П'ясток

П'я́сток, п'ясть (лат. metacarpus) — частина скелета верхньої кінцівки між кістками зап'ястка і фалангами пальців. Його утворюють п'ять коротких трубчастих кісток кисті (метакарпалії, від metacarpalia), що відходять у вигляді променів від зап'ястя. Нумерація п'ясних кісток відповідає нумерації пальців, що зчленовуються з ними. У п'ясних кістках розрізняють основу (basis), тіло (corpus) і головку (caput). Відповідає плесну стопи.

П'ясток
Ліва рука спереду (з боку долоні). П'ясткові кістки виділені червоним.
П'ять п'ясткових кісток, за номерами. Ліва рука спереду (з боку долоні).
Деталі
Ідентифікатори
Латина	os metacarpale pl. ossa metacarpalia
MeSH	D050279
TA98	A02.4.09.001
TA2	1264
FMA	9612
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Назва

Грецький лікар Гален вживав щодо п'ястка термін μετακάρπιον. У латинській адаптації він мав форму metacarpium, але зараз в анатомічній термінології використовується менш схожий на оригінальну назву термін metacarpus. Грецька назва утворена від μετα («за», «далі») та καρπός («зап'ясток»). У значенні «п'ястковий» використовуються латинські прикметники metacarpius, metacarpicus, metacarpiaeus, metacarpeus, metacarpianus та metacarpalis. Найбільш правильним є варіант metacarpius, оскільки він походить від грец. μετακάρπιος. Варіант metacarpalis (наприклад, у назві ossa metacarpalia — «п'ясткові кістки») утворений від грецького кореня доданням латинського суфікса, деякі анатоми не схвалюють вживання подібних гібридних форм.

Українська назва п'ясток, п'ясть сходить до прасл. *pęti («п'ясти, натягувати»).

Будова

Потовщений проксимальний кінець п'ясткової кістки називається її основою. П'ясткова кістка зчленена як з дистальним рядом кісток зап'ястя, так і з сусідніми п'ястковими кістками. Тіло п'ясткової кістки (її основна частина) має дещо вигнуту до тилу форму, містить живильний канал (canalis nutricius), що відкривається з боку долоні кістки живильним отвором (foramen nutricium). Голівка (дистальний епіфіз) п'ясткової кістки кулеподібна, її суглобна поверхня дещо підвищена зі сторони долоні.

Суглоби

Окрім п'ястково-фалангових суглобів^[en] (articulationes metacarpophalangeae), що сполучають п'ясткові кістки з відповідними фалангами, перші з'єднуються з кістками зап'ястка зап'ястково-п'ястковими суглобами^[en] (articulationes carpometacarpeae, articulationes carpometacarpales):

• перша п'ясткова — з кісткою-трапецією;
• друга п'ясткова — з кісткою-трапецією, трапецієподібною, головчастою і третьою п'ястковою;
• третя п'ясткова — з головчастою, другою та четвертою п'ястковими;
• четверта п'ясткова — з головчастою, гачкуватою, третьою та п'ятою п'ястковими;
• п'ята п'ясткова — з гачкуватою і четвертою п'ястковою.

Фаланги Дистальна Середня Проксимальна ДМС ПМС ПФС ЗПС ПЗС П'ясток I II III IV V Зап'ясток Трапеція Трапецієподібна Головчаста Гачкувата Горохоподібна Тригранна Півмісяцева Човноподібна Променева кістка Ліктьова кістка

Кисть людини. П'ястні кістки виділені жовтим. Ліва рука, вигляд спереду (з боку долоні).

Інші тварини

Принцип гомології, показаний на прикладі еволюційного розвитку п'ясткових кісток у різних груп ссавців. Третя п'ясткова кістка виділена червоним, плечова кістка — штрихуванням.

У чотириногих тварин п'ясткові кістки утворюють частину передніх стоп, і часто їхня кількість зменшується відповідно до кількості пальців. У пальцехідних і кігтехідних (унгулятів) п'ясткові кістки видовжені і зміцнілі, вони утворюють додатковий сегмент кінцівки, який сприяє підвищенню швидкості їхнього бігу. Як у птахів, так і в кажанів п'ясткові кістки утворюють частину крила.

Примітки

1. П'ясть // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Hyrtl, J. (1880). Onomatologia Anatomica. Geschichte und Kritik der anatomischen Sprache der Gegenwart. Wien: Wilhelm Braumüller. K.K. Hof- und Universitätsbuchhändler.
3. Liddell, H.G. & Scott, R. (1940). A Greek-English Lexicon. revised and augmented throughout by Sir Henry Stuart Jones. with the assistance of. Roderick McKenzie. Oxford: Clarendon Press.
4. Schreger, C.H.Th.(1805). Synonymia anatomica. Synonymik der anatomischen Nomenclatur. Fürth: im Bureau für Literatur.
5. Triepel, H. (1908). Memorial on the anatomical nomenclature of the anatomical society. In A. Rose (Ed.), Medical Greek. Collection of papers on medical onomatology and a grammatical guide to learn modern Greek (pp. 176—193). New York: Peri Hellados publication office.
6. Triepel, H. (1910). Nomina Anatomica. Mit Unterstützung von Fachphilologen. Wiesbaden: Verlag J.F. Bergmann.
7. His, W. (1895). Die anatomische Nomenclatur. Nomina Anatomica. Der von der Anatomischen Gesellschaft auf ihrer IX. Versammlung in Basel angenommenen Namen. Leipzig: Verlag Veit & Comp.
8. Federative Committee on Anatomical Terminology (FCAT) (1998). Terminologia Anatomica. Stuttgart: Thieme
9. Triepel, H. (1910). Die anatomischen Namen. Ihre Ableitung und Aussprache. Mit einem Anhang: Biographische Notizen.(Dritte Auflage). Wiesbaden: Verlag J.F. Bergmann.
10. Triepel, H. & Stieve, H. (1936). Die anatomischen Namen. Ihre Ableitung und Aussprache. Anhang: Eigennamen, die früher in der Anatomie verwendet wurden.(Achtzehnte Auflage). Berlin/Heidelberg: Springer-Verlag.
11. Siebenhaar, F.J. (1850). Terminologisches Wörterbuch der medicinischen Wissenschaften. (Zweite Auflage). Leipzig: Arnoldische Buchhandlung.
12. International Anatomical Nomenclature Committee (1966). Nomina Anatomica . Amsterdam: Excerpta Medica Foundation.
13. Foster, F.D. (1891—1893). An illustrated medical dictionary. Being a dictionary of the technical terms used by writers on medicine and the collateral sciences, in the Latin, English, French, and German languages. New York: D. Appleton and Company.
14. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

• Анатомічний словник — П'ясні кістки (ossa metacarpi)