Панпсихізм — у філософії розуму — це погляд, згідно з яким розум або його подібний аспект є фундаментальною та всюдисущою рисою реальності. Також описується як теорія про те, що «розум є фундаментальною рисою світу, який існує в усьому Всесвіті». Це одна з найдавніших філософських теорій; її приписують філософам, зокрема Фалесу, Платону, Спінозі, Лейбніцу, Вільяму Джеймсу, Альфред Норт Уайтхеду, Бертрану Расселу і Ґалену Стросону. У 19 столітті панпсихізм був загальноприйнятою філософією розуму в західній думці, але в середині 20 століття він зазнав занепаду з підйомом логічного позитивізму. Недавній інтерес до важкої проблеми свідомості та розробки в галузях нейронауки, психології та квантової фізики відродили інтерес до панпсихізму в 21 столітті.
Визначення та варіації Редагувати
Слово «панпсихізм» буквально означає, що все має розум. Однак у сучасних дебатах це зазвичай розуміють як точку зору, згідно з якою ментальність є фундаментальним і повсюдним у світі природи. У поєднанні з широко поширеним припущенням, що фундаментальні речі існують лише на мікрорівні, панпсихізм передбачає, що принаймні деякі типи суб’єктів мікрорівня мають ментальність, і що екземпляри такого роду зустрічаються у всьому матеріальному всесвіті. У сучасній аналітичній філософії існує принаймні дві варіації панпсихізму, які відрізняються тим аспектом ментальності, який вважається фундаментальним і всюдисущим. Перший — панексперіенціалізм — погляд, згідно з яким свідомий досвід є фундаментальним і всюдисущим. Другий — панкогнітивізм — погляд, згідно з яким думка є фундаментальною та всюдисущою. Хоча в історії були деякі захисники панкогнітивізму, у сучасній аналітичній філософії всерйоз сприймаються лише панекспериенціалістичні форми панпсихізму.
Панкогнітивізм Редагувати
Традиційна точка зору в аналітичній філософії полягає в тому, що думки — це психічні стани, які можна моделювати як психологічне ставлення до конкретних пропозицій. Хоча в історії були деякі захисники панкогнітивізму, у сучасній аналітичній філософії багато хто сумнівається, що правильно приписувати її тваринам, відмінним від людей, не кажучи вже про фундаментальні частинки.
Панексперіенціалізм Редагувати
Згідно з визначенням свідомості, яке є домінуючим у сучасній аналітичній філософії, щось є свідомим лише у випадку, якщо буття цієї речі включає якесь «відчуття»; тобто, якщо воно має певний досвід, незалежно від того, наскільки він базовий. Люди здатні отримати неймовірно багатий і складний досвід, коні – менший, миші – ще менший. Панексперіенціалісти вважають, що це зменшення складності досвіду продовжується через рослини, аж до основних складових реальності, можливо, електронів і кварків. Сучасні аналітичні філософи, такі як Девід Чалмерс, розрізняють кілька форм панексперіенціалізму:
- Конститутивний панпсихізм — погляд, згідно з яким факти про свідомість людей і тварин не є фундаментальними, а ґрунтуються на більш фундаментальних видах свідомості, наприклад, фактах про мікрорівневу свідомість або фактах, пов’язані зі свідомістю на космічному рівні.
- Неконститутивний панпсихізм — погляд, згідно з яким факти про свідомість людини і тварин є одними з фундаментальних фактів; найчастіше приймає форму емерджентизму, згідно з яким свідомі розуми людей і тварин виникають як причинний продукт взаємодії між мікрорівневими свідомими суб’єктами.
Посилання Редагувати
- ↑ Goff, Philip; Seager, William; Allen-Hermanson, Sean (2022). У Zalta, Edward N. Panpsychism. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Summer 2022). Metaphysics Research Lab, Stanford University.
- Brüntrup, Godehard (2017). Panpsychism : contemporary perspectives. New York, NY. с. 365. ISBN 978-0-19-935994-3. OCLC 947815520.
- Koch, Christof (19 грудня 2013). Ubiquitous Minds. Scientific American Mind 25 (1). с. 26–29. ISSN 1555-2284. doi:10.1038/scientificamericanmind0114-26. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Goff, Philip. The Case For Panpsychism | Issue 121 | Philosophy Now. philosophynow.org. Процитовано 16 листопада 2022.
- Chalmers, David J. (29 грудня 2016). Panpsychism and Panprotopsychism. Panpsychism. Oxford University Press. с. 19–47.
Див. також Редагувати
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |