Отто V Високий (*Otto V. der Lange, бл.1246 — 1298) — маркграф Бранденбург-Зальцведеля у 1267—1298 роках.
| Отто V | |
|---|---|
| Народився | бл. 1246 Прага, Королівство Богемія |
| Помер | 1298 |
| Поховання | Ленінське абатство |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | письменник, поет |
| Знання мов | німецька |
| Титул | маркграф Бранденбург-Зальцведеля |
| Посада | регент |
| Термін | 1267—1298 роки |
| Попередник | Отто III |
| Наступник | Альбрехт III Герман I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Асканії |
| Батько | Отто III |
| Мати | Божена Пржемисловна |
| Брати, сестри | Kunigunde of Brandenburg, Duchess of Slavoniad, Отто VI, Альбрехт III, Йоган III і Matilda of Brandenburgd |
| У шлюбі з | Юдіта Геннеберг-Кобург |
| Діти | 3 сина і 4 доньки |
| | |
Життєпис Редагувати
Походив з династії Асканіїв. Другий син Отто III, маркграфа Бранденбургу, та Божени (доньки Вацлава I, короля Богемії). Народився близько 1246 року. Молоді роки провів при дворі вуйка Оттокара II, короля Богемії.
У 1267 році після смерті Отто III разом з братами Йоганом III, Отто VI і Альбрехтом III стає Бранденбург-Зальцведельським маркграфом.
У 1278 році після загибелі Оттокара II у війні з Рудольфом I Габсбургом, імператором Священної Римської імперії, Оттон V рушив до Праги, де вступив у боротьбу за опікунство над малолітнім королем Вацлавом II. Зрештою Отто Довгий зумів перемогти й опанувати Богемією, для чого привів свої війська з Бранденбургу. Від імені Вацлава ІІ маркграф Отто V Довгий зрікся 1279 р. Австрії, Штирії, Каринтії, п'ятої частини Моравії на користь Габсбурга.
Для зміцнення свого становища маркграф заручився підтримкою матері Вацлава II — Кунегунди. Втім корупція та захоплення посад німцями викликало невдоволення знаті та шляхти. В результаті Отто V відправив Вацлава II до Бранденбург-Зальцведеля, звільнивши лише після сплати викупу Кунегундою прав регентства за 20 тис. марок сріблом та передачі богемських володінь у маркграфстві Верхня Лужица, що відбулося 1283 року.
У 1290 році вступив у конфлікт зі стриєчним братом Отто IV, маркграфом Бранденбург-Штендаля, щодо володінь у Померанії. Для протистояння останньому уклав союз з Легніцьким та Бжецьким князівствами. 1292 року під час виборів нового імператора підтримав кандидатуру Адольфа, графа Нассау. У 1294 році суперечка Отто IV і Отто V переросла у війну, яку було припинено у 1295 році за посередництва німецького короля Адольфа I.
В подальші роки все ж намагався втрутитися в справи Східної Поморянії, проте наштовхнувся на опір Пшемисла II, короля Польщі. Помер у 1298 році. Йому спадкували син Герман I, брати Отто VIта Альбрехт III.
Родина Редагувати
Дружина — Юдіта, донька Германа I, фон Геннеберг-Кобурга.
Діти:
- Матильда (бл.1270—1298), дружина Генрика IV, Великого князя Польщі
- Герман (бл. 1275—1308), маркграф у 1298—1308 роках
- Отто (д/н—1307)
- Кунегунда (д/н—1317)
- Беатрікс (д/н—1316), дружина Болеслава I, князя Яворського
- Юдіт (д/н—1328), дружина Рудольфа I, герцога Саксен-Віттенберг
- Альбрехт (бл. 1283 — бл. 1296)
Джерела Редагувати
- Otto von Heinemann: Otto V. (Markgraf von Brandenburg). In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 24, Duncker & Humblot, Leipzig 1887, S. 663.
- BARTOŠ, Josef; KOVÁŘOVÁ, Stanislava; TRAPL, Miloš. Osobnosti českých dějin. Olomouc: ALDA, 1995. ISBN 80-85600-39-0. Kapitola Braniborský Ota, s. 31.