www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ономасіологія Ономасіоло гія від грец ономасія називання йменування і логос наука підрозділ лінгвістики який вивчає проц

Ономасіологія

Ономасіоло́гія (від грец. ономасія «називання, йменування» і логос «наука») — підрозділ лінгвістики, який вивчає процеси найменування. Її називають ще теорією номінації. Обʼєктом ономасіології є номінативні структури мовних знаків, а предметом — їхня проєкція на значення та структури знань про позначене. Ономасіологія протиставляється семасіології за спрямуванням, напрямком дослідження. Якщо семасіологія йде від позначення до значення, то ономасіологія веде дослідження від речі або явища до думки про них і до їх позначення мовними засобами. Таким чином, ономасіологічне питання - це, наприклад, "Яка назва для солодкого виробу, який часто готують з маком чи вишнями?" (відповідь: "пиріжки" в Україні), тоді як семасіологічне питання буде виглядати так: "Що означає слово "пиріжки"?" (відповідь: “солодкий випічний виріб, який часто готують з маком чи вишнями” в Україні).

Ономасіологію можна проводити як синхронно, так і діахронно, тобто історично.

Визначення Редагувати

Ономасіологія була започаткована наприкінці XIX століття, але отримала свою назву лише у 1902 році, коли австрійський лінгвіст Адольф Заунер опублікував своє дослідження термінології частин тіла в романських мовах. Саме в романській лінгвістиці було написано найважливіші ономасіологічні роботи. Попередні лінгвісти в основному цікавилися етимологією, історією слова, різних виразів для того, що було в основному ясно визначеним незмінним конкретним об'єктом або дією. Пізніше австрійські лінгвісти Рудольф Мерінгер і Гуґо Шухардт розпочали рух "Wörter und Sachen", який підкреслював, що кожне дослідження слова має включати дослідження об'єкта, який він позначає. Саме Шухардт підкреслював, що етимолог/ономасіолог при вивченні історії слова повинен дотримуватися як "dame phonétique" (довести регулярність змін звуків або пояснити нерегулярності), так і "dame sémantique" (виправдати семантичні зміни).

Інший напрям, який розвинувся з ономасіології і водночас збагатив її, має назву мовна географія (ареальна лінгвістика), оскільки вона надавала ономасіологам цінні мовні атласи. Першими працями були Sprachatlas des Deutschen Reiches Георга Венкера та Фердинанда Вреде, опублікований починаючи з 1888 року, ALF (Atlas Linguistique de la France) Жюля Гільєрона (1902–1920), AIS (Sprach- und Sachatlas Italiens und der Südschweiz) Карла Яберга та Якоба Юда (1928–1940), DSA (Deutscher Sprachatlas) Фердинанда Вреде та ін. (1927–1956). Атласи включають карти, які показують відповідні назви концепції в різних регіонах, зібрані під час співбесід з діалектними носіями (переважно старшими сільськими чоловіками) за допомогою анкети. У англійській лінгвістиці ономасіологія та мовна географія відіграли лише невелику роль (перший мовний атлас для США було започатковано Гансом Куратом, перший для Великої Британії - Євгеном Дітом).

У 1931 році німецький лінгвіст Йост Трієр ввів новий метод у своїй книзі "Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes", який відомий як теорія лексичного поля. Згідно з Трієром, лексичні зміни завжди повинні розглядатися, окрім традиційних аспектів, у зв'язку із змінами в межах даного словесного поля. Після Другої світової війни було проведено лише декілька досліджень з теорії ономасіології (наприклад, Сесілом Г. Брауном, Стенлі Р. Вітковським, Брентом Берліном). Але ономасіологія нещодавно знову стала актуальною завдяки роботам Дірка Герартса, Андреаса Бланка, Петера Коха та періодичному виданню "Onomasiology Online", яке публікується в Католицькому університеті Ейхштетт-Інгольштадт Джоакімом Грцегою, Альфредом Баммесбергером та Маріон Шьонер.

Ономасіологія та семасіологія в науковій літературі Редагувати

Ономасіологія та семасіологія є ключовими напрямами у вивченні мови. Вони представлені двома основними ракурсами аналізу слова. Ономасіологія зосереджена на дослідженні номінативної структури слова, відображаючи його зв'язок із реальністю в сфері свідомості. Семасіологія, натомість, досліджує зміст і значення слова, пов'язане з його мовною формою. Ці концепції відзначені в роботах В. Матезіуса, який розглядав різницю між підходом до слова від змісту до форми та від значення до форми.

Казахська дослідниця Л. Жаналіна розглядає думки Матезіуса так: перший підхід стосується процесу словотворення, де форма слова генерується під впливом думки, а другий підхід спрямований на створення похідного слова, зосереджуючись на його значенні.

На початкових стадіях розвитку ономасіології такий підхід до вивчення слова вважався доречним. Однак сучасна ономасіологія комбінує обидва ці підходи. Василь Даниленко, видатний український лінгвіст, розглядає розмежування семасіології та ономасіології з позицій комунікативно-функціональної парадигми. Згідно з його поглядами, ономасіологічний підхід акцентує увагу на мовці, який трансформує позамовний зміст у мовну форму. Такий підхід представлено формулою: позамовний зміст до мовної форми, через мовну систему, до мовлення. На противагу цьому, семасіологічний підхід ставить на передній план адресата, особу, яка сприймає мовлення і відносить мовну форму до її змісту. Для цього підходу характерна формула: мовлення, через мовну систему, до мовної форми і потім до позамовного змісту.

Історично, інтерес до ономасіології існує з часів античності. Людей завжди цікавило, як слова пов'язані з предметами, які вони позначають, і які механізми використовуються для цього. Дослідники виокремлюють три ключові етапи розвитку ономасіології:

  • Етап зародження (з античності до Відродження);
  • Етап становлення (нові часи та ХІХ століття);
  • Сучасний етап, який почався в ХХ столітті. Сучасна ономасіологія продовжує розвиватися і отримує нові напрямки дослідження у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми.

Ономасіологія: Семантико-структурний та функціональний напрями Редагувати

Семантико-структурна ономасіологія

Цей напрямок ономасіології зосереджується на систематизації, типологізації та аналізі номінативних одиниць. В рамках цього напряму розглядаються наступні диференційні типи номінації:

  • Первинна номінація: Тип номінації, при якому створюється нова мовна одиниця для позначення певного об'єкта чи явища, яке до цього не мало відповідного позначення в мові. Це безпосереднє встановлення відношення між мовним знаком та об'єктом реальності. Первинна номінація часто відбувається через процеси словотвору.
  • Вторинна номінація: У цьому типі вже існуюча мовна одиниця отримує нове або додаткове значення, яке базується на різноманітних асоціативних, метафоричних або інших семантичних зв'язках. Вторинні номінації можуть бути:
    • Автономні: Коли нове значення з'являється незалежно від контексту.
    • Неавтономні (синтагматично зумовлені): Коли нове значення з'являється через певний контекст чи взаємодію з іншими мовними одиницями.
  • Метафорична номінація: Використовуючи аналогії або схожості між різними об'єктами, мовна одиниця може отримати нове, переносне значення.
  • Метонімічна номінація: Заснована на просторовій, часовій або причиново-наслідковій близькості між об'єктами.
Основні завдання цієї галузі включають:
  • Систематизацію та типологізацію номінативних одиниць.
  • Вивчення типів помінації.
  • Аналіз взаємодії семантичного та номінативного аспектів мови.
  • Інтерпретацію ономасіологічних структур з погляду значення мовних одиниць.
  • Особливий акцент ставиться на диференціацію первинної та вторинної номінації, а також на вивчення механізмів вторинної номінації.

Функціональна ономасіологія

Функціональний напрямок ономасіології фокусується на аналізі використання номінативних одиниць у мовленні та тексті. Цей напрямок розглядає:

  • Аналіз номінативних одиниць у контексті їхнього використання в мовленні та тексті.
  • Дослідження ролі номінативних одиниць в організації тексту.
  • Вивчення вторинного позначення на основі положень різних лінгвістичних шкіл.
  • Функціональна ономасіологія також звертає увагу на класифікацію номінативних одиниць в залежності від їх ролі в дискурсі.

Обидва напрями ономасіології представляють собою важливі аспекти вивчення номінативних процесів у мові.


Інструменти для ономасіологів Редагувати

Найважливіші інструменти для історичних ономасіологів:

Лексичні зміни Редагувати

Поясненення Редагувати

Коли доповідач має назвати щось, він спочатку намагається це класифікувати. Якщо доповідач може класифікувати об'єкт як член знайомого поняття, вони проводять деякий вид когнітивно-лінгвістичного аналізу вартості та вигоди: що мені слід сказати, щоб отримати те, чого я хочу. На підставі цього аналізу доповідач може або використовувати вже існуюче слово, або вирішити створити нову назву. Ці процеси іноді більш свідомі, іноді менш свідомі.

Створення нових назв може бути спричинено різними чинниками, такими як:

  • труднощі в класифікації того, що потрібно назвати, або призначенні правильного слова для того, що потрібно назвати, отже, плутанина назв;
  • розмите розмежування між надзвичайним і підпорядкованим терміном через монополію прототипного члена категорії в реальному світі;
  • щоденні контактні ситуації;
  • інституційний та неінституційний лінгвістичний прескриптивізм;
  • лестощі;
  • образа;
  • приховування речей (тобто евфемістична мова, двозначність);
  • табу;
  • уникнення слів, які фонетично схожі або ідентичні зі словами з негативним забарвленням;
  • скасування форм, які можуть бути двозначними в багатьох контекстах
  • жарти/каламбури;
  • надлишкова довжина слів;
  • морфологічне непорозуміння (створення прозорості змінами у слові = народна етимологія);
  • видалення нерегулярності;
  • бажання мати пластичні/наочні/говорячі назви для речі;
  • природна виділеність поняття;
  • культурно-індукована виділеність поняття;
  • зміни у світі;
  • зміни в категоризації світу;
  • престиж/мода (на основі престижу іншої мови або варіанту, певних патернів словотворення або певних семасіологічних центрів розширення);

Див. також Редагувати

Література Редагувати


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Onomasiolo giya vid grec onomasiya nazivannya jmenuvannya i logos nauka pidrozdil lingvistiki yakij vivchaye procesi najmenuvannya Yiyi nazivayut she teoriyeyu nominaciyi Obʼyektom onomasiologiyi ye nominativni strukturi movnih znakiv a predmetom yihnya proyekciya na znachennya ta strukturi znan pro poznachene Onomasiologiya protistavlyayetsya semasiologiyi za spryamuvannyam napryamkom doslidzhennya Yaksho semasiologiya jde vid poznachennya do znachennya to onomasiologiya vede doslidzhennya vid rechi abo yavisha do dumki pro nih i do yih poznachennya movnimi zasobami Takim chinom onomasiologichne pitannya ce napriklad Yaka nazva dlya solodkogo virobu yakij chasto gotuyut z makom chi vishnyami vidpovid pirizhki v Ukrayini todi yak semasiologichne pitannya bude viglyadati tak Sho oznachaye slovo pirizhki vidpovid solodkij vipichnij virib yakij chasto gotuyut z makom chi vishnyami v Ukrayini Onomasiologiyu mozhna provoditi yak sinhronno tak i diahronno tobto istorichno Zmist 1 Viznachennya 2 Onomasiologiya ta semasiologiya v naukovij literaturi 3 Onomasiologiya Semantiko strukturnij ta funkcionalnij napryami 4 Instrumenti dlya onomasiologiv 5 Leksichni zmini 5 1 Poyasnenennya 6 Div takozh 7 LiteraturaViznachennya RedaguvatiOnomasiologiya bula zapochatkovana naprikinci XIX stolittya ale otrimala svoyu nazvu lishe u 1902 roci koli avstrijskij lingvist Adolf Zauner opublikuvav svoye doslidzhennya terminologiyi chastin tila v romanskih movah Same v romanskij lingvistici bulo napisano najvazhlivishi onomasiologichni roboti Poperedni lingvisti v osnovnomu cikavilisya etimologiyeyu istoriyeyu slova riznih viraziv dlya togo sho bulo v osnovnomu yasno viznachenim nezminnim konkretnim ob yektom abo diyeyu Piznishe avstrijski lingvisti Rudolf Meringer i Gugo Shuhardt rozpochali ruh Worter und Sachen yakij pidkreslyuvav sho kozhne doslidzhennya slova maye vklyuchati doslidzhennya ob yekta yakij vin poznachaye Same Shuhardt pidkreslyuvav sho etimolog onomasiolog pri vivchenni istoriyi slova povinen dotrimuvatisya yak dame phonetique dovesti regulyarnist zmin zvukiv abo poyasniti neregulyarnosti tak i dame semantique vipravdati semantichni zmini Inshij napryam yakij rozvinuvsya z onomasiologiyi i vodnochas zbagativ yiyi maye nazvu movna geografiya arealna lingvistika oskilki vona nadavala onomasiologam cinni movni atlasi Pershimi pracyami buli Sprachatlas des Deutschen Reiches Georga Venkera ta Ferdinanda Vrede opublikovanij pochinayuchi z 1888 roku ALF Atlas Linguistique de la France Zhyulya Gilyerona 1902 1920 AIS Sprach und Sachatlas Italiens und der Sudschweiz Karla Yaberga ta Yakoba Yuda 1928 1940 DSA Deutscher Sprachatlas Ferdinanda Vrede ta in 1927 1956 Atlasi vklyuchayut karti yaki pokazuyut vidpovidni nazvi koncepciyi v riznih regionah zibrani pid chas spivbesid z dialektnimi nosiyami perevazhno starshimi silskimi cholovikami za dopomogoyu anketi U anglijskij lingvistici onomasiologiya ta movna geografiya vidigrali lishe neveliku rol pershij movnij atlas dlya SShA bulo zapochatkovano Gansom Kuratom pershij dlya Velikoyi Britaniyi Yevgenom Ditom U 1931 roci nimeckij lingvist Jost Triyer vviv novij metod u svoyij knizi Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes yakij vidomij yak teoriya leksichnogo polya Zgidno z Triyerom leksichni zmini zavzhdi povinni rozglyadatisya okrim tradicijnih aspektiv u zv yazku iz zminami v mezhah danogo slovesnogo polya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo provedeno lishe dekilka doslidzhen z teoriyi onomasiologiyi napriklad Sesilom G Braunom Stenli R Vitkovskim Brentom Berlinom Ale onomasiologiya neshodavno znovu stala aktualnoyu zavdyaki robotam Dirka Gerartsa Andreasa Blanka Petera Koha ta periodichnomu vidannyu Onomasiology Online yake publikuyetsya v Katolickomu universiteti Ejhshtett Ingolshtadt Dzhoakimom Grcegoyu Alfredom Bammesbergerom ta Marion Shoner Onomasiologiya ta semasiologiya v naukovij literaturi RedaguvatiOnomasiologiya ta semasiologiya ye klyuchovimi napryamami u vivchenni movi Voni predstavleni dvoma osnovnimi rakursami analizu slova Onomasiologiya zoseredzhena na doslidzhenni nominativnoyi strukturi slova vidobrazhayuchi jogo zv yazok iz realnistyu v sferi svidomosti Semasiologiya natomist doslidzhuye zmist i znachennya slova pov yazane z jogo movnoyu formoyu Ci koncepciyi vidznacheni v robotah V Mateziusa yakij rozglyadav riznicyu mizh pidhodom do slova vid zmistu do formi ta vid znachennya do formi Kazahska doslidnicya L Zhanalina rozglyadaye dumki Mateziusa tak pershij pidhid stosuyetsya procesu slovotvorennya de forma slova generuyetsya pid vplivom dumki a drugij pidhid spryamovanij na stvorennya pohidnogo slova zoseredzhuyuchis na jogo znachenni Na pochatkovih stadiyah rozvitku onomasiologiyi takij pidhid do vivchennya slova vvazhavsya dorechnim Odnak suchasna onomasiologiya kombinuye obidva ci pidhodi Vasil Danilenko vidatnij ukrayinskij lingvist rozglyadaye rozmezhuvannya semasiologiyi ta onomasiologiyi z pozicij komunikativno funkcionalnoyi paradigmi Zgidno z jogo poglyadami onomasiologichnij pidhid akcentuye uvagu na movci yakij transformuye pozamovnij zmist u movnu formu Takij pidhid predstavleno formuloyu pozamovnij zmist do movnoyi formi cherez movnu sistemu do movlennya Na protivagu comu semasiologichnij pidhid stavit na perednij plan adresata osobu yaka sprijmaye movlennya i vidnosit movnu formu do yiyi zmistu Dlya cogo pidhodu harakterna formula movlennya cherez movnu sistemu do movnoyi formi i potim do pozamovnogo zmistu Istorichno interes do onomasiologiyi isnuye z chasiv antichnosti Lyudej zavzhdi cikavilo yak slova pov yazani z predmetami yaki voni poznachayut i yaki mehanizmi vikoristovuyutsya dlya cogo Doslidniki viokremlyuyut tri klyuchovi etapi rozvitku onomasiologiyi Etap zarodzhennya z antichnosti do Vidrodzhennya Etap stanovlennya novi chasi ta HIH stolittya Suchasnij etap yakij pochavsya v HH stolitti Suchasna onomasiologiya prodovzhuye rozvivatisya i otrimuye novi napryamki doslidzhennya u ramkah kognitivno diskursivnoyi paradigmi Onomasiologiya Semantiko strukturnij ta funkcionalnij napryami RedaguvatiSemantiko strukturna onomasiologiyaCej napryamok onomasiologiyi zoseredzhuyetsya na sistematizaciyi tipologizaciyi ta analizi nominativnih odinic V ramkah cogo napryamu rozglyadayutsya nastupni diferencijni tipi nominaciyi Pervinna nominaciya Tip nominaciyi pri yakomu stvoryuyetsya nova movna odinicya dlya poznachennya pevnogo ob yekta chi yavisha yake do cogo ne malo vidpovidnogo poznachennya v movi Ce bezposerednye vstanovlennya vidnoshennya mizh movnim znakom ta ob yektom realnosti Pervinna nominaciya chasto vidbuvayetsya cherez procesi slovotvoru Vtorinna nominaciya U comu tipi vzhe isnuyucha movna odinicya otrimuye nove abo dodatkove znachennya yake bazuyetsya na riznomanitnih asociativnih metaforichnih abo inshih semantichnih zv yazkah Vtorinni nominaciyi mozhut buti Avtonomni Koli nove znachennya z yavlyayetsya nezalezhno vid kontekstu Neavtonomni sintagmatichno zumovleni Koli nove znachennya z yavlyayetsya cherez pevnij kontekst chi vzayemodiyu z inshimi movnimi odinicyami Metaforichna nominaciya Vikoristovuyuchi analogiyi abo shozhosti mizh riznimi ob yektami movna odinicya mozhe otrimati nove perenosne znachennya Metonimichna nominaciya Zasnovana na prostorovij chasovij abo prichinovo naslidkovij blizkosti mizh ob yektami Osnovni zavdannya ciyeyi galuzi vklyuchayut Sistematizaciyu ta tipologizaciyu nominativnih odinic Vivchennya tipiv pominaciyi Analiz vzayemodiyi semantichnogo ta nominativnogo aspektiv movi Interpretaciyu onomasiologichnih struktur z poglyadu znachennya movnih odinic Osoblivij akcent stavitsya na diferenciaciyu pervinnoyi ta vtorinnoyi nominaciyi a takozh na vivchennya mehanizmiv vtorinnoyi nominaciyi Funkcionalna onomasiologiyaFunkcionalnij napryamok onomasiologiyi fokusuyetsya na analizi vikoristannya nominativnih odinic u movlenni ta teksti Cej napryamok rozglyadaye Analiz nominativnih odinic u konteksti yihnogo vikoristannya v movlenni ta teksti Doslidzhennya roli nominativnih odinic v organizaciyi tekstu Vivchennya vtorinnogo poznachennya na osnovi polozhen riznih lingvistichnih shkil Funkcionalna onomasiologiya takozh zvertaye uvagu na klasifikaciyu nominativnih odinic v zalezhnosti vid yih roli v diskursi Obidva napryami onomasiologiyi predstavlyayut soboyu vazhlivi aspekti vivchennya nominativnih procesiv u movi Instrumenti dlya onomasiologiv RedaguvatiNajvazhlivishi instrumenti dlya istorichnih onomasiologiv Lingvistichnij atlas Etimologichnij slovnik Dialektnij slovnik Tezaurusi Diahronni tekstovi korpusiLeksichni zmini RedaguvatiPoyasnenennya Redaguvati Koli dopovidach maye nazvati shos vin spochatku namagayetsya ce klasifikuvati Yaksho dopovidach mozhe klasifikuvati ob yekt yak chlen znajomogo ponyattya voni provodyat deyakij vid kognitivno lingvistichnogo analizu vartosti ta vigodi sho meni slid skazati shob otrimati te chogo ya hochu Na pidstavi cogo analizu dopovidach mozhe abo vikoristovuvati vzhe isnuyuche slovo abo virishiti stvoriti novu nazvu Ci procesi inodi bilsh svidomi inodi mensh svidomi Stvorennya novih nazv mozhe buti sprichineno riznimi chinnikami takimi yak trudnoshi v klasifikaciyi togo sho potribno nazvati abo priznachenni pravilnogo slova dlya togo sho potribno nazvati otzhe plutanina nazv rozmite rozmezhuvannya mizh nadzvichajnim i pidporyadkovanim terminom cherez monopoliyu prototipnogo chlena kategoriyi v realnomu sviti shodenni kontaktni situaciyi institucijnij ta neinstitucijnij lingvistichnij preskriptivizm lestoshi obraza prihovuvannya rechej tobto evfemistichna mova dvoznachnist tabu uniknennya sliv yaki fonetichno shozhi abo identichni zi slovami z negativnim zabarvlennyam skasuvannya form yaki mozhut buti dvoznachnimi v bagatoh kontekstah zharti kalamburi nadlishkova dovzhina sliv morfologichne neporozuminnya stvorennya prozorosti zminami u slovi narodna etimologiya vidalennya neregulyarnosti bazhannya mati plastichni naochni govoryachi nazvi dlya rechi prirodna vidilenist ponyattya kulturno indukovana vidilenist ponyattya zmini u sviti zmini v kategorizaciyi svitu prestizh moda na osnovi prestizhu inshoyi movi abo variantu pevnih paterniv slovotvorennya abo pevnih semasiologichnih centriv rozshirennya Div takozh RedaguvatiOnomastika SemasiologiyaLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Suchasna lingvistika napryami ta problemi pidruchnik O O Selivanova Poltava Dovkillya K 2008 711 c Matezius V Yazyk i stil V Matezius Prazhskij lingvisticheskij kruzhok sb st M b i 1967 S 444 523 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Onomasiologiya amp oldid 40568293