www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вухачеві 1 або вухаті тюлені Otariidae родина морських ссавців ряду хижих Carnivora одна з трьох груп ряду ластоногих Pi

Вухачеві

Вухачеві, або вухаті тюлені» (Otariidae) — родина морських ссавців ряду хижих (Carnivora), одна з трьох груп ряду ластоногих (Pinnipedia). Етимологія: дав.-гр. ὠτίον — «дрібновухий».

Вухачеві
Період існування: 17.1–0 млн р. т. міоцен — сучасність
Австралійський морський лев (Neophoca cinerea)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Клада: Pinnipediformes
Клада: Ластоногі (Pinnipedia)
Клада: Panotariidae
Родина: Вухачеві (Otariidae)
Gray, 1825
Роди

Морські котики (Arctocephalinae)

Морські леви (Otariinae)

Вікісховище: Otariidae

Містить 15 сучасних видів «морських левів» і «морських котиків». Представники родини харчуються та мігрують у воді, тоді як розмножуються та відпочивають на суші. Мешкають у приполярних, помірних та екваторіальних водах Тихого та Південного океанів та півдня Атлантичного і Індійського океанів.

Морфологія Редагувати

Південноамериканські морські котики

Вухаті тюлені — великі і середніх розмірів ластоногі: довжина тіла від 1,5 до 3,8 м, маса 150 до 1100 кг Характерний статевий диморфізм: дорослі самці в 1,5-4 рази більші за самок.

За деякими ознаками вухаті тюлені у меншій мірі, ніж інші ластоногі, відхилилися від своєї предкової групи, найбільш спорідненої із сучасними ведмедевими. У них збереглися невеликі хрящові вушні раковини, покриті волоссям. Волосяний покрив досить грубий у морських левів та густий і щільний у морських котиків. Забарвлення, як правило, буре, без смуг й інших контрастних міток. Тіло у вухатих тюленів струнке, витягнуте, з коротким хвостом і довгою м'язистою шиєю.

Ласти великі, значною мірою оголені від шерсті і закінчуються фестончатою шкіряно-хрящовою облямівкою, яка підсилює їх край і збільшує гребучу поверхню. Задні ласти озброєні кігтями, особливо добре розвиненими на середніх пальцях. На передніх ластах кігтів немає, або вони знаходяться в зачатковому стані. Передні ласти дуже великі: довжина їх не менша ніж 1/4 довжини тіла. На суші передні кінцівки підтримують тулуб, згинаючись в кистях під прямим кутом. На відміну від справжніх тюленів, у вухатих тюленів задні ласти при русі по твердій поверхні також згинаються в зчленовуванні п'яти і служать опорою тілу. У воді передні кінцівки служать локомоторними органами; задні використовуються переважно як стерна.

Череп вухатих тюленів будовою нагадує ведмежий. Зубна формула: 3/2,1/1,4/4,1–3/1 = 34–38, зуби досить добре диференційовані. Молочні зуби у тюленят змінюються через кілька місяців після народження.

Розповсюдження Редагувати

Поширені в помірних поясах обох півкуль. У північній півкулі водяться тільки в Тихому океані, уздовж узбережжя Північної і Південної Америки, Азії (від Берингова моря до Кореї), біля Нової Зеландії і ряду інших островів, включаючи Галапагоські. У Південній півкулі зустрічаються також біля берегів Південної Америки на півдні атлантичного океану біля і Південно-західної Австралії в Індійському океані.

Спосіб життя Редагувати

Колонія сивучів (Eumetopias jubatus)

Вухаті тюлені — стадні полігамні тварини. Вони типові геофіли, лежбища в шлюбний сезон і під час линяння влаштовують на узбережжі. Льодів уникають. Зимують в морі. Активні вночі і вдень. Харчуються рибою, головоногими молюсками, рідше — ракоподібними. Ці тварини — дуже хороші плавці: швидкість плавання каліфорнійського морського лева під водою може досягати 17 км/год, північного морського котика — 26 км/год. На суші досить незграбні; рухаються, спираючись на всі кінцівки і сильно розгойдуючи шию назад і вперед. Для північних і південних морських котиків характерні регулярні міграції.

Для більшості характерна полігамія. В період розмноження самці з'являються на лежбищах раніше самок і агресивно ділять територію. Самки прибувають пізніше і розбиваються на гареми від 3 до 40 особин; величина гарему залежить від сили і розмірів самця. На березі самка народжує дитинчат від попереднього шлюбного сезону і через декілька днів входить в еструс. Тривалість вагітності внаслідок затримки в імплантації яйцеклітини коливається від 250 до 365 днів. Самець у вихованні дитинчат участі не бере. Лактація у самок продовжується зазвичай 3—4 місяці.

Список видів Редагувати

Зазвичай виділяють 14-16 видів вухатих тюленей, що згруповані у 7 родів двох підродин.

У викопному вигляді вухаті тюлені відомі з раннього Міоцену з відкладень західного узбережжя Північної Америки, яку вважають місцем виникнення цієї родини.

Примітки Редагувати

  1. Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]. GEO&BIO, 2019, vol. 17: 85–115. https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.085
  2. . American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 04.02.2022. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вухачеві
Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vuhachevi 1 abo vuhati tyuleni Otariidae rodina morskih ssavciv ryadu hizhih Carnivora odna z troh grup ryadu lastonogih Pinnipedia Etimologiya dav gr ὠtion dribnovuhij VuhacheviPeriod isnuvannya 17 1 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Nmiocen suchasnistAvstralijskij morskij lev Neophoca cinerea Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Klada PinnipediformesKlada Lastonogi Pinnipedia Klada PanotariidaeRodina Vuhachevi Otariidae Gray 1825RodiMorski kotiki Arctocephalinae Pivdennij kotik Arctocephalus Pivnichnij kotik Callorhinus Morski levi Otariinae Sivuch Eumetopias Neophoca Vuhach Otaria Phocarctos ZalophusVikishovishe OtariidaeMistit 15 suchasnih vidiv morskih leviv i morskih kotikiv 2 Predstavniki rodini harchuyutsya ta migruyut u vodi todi yak rozmnozhuyutsya ta vidpochivayut na sushi Meshkayut u pripolyarnih pomirnih ta ekvatorialnih vodah Tihogo ta Pivdennogo okeaniv ta pivdnya Atlantichnogo i Indijskogo okeaniv Zmist 1 Morfologiya 2 Rozpovsyudzhennya 3 Sposib zhittya 4 Spisok vidiv 5 Primitki 6 PosilannyaMorfologiya Redaguvati nbsp Pivdennoamerikanski morski kotikiVuhati tyuleni veliki i serednih rozmiriv lastonogi dovzhina tila vid 1 5 do 3 8 m masa 150 do 1100 kg Harakternij statevij dimorfizm dorosli samci v 1 5 4 razi bilshi za samok Za deyakimi oznakami vuhati tyuleni u menshij miri nizh inshi lastonogi vidhililisya vid svoyeyi predkovoyi grupi najbilsh sporidnenoyi iz suchasnimi vedmedevimi U nih zbereglisya neveliki hryashovi vushni rakovini pokriti volossyam Volosyanij pokriv dosit grubij u morskih leviv ta gustij i shilnij u morskih kotikiv Zabarvlennya yak pravilo bure bez smug j inshih kontrastnih mitok Tilo u vuhatih tyuleniv strunke vityagnute z korotkim hvostom i dovgoyu m yazistoyu shiyeyu Lasti veliki znachnoyu miroyu ogoleni vid shersti i zakinchuyutsya festonchatoyu shkiryano hryashovoyu oblyamivkoyu yaka pidsilyuye yih kraj i zbilshuye grebuchu poverhnyu Zadni lasti ozbroyeni kigtyami osoblivo dobre rozvinenimi na serednih palcyah Na perednih lastah kigtiv nemaye abo voni znahodyatsya v zachatkovomu stani Peredni lasti duzhe veliki dovzhina yih ne mensha nizh 1 4 dovzhini tila Na sushi peredni kincivki pidtrimuyut tulub zginayuchis v kistyah pid pryamim kutom Na vidminu vid spravzhnih tyuleniv u vuhatih tyuleniv zadni lasti pri rusi po tverdij poverhni takozh zginayutsya v zchlenovuvanni p yati i sluzhat oporoyu tilu U vodi peredni kincivki sluzhat lokomotornimi organami zadni vikoristovuyutsya perevazhno yak sterna Cherep vuhatih tyuleniv budovoyu nagaduye vedmezhij Zubna formula 3 2 1 1 4 4 1 3 1 34 38 zubi dosit dobre diferencijovani Molochni zubi u tyulenyat zminyuyutsya cherez kilka misyaciv pislya narodzhennya Rozpovsyudzhennya RedaguvatiPoshireni v pomirnih poyasah oboh pivkul U pivnichnij pivkuli vodyatsya tilki v Tihomu okeani uzdovzh uzberezhzhya Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki Aziyi vid Beringova morya do Koreyi bilya Novoyi Zelandiyi i ryadu inshih ostroviv vklyuchayuchi Galapagoski U Pivdennij pivkuli zustrichayutsya takozh bilya beregiv Pivdennoyi Ameriki na pivdni atlantichnogo okeanu bilya i Pivdenno zahidnoyi Avstraliyi v Indijskomu okeani Sposib zhittya Redaguvati nbsp Koloniya sivuchiv Eumetopias jubatus Vuhati tyuleni stadni poligamni tvarini Voni tipovi geofili lezhbisha v shlyubnij sezon i pid chas linyannya vlashtovuyut na uzberezhzhi Lodiv unikayut Zimuyut v mori Aktivni vnochi i vden Harchuyutsya riboyu golovonogimi molyuskami ridshe rakopodibnimi Ci tvarini duzhe horoshi plavci shvidkist plavannya kalifornijskogo morskogo leva pid vodoyu mozhe dosyagati 17 km god pivnichnogo morskogo kotika 26 km god Na sushi dosit nezgrabni ruhayutsya spirayuchis na vsi kincivki i silno rozgojduyuchi shiyu nazad i vpered Dlya pivnichnih i pivdennih morskih kotikiv harakterni regulyarni migraciyi Dlya bilshosti harakterna poligamiya V period rozmnozhennya samci z yavlyayutsya na lezhbishah ranishe samok i agresivno dilyat teritoriyu Samki pribuvayut piznishe i rozbivayutsya na garemi vid 3 do 40 osobin velichina garemu zalezhit vid sili i rozmiriv samcya Na berezi samka narodzhuye ditinchat vid poperednogo shlyubnogo sezonu i cherez dekilka dniv vhodit v estrus Trivalist vagitnosti vnaslidok zatrimki v implantaciyi yajceklitini kolivayetsya vid 250 do 365 dniv Samec u vihovanni ditinchat uchasti ne bere Laktaciya u samok prodovzhuyetsya zazvichaj 3 4 misyaci Spisok vidiv RedaguvatiZazvichaj vidilyayut 14 16 vidiv vuhatih tyulenej sho zgrupovani u 7 rodiv dvoh pidrodin Pidrodina Morski kotiki Arctocephalinae Callorhinus Pivnichnij morskij kotik Callorhinus ursinus Pivnichnij morskij kotik Arctocephalus Pivdennij morskij kotik Arctocephalus australis Pivdennoamerikanskij morskij kotik Arctocephalus forsteri Novozelandskij morskij kotik Arctocephalus galapagoensis Galapagoskij morskij kotik Arctocephalus gazella Kergelenskij morskij kotik Arctocephalus philippii Fernandeskij morskij kotik Arctocephalus pusillus Kapskij morskij kotik Arctocephalus townsendi Gvadelupskij morskij kotik Arctocephalus tropicalis Subantarktichnij morskij kotik Pidrodina Morski levi Otariinae Eumetopias jubatus Sivuch abo Pivnichnij morskij lev Zalophus californianus Kalifornijskij morskij lev Otaria flavescens Pivdennij morskij lev Neophoca cinerea Avstralijskij morskij lev Phocarctos hookeri Novozelandskij morskij lev U vikopnomu viglyadi vuhati tyuleni vidomi z rannogo Miocenu z vidkladen zahidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki yaku vvazhayut miscem viniknennya ciyeyi rodini Primitki Redaguvati Harchuk S Zagorodnyuk I Rodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi Arhivovano 20 sichnya 2022 u Wayback Machine GEO amp BIO 2019 vol 17 85 115 https doi org 10 15407 gb 2019 17 085 Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 04 02 2022 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VuhacheviUshastye tyuleni na sajti Floranimal ru Arhivovano 4 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Ushastye tyuleni na sajti Mir zhivotnyh ros Ushastye tyuleni na sajti Zooklub klassifikaciya Arhivovano 3 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Otariidae na sajti Animal Diversity Web Arhivovano 22 listopada 2008 u Wayback Machine angl Otariids na sajti MarineBio org angl nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vuhachevi amp oldid 36078005