www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орлівка Бахчисарайський район Орлі вка до 1945 Мамаша й крим Mamaşay село в Україні у Бахчисарайському районі Автономної

Орлівка (Бахчисарайський район)

Орлі́вка (до 1945 — Мамаша́й; крим. Mamaşay) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Населення становить 937 осіб.

село Орлівка
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Качинська селищна рада
Облікова картка Орлівка 
Основні дані
Населення 937
Площа 0.73 км²
Поштовий індекс 99814
Телефонний код +380 692
Географічні дані
Географічні координати 44°43′54″ пн. ш. 33°34′54″ сх. д. / 44.73167° пн. ш. 33.58167° сх. д. / 44.73167; 33.58167Координати: 44°43′54″ пн. ш. 33°34′54″ сх. д. / 44.73167° пн. ш. 33.58167° сх. д. / 44.73167; 33.58167
Водойми р. Кача
Місцева влада
Адреса ради вул. Нестерова, 5, смт Кача, Нахімовський р-н, м. Севастополь, 99804
Карта
Орлівка
Орлівка
Мапа

 Орлівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Орлівка.

Площа села — 73 гектари, населення 938 осіб за даними сільради на 2009 рік. У селі діє мечеть «Мамашай джамісі», пам'ятник архітектури з 1992 року.

Географія ред.

Село Орлівка розташоване в північній частині території міськради, за 2 км від берега Чорного моря, на правому березі річки Качи, висота центру села над рівнем моря 9 м. На східній околиці села проходить автодорога Т 0117 Північна — Саки, відстань до Севастополя близько 13 км (Бартеньєвка, Північна сторона). Сусідні населені пункти — за автотрасою на північному сході Полюшко і за 200 м на захід, ближче до моря — Осипенко.

Історія ред.

Поблизу Орлівки виявлено залишки пізньоскіфського городища та могильник перших століть нашої ери.

Вперше в доступних джерелах, згадане в Камеральному описі Криму 1784 року як село бакчі-сарайскаго каймакамства Качи Беш Пареси кадилику (судового округу) Мамашай. Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село була приписане до Сімферопольського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернии. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернии, Мамашай був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.

За Відомості про всі селища у Сімферопольському повіті … від 9 жовтня 1805 року, у селі Мамашай значилося 31 двір і 156 жителів, виключно кримських татар. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року в селі 19 дворів. В результаті реформи волосного поділу 1829 року Мамашай, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р.», віднесли до Дуванкойської волості (перетвореної з Чоргунської). На карті 1842 року в Мамашаї 30 житлових будинків.

Станом на 1886 у селі Мамашай Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 369 осіб, налічувалось 59 дворових господарства, існували мечеть та лавка.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були скасовані і основною адміністративною одиницею став Бахчисарайський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926, Мамашай був центром Мамашайского сільради Бахчисарайського району.

У 1925—1927 роках на височині, на південь від села, була споруджена 10 батарея берегової оборони. 2 листопада 1941, о 15:30, батарея відкрила вогонь по колоні противника — почалася оборона Севастополя. У ході першого штурму міста лінія фронту, фактично, проходила через Мамашай. 22 грудня 1941 року Військова рада Приморської армії відводить війська, у тому числі і батарейців 10-ї, за Бельбек — 23 фашисти зайняли село.

Увечері 14 квітня 1944 року танковий батальйон майора Булгакова увірвався в Мамашай, звідки вранці 15-го рушив на Північну сторону. А вже 18 травня, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, вцілілі кримські татари з Мамашая були депортовані в Середню Азію. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР переселялись 6000 сімей колгоспників. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р. Мамашай був перейменований в Орлівку і Мамашайську сільраду — в Орлівську. 15 лютого 1965 року село передане до складу Севастопольської міськради.

Відомі особистості ред.

У поселенні народився:

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 21 травня 2015. 
  2. . IMUSLIM. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014. 
  3. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. 
  4. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
  5. . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 21 травня 2015. 
  6. ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. 
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. 
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 21 травня 2015. 
  10. . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2022. 
  11. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. 
  12. 42-7-1.jpg «Топографічна карта півострова Крим, л. VII, .С'ёмка полковн. Бетева і Подолка. Оберга. 1842»[недоступне посилання з червня 2019]
  13. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  14. . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 21 травня 2015. 
  15. Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197-202. Куйбишеве. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 21 травня 2015. 
  16. НАСЕЛЕНИЕ І ПРОМИСЛОВІСТЬ. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. 
  17. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. 
  18. tragedii-kryma23.html А. Б. Широкорад. «Чотири трагедії Криму» "Артилерія в боях за Севастополь[недоступне посилання з липня 2019]
  19. . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015. 
  20. . Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 21 травня 2015. 
  21. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  22. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013. 
  23. . Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 21 травня 2015. 
  24. Ялта, путівник. Верхньосадове, село. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013. 
Орлівка
у сестринських Вікіпроєктах
Теми у Вікіджерелах?
Орлівка у Вікісховищі?


Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Orli vka do 1945 Mamasha j krim Mamasay selo v Ukrayini u Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 937 osib selo OrlivkaKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Bahchisarajskij rajonRada Kachinska selishna radaOblikova kartka Orlivka Osnovni daniNaselennya 937Plosha 0 73 km Poshtovij indeks 99814Telefonnij kod 380 692Geografichni daniGeografichni koordinati 44 43 54 pn sh 33 34 54 sh d 44 73167 pn sh 33 58167 sh d 44 73167 33 58167 Koordinati 44 43 54 pn sh 33 34 54 sh d 44 73167 pn sh 33 58167 sh d 44 73167 33 58167Vodojmi r KachaMisceva vladaAdresa radi vul Nesterova 5 smt Kacha Nahimovskij r n m Sevastopol 99804KartaOrlivkaOrlivkaMapa Orlivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Orlivka Plosha sela 73 gektari 1 naselennya 938 osib za danimi silradi na 2009 rik U seli diye mechet Mamashaj dzhamisi pam yatnik arhitekturi z 1992 roku 2 Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Vidomi osobistosti 4 PrimitkiGeografiya red Selo Orlivka roztashovane v pivnichnij chastini teritoriyi miskradi za 2 km vid berega Chornogo morya na pravomu berezi richki Kachi visota centru sela nad rivnem morya 9 m 3 Na shidnij okolici sela prohodit avtodoroga T 0117 Pivnichna Saki vidstan do Sevastopolya blizko 13 km Bartenyevka Pivnichna storona Susidni naseleni punkti za avtotrasoyu na pivnichnomu shodi Polyushko i za 200 m na zahid blizhche do morya Osipenko Istoriya red Poblizu Orlivki viyavleno zalishki piznoskifskogo gorodisha ta mogilnik pershih stolit nashoyi eri 4 Vpershe v dostupnih dzherelah zgadane v Kameralnomu opisi Krimu 1784 roku yak selo bakchi sarajskago kajmakamstva Kachi Besh Paresi kadiliku sudovogo okrugu Mamashaj 5 Pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi 8 lyutogo 1784 roku selo bula pripisane do Simferopolskogo povitu Tavrijskoyi oblasti 6 Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Akmechetskij povit Novorosijskoyi gubernii 7 Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi gubernii 8 Mamashaj buv vklyuchenij do skladu Aktachinskoyi volosti Simferopolskogo povitu Za Vidomosti pro vsi selisha u Simferopolskomu poviti vid 9 zhovtnya 1805 roku u seli Mamashaj znachilosya 31 dvir i 156 zhiteliv viklyuchno krimskih tatar 9 Na vijskovo topografichnij karti general majora Muhina 1817 roku v seli 19 dvoriv 10 V rezultati reformi volosnogo podilu 1829 roku Mamashaj zgidno Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 r vidnesli do Duvankojskoyi volosti peretvorenoyi z Chorgunskoyi 11 Na karti 1842 roku v Mamashayi 30 zhitlovih budinkiv 12 Stanom na 1886 u seli Mamashaj Duvankojskoyi volosti Simferopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 369 osib nalichuvalos 59 dvorovih gospodarstva isnuvali mechet ta lavka 13 Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 roku 14 bula skasovana volosna sistema i selo vvijshlo do skladu Bahchisarajskogo rajonu Simferopolskogo povitu 15 a v 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 16 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugi buli skasovani i osnovnoyu administrativnoyu odiniceyu stav Bahchisarajskij rajon 6 i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 Mamashaj buv centrom Mamashajskogo silradi Bahchisarajskogo rajonu 17 U 1925 1927 rokah na visochini na pivden vid sela bula sporudzhena 10 batareya beregovoyi oboroni 18 2 listopada 1941 o 15 30 batareya vidkrila vogon po koloni protivnika pochalasya oborona Sevastopolya U hodi pershogo shturmu mista liniya frontu faktichno prohodila cherez Mamashaj 22 grudnya 1941 roku Vijskova rada Primorskoyi armiyi vidvodit vijska u tomu chisli i batarejciv 10 yi za Belbek 23 fashisti zajnyali selo 19 Uvecheri 14 kvitnya 1944 roku tankovij bataljon majora Bulgakova uvirvavsya v Mamashaj zvidki vranci 15 go rushiv na Pivnichnu storonu 20 A vzhe 18 travnya zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 vcilili krimski tatari z Mamashaya buli deportovani v Serednyu Aziyu 21 12 serpnya 1944 bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu za yakim v rajon z Orlovskoyi i Bryanskoyi oblastej RRFSR pereselyalis 6000 simej kolgospnikiv 22 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 r Mamashaj buv perejmenovanij v Orlivku i Mamashajsku silradu v Orlivsku 23 15 lyutogo 1965 roku selo peredane do skladu Sevastopolskoyi miskradi 24 Vidomi osobistosti red U poselenni narodivsya Reshidov Abdrayim Izmayilovich 1912 1984 nacionalnij geroj krimskotatarskogo narodu Primitki red Informaciya pro Kachinsku selishnu radu Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 21 travnya 2015 Mechet Mechet Mamashaj dzhamisi IMUSLIM Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 Procitovano 6 zhovtnya 2014 Prognoz pogodi v s Orlovka Krim Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Kameralne Opis Krimu l A Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 21 travnya 2015 a b Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Krim 1783 1998 rr Stor 122 Ukaz Pavla I Senatovi pro novij podil derzhavi na guberniyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Krim 1783 1998 rr Stor 124 Z Ukazu Oleksandra I Senatu pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 ITUAK t 26 stor 86 Lashkov F F Istorichnij naris Krimsko tatarskogo zemlevolodinnya Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 21 travnya 2015 Vijskova topografichna karta pivostrova Krim 1817 go roku Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2022 Krim 1783 1998 rr Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 str 127 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 42 7 1 jpg Topografichna karta pivostrova Krim l VII S yomka polkovn Beteva i Podolka Oberga 1842 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Istoriya mist i sil Tom Krim stor 521 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 21 travnya 2015 Istoriya mist i sil Tom Krim stor 197 202 Kujbisheve Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 21 travnya 2015 NASELENIE I PROMISLOVIST I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 Krim 1783 1998 rr stor 308 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 tragedii kryma23 html A B Shirokorad Chotiri tragediyi Krimu Artileriya v boyah za Sevastopol nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mamashaj Orlovka vognem i perom Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 21 travnya 2015 Andrij Lubyanov Letit nad Sevastopolem Gazeta Prapor Batkivshini 72 75 2008r Arhiv originalu za 5 bereznya 2015 Procitovano 21 travnya 2015 Postanova DKO 5859ss vid 11 05 44 Gosudarstvennyj Komitet Oboroni Postanova GOKO 6372s Arhiv originalu za 11 chervnya 2013 Procitovano 11 chervnya 2013 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 r Arhiv originalu za 13 bereznya 2010 Procitovano 21 travnya 2015 Yalta putivnik Verhnosadove selo Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 27 chervnya 2013 Orlivkau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Orlivka u Vikishovishi nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orlivka Bahchisarajskij rajon amp oldid 40555992