www.wikidata.uk-ua.nina.az

Опобо англ Opobo місто в Нігерії та традиційна місто держава яка входила в Конфедерацію Аро Розташоване в дельті Нігера

Опобо

Опобо (англ. Opobo) — місто в Нігерії та традиційна місто-держава, яка входила в Конфедерацію Аро. Розташоване в дельті Нігера, на лівому березі річки Імо[en], біля узбережжя затоки Бонні, частини Гвінейської затоки, на південний схід від Порт-Харкорт та на південь від Ікот-Екпене, за 20 кілометрів на північний схід від Бонні. Входить в район місцевого управління Опобо-Нкоро [en] штату Риверс.

Опобо

Координати 4°30′41″ пн. ш. 7°32′24″ сх. д. / 4.51138888891667822° пн. ш. 7.540000000028° сх. д. / 4.51138888891667822; 7.540000000028Координати: 4°30′41″ пн. ш. 7°32′24″ сх. д. / 4.51138888891667822° пн. ш. 7.540000000028° сх. д. / 4.51138888891667822; 7.540000000028

Опобо
Опобо (Нігерія)

Опобо-англійська війна ред.

У 1869 році колишні раби з держави Бонні на чолі з Джа-Джа[en] створили державу Опобо в східній частині дельти Нігеру. Етнічну основу Опобо склав народ іджо. У жовтні 1869 в Мініма (Minima) було укладено угоду про створення Ради з управління Опобо, скарбниці, в яку відраховувалися торгові і судові мита, а також військових загонів. Опобо стало центром боротьби іджо проти британської торговельної та економічної експансії в дельті Нігеру. Джа-Джа належала монополія на торгівлю пальмовою олією в східній частині дельти Нігеру. .. У 1870 році почалася Опобо-англійська війна. Приводом для війни стало те, що Джа-Джа перестав пускати торговців з Бонні в глибинні райони країни .

Дельта Нігеру була центром работоргівлі, тому етнічна територія іджо отримала назву Невільницький берег . Місто Бонні був одним з основних ринків рабів у Західній Африці. На зміну работоргівлі прийшла торгівля пальмовою олією, і вже в 30-х роках XIX століття Бонні великим центром торгівлі цим продуктом. Численні човни торговців з Бонні піднімалися по річці до Ебо (Ігболенду[en]), де олію скуповували у місцевого населення. Продаючи потім її європейцям за значно вищими цінами, африканські посередники забезпечували собі високий прибуток. Великими торговцями були королі й вожді. В середині XIX століття торговий оборот Бонні становив 500 тис. фунтів стерлінгів на рік, а особистий дохід короля від торгівлі пальмовою олією - 15-20 тис. фунтів стерлінгів. Африканці-посередники, які вступали в контакт з населенням глибинних районів, зазвичай віддавали в обмін на пальмову олію і слонову кістку товари, отримані у європейських купців - бавовняні тканини, вогнепальну зброю, металеві вироби тощо. Існувала особлива форма кредиту - «траст». Європеєць давав в кредит («довіряв») африканцеві-посереднику набір товарів на значну суму на строк від шести місяців до року, а іноді й до двох років. Товари надавалися зазвичай африканцям, які користувалися «гарною репутацією», тобто, як правило, великим досвідченим торговцям або початківцям, поручителями яких виступали перші. Але іноді товари давалися в кредит незнайомим особам, що безсумнівно свідчило про прагнення європейців розширювати торгівлю. Вартість товарів англійського виробництва, що надавалися в кредит місцевим торговцям, була досить велика; тільки торговці Бонні в середині XIX століття мали в своєму розпорядженні англійські товари на суму понад 80 тис. фунтів стерлінгів.

У листопаді 1870 флотилія британських катерів обстріляла прибережні поселення Опобо. У 1873 році Велика Британія визнала Опобо і Джа-Джа, як його правителя , був підписаний договір, за яким на території Опобо заборонялося європейцям засновувати торгові факторії. Договір неодноразово порушувався. У 1877-1881 рр. була розширена територія, контрольована Опобо, на сході, в райони, населені ібено і анангу, в 1881-1883 рр. - на півночі, в сторону Охомбела та Азума, на найбагатші ринки пальмової олії в країнах ігбо, в 1884 році - на північному сході, аж до Ессіни , в райони, зайняті ібібіо . У 1884 році Джа-Джа визнав британський протекторат узбережжя Нігеру. До 1885 року в «торгової імперії» була створена єдина система торгівлі, всі нитки якої сходилися до Опобо. У великих торгових центрах існували факторії, склади, фортеці, де знаходилися військові загони. Джа-Джа створив армію з 4 тисяч воїнів-африканців, обмінюючи у європейців на пальмову олію гармати, рушниці та порох. Джа-Джа уклав військовий союз з правителями держав Бонні, Калабар і Брас [en] (на острові {{нп5 | Брас-Айленд ||| Brass Island} }). Формування великого державного утворення іджо і перетворення його в центр консолідації антибританських сил представляло серйозну перешкоду колоніальній експансії . Влітку 1887 року кораблі британської ескадри влаштували морську блокаду Опобо. Джа-Джа підписав договір про необмежену свободу торгівлі для британських компаній в Опобо. На Опобо «поширювалася повна і виняткова юрисдикція британського консула» . У вересні 1887 року катер британського консула з військовим загоном, який прямував для захоплення Опобо, потрапив в засідку африканців. 12 вересня 1887 на переговорах британці захопили Джа-Джа і доставили на британський корабель. Джа-Джа був засланий на острів Сент-Вінсент у Вест-Індії. Після захоплення Джа-Джа, в квітні 1888 року до Опобо були відправлені кілька канонерок, вогнем яких було знищене головне місто, оборонні споруди по обидва боки річки та багато селищ . У 1889 році землі іджо були включені в Протекторат Нігерський берег . Влада перейшла британському консулу, який очолював адміністрацію протекторату.

Примітки ред.

  1. ↑ Зотова, Ю. Н. Опобо // Африка : В 2 тт.  : Энциклопедический справочник / Гл. ред. Ан. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 2: К-Я. — 670 с.
  2. ↑ Иджо // Большая энциклопедия «Терра» : в 62 томах / гл. ред. С. А. Кондратов. — М. : «Терра» - Кн. клуб, 2007. — Т. 18. — С. 272. — ISBN 978-5-275-01415-0.
  3. ↑ {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  4. ↑ Зотова, Юлия Николаевна. Английская экспансия в дельте Нигера во второй половине XIX в / АН СССР. Ин-т Африки. — М. : Наука, 1970. — С. 234.


Це незавершена стаття з географії Нігерії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Opobo angl Opobo misto v Nigeriyi ta tradicijna misto derzhava yaka vhodila v Konfederaciyu Aro Roztashovane v delti Nigera na livomu berezi richki Imo en bilya uzberezhzhya zatoki Bonni chastini Gvinejskoyi zatoki na pivdennij shid vid Port Harkort ta na pivden vid Ikot Ekpene za 20 kilometriv na pivnichnij shid vid Bonni Vhodit v rajon miscevogo upravlinnya Opobo Nkoro en shtatu Rivers Opobo Koordinati 4 30 41 pn sh 7 32 24 sh d 4 51138888891667822 pn sh 7 540000000028 sh d 4 51138888891667822 7 540000000028 Koordinati 4 30 41 pn sh 7 32 24 sh d 4 51138888891667822 pn sh 7 540000000028 sh d 4 51138888891667822 7 540000000028 Krayina Nigeriya NigeriyaAdminodinicya RiversOficijna mova anglijska mova Rivers Chasovij poyas UTC 1GeoNames 2325891OSM 3720743 R Rivers OpoboOpobo Nigeriya Opobo anglijska vijna red Dokladnishe Opobo anglijska vijnaU 1869 roci kolishni rabi z derzhavi Bonni na choli z Dzha Dzha en stvorili derzhavu Opobo v shidnij chastini delti Nigeru Etnichnu osnovu Opobo sklav narod idzho U zhovtni 1869 v Minima Minima bulo ukladeno ugodu pro stvorennya Radi z upravlinnya Opobo skarbnici v yaku vidrahovuvalisya torgovi i sudovi mita a takozh vijskovih zagoniv Opobo stalo centrom borotbi idzho proti britanskoyi torgovelnoyi ta ekonomichnoyi ekspansiyi v delti Nigeru Dzha Dzha nalezhala monopoliya na torgivlyu palmovoyu oliyeyu v shidnij chastini delti Nigeru 1 2 U 1870 roci pochalasya Opobo anglijska vijna Privodom dlya vijni stalo te sho Dzha Dzha perestav puskati torgovciv z Bonni v glibinni rajoni krayini 3 Delta Nigeru bula centrom rabotorgivli tomu etnichna teritoriya idzho otrimala nazvu Nevilnickij bereg 2 Misto Bonni buv odnim z osnovnih rinkiv rabiv u Zahidnij Africi Na zminu rabotorgivli prijshla torgivlya palmovoyu oliyeyu i vzhe v 30 h rokah XIX stolittya Bonni velikim centrom torgivli cim produktom Chislenni chovni torgovciv z Bonni pidnimalisya po richci do Ebo Igbolendu en de oliyu skupovuvali u miscevogo naselennya Prodayuchi potim yiyi yevropejcyam za znachno vishimi cinami afrikanski poseredniki zabezpechuvali sobi visokij pributok Velikimi torgovcyami buli koroli j vozhdi V seredini XIX stolittya torgovij oborot Bonni stanoviv 500 tis funtiv sterlingiv na rik a osobistij dohid korolya vid torgivli palmovoyu oliyeyu 15 20 tis funtiv sterlingiv Afrikanci poseredniki yaki vstupali v kontakt z naselennyam glibinnih rajoniv zazvichaj viddavali v obmin na palmovu oliyu i slonovu kistku tovari otrimani u yevropejskih kupciv bavovnyani tkanini vognepalnu zbroyu metalevi virobi tosho 3 Isnuvala osobliva forma kreditu trast Yevropeyec davav v kredit doviryav afrikancevi poseredniku nabir tovariv na znachnu sumu na strok vid shesti misyaciv do roku a inodi j do dvoh rokiv Tovari nadavalisya zazvichaj afrikancyam yaki koristuvalisya garnoyu reputaciyeyu tobto yak pravilo velikim dosvidchenim torgovcyam abo pochatkivcyam poruchitelyami yakih vistupali pershi Ale inodi tovari davalisya v kredit neznajomim osobam sho bezsumnivno svidchilo pro pragnennya yevropejciv rozshiryuvati torgivlyu Vartist tovariv anglijskogo virobnictva sho nadavalisya v kredit miscevim torgovcyam bula dosit velika tilki torgovci Bonni v seredini XIX stolittya mali v svoyemu rozporyadzhenni anglijski tovari na sumu ponad 80 tis funtiv sterlingiv 4 U listopadi 1870 flotiliya britanskih kateriv obstrilyala priberezhni poselennya Opobo U 1873 roci Velika Britaniya viznala Opobo i Dzha Dzha yak jogo pravitelya 1 buv pidpisanij dogovir za yakim na teritoriyi Opobo zaboronyalosya yevropejcyam zasnovuvati torgovi faktoriyi Dogovir neodnorazovo porushuvavsya U 1877 1881 rr bula rozshirena teritoriya kontrolovana Opobo na shodi v rajoni naseleni ibeno i anangu v 1881 1883 rr na pivnochi v storonu Ohombela ta Azuma na najbagatshi rinki palmovoyi oliyi v krayinah igbo v 1884 roci na pivnichnomu shodi azh do Essini 1 v rajoni zajnyati ibibio 4 U 1884 roci Dzha Dzha viznav britanskij protektorat uzberezhzhya Nigeru Do 1885 roku v torgovoyi imperiyi bula stvorena yedina sistema torgivli vsi nitki yakoyi shodilisya do Opobo U velikih torgovih centrah isnuvali faktoriyi skladi forteci de znahodilisya vijskovi zagoni Dzha Dzha stvoriv armiyu z 4 tisyach voyiniv afrikanciv obminyuyuchi u yevropejciv na palmovu oliyu garmati rushnici ta poroh Dzha Dzha uklav vijskovij soyuz z pravitelyami derzhav Bonni Kalabar i Bras en na ostrovi np5 Bras Ajlend Brass Island Formuvannya velikogo derzhavnogo utvorennya idzho i peretvorennya jogo v centr konsolidaciyi antibritanskih sil predstavlyalo serjoznu pereshkodu kolonialnij ekspansiyi 1 Vlitku 1887 roku korabli britanskoyi eskadri vlashtuvali morsku blokadu Opobo Dzha Dzha pidpisav dogovir pro neobmezhenu svobodu torgivli dlya britanskih kompanij v Opobo Na Opobo poshiryuvalasya povna i vinyatkova yurisdikciya britanskogo konsula 4 U veresni 1887 roku kater britanskogo konsula z vijskovim zagonom yakij pryamuvav dlya zahoplennya Opobo potrapiv v zasidku afrikanciv 12 veresnya 1887 na peregovorah britanci zahopili Dzha Dzha i dostavili na britanskij korabel Dzha Dzha buv zaslanij na ostriv Sent Vinsent u Vest Indiyi Pislya zahoplennya Dzha Dzha v kvitni 1888 roku do Opobo buli vidpravleni kilka kanonerok vognem yakih bulo znishene golovne misto oboronni sporudi po obidva boki richki ta bagato selish 4 U 1889 roci zemli idzho buli vklyucheni v Protektorat Nigerskij bereg 3 Vlada perejshla britanskomu konsulu yakij ocholyuvav administraciyu protektoratu Primitki red a b v g Zotova Yu N Opobo Afrika V 2 tt Enciklopedicheskij spravochnik Gl red An A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1987 T 2 K Ya 670 s a b Idzho Bolshaya enciklopediya Terra v 62 tomah gl red S A Kondratov M Terra Kn klub 2007 T 18 S 272 ISBN 978 5 275 01415 0 a b v 2 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros a b v g Zotova Yuliya Nikolaevna Anglijskaya ekspansiya v delte Nigera vo vtoroj polovine XIX v AN SSSR In t Afriki M Nauka 1970 S 234 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Nigeriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Opobo amp oldid 30173650