www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пагба лама 1235 15 грудня 1280 1 й теократичний володар Тибету в 1260 1280 роках Ім я при народженні монг Lochö GyäcänНа

Пагба-лама

Пагба-лама (1235– 15 грудня 1280) — 1-й теократичний володар Тибету в 1260—1280 роках.

Пагба-лама
Ім'я при народженні монг. Lochö Gyäcän
Народився 1235[…]
Саг'яd, Шигацзе, Тибетський автономний район, КНР
Помер 1280[…]
Діяльність політик, філолог, письменник-документаліст, перекладач, укладач
Вчителі Geshé Dré Khüpad, Nyé Tangpa Drakpa Sengéd, Sanggye Yarjond, Yeshe Bumpad, Zhangton Konchok Peld, Dong Tön Sherab Pald, Chim Namkha Drakd, Sherab Rinchend, Q106796314?, Shyangshyung Pa Do Jé Ö Zerd, Ngönpa Ba Wangchuk Tsöndrüd, Tak Tön Sherab Özerd, Сак'я-пандіта, Jo Denpa Sönam Gyaltsend, Kyormo Lungpé Khenpo Sherab Sengéd, Nar Tang Khenchen Drakpa Sengéd і Yar Lungpa Changchub Gyaltsend
Відомі учні Shyang Dodé Pald, Sharpa Dorjé Özerd, Дхармапала Раксіта, Sal Lawa Özer Bumd, Drak Rampa Sherab Bumd, Sanggye Yarjond, Dbus-pa Blo-gsald, Kha'ubpa Öden Pald, Ga Anyen Dampad, Dopa Tön Tsuld, Shar Lingpa Gyaltsen Zangpod, Pandita Dorjé Sherabd, Gelong Kün Lod, Mang Khar Lotsawa Chokden Lekpé Lodröd, Ring Pukpa Dar Ma Gyaltsend, Nyen Tsultrim Gyaltsend, Sönpa Kün Ga Gyalwad, Ka Shyipa Kön Shyönd, Chöku Özerd, Ganden Pa Tashi Pald, Chakna Dorjed, Lama Khang Tön Özer Gyaltsend, Єше Рінчен, Shyönnu Bumd, Tsang Nak Pukpa Jamyang Sherab Özerd, Tsamo Rong Sönam Özerd, U Yukpa Kün Ga Sönamd, Zhangton Konchok Peld, Jimpa Lo Chend, Chok Ro Tön Shyönd, Jamkya Namkha Pald, Санґ'єпал, Рінчен Г'ялцен, Kyüpa Shyönnu Sengéd, Jamyang Rinchen Gyaltsend, So Lungpa Kün Ga Mönlamd, Shongton Dorje Gyeltsend і Gyalbu Jin Kimd
Посада Sakya Trizind[6], Imperial Preceptord і Sakya Trizind[6]
Конфесія тибетський буддизм
Рід Khön clan of Sakyad
Батько Sangtsa Sonam Gyaltsend
Мати Ma Chik Kün Ga Kyid
Брати, сестри Chakna Dorjed, Рінчен Г'ялцен і Yeshe Jungned

Життєпис ред.

Молоді роки ред.

Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санци Сонама Г'єлцена, настоятеля-правителя монастиря Сак'я в області Цанг, і Кюнги Куї. Народився в області Нгарі (Західний Тибет) у 1235 році. Отримав ім'я П'акпа лотро-дж'алцен (у монголів — Пагба Лодойджалцан). Замолоду долучився до вивчення канонів буддизму. Згідно «Юаньші» у віці 7 років він знав на пам'ять кілька сот тисяч слів священних книг.

У 1244 році разом зі стрийком Сак'я-пандіта рушив до двору Годан-хана в Ланьчжоу. По дорозі вони зупинилися в Лхасі, де в монастирі перед статуєю Джові прийняв початкові чернечі обітниці. До місця вони прибули в 1245 році. Допомагам Сак'я-пандіті з реформування уйгурського письма для перекладу буддійських сутр монгольською мовою.

1251 року псля смерті Сак'я-пандіти залишився в Ланьчжоу і вивчив монгольську мову. Це також було пов'язано з тим, що сини Годан-хана продовжували підтримувати школу Сак'я, тоді як великий каган Мунке був на боці Дрікунґ Каґ'ю, що набула тепер впливу в Тибеті.

У 1253 році сюди прибуло посольство від Хубілая до Сак'я-пандіти з запрошенням до Ханбалику. Оскільки той був мертвий, то до двору Хубілая рушив Пагба-лама. Тут у 1258 році став гуру (наставником) Хубілая, якого навернув до буддизму. Його вплив ще більше зріс після перемоги в диспітуз даосами у 1258 році. Тепер Пагба-лама оголошувався головним з релігійних питань, а тибетський буддизм отримав перевагу над чань-буддизмом. 1259 році підтримав Хубілая у боротьбі за владу з Ариг-бугою, оголосивши його переродженням Манджушри (бодхісатви мудрості).

Правитель Тибету ред.

1260 року Хубілай оголосив Пагба-ламу гоші («наставником держави»), отримавши у володіння області Уй, Цанг, Амдо і Кам. Разом з тим було скасовано систему уділів Чингізідів в Тибеті, запроваджену у 1251 році. При цьому відношення Пекіна до Тибету відрізнялося від прямого підпорядкування, оскільки Пагба-лама мав титул гуші. Дансу — центральний монастир Сак'я — перетворився в столицю Тибету.

Пагба-лама отримав завдання створити нову систему писемності для уніфікації письма в імперії. Той на основі тибетського шрифту у 1268 році створив так зване монгольське квадратне письмо. За це Пагба-лама отримав титул да-бао-ван («князь великого дорогоцінного закону»). 1269 року квадратне письмо було оголошено офіційним письмом імперії замість китайських ієрогліфів і уйгурського письма.

Водночас 1264 року після утворення Хубілаєм Цзуньчжіюань (Бюро у справах буддистів), очільником якого став Пагба-ламав, той перше за тривалий час рушив до Тибету, щоб переконати світських ідуховних правителів прийняти нову систему управління. Разом з тим Кам і Амдо було виведено зйого підпорядкування, оскільки там часто виникали заворушення.

У 1267 році спалахнуло повстання прихильників Дрікунґ Каґ'ю, яке підтримав чагатайський хан Дува. Його було придушено у 1268 році за допомогою юаньських військ, відправлених Хубілаєм. За цим до 1269 року було проведено перепис населення в Тибеті (відбувся поділ всіх податкових людей на лха-де і мі-де — данників буддійських монастирів і тибетських феодалів) і створено ланцюг з 27 уртонних (ямських) станцій між областю Сак'я і Ханбаликом.

1270 року отримав титул імперського наставника (діші) з яшмавою печаткою, посаду очільника буддизму імперії та право призначати місцевих намісників (темніків), а його накази в Тибеті дорівнювалися імператорським. Для управління Пагба-лама призначив дпон-ченів, що перебували безпосередньо в монастирі Сак'я, яким підпорядковувалися дпон-чени кожного з «чолка» (регіонів). Перед тими відповідали 13 трипонів (темників).

Невдовзі перебрався до Сінкуні (сучасне Ганьсу). 1271 року з оголошенням династії Юань надав Хубілаю титули Чакравартіна і Дхармараджі (володаря віри). Натомість Пагба-лама отримав 1 тис. лян срібка і 59 рулонів шовку. 1274 року передав посаду діші своєму зведеному братові Рінчен Г'ялцену, післячого повернувся до Тибету. 1276 року прибув до монастиря Сак'я. 1277 року склилав великі збори буддистськіх шкіл, дебуло закріплено перевагу Сак'я.

Помер у палаці Лхакханґ у Сак'ї 1280 року. Деякий час підозрювали, що його було отруєно колишнім дпон-ченом Кюнга Санпо. Головою Сак'ї став небіж померлого Дхармапала Раксіта.

Примітки ред.

  1. ↑ Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ Trove — 2009.
    d:Track:Q18609226
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118966294 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. ↑ Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
    d:Track:Q30324366d:Track:Q118954234
  6. ↑ а б https://en.wikipedia.org/wiki/Sakya_Trizin

Джерела ред.

  • Tsepon W. D. Shakabpa (1967). Tibet: A Political History. Yale University Press. ISBN 978-0-9611474-1-9.
  • Mote, Frederick W. (2003). Imperial China 900—1800. Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01212-7.
  • Coblin, W. South (2007). A Handbook of 'Phags-Pa Chinese. University of Hawaii Press. ISBN 978-0-8248-3000-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pagba lama 1235 15 grudnya 1280 1 j teokratichnij volodar Tibetu v 1260 1280 rokah Pagba lamaIm ya pri narodzhenni mong Locho GyacanNarodivsya 1235 1 2 Sag yad Shigacze Tibetskij avtonomnij rajon KNRPomer 1280 4 1 Diyalnist politik filolog pismennik dokumentalist perekladach ukladachVchiteli Geshe Dre Khupad 5 Nye Tangpa Drakpa Senged 5 Sanggye Yarjond 5 Yeshe Bumpad 5 Zhangton Konchok Peld 5 Dong Ton Sherab Pald 5 Chim Namkha Drakd 5 Sherab Rinchend 5 Q106796314 5 Shyangshyung Pa Do Je O Zerd 5 Ngonpa Ba Wangchuk Tsondrud 5 Tak Ton Sherab Ozerd 5 Sak ya pandita 5 Jo Denpa Sonam Gyaltsend 5 Kyormo Lungpe Khenpo Sherab Senged 5 Nar Tang Khenchen Drakpa Senged 5 i Yar Lungpa Changchub Gyaltsend 5 Vidomi uchni Shyang Dode Pald 5 Sharpa Dorje Ozerd 5 Dharmapala Raksita 5 Sal Lawa Ozer Bumd 5 Drak Rampa Sherab Bumd 5 Sanggye Yarjond 5 Dbus pa Blo gsald 5 Kha ubpa Oden Pald 5 Ga Anyen Dampad 5 Dopa Ton Tsuld 5 Shar Lingpa Gyaltsen Zangpod 5 Pandita Dorje Sherabd 5 Gelong Kun Lod 5 Mang Khar Lotsawa Chokden Lekpe Lodrod 5 Ring Pukpa Dar Ma Gyaltsend 5 Nyen Tsultrim Gyaltsend 5 Sonpa Kun Ga Gyalwad 5 Ka Shyipa Kon Shyond 5 Choku Ozerd 5 Ganden Pa Tashi Pald 5 Chakna Dorjed 5 Lama Khang Ton Ozer Gyaltsend 5 Yeshe Rinchen 5 Shyonnu Bumd 5 Tsang Nak Pukpa Jamyang Sherab Ozerd 5 Tsamo Rong Sonam Ozerd 5 U Yukpa Kun Ga Sonamd 5 Zhangton Konchok Peld 5 Jimpa Lo Chend 5 Chok Ro Ton Shyond 5 Jamkya Namkha Pald 5 Sang yepal 5 Rinchen G yalcen 5 Kyupa Shyonnu Senged 5 Jamyang Rinchen Gyaltsend 5 So Lungpa Kun Ga Monlamd 5 Shongton Dorje Gyeltsend 5 i Gyalbu Jin Kimd 5 Posada Sakya Trizind 6 Imperial Preceptord i Sakya Trizind 6 Konfesiya tibetskij buddizmRid Khon clan of SakyadBatko Sangtsa Sonam GyaltsendMati Ma Chik Kun Ga KyidBrati sestri Chakna Dorjed Rinchen G yalcen i Yeshe Jungned Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Pravitel Tibetu 2 Primitki 3 DzherelaZhittyepis red Molodi roki red Pohodiv z aristokratichnogo rodu Chzhamyangon z klanu Khen Sin Sanci Sonama G yelcena nastoyatelya pravitelya monastirya Sak ya v oblasti Cang i Kyungi Kuyi Narodivsya v oblasti Ngari Zahidnij Tibet u 1235 roci Otrimav im ya P akpa lotro dzh alcen u mongoliv Pagba Lodojdzhalcan Zamolodu doluchivsya do vivchennya kanoniv buddizmu Zgidno Yuanshi u vici 7 rokiv vin znav na pam yat kilka sot tisyach sliv svyashennih knig U 1244 roci razom zi strijkom Sak ya pandita rushiv do dvoru Godan hana v Lanchzhou Po dorozi voni zupinilisya v Lhasi de v monastiri pered statuyeyu Dzhovi prijnyav pochatkovi chernechi obitnici Do miscya voni pribuli v 1245 roci Dopomagam Sak ya panditi z reformuvannya ujgurskogo pisma dlya perekladu buddijskih sutr mongolskoyu movoyu 1251 roku pslya smerti Sak ya panditi zalishivsya v Lanchzhou i vivchiv mongolsku movu Ce takozh bulo pov yazano z tim sho sini Godan hana prodovzhuvali pidtrimuvati shkolu Sak ya todi yak velikij kagan Munke buv na boci Drikung Kag yu sho nabula teper vplivu v Tibeti U 1253 roci syudi pribulo posolstvo vid Hubilaya do Sak ya panditi z zaproshennyam do Hanbaliku Oskilki toj buv mertvij to do dvoru Hubilaya rushiv Pagba lama Tut u 1258 roci stav guru nastavnikom Hubilaya yakogo navernuv do buddizmu Jogo vpliv she bilshe zris pislya peremogi v dispituz daosami u 1258 roci Teper Pagba lama ogoloshuvavsya golovnim z religijnih pitan a tibetskij buddizm otrimav perevagu nad chan buddizmom 1259 roci pidtrimav Hubilaya u borotbi za vladu z Arig bugoyu ogolosivshi jogo pererodzhennyam Mandzhushri bodhisatvi mudrosti Pravitel Tibetu red 1260 roku Hubilaj ogolosiv Pagba lamu goshi nastavnikom derzhavi otrimavshi u volodinnya oblasti Uj Cang Amdo i Kam Razom z tim bulo skasovano sistemu udiliv Chingizidiv v Tibeti zaprovadzhenu u 1251 roci Pri comu vidnoshennya Pekina do Tibetu vidriznyalosya vid pryamogo pidporyadkuvannya oskilki Pagba lama mav titul gushi Dansu centralnij monastir Sak ya peretvorivsya v stolicyu Tibetu Pagba lama otrimav zavdannya stvoriti novu sistemu pisemnosti dlya unifikaciyi pisma v imperiyi Toj na osnovi tibetskogo shriftu u 1268 roci stvoriv tak zvane mongolske kvadratne pismo Za ce Pagba lama otrimav titul da bao van knyaz velikogo dorogocinnogo zakonu 1269 roku kvadratne pismo bulo ogolosheno oficijnim pismom imperiyi zamist kitajskih iyeroglifiv i ujgurskogo pisma Vodnochas 1264 roku pislya utvorennya Hubilayem Czunchzhiyuan Byuro u spravah buddistiv ochilnikom yakogo stav Pagba lamav toj pershe za trivalij chas rushiv do Tibetu shob perekonati svitskih iduhovnih praviteliv prijnyati novu sistemu upravlinnya Razom z tim Kam i Amdo bulo vivedeno zjogo pidporyadkuvannya oskilki tam chasto vinikali zavorushennya U 1267 roci spalahnulo povstannya prihilnikiv Drikung Kag yu yake pidtrimav chagatajskij han Duva Jogo bulo pridusheno u 1268 roci za dopomogoyu yuanskih vijsk vidpravlenih Hubilayem Za cim do 1269 roku bulo provedeno perepis naselennya v Tibeti vidbuvsya podil vsih podatkovih lyudej na lha de i mi de dannikiv buddijskih monastiriv i tibetskih feodaliv i stvoreno lancyug z 27 urtonnih yamskih stancij mizh oblastyu Sak ya i Hanbalikom 1270 roku otrimav titul imperskogo nastavnika dishi z yashmavoyu pechatkoyu posadu ochilnika buddizmu imperiyi ta pravo priznachati miscevih namisnikiv temnikiv a jogo nakazi v Tibeti dorivnyuvalisya imperatorskim Dlya upravlinnya Pagba lama priznachiv dpon cheniv sho perebuvali bezposeredno v monastiri Sak ya yakim pidporyadkovuvalisya dpon cheni kozhnogo z cholka regioniv Pered timi vidpovidali 13 triponiv temnikiv Nevdovzi perebravsya do Sinkuni suchasne Gansu 1271 roku z ogoloshennyam dinastiyi Yuan nadav Hubilayu tituli Chakravartina i Dharmaradzhi volodarya viri Natomist Pagba lama otrimav 1 tis lyan sribka i 59 ruloniv shovku 1274 roku peredav posadu dishi svoyemu zvedenomu bratovi Rinchen G yalcenu pislyachogo povernuvsya do Tibetu 1276 roku pribuv do monastirya Sak ya 1277 roku sklilav veliki zbori buddistskih shkil debulo zakripleno perevagu Sak ya Pomer u palaci Lhakhang u Sak yi 1280 roku Deyakij chas pidozryuvali sho jogo bulo otruyeno kolishnim dpon chenom Kyunga Sanpo Golovoyu Sak yi stav nebizh pomerlogo Dharmapala Raksita Primitki red a b Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Trove 2009 d Track Q18609226 Deutsche Nationalbibliothek Record 118966294 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al am an ap ar as at au af ah ac ash ash ayu aya ba bb bv bg bd be bzh Buddhist Digital Archives Tibetan Buddhist Resource Center d Track Q30324366d Track Q118954234 a b https en wikipedia org wiki Sakya TrizinDzherela red Tsepon W D Shakabpa 1967 Tibet A Political History Yale University Press ISBN 978 0 9611474 1 9 Mote Frederick W 2003 Imperial China 900 1800 Harvard University Press ISBN 978 0 674 01212 7 Coblin W South 2007 A Handbook of Phags Pa Chinese University of Hawaii Press ISBN 978 0 8248 3000 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pagba lama amp oldid 33659366