Павел Марек Гюлле (інші варіанти написання Хілле, Хюлле; пол. Paweł Marek Huelle, 10 вересня 1957, Гданськ — 27 листопада 2023) — польський письменник, журналіст, сценарист.
| Павел Гюлле | |
|---|---|
| пол. Paweł Marek Huelle | |
| Народився | 10 вересня 1957[…] Гданськ, Польська Народна Республіка |
| Помер | 27 листопада 2023 (66 років) Гданськ, Поморське воєводство, Республіка Польща |
| Країна | Республіка Польща |
| Діяльність | сценарист, письменник, журналіст, літературний критик |
| Сфера роботи | література, літературна критика і радіопрограмаd |
| Alma mater | Гданський університет |
| Заклад | Медичний університет у Гданську |
| Мова творів | польська |
| Magnum opus | Who was David Weiser?d |
| Членство | Польський PEN Clubd |
| У шлюбі з | Ida Łotocka-Huelled |
| Нагороди | |
| | |
| Павел Гюлле у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Павел Гюлле закінчив факультет польської філології у Гданському університеті. У серпні 1980 року він був одним із ініціаторів заклику про створення незалежної студентської організації.
Його прийняли на роботу в Незалежну самоврядну професійну спілку «Солідарність», а також він був членом редакції «Głosu Wolnego», який видавали в час І Національного з'їзду делегатів зв'язку. Після впровадження воєнного стану він співпрацював із «Самвидавом».
Павел Гюлле викладав філософію у Гданській медичній академії. В 1994–1999 роках був директором Польського телебачення в Гданську. Свою творчість письменник найчастіше присвячує своєму рідному місту Гданськ. Дебютний роман «Вайзер Давідек» (опублікований 1987) отримав широке міжнародне визнання, перекладений багатьма мовами, а у 2000 році був екранізований Войцехом Марчевським під назвою «Вайзер». Зараз він є членом польського «ПЕН-клубу» і навіть обійняв обов'язки заступника голови цієї організації.
У 2008 році за роман «Тайна вечеря» Павла Хілле було номіновано до літературної нагороди «Ніке», а у 2001 році за книгу «Мерседес-бенц». Завдяки роману «Із листів Грабалу» був лауреатом премії Паспорт Політики.
У 2012 році президент Броніслав Коморовський нагородив його Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі. У 2010 році Павел Гюлле був членом комітету підтримки Броніслава Коморовського, у зв'язку з передчасними виборами президента.
Він один із найяскравіших художніх літописців рідного міста, який стоїть поряд із такими особами як Гюнтер Грасс та Стефан Хвін. Одружений із художницею Ідою Лотоцькою-Гюлле.
Творчість ред.
Павел Гюлле є автором таких книг:
| Рік видання | Переклад назви | Оригінальна назва |
|---|---|---|
| 1987 | Вайзер Давідек | Weiser Dawidek |
| 1991 | Оповідання на час переїзду | Opowiadania na czas przeprowadzki |
| 1994 | Вірші | Wiersze |
| 1996 | Перше кохання та інші оповідання | Pierwsza miłość i inne opowiadania |
| 2001 | Мерседес-бенц. Із листів Грабалу | Mercedes-Benz. Z listów do Hrabala |
| 2002 | Я був самотній і щасливий | Byłem samotny i szczęśliwy |
| 2004 | Касторп | Castorp |
| 2007 | Тайна вечеря | Ostatnia Wieczerza |
| 2008 | Оповідання холодного моря | Opowieści chłodnego morza |
| 2014 | Співай, сади | Śpiewaj ogrody |
Павел Гюлле також є співавтором сценаріїв до деяких фільмів.
За мотивами його творчості неодноразово ставилися спектаклі: в Театрі телебачення «Стіл» (2000) та «Срібний дощ» (2000), а також «Купальня Острув» в Театрі імені Юліуша Остерви в Любліні. У 2000 році Войцех Марчевський зняв фільм «Вайзер» на основі роману письменника.
Твори українською ред.
- «Тотальний футбол». Жадан Сергій, Сняданко Наталка, Ушкалов Сашко, Положій Євген, Марек Беньчик, Гюлле Павел, Ґерке Наташа, Пйотр Семйон. Переклад з польської Богдана та Дзвінка Матіяш, Ст. 216
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122223330 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- https://tvn24.pl/polska/pawel-huelle-nie-zyje-pisarz-mial-66-lat-7456927
- ↑ Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
Посилання ред.
- «Грані-Т»
- Равлики, калюжі, дощ [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Вербалізація концепту «Зовнішність людини» в мовному просторі Ю. Андруховича та П. Гюлле [ 3 вересня 2020 у Wayback Machine.]