Органі́чна геохі́мія (англ. organic geochemistry; нім. organische Geochemie f) — розділ геохімії, що вивчає поширеність, форму присутності, походження, склад і хімічну еволюцію органічних сполук в геологічних умовах.
З розвитком хроматографії в поєднанні з мас-спектрометрією велике місце в органічній геохімії нарівні з вивченням органічних речовин як цілого і їхніх полімерних фракцій (керогену, бітумоїду, гумінових кислот, фульвокислот) зайняло дослідження геохімії різних класів органічних сполук: амінокислот, вуглеводів, жирних кислот тощо.
Основні завдання органічної геохімії — вивчення хімізму процесу перетворення живої речовини у викопні форми (під дією мікроорганізмів), вивчення умов і чинників, що визначають формування різних типів цієї речовини (гумусового, сапропелевого і т. д.), а також механізмів подальшої трансформації органіч. речовини в гірських породах під дією тепла, тиску, сейсмічних, літологічних і ін. геологічних чинників, що обумовлюють формування горючих корисних копалин.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
| Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |