www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отто Вагенер 24 квітня 1888 Дурлах Німецька імперія 9 серпня 1971 Кімінг ФРН державний і партійний діяч Ваймарської респ

Отто Вагенер

Отто Вагенер (24 квітня 1888 , Дурлах, Німецька імперія — †9 серпня 1971, Кімінг, ФРН) — державний і партійний діяч Ваймарської республіки, генерал-майор Вермахту. У 1929—1931 роках начальник штабу СА. Економічний радник і довірена особа Адольфа Гітлера.

Отто Вагенер
Otto Wagener
1929 — 1931
Попередник: посада започаткована
Спадкоємець: Ернст Рем
 
Ім'я при народженні: нім. Otto Wilhelm Heinrich Wagener
Народження: 29 квітня 1888(1888-04-29)
Дурлах, Німецька імперія
Смерть: 9 серпня 1971(1971-08-09) (83 роки)
Кімінг ФРН
Країна: Німеччина
Освіта: JMU
Ступінь: доктор філософії
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
 
Військова служба
Звання:  Генерал-майор до розпорядження
Битви: Перша Світова Війна
Друга Світова Війна
Нагороди:
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Балтійський хрест
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Почесний кут старих бійців
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Вагенер 8 травня 1945 року підписує здачу архіпелагу Додеканес о. Сімі (перший зліва)

Отто Вагенер народився в Дурлаху в родині промисловця. Закінчивши гімназію, пішов до війська ставши офіцером. Брав участь у Першій світовій війні, був призначений в Генштаб.

Після війни Вагенера залучили до планування нападу на місто Познань, але згодом він був змушений виїхати до країн Балтії, щоб уникнути арешту. Там об'єднує групи Фрайкора в Німецькій Легіон, ставши його начальником штабу. Вагенер прийняв керівництво Легіоном після смерті його попереднього керівника капітана-цур-зее Пауля Зіверта 16 листопада 1919 року. 23 листопада керівником Легіону стає майор Левенфельд, а Вагенер знову стає начальником штабу. У грудні 1919 року внаслідок поранень у боях під Торенсбергом був вимушений піти з Легіону, та повернутися до Німеччини.

Після повернення до Німеччини, брав активну участь в операціях Фрайкора у Верхної Сілезії, Саксонії, і Рурському регіоні. Підтримував дружні відносини з товаришами по Фрайкору, зокрема з братами Отто та Грегором Штрассерами.

У 1920 році він вивчав економіку і зумів розширити свої знання, подорожуючи за кордоном. У 1929 році Вагенер приєднався до НСДАП та штурмових загонів, завербований своїм старим товаришем по Фрайкору, Францом Пфеффером фон Заломоном. Вагенер був в змозі поставити свої ділові якості і контакти для використання націонал-соціалістів. У жовтні 1929 року був призначений на новоутворену посаду начальника штабу СА, ставши першим помічником Пфеффера фон Заломона.

У січні 1931 року Вагенер перейшов до політико-економічного відділу НСДАП, а в вересні 1932 року він був призначений особистим радником з економічних питань Адольфа Гітлера. Гітлер призначив його рейхскомісаром в економічних справах, займав цю посаду з квітня по червень 1933 року. Вагенера було замінено на посаді рейхскомісара з економічних питань на Вільгельма Кеплера.

У 1933 році він став членом рейхстагу. У 1934 році під час різанини верховного керівництва СА (Ніч довгих ножів) Вагенера тимчасово затримали, але він був реабілітований і відновив свою кар'єру вже у Вермахті.

У квітні 1940 року гауптман Вагенер отримує посаду ординарця у штабі 6-ї армії Вермахту. З 12 травня до кінця серпня 1940 року, він служив у Генеральному штабі сухопутних сил. 15 березня 1941 року отримує військове звання майор, а 1 червня 1942 року стає оберст-лейтенантом. У січні 1943 року його було призначено командиром 117-го резервного полку та 1 серпня 1943 підвищено до оберста.

З 20 липня 1944 року брав участь у Балканській кампанії. Був командувачем військами південної частини Егейського моря та військовим губернатором архіпелагу Додеканес. 1 грудня 1944 року отримує звання генерал-майора. Частини Вагенера були блоковані Британським флотом на Родосі, і у травні 1945 року Вагенер здається Союзникам.

Після війни, Вагенер перебував спершу в британському, а потім (1947—1951) у італійському таборі військовополонених.

У 1951 році канцлер ФРН Конрад Аденауер докладає зусиль, щоб звільнити полонених німецьких офіцерів. 4 червня 1951 року Вагенер став вільним.

Ще у 1946 році знаходячись у британському полоні, Вагенер пише мемуари про Гітлера та ранню історію НСДАП під назвою «Гітлер: Спогади довіреного». Але його мемуари були опубліковані лише через шість років після смерті Вагенера, у 1977 році.

Отто Вагенер помер в Кімінгу в 1971.

Звання ред.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • Von der Heimat geächtet, Belser, Stuttgart 1920
  • Grundlagen und Ziele der nationalsozialistischen Wirtschaftspolitik, Eher, München 1932
  • Nationalsozialistische Wirtschaftsauffassung und berufsständischer Aufbau, Wirtschaftspolitischer Verlag, Berlin 1933
  • Hitler aus nächster Nähe. Aufzeichnungen eines Vertrauten 1929—1932, Ullstein, Berlin 1978, ISBN 3-550-07351-8, Hg. Henry Ashby Turner

Примітки ред.

  1. Отто Штрассер Гітлер та Я (в перекладі С. Чарного.). Серія: Імперія III рейх. — М.: «Яуза», «Ексмо», 2005. — С. 3. — 320 с. — ISBN 5-699-08702-8
  2. Ernst Klee: Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt 2003, S. 649. (нім.)

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Кершоу Ян. Гітлер (в перекладі Коваля Н. Л., Гриценко А. Д.). — К.: Мегатайп, 2000. — 240 с. — ISBN 5-85722-096-3, ББК 63.3 (4Нім)-8 РУБ 9 (М4)(Нім)
  • Макнаб Кріс. Третій рейх.1933—1945 (в перекладі М. Борисова). — М.: ТОВ «АСТ», «Астрель», «ОГИЗ», 2011. — 288 с. — ISBN 978-5-17-070099-8, 978-5-271-30807-9, 978-1-906626-51-8(рос.)
  • Уільямсон Г. СС-інструмент терору (в перекладі Бушуєва О. В., Соколова І. С.). — Смоленськ: «Русич», 1999. — 415 с. — ISBN 5-88590-961-X, 0-283-06280-0(рос.)
  • Семенов С. СА-штурмові загони НСДАП. — М.: «Яуза», 2006. — 352 с. — ISBN 5-87849-204-0 (рос.)
  • Ernst Klee: Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt 2003. (нім.)
  • Ernst Klee: Persilscheine und falsche Pässe. Wie die Kirchen den Nazis halfen. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt 1992, ISBN 3-596-10956-6. (нім.)
  • Kershaw Ian Hitler 1889—1936. Hubris — New York: W. W. Norton & Company, 1999. — ISBN 0-393-04671-0 (англ.)
  • Отто Штрассер Гітлер та Я (в перекладі С. Чарного.). Серія: Імперія III рейх. — М.: «Яуза», «Ексмо», 2005. — 320 с. — ISBN 5-699-08702-8(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Otto Vagener 24 kvitnya 1888 Durlah Nimecka imperiya 9 serpnya 1971 Kiming FRN derzhavnij i partijnij diyach Vajmarskoyi respubliki general major Vermahtu U 1929 1931 rokah nachalnik shtabu SA Ekonomichnij radnik i dovirena osoba Adolfa Gitlera Otto Vagener Otto WagenerNachalnik shtabu SA1929 1931Poperednik posada zapochatkovanaSpadkoyemec Ernst Rem Im ya pri narodzhenni nim Otto Wilhelm Heinrich WagenerNarodzhennya 29 kvitnya 1888 1888 04 29 Durlah Nimecka imperiyaSmert 9 serpnya 1971 1971 08 09 83 roki Kiming FRNKrayina NimechchinaOsvita JMUStupin doktor filosofiyiPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini Vijskova sluzhbaZvannya General major do rozporyadzhennyaBitvi Persha Svitova VijnaDruga Svitova VijnaNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest 1 go klasu ordena Fridriha Vyurtemberg Licarskij hrest ordena Vijskovih zaslug Karla Fridriha Silezkij Orel 2 go stupenya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Shturmovij pihotnij znak v sribli Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechamiBaltijskij hrest Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Pochesnij kut starih bijcivPochesna zastibka na ordensku strichku dlya Suhoputnih vijsk Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Zvannya 3 Nagorodi 4 Bibliografiya 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaBiografiya red nbsp Vagener 8 travnya 1945 roku pidpisuye zdachu arhipelagu Dodekanes o Simi pershij zliva Otto Vagener narodivsya v Durlahu v rodini promislovcya Zakinchivshi gimnaziyu pishov do vijska stavshi oficerom Brav uchast u Pershij svitovij vijni buv priznachenij v Genshtab Pislya vijni Vagenera zaluchili do planuvannya napadu na misto Poznan ale zgodom vin buv zmushenij viyihati do krayin Baltiyi shob uniknuti areshtu Tam ob yednuye grupi Frajkora v Nimeckij Legion stavshi jogo nachalnikom shtabu Vagener prijnyav kerivnictvo Legionom pislya smerti jogo poperednogo kerivnika kapitana cur zee Paulya Ziverta 16 listopada 1919 roku 23 listopada kerivnikom Legionu staye major Levenfeld a Vagener znovu staye nachalnikom shtabu U grudni 1919 roku vnaslidok poranen u boyah pid Torensbergom buv vimushenij piti z Legionu ta povernutisya do Nimechchini Pislya povernennya do Nimechchini brav aktivnu uchast v operaciyah Frajkora u Verhnoyi Sileziyi Saksoniyi i Rurskomu regioni Pidtrimuvav druzhni vidnosini z tovarishami po Frajkoru zokrema z bratami Otto ta Gregorom Shtrasserami 1 U 1920 roci vin vivchav ekonomiku i zumiv rozshiriti svoyi znannya podorozhuyuchi za kordonom U 1929 roci Vagener priyednavsya do NSDAP ta shturmovih zagoniv zaverbovanij svoyim starim tovarishem po Frajkoru Francom Pfefferom fon Zalomonom Vagener buv v zmozi postaviti svoyi dilovi yakosti i kontakti dlya vikoristannya nacional socialistiv U zhovtni 1929 roku buv priznachenij na novoutvorenu posadu nachalnika shtabu SA stavshi pershim pomichnikom Pfeffera fon Zalomona U sichni 1931 roku Vagener perejshov do politiko ekonomichnogo viddilu NSDAP a v veresni 1932 roku vin buv priznachenij osobistim radnikom z ekonomichnih pitan Adolfa Gitlera Gitler priznachiv jogo rejhskomisarom v ekonomichnih spravah zajmav cyu posadu z kvitnya po cherven 1933 roku Vagenera bulo zamineno na posadi rejhskomisara z ekonomichnih pitan na Vilgelma Keplera U 1933 roci vin stav chlenom rejhstagu U 1934 roci pid chas rizanini verhovnogo kerivnictva SA Nich dovgih nozhiv Vagenera timchasovo zatrimali 2 ale vin buv reabilitovanij i vidnoviv svoyu kar yeru vzhe u Vermahti U kvitni 1940 roku gauptman Vagener otrimuye posadu ordinarcya u shtabi 6 yi armiyi Vermahtu Z 12 travnya do kincya serpnya 1940 roku vin sluzhiv u Generalnomu shtabi suhoputnih sil 15 bereznya 1941 roku otrimuye vijskove zvannya major a 1 chervnya 1942 roku staye oberst lejtenantom U sichni 1943 roku jogo bulo priznacheno komandirom 117 go rezervnogo polku ta 1 serpnya 1943 pidvisheno do obersta Z 20 lipnya 1944 roku brav uchast u Balkanskij kampaniyi Buv komanduvachem vijskami pivdennoyi chastini Egejskogo morya ta vijskovim gubernatorom arhipelagu Dodekanes 1 grudnya 1944 roku otrimuye zvannya general majora Chastini Vagenera buli blokovani Britanskim flotom na Rodosi i u travni 1945 roku Vagener zdayetsya Soyuznikam Pislya vijni Vagener perebuvav spershu v britanskomu a potim 1947 1951 u italijskomu tabori vijskovopolonenih U 1951 roci kancler FRN Konrad Adenauer dokladaye zusil shob zvilniti polonenih nimeckih oficeriv 4 chervnya 1951 roku Vagener stav vilnim She u 1946 roci znahodyachis u britanskomu poloni Vagener pishe memuari pro Gitlera ta rannyu istoriyu NSDAP pid nazvoyu Gitler Spogadi dovirenogo Ale jogo memuari buli opublikovani lishe cherez shist rokiv pislya smerti Vagenera u 1977 roci Otto Vagener pomer v Kimingu v 1971 Zvannya red Fanen yunker 9 lipnya 1906 Fenrih 22 bereznya 1907 Lejtenant 18 listopada 1907 patent vid 22 travnya 1906 roku Oberlejtenant 8 listopada 1914 Gauptman 18 grudnya 1915 Gruppenfyurer SA 18 grudnya 1931 Gauptman do rozporyadzhennya 1 kvitnya 1940 Major do rozporyadzhennya 5 bereznya 1941 Oberst lejtenant do rozporyadzhennya 1 chervnya 1942 Oberst do rozporyadzhennya 1 serpnya 1943 General major do rozporyadzhennya 1 grudnya 1944 Nagorodi red Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Orden Fridriha Vyurtemberg licarskij hrest 1 go klasu z mechami Licarskij hrest ordena Vijskovih zaslug Karla Fridriha Baltijskij hrest Silezkij Orel 2 go stupenya Pochesnij doktor filosofiyi Vyurcburzkogo universitetu 1924 Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Pochesnij kut starih bijciv Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 29 travnya 1940 1 go klasu 29 chervnya 1943 Shturmovij pihotnij znak v sribli Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu z mechami 1 go klasu 20 kvitnya 1942 Pochesna zastibka na ordensku strichku dlya Suhoputnih vijsk 17 kvitnya 1944 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 5 travnya 1945 Bibliografiya red Von der Heimat geachtet Belser Stuttgart 1920 Grundlagen und Ziele der nationalsozialistischen Wirtschaftspolitik Eher Munchen 1932 Nationalsozialistische Wirtschaftsauffassung und berufsstandischer Aufbau Wirtschaftspolitischer Verlag Berlin 1933 Hitler aus nachster Nahe Aufzeichnungen eines Vertrauten 1929 1932 Ullstein Berlin 1978 ISBN 3 550 07351 8 Hg Henry Ashby TurnerPrimitki red Otto Shtrasser Gitler ta Ya v perekladi S Charnogo Seriya Imperiya III rejh M Yauza Eksmo 2005 S 3 320 s ISBN 5 699 08702 8 Ernst Klee Personenlexikon zum Dritten Reich Frankfurt 2003 S 649 nim Posilannya red Otto Shtrasser Gitler ta Ya Volfgang Akunov Frajkori Povist o nimeckih dobrovolcyahDzherela red Kershou Yan Gitler v perekladi Kovalya N L Gricenko A D K Megatajp 2000 240 s ISBN 5 85722 096 3 BBK 63 3 4Nim 8 RUB 9 M4 Nim Maknab Kris Tretij rejh 1933 1945 v perekladi M Borisova M TOV AST Astrel OGIZ 2011 288 s ISBN 978 5 17 070099 8 978 5 271 30807 9 978 1 906626 51 8 ros Uilyamson G SS instrument teroru v perekladi Bushuyeva O V Sokolova I S Smolensk Rusich 1999 415 s ISBN 5 88590 961 X 0 283 06280 0 ros Semenov S SA shturmovi zagoni NSDAP M Yauza 2006 352 s ISBN 5 87849 204 0 ros Ernst Klee Personenlexikon zum Dritten Reich Frankfurt 2003 nim Ernst Klee Persilscheine und falsche Passe Wie die Kirchen den Nazis halfen Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt 1992 ISBN 3 596 10956 6 nim Kershaw Ian Hitler 1889 1936 Hubris New York W W Norton amp Company 1999 ISBN 0 393 04671 0 angl Otto Shtrasser Gitler ta Ya v perekladi S Charnogo Seriya Imperiya III rejh M Yauza Eksmo 2005 320 s ISBN 5 699 08702 8 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Otto Vagener amp oldid 40119220