Осно́вні окси́ди — група оксидів, які проявляють осно́вні властивості і можуть бути отримані розкладанням відповідних основ. Вони утворюються тільки металами з низькою валентністю (не вище II) з киснем: сюди належать представники 1, 2, 11 та 12 груп періодичної системи хімічних елементів.
Хімічні властивості Редагувати
Осно́вні оксиди при взаємодії з кислотами чи кислотними оксидами, а також з амфотерними оксидами реагують з утворенням солей. Вони не взаємодіють з іншими осно́вними оксидами.
Більшість осно́вних оксидів з водою безпосередньо не реагують, за винятком оксидів лужних і деяких лужноземельних металів, які при взаємодії утворюють гідроксиди:
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
- Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов. 3-е изд., испр./Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — М.: Химия, 2000. 480 с.: ил. — ISBN 5-7245-1163-0.
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |