Бойова́ гото́вність — це визначений стан Збройних Сил країни, який характеризує їх здатність організовано, у визначені строки розпочати воєнні дії і успішно виконувати поставлені бойові завдання.
При приведенні Збройних Сил у бойову готовність здійснюється їхнє відмобілізування (доукомплектування), бойове злагодження та розгортання за призначенням з метою успішного ведення бойових дій перш за все з метою відбиття агресії противника, згідно з Оборонною доктриною держави та виконання інших завдань.
Показники бойової готовності Редагувати
Основними показниками бойової готовності Збройних Сил є:
- боєздатність військ;
- час, необхідний для підготовки військ до виконання бойових завдань за призначенням.
У багатьох арміях світу існують такі ступені бойової готовності:
- постійна;
- підвищена;
- бойова небезпека (воєнна загроза);
- повна
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 511. — ISBN 00101-030. (рос.)
- Бойовий статут Сухопутних військ (частина ІІ)
Посилання Редагувати
- Бойове злагодження; Постійна бойова готовність [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України