nikolaj Dmitrievich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Papaleksi Nikolaj Dmitrievich 1880 1947 na sajte RGANTD Vavilov S I N D Papaleksi Pamyati akademika N D Papaleksi Vestnik AN SSSR 1947 3 str 79 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Papaleksi Mikola Dmitrovich amp oldid 40431322