www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оттолайн Моррелл Леді Оттолайн Віолет Анна Моррелл англ Lady Ottoline Violet Anne Morrell нар 16 червня 1873 року Роял Т

Оттолайн Моррелл

Леді Оттолайн Віолет Анна Моррелл (англ. Lady Ottoline Violet Anne Morrell нар. 16 червня 1873 року, Роял-Танбрідж-Велл, Кент, Англія — пом. 21 квітня 1938 року, Лондон) — англійська аристократка і меценатка, яка зіграла важливу роль в англійському літературному житті початку XX століття, одна з центральних фігур у групи Блумзбері.

Оттолайн Моррелл
Ім'я при народженні англ. Ottoline Violet Anne Cavendish-Bentinck
Народилася 16 червня 1873(1873-06-16)[…]
Танбридж-Уельсd, Велика Британія
Померла 21 квітня 1938(1938-04-21)[…] (64 роки)
Лондон, Велика Британія
Поховання St. Winifred's Churchyardd
Країна  Велика Британія
Діяльність художниця, аристократка, фотографка, письменниця
Alma mater Сомервілл-коледж
Знання мов англійська
Напрямок Група Блумзбері
Батько Arthur Cavendish-Bentinckd
Мати Augusta Mary Elizabeth Browne, 1st Baroness Bolsoverd
У шлюбі з Philip Morrelld
Діти Julian Vinogradoffd

Життєпис ред.

Абатство Велбек у графстві Ноттінгемшир, де з 1879 року жила родина Кавендіш-Бентінк
Філіп Моррелл(1870—1943), чоловік леді Оттолайн Моррелл

Оттолайн Віолет Анна Кавендіш-Бентінк (Ottoline Violet Anne Cavendish-Bentinck) народилася 16 червня 1873 року в Ройал-Танбрідж-Велл у графстві Кент у родині Артура Кавендіш-Бентінка, сина лорда та леді Чарльз Бентинк, і Огасти Браун, баронеси Болсовер. Через бабусю, леді Чарльз Бентінк є внучатою племінницею фельдмаршала Артура Веллслі, 1-го герцога Веллінгтона.

Отримала в грудні 1879 року, у віці шести років ранг дочки герцога і право титулуватися леді, після того як її зведений брат Вільям став спадкоємцем герцога Портленд після смерті її кузена Джона Бентінка, 5-го герцога Портленд, і родина переїхала до абатства Велбек у графстві Ноттінгемшир. Оттолайн мала численні родинні зв'язки з вищою британською аристократією.

У 1899 році вступила до жіночого Сомервіль-коледжу в Оксфорді, де вивчала політичну економію і римську історію, а також прослухала курс логіки та філософії.

Леді Моррелл відома численними коханцями. Першим її коханцем був шведський лікар і письменник Аксель Мунте, який був старшим за неї. Вона відкинула його пропозицію про шлюб через атеїзм Мунте, не сумісного з її духовними переконаннями. У 1902 році вона вийшла заміж за політика від Ліберальної партії, депутата парламенту з 1906 року Філіпа Моррелла, з яким мала спільний інтерес до мистецтва і лібералізму. Однак подружжя за взаємною згодою вело вільний спосіб життя, відомий зараз як відкритий шлюб.

Джуліан і леді Моррелл. Близько 1911 року. Фотограф Кавендіш Мортон (1874—1939)

У Філіпа було кілька позашлюбних дітей, про яких турбувалася дружина. Леді Моррелл народила сина Х'ю, який помер у дитинстві, і доньку Джуліан (1906—1989), першим чоловіком якої був Віктор Гудмен, а другим чоловіком — Ігор Виноградов (1901—1987), син сера Павла Виноградова.

Навесні 1911 року леді Моррелл почала зустрічатися з письменником і філософом Бертраном Расселом, з яким обмінялася більш ніж 3500 листами. Серед її коханців були мистецтвознавець Роджер Фрай, художники Генрі Лемб і Огастес Джон, художниця Дора Каррінгтон, а також багато авторів, художників, скульпторів та поетів.

Леді Моррелл була покровителькою мистецтв, внесла великий внесок у Товариство сучасного мистецтва.

Садиба Гарсінгтон, що належала леді Моррелл

Подружжю Моррелл належав в Лондоні таунхаус на Бедфорд-сквер у Блумсбері. Леді Моррелл тримала на Бедфорд-сквер світський салон, в якому зустрічалися найвідоміші діячі культури Великої Британії — Девід Р. Лоуренс, Томас С. Еліот, Леонард С. Вулф, Вірджинія Вулф, Стівен Спендер, а також Вінстон Черчілль, Реймонд Асквіт та інші. Салон відвідували художники Огастес Джон Дункан Грант, мистецтвознавець Роджер Фрай, поети Вільям Батлер Єйтс і Томас Стернз Еліот, філософ Бертран Рассел і модні прозаїки Олдос Гакслі і Девід Г. Лоуренс, а також письменники Генрі Джеймс, Літтон Стрейчи і Едвард Морган Форстер і танцюрист Вацлав Ніжинський.

До кола спілкування леді Моррелл також входили художники Генрі Лемб і Борис Анреп, Микола Гумільов, Сергій Дягілєв і Леон Бакст. У 1915 році подружжя Моррелл купують заміську садибу Гарсінгтон у графстві Оксфордшир поблизу Оксфорда, яке надали у користування групи Блумсбері. Багатьом її членам при необхідності вони надавали матеріальну допомогу. У садибі Гарсінгтон був літературний салон Філіпа Моррелла. У садибі бував Микола Гумільов, Вільям Батлер Єйтс, Девід Герберт Лоуренс, Вірджинія Вулф, Арнольд Беннет, Огастес Джон та інші знаменитості.

У 1927 році Моррелл були змушені продати садибу і будинок та переїхати до більш скромного житла на Гауер-стріт. У 1928 році у леді Моррелл діагностували рак.

Меморіальна дошка леді Моррелл в церкві святої Марії в селі Гарсінгтон у графстві Оксфордшир. Скульптор Ерік Гілл

Померла леді Оттолайн Моррелл 21 квітня 1938 року у віці 64 років від ліків, виданих лікарем. Меморіальні дошки встановлені в церкві святої Марії (скульптор Ерік Гілл) в селі Гарсінгтон у графстві Оксфордшир і церкви святої Вініфред у селі Холбек у графстві Ноттінгемшир.

Леді Моррелл залишила мемуари, відредаговані після її смерті.

Образ леді Оттолайн Моррелл відображений у багатьох творах англійської літератури XX століття. Це Прісцилла Вімбуш у першому романі Олдоса Хакслі «Жовтий кром» (1921), місіс Биселейк («Контрапункт» (1928) Олдоса Гакслі); Герміона Роддіс («Закохані жінки» Девіда Герберта Лоуренса, де леді Моррелл постає карикатурою на примхливу, мстиву світську даму, що захоплюється видатними людьми); Леді Керолайн Бері («Це Баттерфілд» Грема Гріна); леді Сибілліна Кварелл (п'єса «На сорок років» (1968) Алана Беннета). На думку ряду дослідників, леді Оттолайн Моррелл є прообразом для леді Чаттерлейл з роману «Коханець леді Чаттерлей» Девіда Герберта Лоуренса.

Леді Моррелл знімав фотограф Сесіл Бітон, а також фотографував Огастес Джон Генрі Лемб, Дункан Грант та інші. У 1976 році опубліковано альбом фотографій Lady Ottoline's Album.

У фільмі «Вітгенштейн» Дерека Джармена роль леді Моррелл зіграла Тільда Свінтон, у фільмі «Каррінгтон» Крістофера Хемптона — Пенелопа Вілтон.

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  6. ↑ Шубинский, Валерий. Зодчий. Жизнь Николая Гумилева. — М.: АСТ: Corpus, 2014. — 735 с. — ISBN 978-5-17-084585-9.
  7. ↑ Шубинский, Валерий. Николай Гумилев: жизнь поэта. — СПб.: Вита Нова, 2004. — С. 478. — 734 с. — ISBN 5-93898-055-0.
  8. ↑ Рассел, Бертран. Брак и мораль / пер. [з англ.] Ю. В. Дубровина. — М.: АСТ, 2013. — С. 10. — 319 с. — (Новая философия). — ISBN 978-5-17-078698-5.
  9. ↑ Ливергант, Александр. Вирджиния Вульф: «моменты бытия». — М.: Ред. Елены Шубиной: АСТ, Corpus, 2018. — С. 106—107. — 445 с. — (Литературные биографии). — ISBN 978-5-17-109256-6.
  10. Фарджен, Аннабел. Приключения русского художника: биография Бориса Анрепа / перевод с английского Нины Жутовской. — М.: АСТ, Corpus, 2016. — С. 76. — 378 с. — ISBN 978-5-17-093856-8.
  11. Рассел, Бертран.  / Перевод с английского Т. Казавчинской, Н. Цыркун // Иностранная литература. — 2000. — № 12 (12).
  12. Гэлгут, Деймон. Арктическое лето: [роман] = Arctic Summer / [пер. с англ. В. А. Миловидова]. — М.: АСТ, 2016. — С. 158. — 351 с. — (Звезды интеллектуальной прозы). — ISBN 978-5-17-08366-0.
  13. Сард, Гийом де. Гийом Сард: Вацлав Нижинский. Его жизнь, его творчество, мысли = Nijinsky: Sa vie, son geste, sa pensée / Ред. Серов А. Ю., перевод с французского М. С. Кленской. — Этерна, 2018. — С. 151. — 304 с. — (Новая версия). — ISBN 978-5-480-00390-1.
  14. Головачева, И. В. Путеводитель по «Дивному новому миру» и вокруг. — М.: ЯСК, 2017. — С. 70. — 337 с. — ISBN 978-5-9500661-4-6.
  15. Черненькова, Ольга Борисовна. Воин и дева. Мир Николая Гумилева и Анны Ахматовой. — М.: Альпина нон-фикшн, 2018. — С. 311. — 347 с. — ISBN 978-5-91671-927-7.
  16. Николай Гумилев: Исследования и материалы. Библиография / Рос. АН, Ин-т рус. лит.; [Составители М. Д. Эльзон, Н. А. Грознова]. — СПб.: Наука: Санкт-Петербург. изд. фирма, 1994. — С. 300. — 678 с. — ISBN 5-02-028055-0.
  17. Maev Kennedy (10 жовтня 2006). The real Lady Chatterley: society hostess loved and parodied by Bloomsbury group (англ.). The Guardian. Процитовано 16 червня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ledi Ottolajn Violet Anna Morrell angl Lady Ottoline Violet Anne Morrell nar 16 chervnya 1873 roku Royal Tanbridzh Vell Kent Angliya pom 21 kvitnya 1938 roku London anglijska aristokratka i mecenatka yaka zigrala vazhlivu rol v anglijskomu literaturnomu zhitti pochatku XX stolittya 6 7 odna z centralnih figur u grupi Blumzberi Ottolajn MorrellIm ya pri narodzhenni angl Ottoline Violet Anne Cavendish BentinckNarodilasya 16 chervnya 1873 1873 06 16 1 2 Tanbridzh Uelsd Velika BritaniyaPomerla 21 kvitnya 1938 1938 04 21 1 2 64 roki London Velika BritaniyaPohovannya St Winifred s Churchyardd 4 Krayina Velika BritaniyaDiyalnist hudozhnicya aristokratka fotografka pismennicyaAlma mater Somervill koledzhZnannya mov anglijska 1 Napryamok Grupa BlumzberiBatko Arthur Cavendish BentinckdMati Augusta Mary Elizabeth Browne 1st Baroness Bolsoverd 5 U shlyubi z Philip MorrelldDiti Julian Vinogradoffd 5 Mediafajli u VikishovishiZhittyepis red nbsp Abatstvo Velbek u grafstvi Nottingemshir de z 1879 roku zhila rodina Kavendish Bentink nbsp Filip Morrell 1870 1943 cholovik ledi Ottolajn MorrellOttolajn Violet Anna Kavendish Bentink Ottoline Violet Anne Cavendish Bentinck narodilasya 16 chervnya 1873 roku v Rojal Tanbridzh Vell u grafstvi Kent u rodini Artura Kavendish Bentinka sina lorda ta ledi Charlz Bentink i Ogasti Braun baronesi Bolsover Cherez babusyu ledi Charlz Bentink ye vnuchatoyu pleminniceyu feldmarshala Artura Vellsli 1 go gercoga Vellingtona Otrimala v grudni 1879 roku u vici shesti rokiv rang dochki gercoga i pravo tituluvatisya ledi pislya togo yak yiyi zvedenij brat Vilyam stav spadkoyemcem gercoga Portlend pislya smerti yiyi kuzena Dzhona Bentinka 5 go gercoga Portlend i rodina pereyihala do abatstva Velbek u grafstvi Nottingemshir Ottolajn mala chislenni rodinni zv yazki z vishoyu britanskoyu aristokratiyeyu U 1899 roci vstupila do zhinochogo Somervil koledzhu v Oksfordi de vivchala politichnu ekonomiyu i rimsku istoriyu a takozh prosluhala kurs logiki ta filosofiyi 8 Ledi Morrell vidoma chislennimi kohancyami Pershim yiyi kohancem buv shvedskij likar i pismennik Aksel Munte yakij buv starshim za neyi Vona vidkinula jogo propoziciyu pro shlyub cherez ateyizm Munte ne sumisnogo z yiyi duhovnimi perekonannyami U 1902 roci vona vijshla zamizh za politika vid Liberalnoyi partiyi deputata parlamentu z 1906 roku Filipa Morrella 8 z yakim mala spilnij interes do mistectva i liberalizmu Odnak podruzhzhya za vzayemnoyu zgodoyu velo vilnij sposib zhittya vidomij zaraz yak vidkritij shlyub nbsp Dzhulian i ledi Morrell Blizko 1911 roku Fotograf Kavendish Morton 1874 1939 U Filipa bulo kilka pozashlyubnih ditej pro yakih turbuvalasya druzhina Ledi Morrell narodila sina H yu yakij pomer u ditinstvi i donku Dzhulian 1906 1989 8 pershim cholovikom yakoyi buv Viktor Gudmen a drugim cholovikom Igor Vinogradov 1901 1987 sin sera Pavla Vinogradova Navesni 1911 roku ledi Morrell pochala zustrichatisya z pismennikom i filosofom Bertranom Rasselom 8 7 z yakim obminyalasya bilsh nizh 3500 listami Sered yiyi kohanciv buli mistectvoznavec Rodzher Fraj hudozhniki Genri Lemb i Ogastes Dzhon hudozhnicya Dora Karrington a takozh bagato avtoriv hudozhnikiv skulptoriv ta poetiv Ledi Morrell bula pokrovitelkoyu mistectv 9 vnesla velikij vnesok u Tovaristvo suchasnogo mistectva nbsp Sadiba Garsington sho nalezhala ledi MorrellPodruzhzhyu Morrell nalezhav v Londoni taunhaus na Bedford skver 10 u Blumsberi Ledi Morrell trimala na Bedford skver svitskij salon v yakomu zustrichalisya najvidomishi diyachi kulturi Velikoyi Britaniyi Devid R Lourens Tomas S Eliot Leonard S Vulf Virdzhiniya Vulf 9 Stiven Spender a takozh Vinston Cherchill Rejmond Askvit ta inshi Salon vidviduvali hudozhniki Ogastes Dzhon Dunkan Grant mistectvoznavec Rodzher Fraj poeti Vilyam Batler Yejts i Tomas Sternz Eliot filosof Bertran Rassel 11 i modni prozayiki Oldos Gaksli i Devid G Lourens a takozh pismenniki Genri Dzhejms 6 Litton Strejchi i Edvard Morgan Forster 12 i tancyurist Vaclav Nizhinskij 13 Do kola spilkuvannya ledi Morrell takozh vhodili hudozhniki Genri Lemb i Boris Anrep Mikola Gumilov 14 Sergij Dyagilyev i Leon Bakst U 1915 roci podruzhzhya Morrell kupuyut zamisku sadibu Garsington u grafstvi Oksfordshir poblizu Oksforda yake nadali u koristuvannya grupi Blumsberi Bagatom yiyi chlenam pri neobhidnosti voni nadavali materialnu dopomogu U sadibi Garsington buv literaturnij salon Filipa Morrella U sadibi buvav Mikola Gumilov 15 Vilyam Batler Yejts Devid Gerbert Lourens Virdzhiniya Vulf Arnold Bennet Ogastes Dzhon ta inshi znamenitosti 16 U 1927 roci Morrell buli zmusheni prodati sadibu i budinok ta pereyihati do bilsh skromnogo zhitla na Gauer strit U 1928 roci u ledi Morrell diagnostuvali rak nbsp Memorialna doshka ledi Morrell v cerkvi svyatoyi Mariyi v seli Garsington u grafstvi Oksfordshir Skulptor Erik GillPomerla ledi Ottolajn Morrell 21 kvitnya 1938 roku u vici 64 rokiv vid likiv vidanih likarem Memorialni doshki vstanovleni v cerkvi svyatoyi Mariyi skulptor Erik Gill v seli Garsington u grafstvi Oksfordshir i cerkvi svyatoyi Vinifred u seli Holbek u grafstvi Nottingemshir Ledi Morrell zalishila memuari vidredagovani pislya yiyi smerti Obraz ledi Ottolajn Morrell vidobrazhenij u bagatoh tvorah anglijskoyi literaturi XX stolittya Ce Priscilla Vimbush u pershomu romani Oldosa Haksli Zhovtij krom 1921 9 misis Biselejk Kontrapunkt 1928 Oldosa Gaksli Germiona Roddis Zakohani zhinki Devida Gerberta Lourensa de ledi Morrell postaye karikaturoyu na primhlivu mstivu svitsku damu sho zahoplyuyetsya vidatnimi lyudmi Ledi Kerolajn Beri Ce Batterfild Grema Grina ledi Sibillina Kvarell p yesa Na sorok rokiv 1968 Alana Benneta Na dumku ryadu doslidnikiv ledi Ottolajn Morrell ye proobrazom dlya ledi Chatterlejl z romanu Kohanec ledi Chatterlej Devida Gerberta Lourensa 17 Ledi Morrell znimav fotograf Sesil Biton a takozh fotografuvav Ogastes Dzhon Genri Lemb Dunkan Grant ta inshi U 1976 roci opublikovano albom fotografij Lady Ottoline s Album U filmi Vitgenshtejn Dereka Dzharmena rol ledi Morrell zigrala Tilda Svinton u filmi Karrington Kristofera Hemptona Penelopa Vilton Primitki red a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b Shubinskij Valerij Zodchij Zhizn Nikolaya Gumileva M AST Corpus 2014 735 s ISBN 978 5 17 084585 9 a b Shubinskij Valerij Nikolaj Gumilev zhizn poeta SPb Vita Nova 2004 S 478 734 s ISBN 5 93898 055 0 a b v g Rassel Bertran Brak i moral per z angl Yu V Dubrovina M AST 2013 S 10 319 s Novaya filosofiya ISBN 978 5 17 078698 5 a b v Livergant Aleksandr Virdzhiniya Vulf momenty bytiya M Red Eleny Shubinoj AST Corpus 2018 S 106 107 445 s Literaturnye biografii ISBN 978 5 17 109256 6 Fardzhen Annabel Priklyucheniya russkogo hudozhnika biografiya Borisa Anrepa perevod s anglijskogo Niny Zhutovskoj M AST Corpus 2016 S 76 378 s ISBN 978 5 17 093856 8 Rassel Bertran Perevod s anglijskogo T Kazavchinskoj N Cyrkun Inostrannaya literatura 2000 12 12 Gelgut Dejmon Arkticheskoe leto roman Arctic Summer per s angl V A Milovidova M AST 2016 S 158 351 s Zvezdy intellektualnoj prozy ISBN 978 5 17 08366 0 Sard Gijom de Gijom Sard Vaclav Nizhinskij Ego zhizn ego tvorchestvo mysli Nijinsky Sa vie son geste sa pensee Red Serov A Yu perevod s francuzskogo M S Klenskoj Eterna 2018 S 151 304 s Novaya versiya ISBN 978 5 480 00390 1 Golovacheva I V Putevoditel po Divnomu novomu miru i vokrug M YaSK 2017 S 70 337 s ISBN 978 5 9500661 4 6 Chernenkova Olga Borisovna Voin i deva Mir Nikolaya Gumileva i Anny Ahmatovoj M Alpina non fikshn 2018 S 311 347 s ISBN 978 5 91671 927 7 Nikolaj Gumilev Issledovaniya i materialy Bibliografiya Ros AN In t rus lit Sostaviteli M D Elzon N A Groznova SPb Nauka Sankt Peterburg izd firma 1994 S 300 678 s ISBN 5 02 028055 0 Maev Kennedy 10 zhovtnya 2006 The real Lady Chatterley society hostess loved and parodied by Bloomsbury group angl The Guardian Procitovano 16 chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ottolajn Morrell amp oldid 39816047