www.wikidata.uk-ua.nina.az

П ятка П я тка село в Україні розташоване в Чуднівській громаді Житомирського району Житомирської області Населення стан

П'ятка

П'я́тка — село в Україні, розташоване в Чуднівській громаді, Житомирського району, Житомирської області. Населення становить 714 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чуднівська міська рада. Розташоване за 20 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Михайленки. Дворів — 630.

село П'ятка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район  Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18040610270056246
Облікова картка П'ятка 
Основні дані
Засноване на початку XIV століття
Населення 714
Площа 4,8912 км²
Густота населення 146,0 осіб/км²
Поштовий індекс 13222
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 50°01′16″ пн. ш. 28°21′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		228 м
Відстань до
обласного центру 		56,1 км
Відстань до
районного центру 		18,5 км
Місцева влада
Адреса ради 13222, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. П'ятка, вул. Жданівського, 15
Староста Ткачук Анатолій Дмитрович
Карта
П'ятка
П'ятка
Мапа

 П'ятка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: П'ятка (значення).

Походження назви Редагувати

За одною з версій назва походить від назви річки П'яток. За іншою — село лежить на п'яти горбах.

Історія Редагувати

На околицях села 23 січня 1593 відбулася битва між українськими повстанцями та польськими військами у ході козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.

Містечко служило форпостом між Бердичевом та Чудновом, перебувало у володінні князя Костянтина Острозького. Припускають, що село набагато давніше, ніж вважається. Під селом була влаштована мережа підземних тунелів, залишки якої існують до теперішнього часу.

Церква Воскресіння Словущого

Під час повстання Богдана Хмельницького 1648—1654 рр. під П'яткою відбувалися бої козацьких загонів проти польських військ.

Станом на 1885 рік у колишньому приватному (власницькому) містечку, центрі П'ятківської волості Житомирського повіту Київської губернії, мешкало 1170 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 заїжджі двори, 3 заїжджі будинки, кілька крамничок, відбувався щорічний ярмарок. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2703 осіб (1301 чоловічої статі та 1402 — жіночої), з яких 1842 — православної віри, 836 — юдейської.

В роки буржуазно-демократичної революції 1905—1907 рр. тут відбувалися масові селянські виступи.

Радянські війська захопили село в січні 1918 року.

На початку XX століття в містечку проживало багато євреїв, але під час Другої світової війни майже всі були знищені.

В роки Другої світової війни до Червоної армії було мобілізовано 330 мешканців села, 109 з них загинули, 205 — були нагороджені орденами і медалями СРСР.

У 1999 році за порятунок євреїв Праведниками народів світу були визнані жителі села Семен та Секлета Ромчуки.

Населення Редагувати

  • 1170 ос. (1885)
  • 2703 ос. (1897)
  • 1609 ос. (1970)
  • 1200 ос. (2001)
  • Чисельності наявного населення села станом на 01.01.2021 року становить 714 осіб.

Інфраструктура Редагувати

За радянських часів на території П'ятки розташовувалася центральна садиба колгоспу «Пам'ять Леніна», який обробляв 4712 га землі, в т. ч. 3582 га орної. Вирощували зернові культури та овочі. Було розвинутим м'ясо-молочне тваринництво.

Установи освіти та культури Редагувати

  • П'ятківська гімназія.
  • П'ятківський ЗДО.
  • Сільський клуб.
  • Бібліотечний пункт №8.

Медичні заклади Редагувати

  • аптечний пункт
  • ветеринарна клініка

Історичні пам'ятки Редагувати

  • П'ятківська церква. Церква Воскресіння Словущого, середина ХІХ ст.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Картка Чуднівської громади https://chudniv-miskrada.gov.ua/structure/
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'ятка

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
P ya tka selo v Ukrayini roztashovane v Chudnivskij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 714 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Chudnivska miska rada Roztashovane za 20 km vid rajonnogo centru ta za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Mihajlenki Dvoriv 630 selo P yatkaGerb P yatki Prapor P yatkiKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Chudnivska miska gromadaKod KATOTTG UA18040610270056246Oblikova kartka P yatka Osnovni daniZasnovane na pochatku XIV stolittyaNaselennya 714 1 Plosha 4 8912 km Gustota naselennya 146 0 osib km Poshtovij indeks 13222Telefonnij kod 380 4139Geografichni daniGeografichni koordinati 50 01 16 pn sh 28 21 54 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 228 mVidstan dooblasnogo centru 56 1 kmVidstan dorajonnogo centru 18 5 kmMisceva vladaAdresa radi 13222 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s P yatka vul Zhdanivskogo 15Starosta Tkachuk Anatolij DmitrovichKartaP yatkaP yatkaMapa P yatka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yatka znachennya Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Infrastruktura 4 1 Ustanovi osviti ta kulturi 4 2 Medichni zakladi 5 Istorichni pam yatki 6 Div takozh 7 Primitki 8 Posilannya 9 DzherelaPohodzhennya nazvi RedaguvatiZa odnoyu z versij nazva pohodit vid nazvi richki P yatok Za inshoyu selo lezhit na p yati gorbah Istoriya RedaguvatiNa okolicyah sela 23 sichnya 1593 vidbulasya bitva mizh ukrayinskimi povstancyami ta polskimi vijskami u hodi kozackogo povstannya pid provodom Krishtofa Kosinskogo Mistechko sluzhilo forpostom mizh Berdichevom ta Chudnovom perebuvalo u volodinni knyazya Kostyantina Ostrozkogo Pripuskayut sho selo nabagato davnishe nizh vvazhayetsya Pid selom bula vlashtovana merezha pidzemnih tuneliv zalishki yakoyi isnuyut do teperishnogo chasu nbsp Cerkva Voskresinnya SlovushogoPid chas povstannya Bogdana Hmelnickogo 1648 1654 rr pid P yatkoyu vidbuvalisya boyi kozackih zagoniv proti polskih vijsk Stanom na 1885 rik u kolishnomu privatnomu vlasnickomu mistechku centri P yatkivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 1170 osib nalichuvalos 127 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva sinagoga yevrejskij molitovnij budinok 2 zayizhdzhi dvori 3 zayizhdzhi budinki kilka kramnichok vidbuvavsya shorichnij yarmarok 2 Za 10 ta 12 verst smolyani zavodi Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2703 osib 1301 cholovichoyi stati ta 1402 zhinochoyi z yakih 1842 pravoslavnoyi viri 836 yudejskoyi 3 V roki burzhuazno demokratichnoyi revolyuciyi 1905 1907 rr tut vidbuvalisya masovi selyanski vistupi Radyanski vijska zahopili selo v sichni 1918 roku Na pochatku XX stolittya v mistechku prozhivalo bagato yevreyiv ale pid chas Drugoyi svitovoyi vijni majzhe vsi buli znisheni V roki Drugoyi svitovoyi vijni do Chervonoyi armiyi bulo mobilizovano 330 meshkanciv sela 109 z nih zaginuli 205 buli nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR U 1999 roci za poryatunok yevreyiv Pravednikami narodiv svitu buli viznani zhiteli sela Semen ta Sekleta Romchuki Naselennya Redaguvati1170 os 1885 2703 os 1897 1609 os 1970 1200 os 2001 Chiselnosti nayavnogo naselennya sela stanom na 01 01 2021 roku stanovit 714 osib Infrastruktura RedaguvatiZa radyanskih chasiv na teritoriyi P yatki roztashovuvalasya centralna sadiba kolgospu Pam yat Lenina yakij obroblyav 4712 ga zemli v t ch 3582 ga ornoyi Viroshuvali zernovi kulturi ta ovochi Bulo rozvinutim m yaso molochne tvarinnictvo Ustanovi osviti ta kulturi Redaguvati P yatkivska gimnaziya P yatkivskij ZDO Silskij klub Bibliotechnij punkt 8 Medichni zakladi Redaguvati aptechnij punkt veterinarna klinikaIstorichni pam yatki RedaguvatiP yatkivska cerkva Cerkva Voskresinnya Slovushogo seredina HIH st Div takozh RedaguvatiBitva pid P yatkoyu Primitki Redaguvati Kartka Chudnivskoyi gromadihttps chudniv miskrada gov ua structure Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 26 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yatkaPogoda v seli P yatka Sajt sela P yatka Simon Pekalid Pro ostrozku vijnu pid P yatkoyu proti nizovih Dzherela RedaguvatiPiatka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 65 pol S 65 pol P yatka Chudnivskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yatka amp oldid 39238138