www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оранжерея Версаля фр L Orangerie du Château de Versailles в сучасному вигляді була побудована за проектом архітектора Жю

Оранжерея Версаля

Оранжерея Версаля (фр. L′Orangerie du Château de Versailles) в сучасному вигляді була побудована за проектом архітектора Жюля Ардуен-Мансара у 1684–1686 роках. Її звели на місці попередньої Королівської оранжереї, яка була побудована архітектором Луї Лево в 1663 році і через певний час стала замалою для ботанічної колекції короля. Версальська оранжерея є свідченням того, що в грандіозних садах Європи споруджувалися масштабні допоміжні об'єкти, призначені не тільки для захисту ніжних рослин, але й для того, щоб справляти глибоке враження на відвідувачів. Взимку у Версальській оранжереї укривають більше 1200 дерев у діжках. Більшість цих дерев — цитрусові. В період з травня по жовтень їх виставляють в партері перед оранжереєю.

Фасад Королівської оранжереї у Версалі.

Поява цитрусових ред.

Кадки з цитрусовими у Версальському парку.

Солодкі цитрусові (померанець) з'явились в Європі у XV–XVI століттях. Спершу вони були дуже дорогим продуктом харчування. У середньовічних куховарських книгах в точності говорилося скільки часточок цитрини належало подавати високим гостям. Згодом цитрусові увійшли в моду серед знаті і багатих торговців. У XVI столітті солодкі цитрусові поширились Європою і стали предметом торгівлі.

У Франції перша оренжерея була побудована за короля Карла VIII в замку Амбуаз. Вважається, що надходження солодких цитрусових до Європи в XV столітті відбувалося через Португалію завдяки навколосвітнім подорожам мореплавця Васко да Гами. Незважаючи на те, що древнім римлянам були знайомі лимони, а також померанець і цитрони, інші види цитрусових — гіркі апельсини, лимони і солодкі апельсини прийшли до Європи через багато сторіч. Французькі садівники, використовуючи прийоми затримки води і поживних речовин, а також особливі методи прищеплення пагонів, домоглися цілорічного цвітіння цитрусових дерев на величезну радість Людовика XIV. Цитрусові мотиви протягом тривалого часу отримали широке поширення в скульптурах, мозаїках, мереживних партерах, ткацтві, живописі, поезії і піснях, а цитрусові квіти вважалися цінними флористичними прикрасами на весільних церемоніях.

Розташування в парку ред.

Оранжерея Версаля розташовується під партером, відомим як Південний партер. Центральний прохід оранжереї становить 156 метрів в довжину і 21 метр в ширину, а його фасад звернений на південь. Склепінчаста стеля оранжереї досягає висоти 13 метрів і є чудовим зразком споруди зі склепінчастою конструкцією без використання цементного будівельного розчину. З півдня до оранжереї примикає Нижній партер, який зі свого південного боку огороджений від Сен-Сір-л'Еколь. Також за балюстрадою знаходиться Швейцарський басейн.

Опис ред.

Центральний прохід оранжереї обрамлений з двох кінців бічними галереями, які зверху накриті «Сходами ста сходинок». Внутрішнє приміщення освітлюється через великі аркові вікна, які по колу виходять до Нижнього партеру.

В центрі головного проходу оранжереї встановлена ​​статуя Людовика XIV, створена в 1683 році Мартеном Дежарденом. Ця мармурова статуя була замовлена ​​скульптору Маршалом Франції Ла Фейядом для декорування Площі Перемог в Парижі. Проте у 1686 році статую викупив Жюль Ардуен-Мансар, а Ла Фейяд доручив Дежардену створити іншу статую, цього разу відлиту в бронзі. У підсумку на площі встановили бронзову статую, а мармурову подарували королю. Згодом, бронзова копія була переплавлена ​​на артилерійські гармати революціонерами в 1792 році.

Всередині оранжереї тепер знаходиться басейн, висічений з мармуру Рансе в 1674 році на замовлення Людовика XIV. Цей восьмикутний басейн має 3 метри в ширину і більше 1 метра в глибину. Ймовірно, спершу його використовували для обмивання ніг короля після повернення з полювання. Його було неможливо використовувати для купання, оскільки підігріти такий обсяг води в мармурі неможливо. Довгий час цей басейн знаходився на першому поверсі Версальського палацу, в тій його частині де був Банний Кабінет, а згодом, при Людовику XV, розміщувалися дочки Короля. Від Банного Кабінету не вціліло нічого крім цього басейну. Пізніше, в XIX столітті басейн був проданий, згодом його виявили в одному з житлових будинків комуни Ней, а потім в Рожевому палаці в Ле Везіні. І нарешті, в 1934 році цей басейн для Версаля викупили і розмістили в оранжереї, єдиному місці палацу, здатному вмістити такий монолітний басейн.

За часів монархії в оранжереї взимку переховували 3000 рослин, висаджених у діжки, головним чином цитрусових фруктових дерев. У період з травня по жовтень цитрусові та інші дерева виставляють в Нижньому партері.

Панорама оранжереї з партером ([недоступне посилання з липня 2019 динамічний вид]).

Цікаві факти ред.

  • Оранжерея Версаля, крім захисту рослин від холоду, певний час слугувала тимчасовим притулком для аматорського театру Марії-Антуанетти. У стінах оранжереї в 1778 році була влаштована прем'єра театральної вистави, поки її Театр в Тріаноні ще не був побудований.
  • Оранжерея також була свідком жахливих подій. Під час подій Паризької комуни в 1871 році її перетворили на в'язницю. Однак з початком осені знадобилося місце для цитрусових дерев. Безліч ув'язнених стратили щоб ​​звільнити оранжерею.

Див. також ред.

Примітки ред.

Оранжерея Версаля
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Франція»
Оранжерея Версаля у Вікісховищі?
  1. Ramón-Laca, L. The Introduction of Cultivated Citrus to Europe via Northern Africa and the Iberian Peninsula. — Economic Botany, 2003.
  2. Hyams, Edward (1971). A History of Gardens and Gardening. New York: Praeger Publishers. с. 101. 
  3. Scora, Rainer W ((Nov.- Dec.) 1975). On the History and Origin of Citrus. Bulletin of the Torrey Botanical Club 102 (6): 370–1. JSTOR 2484763. 
  4. N. Jacquet, Secrets of Versailles, 2011, стр. 152
  5. N. Jacquet, Secrets of Versailles, 2011, стр. 153
  6. ↑ A. Baraton, Walks in the gardens of Versailles, 2010, p. 29

Координати: 48°48′08″ пн. ш. 2°07′06″ сх. д. / 48.80222° пн. ш. 2.11833° сх. д. / 48.80222; 2.11833

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oranzhereya Versalya fr L Orangerie du Chateau de Versailles v suchasnomu viglyadi bula pobudovana za proektom arhitektora Zhyulya Arduen Mansara u 1684 1686 rokah Yiyi zveli na misci poperednoyi Korolivskoyi oranzhereyi yaka bula pobudovana arhitektorom Luyi Levo v 1663 roci i cherez pevnij chas stala zamaloyu dlya botanichnoyi kolekciyi korolya Versalska oranzhereya ye svidchennyam togo sho v grandioznih sadah Yevropi sporudzhuvalisya masshtabni dopomizhni ob yekti priznacheni ne tilki dlya zahistu nizhnih roslin ale j dlya togo shob spravlyati gliboke vrazhennya na vidviduvachiv Vzimku u Versalskij oranzhereyi ukrivayut bilshe 1200 derev u dizhkah Bilshist cih derev citrusovi V period z travnya po zhovten yih vistavlyayut v parteri pered oranzhereyeyu Fasad Korolivskoyi oranzhereyi u Versali Zmist 1 Poyava citrusovih 2 Roztashuvannya v parku 3 Opis 4 Cikavi fakti 5 Div takozh 6 PrimitkiPoyava citrusovih red nbsp Kadki z citrusovimi u Versalskomu parku Solodki citrusovi pomeranec z yavilis v Yevropi u XV XVI stolittyah 1 Spershu voni buli duzhe dorogim produktom harchuvannya U serednovichnih kuhovarskih knigah v tochnosti govorilosya skilki chastochok citrini nalezhalo podavati visokim gostyam Zgodom citrusovi uvijshli v modu sered znati i bagatih torgovciv U XVI stolitti solodki citrusovi poshirilis Yevropoyu i stali predmetom torgivli U Franciyi persha orenzhereya bula pobudovana za korolya Karla VIII v zamku Ambuaz 2 Vvazhayetsya sho nadhodzhennya solodkih citrusovih do Yevropi v XV stolitti vidbuvalosya cherez Portugaliyu zavdyaki navkolosvitnim podorozham moreplavcya Vasko da Gami Nezvazhayuchi na te sho drevnim rimlyanam buli znajomi limoni a takozh pomeranec i citroni inshi vidi citrusovih girki apelsini limoni i solodki apelsini prijshli do Yevropi cherez bagato storich Francuzki sadivniki vikoristovuyuchi prijomi zatrimki vodi i pozhivnih rechovin a takozh osoblivi metodi prisheplennya pagoniv domoglisya cilorichnogo cvitinnya citrusovih derev na velicheznu radist Lyudovika XIV Citrusovi motivi protyagom trivalogo chasu otrimali shiroke poshirennya v skulpturah mozayikah merezhivnih parterah tkactvi zhivopisi poeziyi i pisnyah a citrusovi kviti vvazhalisya cinnimi floristichnimi prikrasami na vesilnih ceremoniyah 3 Roztashuvannya v parku red Oranzhereya Versalya roztashovuyetsya pid parterom vidomim yak Pivdennij parter Centralnij prohid oranzhereyi stanovit 156 metriv v dovzhinu i 21 metr v shirinu a jogo fasad zvernenij na pivden Sklepinchasta stelya oranzhereyi dosyagaye visoti 13 metriv i ye chudovim zrazkom sporudi zi sklepinchastoyu konstrukciyeyu bez vikoristannya cementnogo budivelnogo rozchinu Z pivdnya do oranzhereyi primikaye Nizhnij parter yakij zi svogo pivdennogo boku ogorodzhenij vid Sen Sir l Ekol Takozh za balyustradoyu znahoditsya Shvejcarskij basejn Opis red Centralnij prohid oranzhereyi obramlenij z dvoh kinciv bichnimi galereyami yaki zverhu nakriti Shodami sta shodinok Vnutrishnye primishennya osvitlyuyetsya cherez veliki arkovi vikna yaki po kolu vihodyat do Nizhnogo parteru V centri golovnogo prohodu oranzhereyi vstanovlena statuya Lyudovika XIV stvorena v 1683 roci Martenom Dezhardenom Cya marmurova statuya bula zamovlena skulptoru Marshalom Franciyi La Fejyadom dlya dekoruvannya Ploshi Peremog v Parizhi Prote u 1686 roci statuyu vikupiv Zhyul Arduen Mansar a La Fejyad doruchiv Dezhardenu stvoriti inshu statuyu cogo razu vidlitu v bronzi U pidsumku na ploshi vstanovili bronzovu statuyu a marmurovu podaruvali korolyu Zgodom bronzova kopiya bula pereplavlena na artilerijski garmati revolyucionerami v 1792 roci 4 Vseredini oranzhereyi teper znahoditsya basejn visichenij z marmuru Ranse v 1674 roci na zamovlennya Lyudovika XIV Cej vosmikutnij basejn maye 3 metri v shirinu i bilshe 1 metra v glibinu Jmovirno spershu jogo vikoristovuvali dlya obmivannya nig korolya pislya povernennya z polyuvannya Jogo bulo nemozhlivo vikoristovuvati dlya kupannya oskilki pidigriti takij obsyag vodi v marmuri nemozhlivo Dovgij chas cej basejn znahodivsya na pershomu poversi Versalskogo palacu v tij jogo chastini de buv Bannij Kabinet a zgodom pri Lyudoviku XV rozmishuvalisya dochki Korolya Vid Bannogo Kabinetu ne vcililo nichogo krim cogo basejnu Piznishe v XIX stolitti basejn buv prodanij zgodom jogo viyavili v odnomu z zhitlovih budinkiv komuni Nej a potim v Rozhevomu palaci v Le Vezini I nareshti v 1934 roci cej basejn dlya Versalya vikupili i rozmistili v oranzhereyi yedinomu misci palacu zdatnomu vmistiti takij monolitnij basejn 5 Za chasiv monarhiyi v oranzhereyi vzimku perehovuvali 3000 roslin visadzhenih u dizhki golovnim chinom citrusovih fruktovih derev U period z travnya po zhovten citrusovi ta inshi dereva vistavlyayut v Nizhnomu parteri nbsp Panorama oranzhereyi z parterom nedostupne posilannya z lipnya 2019 dinamichnij vid Cikavi fakti red Oranzhereya Versalya krim zahistu roslin vid holodu pevnij chas sluguvala timchasovim pritulkom dlya amatorskogo teatru Mariyi Antuanetti U stinah oranzhereyi v 1778 roci bula vlashtovana prem yera teatralnoyi vistavi poki yiyi Teatr v Trianoni she ne buv pobudovanij 6 Oranzhereya takozh bula svidkom zhahlivih podij Pid chas podij Parizkoyi komuni v 1871 roci yiyi peretvorili na v yaznicyu Odnak z pochatkom oseni znadobilosya misce dlya citrusovih derev Bezlich uv yaznenih stratili shob zvilniti oranzhereyu 6 Div takozh red Sadi i park VersalyaPrimitki red Oranzhereya Versalyau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Franciya nbsp Oranzhereya Versalya u Vikishovishi Ramon Laca L The Introduction of Cultivated Citrus to Europe via Northern Africa and the Iberian Peninsula Economic Botany 2003 Hyams Edward 1971 A History of Gardens and Gardening New York Praeger Publishers s 101 Scora Rainer W Nov Dec 1975 On the History and Origin of Citrus Bulletin of the Torrey Botanical Club 102 6 370 1 JSTOR 2484763 N Jacquet Secrets of Versailles 2011 str 152 N Jacquet Secrets of Versailles 2011 str 153 a b A Baraton Walks in the gardens of Versailles 2010 p 29 Koordinati 48 48 08 pn sh 2 07 06 sh d 48 80222 pn sh 2 11833 sh d 48 80222 2 11833 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oranzhereya Versalya amp oldid 35943678