О́тто Кре́чмер (нім. Otto Kretschmer, 1 травня 1912 року, Гайдау, Нижня Сілезія — 5 серпня 1998, Штраубінг, Баварія) — німецький офіцер-підводник часів Другої світової війни, кавалер Лицарського хреста, капітан другого рангу (з 1 вересня 1944 року), найрезультативніший офіцер-підводник у Другій світовій війні.
| Отто Кречмер | |
|---|---|
| Otto Kretschmer | |
| Кречмер в 1940 році. | |
| Прізвисько | Мовчазний Отто (нім. Otto der Schweigsame) |
| Народження | 1 травня 1912 Німецька імперія, Гайдау, Нижня Сілезія |
| Смерть | 5 серпня 1998 (86 років) Штраубінг, Баварія, ФРН травма головиd |
| Поховання | Північне море |
| Країна | Німеччина |
| Приналежність | Третій Рейх, ФРН |
| Вид збройних сил | Крігсмаріне |
| Освіта | Військово-морська академія Мюрвікаd (27 березня 1933) |
| Член | Deutscher Marinebundd і Arbeitsgemeinschaft Demokratischer Kreised |
| Звання | адмірал флотилії |
| Командування | U-35, U-23, U-99 |
| Війни / битви | Битва за Атлантику |
| Нагороди | |
| Отто Кречмер у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Отто Кречмер закінчив школу в Ексетері (Англія). 9 жовтня 1930 року вступив на флот кадетом. 1 жовтня 1934 року отримав чин лейтенанта. Служив на навчальному кораблі «Niobe» і легкому крейсері «Емден». У січні 1936 року переведений до підводного флоту. З листопада 1936 року служив офіцером на вахтовим U-35. У зв'язку із загибеллю командира в автокатастрофі з 31 липня 1937 року Кречмер став командиром U-35 і в цьому званні здійснив плавання до берегів Іспанії (для підтримки військ Франко). 15 серпня 1937 року був призначений новий командир, і Кречмер ще півтора місяця, до 30 вересня, продовжував виконувати свої обов'язки вахтового офіцера. 1 жовтня 1937 року отримав у командування човен U-23, на якому здійснив 8 походів.
Служба у роки війни Редагувати
12 січня 1940 року торпедував танкер «Денмарк» (10 517 т), місяцем пізніше потопив есмінець «Дарінг». 18 квітня 1940 року призначений командиром підводного човна U-99. 4 серпня 1940 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. У ніч на 4 листопада 1940 року U-99 під командуванням Кречмера потопила англійські допоміжні крейсери «Патроклус» (11 314 т), «Лаурентік» (18 724 т) і «Форфар» (16 402 т). 4 листопада 1940 року Кречмер був нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям. 17 березня 1941 року U-99 була виявлена британським есмінцем «Вокер» і закидана глибинними бомбами. Коли човен сплив, есмінці розстріляли його, після чого Кречмер віддав наказ про затоплення човна. Екіпаж взято в полон. Кречмер пробув до кінця війни в таборі для військовополонених Боуменвіль. 26 грудня 1941 року Отто Кречмер був нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям і мечами. Нагороду йому передав комендант табору.
Післявоєнна служба Редагувати
У 1955 році Отто Кречмер вступив на службу до флоту ФРН. З 1958 року командувач амфібійними військами ФРН. У 1970 році Кречмер вийшов на пенсію в чині адмірала флотилії. Отто Кречмер помер 5 серпня 1998 року в баварському госпіталі, куди потрапив після автокатастрофи.
Бойові результати Редагувати
- 40 суден потоплено, 208 954 брт.
- 3 допоміжних військових судна потоплені, 46 440 брт.
- 1 військовий корабель потоплений, 1 375 т.
- 1 судно захоплене, 2 136 брт.
- 5 суден пошкоджено, 37 965 брт.
- 2 судна невідновно пошкоджені, 15 513 брт.
Звання Редагувати
- Офіцер-анвертер (1 квітня 1930)
- Зеє-кадет (1 жовтня 1930)
- Фенріх-цур-зеє (1 січня 1932)
- Обер-фенріх-цур-зеє (1 квітня 1934)
- Лейтенант-цур-зеє (1 жовтня 1934)
- Обер-лейтенант-цур-зеє (1 червня 1936)
- Капітан-лейтенант (1 червня 1939)
- Корветтен-капітан (19 березня 1941)
- Фрегаттен-капітан (1 вересня 1944)
- Фрегаттен-капітан бундесмаріне (1 грудня 1955)
- Капітан-цур-зеє (12 грудня 1958)
- Адмірал флотилії (15 грудня 1965)
Нагороди Редагувати
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (2 жовтня 1936)
- Залізний хрест 2-го класу (17 жовтня 1939)
- Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (26 жовтня 1939)
- Знак підводника
- Золотий (9 листопада 1939)
- З діамантами
- Залізний хрест 1-го класу (17 грудня 1939) - як капітан-лейтенант і командир підводного човна U-23
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 грудня 1939)
- 5 разів відзначений у Вермахтберіхті
- «Підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Кречмера під час тривалого походу потопив 7 ворожих торгових суден загальною водотоннажністю 56 118 брт, в тому числі 3, які пливли у конвої. Таким чином, на своєму рахунку цей човен має загалом 117 368 брт і британський есмінець "Дарінг".» (3 серпня 1940)
- «До цих результатів приєднався підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Фрауенгайма з 10 кораблями, всього 51 000 брт, підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Кречмера з 7 суднами, всього 45 000 брт, і підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Мьоле з сімома суднами, всього 40 050 брт.» (19 жовтня 1940)
- «Підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта Кречмера потопив 2 британські допоміжні крейсери "Лаурентік" (18 724 т) і "Патроклус" (11 314 т), а також озброєний британський торговець "Касанар" (5 386 брт). Завдяки цьому результату капітан-лейтенант Кречмер досягнув загалом 217 198 брт і став другим командиром підводного човна, який потопив більше 200 000 брт.» (4 листопада 1940)
- «Капітан-лейтенант Кречмер, який щойно повернувся з походу, потопив ворожих кораблів на 34 935 брт. Це означає, що цей офіцер досягнув загальної позначки 252 100 брт і першим досяг позначки 250 000 брт. До цієї суми додаються три допоміжних крейсери ворога і британський есмінець "Дарінг"» (17 грудня 1940)
- «Підводні човни під командуванням корветтен-капітана Кречмера і капітан-лейтенанта Шепке не повернулися зі своїх походів. Обидва човни були задіяні в торпедуванні ворожих конвоїв у найскладніших умовах і, таким чином, значно збільшили свої загальні досягнення. Корветтен-капітан Кречмер, окрім того, що потопив 3 ворожих есмінці, 2 з яких - підчас свого останнього походу, загалом потопив ворожих кораблів на 313 611 брт, включаючи допоміжні крейсери "Патроклус", "Лаурентік" і "Форфар". Капітан лейтенант Шепке загалом потопив ворожих кораблів на 233 611 брт. Обидва командири були нагороджені дубовим листям до Лицарського Хреста Залізного хреста на честь їх видатних заслуг у боротьбіза свободу німецького народу і здобули вічну славу разом із своїми хоробрими екіпажами. деякі члени екіпажів, серед них - корветтен-капітан Кречмер, опинилися у полоні.» (25 квітня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Хрест (4 серпня 1940) - як капітан-лейтенант і командир підводного човна U-99
- Дубове листя (№6; 4 листопада 1940) - як капітан-лейтенант і командир підводного човна U-99
- Мечі (№5; 26 грудня 1941) - як корветтен-капітан і командир підводного човна U-99
- Нагородний бінокль фірми Zeiss, виготовлений на замовлення Карла Деніца. Після захоплення Кречмера в полон бінокль на правах військового трофею привласнив Дональд Макінтайр, командир есмінця «Волкер».
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Otto_Kretschmer
- https://www.spiegel.de/spiegel/print/d-31971451.html
- Kretschmer, Otto - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 14 вересня 2018.
Література Редагувати
- Теренс Робертсон. Подводный ас Третьего рейха. Боевые победы Отто Кречмера, командира субмарины «U-99». 1939—1941 — Центрполиграф, 2009. — 224 с. (рос.) — ISBN 978-5-9524-4332-7.
- Митчем-мл., Сэмюэл Уильям; Мюллер Джин. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders / Пер. Т. Н. Замиловой, А. В. Бушуева, А. Н. Фельдшерова. — Смоленск : Русич, 1995. — 475 с. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
- Дональд Макинтайр. Немецкие субмарины под прицелом английских эсминцев - Москва: Центрполиграф, 2010 - с. 58.