Операти́вне мисте́цтво — самостійна галузь воєнного мистецтва, охоплює теорію й практику підготовки й ведення загальновійськових (загальнофлотських), самостійних і спільних операцій, а також бойових дій (операцій) об’єднань видів збройних сил.
Складові частини оперативного мистецтва:
- загальновійськове оперативне мистецтво;
- оперативне мистецтво ПС;
- оперативне мистецтво ВМС;
- оперативне мистецтво тилу Збройних сил України.
Теорія оперативного мистецтва проводить дослідження закономірностей, змісту і характеру сучасних операцій та інших форм оперативного застосування об’єднань; розробляє способи підготовки й ведення операцій (бойових дій); способи та методи організації й підтримання взаємодії, всебічного забезпечення військ (сил), які беруть участь у операції (бойових діях) й управління ними; розробляє оперативні вимоги до організації об’єднань та їх озброєння; виробляє рекомендації до оперативного обладнання території країни; вивчає погляди ймовірного противника на ведення воєнних дій оперативного масштабу.
Практика оперативного мистецтва охоплює діяльність командування, штабів й військ (сил) щодо підготовки й ведення операцій, управління військами (силами) й їх всебічного забезпечення у операціях (бойових діях).
Принципи оперативного мистецтва:
- Підтримання постійної готовності військ (сил).
- Рішучість і активність дій.
- Постійне прагнення до захоплення та втримання ініціативи.
- Узгодження застосування військ (сил).
- Рішуче зосередження зусиль у вирішальний момент на найважливіших напрямах і для вирішення головних завдань.
- Одночасне ураження противника на всю глибину його шикування.
- Раптовість дій.
- Своєчасне нарощування зусиль на найважливіших напрямах та у вирішальних моментах.
- Сміливий маневр військами, силами, засобами та вогнем.
- Створення, відновлення та вміле використання резервів.
- Закріплення досягнутого успіху.
- Своєчасне відновлення боєздатності військ (сил).
- Всебічне забезпечення бойових дій.
- Облік та вміле використання морально-психологічного стану.
- Тверде і безперервне управління військами.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Сунь-цзы. Искусство войны.
- Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.
- Фронтин С.Ю. Военные хитрости (Стратегемы). — СПб.: Алетейя, 1996.
- Макиавелли Н. Военное искусство. — М.: Воениздат, 1939.
- Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 53-57. — ISBN 00101-223. (рос.)
Посилання Редагувати
- Бойова активність /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України