Отмухувський замок (пол. Zamek w Otmuchowie, нім. Burg Ottmachau) — замок в місті Отмухув (Ниського повіту) (Опольського воєводства) в Польщі, який до 1810 року був резиденцією .
Отмухувський замок | ||||
---|---|---|---|---|
Замок в Отмухуві | ||||
50°27′48″ пн. ш. 17°10′19″ сх. д. / 50.4634806° пн. ш. 17.1719806° сх. д.Координати: 50°27′48″ пн. ш. 17°10′19″ сх. д. / 50.4634806° пн. ш. 17.1719806° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | (об'єкт культурної спадщини Польщі) | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | (Отмухув), (Ниський повіт), (Опольське воєводство) | |||
Архітектурний стиль | Готика, (Ренесанс) | |||
Адреса | вул. Замкова, 4 | |||
Отмухувський замок (Польща) | ||||
Отмухувський замок у Вікісховищі |
Історія
Точна дата виникнення середньовічних укріплень в (Отмухуві) достеменно невідома. Тутешнє городище каштеляна, було згадане вже у 1155 році в (папській буллі) (Адріана IV). Врешті-решт, у (1290) році, відповідно до заповіту (Генрика IV Праведного), тутешні укріплення було передано вроцлавським єпископам. Таким чином завершилася багаторічна суперечка за замок між (Генриком IV Праведним) та єпископом Томашом II. У 1810 році внаслідок (секуляризації) місто та замок опинилися у власності держави.
Після завершення конфлікту, замок було відбудовано на плані попередника, а основні будівельні роботи було здійснено у 1341—1376 роках, за часів єпископа Прецлава з Погорели. Через те, що саме тут розташовувалася скарбниця єпископів, будівля неодноразово піддавалася атакам, головним чином, зі сторони (гуситів), і добре зарекомендувала себе в боях. У 1484—1485 роках Ян IV Рот розбудував замок у стилі пізньої готики, особливу увагу приділивши модернізації його оборонної системи.
У 1585—1596 роках єпископ Андреас Єрін перетворив середньовічний замок на (ренесансну) резиденцію. Під час (Тридцятилітньої війни) замок було знищено, а його відбудову здійснив Кароль Фердинанд Ваза у 1625—1665 роках. Чергову перебудову замку було здійснено Францом Людвігом Пфальц-Нойбургом. За його часів було споруджено житлове крило у західній частині, а також нижній замок (1706—1707). На початку (Сілезьких війн), у 1741 році, замок було зруйновано з північної та західної сторони; згодом будівля була частково відновлена, і з того часу виконувала лише адміністративні функції. Єпископ виїхав із міста, яке захопила Пруссія.
Після запровадження секуляризації, замок перейшов у власність (Гогенцоллернів), які подарували його за заслуги перед прусською державою (Вільгельму фон Гумбольдту). Новий власник оселився в нижньому замку і наказав розібрати південну та західну частину замку, для того, щоб використовувати будівельний матеріал для реновації найкраще збереженого північного крила. На місці вільного простору, який утворився, було закладено сад. У 1929 році онук Вігельма — Бернард фон Гумбольдт-Дахреден (нім. Humboldt-Dachroeden) продав замок гміні Отмухув.
Архітектура
Замок, побудований на (гранітному) пагорбі (225 м н.р.м.), височіє над околицею. Первісний середньовічний замок розташовувався там, де зараз знаходиться східна частина північного крила будівлі. Він був триповерховою будівлею на прямокутному плані розмірами 11,5 × 22 м. З того періоду збереглася висока чотиригранна вежа, увінчана (машикулями). Замок було з'єднано (оборонними мурами) та оточено (ровом). Північна стіна вежі була оздоблена гербом єпископа Єріна в оточенні Івана Хрестителя та Івана Євангеліста. Всередині збереглися кімнати для ув'язнених.
Під час перебудови, замок отримав стрільниці для артилерійської оборони, (бастеї) і нову брамну шию. У XVI столітті було добудовано західні та південні крила з (аркадними) (клуатрами), і таким чином замкнуто внутрішній замковий двір. Кімнати в замку було оформлено в ренесансному стилі, портали оздоблено рослинними та тваринними мотивами, виконаними за допомогою техніки (сграфіто). Збереглися фрагменти ренесансних (стель), виконані на межі XVI i XVII століть із профільованими (балками,) покритими квітковими розписами.
Подальші перебудови в епоху бароко змінили вигляд замку. Перш за все, було змінено інтер'єр кімнат, збільшено вікна, добудовано внутрішні сходи, а зовні, з боку подвір'я — круговий вхідний (павільйон) із широкими, пологими сходами, які дозволяли пересування єпископа у (паланкіні) (так звані кінні сходи). До старої, глибокої (криниці) у XIX столітті прибудували споруду, яка зовні нагадує альтанку. Збережені в наш час будівлі є невеликою частиною оригінального замку.
Світлини
- Вигляд замку
- Вигляд замку
- Криниця у замковому дворі
- Аркади
- Дахи замку
Примітки
- Реєстр пам'яток — 2022.
- Łuczyński, Romuald M. (2008). Zamki, dwory i pałace w Sudetach. Legnica: Stowarzyszenie Współnota Akademicka. с. 282—286. ISBN . (OCLC) 612761974.
Посилання
- Портал Zamki polskie [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет