Осадчий Валерій Іванович

Валерій Іванович Осадчий (7 травня 1939, Київ — 23 березня 2018, Київ) — радянський і український кінооператор. Член Національної Спілки кінематографістів України.

Валерій Іванович Осадчий
Народився	7 травня 1939(1939-05-07) Київ, СРСР
Помер	23 березня 2018(2018-03-23) (78 років) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	кінооператор
Членство	НСКУ
IMDb	ID 7571747

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осадчий.

Життєпис

Народився 7 травня 1939 р. в Києві в родині службовця.

Закінчив Київський інститут народного господарства (1969) та дворічні курси кінооператорів кіностудії ім. О. П. Довженка (1967).

Працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Помер 23 березня 2018 року у Києві.

Фільмографія

Здійснив комбіновані зйомки у фільмах:

• «Тронка» (1971, асистент оператора)
• «Там вдалині, за рікою», «Здрастуй, Ральфе!» (1975, альманах, новели «Чіп» і «Боцман»),
• «Така вона, гра» (1976),
• «Р. В. С.» (1977),
• «Будьте напоготові, Ваша високосте!» (1978),
• «Снігове весілля» (1980),
• «Будемо чекати, повертайся» (1981),
• «Знайди свій дім» (1982, т/ф),
• «І чудова мить перемоги», «В лісах під Ковелем» (1984, т/ф, 3 с),
• «Контрудар» (1985),
• «Нас водила молодість», «Крижані квіти» (1986),
• «Казка про гучний барабан», «Суд у Єршовці» (1987),
• «Дорога до пекла», «Передай далі...» (1988),
• «Увійди в кожен будинок» (1989),
• «Чорна Долина» (1990),
• «Балаган» (1990),
• «Зброя Зевса» (1991),
• «Обітниця», «Постріл у труні», «Таємниця вілли», «Цвітіння кульбаби» (1992),
• «Браві хлопці», «Декілька любовних історій», «Геллі і Нок» (1994),
• «Москаль-чарівник» (1995)
• «Чорна рада» (2000) та ін..

Джерело

• Валерій Осадчий на сайті IMDb (англ.)
• Прес-центр^{[недоступне посилання з червня 2019]}